Style fitting talks

Кілька днів тому рідкісний птах культурних заходів — Ешлі Олсен залетіла на вечерю у шовковому вечірньому жакеті 1920s із зеленувато-жовтою металізованою вишивкою в японському стилі. Жакет раніше виставлявся в музеї Барнса та був представлений у книзі «Marie Cuttoli: The Modern Thread from Miro to Man Ray». Об'єкт, швидше за все, був куплений на аукціоні Julien's за 5.120 $. Бренд Myrbor був заснований у 1922 році в Парижі Марі Католлі. Maison Myrbor виробляв декор для дому, килими, сукні з вишивкою та аплікаціями, деякі з яких були створені єврейською польською художницею Сарою Ліпскі та її друзями-художниками Пікассо та Матісс. Продавався бренд на вулиці Віньйон, 17 у Парижі з 1922 по 1936, створюючи абстрактні твори кубізму та футуристичного натхнення. Одяг Myrbor рідкісний, особливо з лейблами, і є важливим моментом в історії моди.

Ну я, коли в магазині говорю «Bonjour, merci, bonsoir, au revoir».

Белла Хадід перериває свої пляжні відпочинки та тонкі сигаретки на узбережжі та з’являється на червоній доріжці в сукні Saint Laurent.

WWD пише, що на аукціоні Bonhams в Нью-Йорку буде виставлено шовкову сукню-тренч Yohji Yamamoto Carolyn Bessette Kennedy. Початкова ціна — 3000 $. Сукню вона одягла на вечерю в 1998 році в Supper Club. На продаж річ запропонувала Sasha Chermayeff, подруга дитинства Кеннеді-молодшого. Нагадую, що в липні виповниться 25 років з дня смерті в авіакатастрофі. Керолін часто продавала вінтажні речі і робила покупки в усіх найбільших вінтажних магазинах Нью-Йорка. «У цьому є аспект сталого розвитку та створення капсульного гардеробу. Один із її друзів сказав, що в її гардеробі лише 40 предметів — така відсутність зайвого викликає захоплення» — розповідає Марісса Шпір, яка очолює продаж у Bonhams. Також вона додає: «Ніхто не втілює тиху розкіш більше, ніж вона. Цей красивий одяг, який ми бачимо, не є трендовим одягом і ви не можете сказати, коли він був зроблений, якщо не знаєте, що шукати на етикетці. Він завжди ідеальний».

Нарешті, я трішки розібралася з роботою, відправила дівчат з класними літніми гардеробами, з деякими клієнтами готуємося до відпусток і з деякими вже на підході осінь. Трішки вам французських замальовок.

В едвардіанську епоху (1901-1910) ставлення до моди стало більш вільним. В той же час буржуазія як і раніше підтримувалась суворого вікторіанського правила: в одязі обов’язково індивідуальність, неповторність. Панянкам того часу й на думку не спало б порекомендувати подрузі кравчиню - адже та була кимось на кшталт наперсниці чи таємного коханого. Прихованість у цих справах доходила до абсурду: нерідко, вирушивши за сукнею, модниця потім відправляла свого шофера за іншою адресою, щоб замести сліди. Унікальність фасонів досягла апогею: якщо зустрічалися дві жінки в однакових сукнях, це вважалося нечуваною ганьбою. Наприклад, з'ясовувалося, що одна з дам під час вечірки у заміському будинку пробралася до спальні до господарки та дізналася адресу кравчині. Це не складало труднощів: до підкладки вбрання завжди пришивалася шовкова бірка. Мода в ті часи, підживлювалася лише бажанням відрізнятися і виділятися. Сьогодні ж її живить протилежне джерело - прагнення до стандарту, який сприймається як щось рятівне.

В едвардіанську епоху (1901-1910) ставлення до моди стало більш вільним. В той же час буржуазія як і раніше підтримувалась суворого вікторіанського правила: в одязі обов’язково індивідуальність, неповторність. Панянкам того часу й на думку не спало б порекомендувати подрузі кравчиню - адже та була кимось на кшталт наперсниці чи таємного коханого. Прихованість у цих справах доходила до абсурду: нерідко, вирушивши за сукнею, модниця потім відправляла свого шофера за іншою адресою, щоб замести сліди. Унікальність фасонів досягла апогею: якщо зустрічалися дві жінки в однакових сукнях, це вважалося нечуваною ганьбою. Наприклад, з'ясовувалося, що одна з дам під час вечірки у заміському будинку пробралася до спальні до господарки та дізналася адресу кравчині. Це не складало труднощів: до підкладки вбрання завжди пришивалася шовкова бірка. Мода в ті часи, підживлювалася лише бажанням відрізнятися і виділятися. Сьогодні ж її живить протилежне джерело - прагнення до стандарту, який сприймається як щось рятівне.

Замальовки з 77-го Канського кінофестивалю.

Кендалл Дженнер в новому номері американського Vogue відмічає 10 років своєї модельної кар’єри.