Економічний Вісник

​​Податки на "некритичний імпорт", економіка спрощень #Коментар #СировиннаЕкономіка Часто приходиться читати новини, які ніби стоять на потоці, як чиновники різних країн, в різних, не пов'язаних одна з іншою, сферах економіки, пропонують прості рішення складних проблем (які, зазвичай, зводиться до кількох речень). «Замголови НБУ Сергій Ніколайчук пропонував ввести додаткове оподаткування для некритичного імпорту, аби зменшити імпорт, покращити платіжний баланс, а також згенерувати додаткові поступлення до бюджету». Гарно це, чи погано — друге питання. Питання дефіциту платіжного балансу для України є дуже важливим. Економічні умови, які призвели і призводять до дефіциту, стало реальністю не в один час, а формувалися роками, десятиріччями. Характер економіки, операції, засновані на економічних зв'язках, що постійно повторюються та відтворюються— це фундамент. Змінити, скажімо так, параметри (проблему) або склад фундаменту (економіка), неможливо, якщо ти прогулюєшся та шукаєш проблему на дев'ятому поверсі. Дефіцит платіжного балансу — результат зовнішньоекономічних відносин, що склалися. Зовнішньоекономічні зв'язки формується під впливом багатьох факторів: стан внутрішнього ринку, економіки, положення країни в ланцюгу транснаціонального виробництва, умови конкуренції на міжнародному ринку. І це якщо казати дуже абстрактно. Україна є сировинним експортером та імпортує товари з високою доданої вартістю, які сама не виробляє. «Основними товарними позиціями українського імпорту у 2021 році були: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (на 14,33 млрд дол.), машини, обладнання та механізми (на 14,20 млрд дол.), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (на 9,74 млрд дол.)» — Економічна правда. Тобто, при цьому, що Україна вбудована в світову економіку, як експортер сировини, внутрішній ринок (промисловість, якій вдалося уникнути знищення під тиском декількох криз) потребує такий об'єм продукції з високою доданої вартістю, який можна забезпечити тількі імпортом. Відповідно, проблема в тому, що Україна не має достатніх потужностей для виробництва продукції з високою доданої вартості. Якщо б такі підприємства були та якщо вони будуть відповідним чином встроєні в економіку України, це дало б змогу як зменшити імпорт товарів, так і збільшити експорт товарів, покращити торгівельний баланс. Але ж це складно, чи не так? А думки про податки на імпорт - продукт поточної експортно-сировинної економіки, та це набагато легше. Проте це не вирішує актуальні проблеми економіки України. @TheVistnik

Китай зажадав у Росії газ за внутрішніми російськими цінами, — джерела Financial Times #СвітоваЕкономіка #Китай #РФ Видання зазначає, що переговори щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру- 2» призупинилися через цінові вимоги Пекіну. Китай наполягає на купівлі газу за внутрішніми російськими цінами, що «сильно субсидуються», що Москва вважає «необґрунтованим». Крім того, Пекін дав зрозуміти, що готовий купувати лише невелику частину з планованих 50 мільярдів кубометрів на рік, які Росія хоче постачати через трубопровод «Сила Сибіру — 2», пише FT. @TheVistnik

​​Огляд по структурі ВВП за 2022-2023 роки #ЕкономікаУкраїни Загальний ВВП в фактичних цінах в 2022 становив 5.23 трлн грн, в 2023 — 6.53 трлн грн, тобто за цей період зріс на 1.3 трлн грн. Найбільший вклад в зростання ВВП дали такі сектори, як державне управління (+ 331 млрд грн), переробна промисловість (+ 141 млрд грн), оптова та роздрібна торгівля (+ 181 млрд грн), а також, неочікувано, операції з нерухомим майном (+ 82 млрд грн). В складі валового внутрішнього продукту в 2023 за виробничим методом найбільшими секторами за вкладом в ВВП стали: • переробна промисловість — 539 млрд грн • оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів — 826 млрд грн • державне управління — 1.44 трлн грн Разом це 42.9% від ВВП, державне управління має долю в 22% в ВВП, але в цілому доля держави в ВВП значно вище. Також слід відмітити податки на продукти, в 2023 році їх було сплачено на 841 млрд грн, що становить значну частку від ВВП. Якщо розбити ВВП на виробничий сектор і сектор послуг, то виробничий сектор згенерував 1.38 трлн грн (21.2%), а сектор послуг 2.86 трлн грн (43.7%). Це без урахування експорту/імпорту, тількі внутрішні показники. Дані в цілому по економіці, звичайно, будуть дещо іншими: так, наприклад, за 2017 рік послуги в ВВП становили 60%, виробничий сектор, відповідно 40% (з яких промисловість 28%). Зараз, до речі, на промисловість приходиться лише близько 12.6%. Звернемо увагу, що попри зростання валових показників виробничого сектора економіки (+ 162 млрд грн валового продукту), зростання долі в ВВП становило лише 0.7% (без урахування інфляції), при провалі в 2022 майже на половину. За 2022-2023 роки промисловість сильно впала, проте потім показала зростання, переробна промисловість — сектор, який за обсягами зростання знаходиться на 3 місці, після торгівлі та держсектору. Переробна промисловість до війни мала великі виробничі потужності та була одним з найбільших секторів економіки в Україні, це обумовлює її велике зростання в 2023 в фазі відновлення. Головний вклад в зростання ВВП, звичайно, забезпечив держсектор. Зростання державних витрат, зокрема витрат на оборону — причини збільшення витрат державного бюджету. Оптова та роздрібна торгівля в час війни є найбільш стабільним сектором через стійкий попит населення на товари першої необхідності. Тут нічого дивного, це вже було розібрано. Тому торгівля також внесла великий вклад в зростання ВВП. @TheVistnik

Як змінилась економіка і що нам чекати? Прокоментували для AIN матеріал про повернення в Україну іноземних брендів з одягу, в якому нас запитали про зміни в економіці та настроях інвесторів. ❓Як змінилася економіка України з 24.02.22? Відбулися три основні зміни: 1) у нас сильно зменшилась роль металургії. Якщо у 2021-му році металургія займала 18% від промислового виробництва, то у 2023-му це було 9%. 2) до початку війни ми були самодостатніми в економічному плані. На сьогодні нам потрібно близько $40 млрд щороку тільки щоб підтримувати макроекономічну стабільність (низьку інфляцію, відносно стабільний курс, виплачувати соціальні зобов’язання тощо) і це не враховує видатки на озброєння, снаряди/набої. 3) 2/3 видатків бюджету йдуть на військові потреби і це здебільшого матеріальне забезпечення військових (зброя окремо) і це створює щорічний дефіцит бюджету на рівні 20% ВВП. Є багато інших змін як то валютне регулювання чи обмеження на виведення капіталу. Також масштабний виїзд людей закордон. ❓Як змінилася думка іноземних інвесторів про інвестування в Україну? Раніше інвестиції в Україну це була рідкість. В основному це були боргові цінні папери, тобто Єврооблігації уряду (такі собі інвестиції у наш борг). Зараз для масового інвестора Україна це взагалі табу: мало того, що війна, та ще й питання інституційної слабкості (та ж сама корупція і суди). Тому сюди заходять інвестори, які спеціалізуються на ризикових операціях (distressed asset, коли купують за копійки в сподіванні що щось із того виросте в ціні), які мають стратегічну цікавість до оборонного виробництва, чи певним чином вже тут мають досвід і планують тримати свою нішу. Але таких інвесторів мізер. ❓Чого нам очікувати у 2024 році в цьому сенсі? На 2024-й рік у нас є зовнішнє фінансування на $37 млрд, тобто макроекономічна ситуація буде більш-менш стабільною. Велике питання по відновленню економіки на фоні знищення 80% теплової генерації. Певний ріст ВВП буде, але це на рівні 3-4%. Інвестицій не буде. Лише ті специфічні та вузькопрофільні, які описані вище. Тобто ситуація в режимі «тримаємось». Без катастроф, але і без великих економічних проривів. 📩 Підписуйся на "Ціну держави"

​​Деглобалізація в цифрах #Китай #СвітоваЕкономіка #США #СвітовіПотокиКапіталу #Деглобалізація Прямі інвестиції США в Китай та Китаю в США швидко скорочуються. Інвестиції Китаю в країни-партнери США також скорочуються. Так, прямі інвестиції США в Китай скоротилися на 40.6% за період з 2кв 2020 по 4кв 2022 в порівнянні з 1кв 2015 по 1кв 2020. Інвестиції Китаю в США за той же самий період зменшилися на 22.1%. Окрім скорочення прямих інвестицій через загострення конкуренції між транснаціональними корпораціями, США останнім часом різко знизили імпорт з Китаю, а також ввели мита. Скорочення імпорту не тільки захищає американських виробників, але і зменшує відтік капіталу за кордон, а також обертається витратами для китайських корпорацій. Мита також огороджають національних виробників від конкуренції ззовні, а конкурентів позбавляє ринку збуту. Також є розділення на економічні блоки, на картинці це також видно. Рух капіталу стає більш ізольованим в рамках дружніх економічних блоків. Інвестиції США в основному йдуть до Європи, з якою США тісно пов'язані технологічними та торгівельними ланцюгами. @TheVistnik

Укрзалізниця наростила експортні перевезення на 48.8% Укрзалізниця встановила новий рекорд експортних вантажоперевезень з початку повномасштабної війни. За перші чотири місяці 2024 року УЗ перевезла на експорт 30,4 мільйона тонн вантажів - на 48.8% більше, ніж торік. Хоча тоннаж, як ми писали в одному з попередніх текстів, без валових показників не відібражає повної картини. Тим не менш, зростання виробництва та експорту очевидне. Зростання експорту саме через залізницю обумовлено проблемами з експортом морськими шляхами та змінною експортних маршрутів. Серед основних вантажів, які експортувалися залізницею у 2024 році: • зерно – 12.9 млн тонн; • залізна і марганцева руда – 12.5 млн тонн; • чорні метали – 1.6 млн тонн; • мінбудматеріали – 867 тис тонн. Загалом за січень-квітень 2024 року було перевезено 59.9 млн тон вантажів, що на 28.7% більше аналогічного періоду минулого року. @TheVistnik

​​Українській імпорт, дефіцит торгового балансу та поточний рахунок #ЕкономікаУкраїни #тренди #Фінанси Найбільшими статями імпорту товарів залишаються енергоносії, продукція машинобудування та хімічна промисловість. Імпорт товарів машинобудування становив понад 1.5 млрд доларів. Експорт товарів в лютому — 3.4 млрд доларів, імпорт товарів — майже 5 млрд доларів. Дефіцит торгового балансу (без послуг) становив близько 1.5 млрд доларів. Дефіцит дещо скоротився, та в січні-лютому знаходився в межах 1.5 млрд доларів, тоді як в грудні пробив позначку в 3 млрд доларів. Зменшення дефіциту відбулося через паралельне скорочення імпорту та зростання експорту. Зростання експортних доходів та зменшення відтоку валюти через імпорт зменшує тиск на курс гривні. Це дозволило НБУ на початку року зменшити обсяг валютних інтервенцій (скорочення резервів через продаж валюти) до мінімуму з весни 2023. Сальдо рахунку поточних операцій (РПО) також покращилося. Це відбулося через скорочення чистого імпорту, а також через надходження грантів. Зараз РПО має нульове сальдо, що з огляду на зменшення валютних надходжень в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, однозначно є позитивним моментом. Найбільшим джерелом валютних надходжень в РПО, окрім грантів, є валові валюті перекази в Україну. Часто такі перекази здійснюють українці закордоном, заробітчани. Також збільшилися витрати на відсоткові платежі, що трохи погіршило сальдо рахунку поточних операцій. Попри не дуже погані показники РПО та скорочення дефіциту торгівлі товарами, в цілому дефіцит платіжного балансу залишається дуже великим. В моменті зменшення тиску на гривню сприяло зменшенню скорочення резервів НБУ. Національний банк прогнозує дефіцит сальдо поточного рахунку в більше ніж 20 млрд доларів в 2024. Тому валютні інтервенції будуть більшими, а резерви трохи скоротяться, хоча це залежить від обсягів іноземної фінансової допомоги. @TheVistnik

​​Про кризу ринку нерухомості в Китаї #Коментар #ВісникЗарубіжжя #СвітоваЕкономіка #Китай Китай хоче викупити непродані будинки, щоб вирішити кризу. Як кажуть, добрий лікар не лікує симптоми. Якщо цю програму з викупу непотрібних будинків буде здійснено, це все одно не вирішить протиріч ринку нерухомості. Жамість того, щоб лікувати хворобу, китайська влада робить укол знеболюючого в заражену економіку. Навіть якщо ця програма відбудеться, вона лише відстрочить падіння, але не оздоровить сектор нерухомості, проблеми в якому накопичувалися роками. Різниця в темпах зростання доходів населення і зростання цін на нерухомість, тобто те, що призвело до міхура, залишиться. До цього додається серйозне скорочення народжуваності у Китаї, що зменшить попит на житло в майбутньому. Ці проблеми ніяк не вирішаться, якщо просто купити "зайві" будинки. При цьому скорочуються доходи не лише приватних компаній чи забудовників, а й держави. Імпорт США з Китаю швидко скорочується, оскільки США прагнуть поліпшити свій торговий баланс і показники фінрахунку, щоб зменшити відтік валюти. Також США нещодавно ввели мито на торгівлю з китаєм, що ще більше посилить економічне становище і підігріє котли кризи. Влада Китаю шукає простий шлях вирішення питання, щоб не завдати шкоди будівельникам та іншим компаніям (тобто собі). Саме це не дає вирішити проблему. Простих шляхів немає. @TheVistnik

​​Фізичне зростання обсягів експорту сильно перевищує зростання в доларовому еквіваленті #ЕкономікаУкраїни #тренди #Експорт Середньорічні обсяги українського експорту в місяць в 2023 — приблизно 8 млн тонн. Експорт в січні-лютому 2024 знаходиться вище середньорічної відмітки за 2023 рік та приблизно на 5 млн тонн більший, а експорт в лютому 2024 року приблизно на 5 млн тонн більший, ніж у лютому 2023. Проте в грошовому еквіваленті зростання обсягів експорту відрізняється: Якщо порівнювати лютий 2023 з аналогічним місяцем 2024, то зростання немає зовсім. Навпаки, на початку 2023 динаміка зростання експорту була краща, ніж у 2024. Повільне зростання валютної виручки від експорту обумовлено зниженням цін на українську експортну продукцію, більше всього на обсяги виручки вплинуло зменшення цін на продукцію сільського господарства, продовольчу продукцію. Так, наприклад, останнім часом сильно подешевшала кукурудза, та в 1кв. 2024 експорт кукурудзи в доларах США впав на 30%. Впродовж попереднього року також знижувалися ціни на пшеницю. В 2024 році фізичний експорт зернових знаходиться на рівнях сильного 2021 року початку 2022, коли падали рекорди по експорту товарів с/г. Але в валютному вираженні експорт зернових впав майже на третину, якщо міряти по січню 2022. В цілому в структурі експорту слід відмітити, що з початку вторгненя сильно скоротилися фізичні обсяги експорту руди та чорних металів. Також є скорочення експорту металургії в цілому та абсолютне домінування сільського господарства в українському експорті, як в валютному еквіваленті, так і в фізичному. Також очевидно, що зменшення вартості на експортні товари сильно зменшує українські доходи та виручку експортерів. Це погано також с точки зору платіжного балансу і сальдо поточного рахунку, який в 2023 році становив -$9.2 млрд, а в 2024, по прогнозу НБУ, становитиме -$20.2 млрд. @TheVistnik

Звітність топ-підприємств України за 1 квартал 2024 року #ЕкономікаУкраїни #Фінанси Майже всі компанії, які домінують або являються потужним гравцем в своїх секторах мають приріст доходів відносно 1кв 2023. У 1кв 2024 року АТБ Маркет збільшила свій виторг до 47.2 млрд грн (+17% р/р). Чистий прибуток - 560 млн грн (219 млн грн минулого року). Компанії торгівлі і рітейлу мають позитивну динаміку по доходах і по прибутку, а також позитивні оцінки своєї поточної та майбутньої ділової активності. В подальшому, як показують опитування підприємств даного сектора, ділова активність тільки покращиться. Roshen, також компанія зі сфери торгівлі, заробила у 1кв. 1.7 млрд грн чистого прибутку. Виторг збільшився на 17% р/р до 8.2 млрд грн. Національна акціонерна компанія Нафтогаз України — 60.8 млрд грн, +25.6% відносно 1 кварталу 2023. На початку року компанія повідомляла про збільшення видобутку газу та залучення іноземних капіталів в видобуток газу. З огляду на те, що для споживачів ціни на газ не змінювалися, а кількість споживачів несуттєво відрізняється, можна сказати що збільшення доходів зумовлено зменшенням збитків в та зростанням видобутку. В січні-березні Нафтогаз збільшив видобуток на 12% відносно аналогічного періоду попереднього року. Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг — 52.9 млрд грн, -2.7%, при цьому компанія звітувала про зменшення збитків в 6 разів. Енергоатом — 49.1 млрд грн, +17.1%. Енергетична компанія D. TRADING — 43.9 млрд грн, +16.2%. На доходи енергетичних компаній вплинуло збільшення тарифів на е/е. Українська залізниця — 26.8 млрд грн, +18.7%. УЗ в умовах обмеженого експорту морським шляхом, забезпечує експорт українських компаній. На фоні загального відновлення, це позитивно впливає на показники УЗ. Національна енергетична компанія Укренерго — 25.9 млрд грн, +26.8% Акціонерне товариство Укргазвидобування — 25.7 млрд грн, +21% Публічне акціонерне товариство Укрнафта — 25.4 млрд грн, +62.4% Газопостачальна компанія Нафтогаз України — 25.2 млрд грн, +0.2%. Показники позитивні, проте низька база порівняння. 1кв 2023 був дуже поганим для економіки. Попри це слід сказати, що звітність непогана, проте більш показовими будуть дані за 2 та 3 квартал. @TheVistnik