Книжковий спам

Вчора вперше побувала в книгарні-кавʼярні Старого Лева на Хрещатику — і це oficial найінстаграмніша книгарня Києва❤️ Але їм потрібно зробити щось з кондиціонуванням, бо там дууууууже сильна задуха.

Можливість виграти 2 будь-які книги з серії «Українська класика» за донат від 50 грн Я відкрила невеличку банку для допомоги друкарні “Фактор-Друк”, яку знищили рашисти. Банка Все, що потрібно: - зробити донат (мінімум 50 грн) - в коментарях до платежу вказати свій нік в телеграмі - закинути скрін оплати сюди в коментарі та написати дві книги, які ви б хотіли отримати в разі перемоги. Прошу максимального поширення ‼️

Обкладинка хосподи прости, це наче «енциклопедія для хлопців і дівчат» виглядає Вибачте 😭

Приїхала посилка з України, і там книжечки, які я собі забрала сюди🤍

Ну що, от я дочитала (чи то скоріше домучила) Державця Мак'явеллі. І оскільки не до кінця розумію нашо я вирішила навантажити свою втомлену голову ще й політичними роздумами 16 століття, то ловіть хоча б текстовий відгук. Плюс книжку скоро видасть в своєму гарному виданні лабораторія, і я вже бачила бажаючих це купити — шоб ви розуміли на шо підписуєтесь. Спочатку «що це?»: Державець — це збірка з 28 порад державцю, як краще керувати державою. Написав її на початку 16 століття італійський мислитель для тодішнього правителя Флоренції — одного з Медічі. Загалом структура книжки — це порада і кілька сторінок пояснення чому Мак'явеллі вважає цю пораду хорошою. У прикладах він посилається на античну та недавню (на той момент) історію Італії. Описує тодішніх пап, герцогів, інших правителів, присипає це цитатами з латини і здобрює грецькими міфами та біблійними притчами. Я собі багацько виписала історичних подій та імен, про які треба почитати окремо. Книжка стала настільним чтивом для багатьох політиків, наприклад, Мазепи та Наполеона, та базою для наступних політичних пошуків видатних чуваків по типу Бекона та Сміта (це той, що батько економіки). Мої відчуття: Це було цікаво почитати, щоб подивитись, як люди думали, та які думки актуальні досі. Автор багато розмірковує про природу не окремої людини, а народу, і з багатьма його висновками я можу погодитись і зараз. Варто зазначити, що книжка явно не на 100, і навіть не на 60% актуальна, бо треба робити знижечку на час написання. Ну і також вона спірна з точки зору моралі: не тільки нинішньої, а завжди була, бо одна з основних думок твору це:

«успіх правителя підтверджується вердиктом народу, і йому пробачать вжиття певних заходів, якщо це спричиниться до успіху, оскільки в політиці, де не існує морального суду, судять за результатами».

Коротше, автор як очевидно далекий від цінування кожної окремої особистості, її прав і усіх цих сучасних цінностей, так і раніше не сприймався багатьма за те, що ставив сталі норми моралі під сумнів щодо їх ефективності в управлінні державою. Як би там не було, а це таки класика політичної думки, на яку часто посилаються у більших, ґрунтовніших, сучасніших творах — погоджуються чи оспорюють, не важливо, але для розуміння інших творів вона необхідна. Тож якщо вам таке цікаво — читайте, сторіночок по 5 в день. Там їх всього 100, тож за кілька місяців можна здужати:)

Ох уж ці метафори 16 століття…

58 людей, яким цікавий відгук на Ігри спадкоємців, — з вас лайк або відгуку, або тому, як я поміняла субтритри, або тому, як я згоріла😅

Я вчора дочитала аж дві книжки, і маю настрій зробити відгуки — книжки дуже різні🎀

Розповідаю як 2 місяці моя книжкова посилка блукала світом🥲