Poems_for_God❤️

Бог казав що вся помста належить Йому Тож віддати свій гнів в його руки Але ми би хотіли, щоб вже за вину Хтось проходив страждання і муки Може друг, чи начальник, чи наший сусід Десь нахабно говорить, махлює І за це покарати, так сильно кортить Нас душа його мало хвилює Справедливості хочем для когось завжди А для себе її ми б хотіли? Щоб за наші провини, слова і гріхи Бог карав нас уже й справедливо! Розгорнув на екрані все наше життя Показав би нам нас як у фільмі Де не тільки лиш щоки, а навіть душа Засоромиться, почервноіє А каміння у когось летить з наших рук Стоїмо як оті фарисеї І чекаєм, коли ж справедливо Ісус Слово грішник людині приклеє А Ісус все мовчить, бо він бачить єство Він читає в очах покаяння Якщо в тебе ніколи провин не було Тоді першим у когось кинь камінь Та проблема у тому, що це наш секрет Ми ховаємо вчинки безбожні Хоч по горло застрягли в болоті проблем Та когось засудити готові Я сама дуже часто дивуюсь Христу Як Він нас ще не стер з лиця світу Що ми ідолам служим, а не лиш Йому І не хочемо Боже любити Те що в Біблії пише, то це просто так? Навіть Анголів люди лякалась Бо таке було сяйво, присутність Свята Що в людській голові би не вклалась Але ми замахнулись створити Творця Приписали йому свої риси І не бачивши Того Святого Лиця До картини приходим молитись Хіба Бог свою заповідь вже поміняв? Якщо може я щось пропустила Він до Нього Одного молитись казав Бо Він Нього походить вся сила Ну чому, ми живем , так як ніби не вмрем А вмираєм, як ніби й не жили Я так хочу зустрітися з Своїм Отцем Де мій дім, де я буду щаслива Я насправді дивуюсь терпінню Христа І напевно б усім хто не вірить Показала духовну частину життя Щоб вони вже нарешті прозріли Щоб разок на секунду побачили світ Де диявольські слуги панують Пропонуючи душам спокусу і гріх Бо тоді люди Бога не чують Але я не Христос, і нажаль не Свята На хресті, Він вмирав у смиренні І любив навіть тих, хто Його убивав Жаль, немає такого у мені Я незнаю, що далі, яким буде шлях Що готує Господь на майбутнє Просто хочу, щоб кожна у світі душа Розуміла кому вона служить Я не зміню цю землю, і гріх лиш росте Будуть знову убивства і жертви Бо диявол ненавидить Боже й святе І доводить людину до смерті Боже дай не погаснути в тіні злоби Не піти за покладені межі І до вічного дому дай сили дійти Я творіння, від Тебе залежне Скільки небом відміряно часу життя Я не знаю, живу і радію І кричала б всім людям: тримайтесь Христа Це є перша й остання надія

Пісня просто в саме❤️

ПОДІБНІ РИБІ ••• Ти знову так живеш, ніяких змін? В надії того, що Господь пробачить? Ти знов сидиш в оточенні тих стін Які будуєш в віддачаї? Знов плачеш? Ще скільки часу? Скільки ще разів Ти не відкриєш Богу свої двері Дозволиш людям приносити біль І довірятись їм у кожній сфері? Я знаю скажеш, люди це не Бог Його не видно, з ним не поговориш Він не обніме, не прийде як друг З яким смієшся, і з яким поспориш… Скажи де Бог? Який Він опиши… А може ти навчися помічати? Твій розум хоче тої глибини Яку лиш серцем може відчувати А чим відчуєш? Там лишили слід Хтось вже не раз у нього витер ноги Ти ціниш те, що зараз цінить світ І разом з тим відчути хочеш Бога! Святе і грішне парою не йдуть І ми самі зробили з себе жертву Чекаєм тих, хто прийдуть і спасуть Хто не дозволить нам духовно вмерти! Часом ліниві і тому слабкі Ми на гачок попалися як риба І саме це потрібно сатані Духовна мертва і черства людина І попри свій такий розлізлий стан Ще огризатись совість дозволяє А де був Бог! Я кликакав я кричав Хіба любов у горі залишає? Бог бачить все, і війни і сиріт Розбиті сім’ї, біль у серці мами Але не Він змінив на гірше світ Це ми самі, по волі обрали Христос дав вибір створеній душі І до творіння маючи повагу Щоб ти не був як робот на пульті Який живе в закладеній програмі Ти вибираєш! Вірити чи ні Ти вибираєш! Прощення чи злобу Робити так, як нині роблять всі Чи довіряти своє серце Богу Усі ми знаєм що таке біда І біль - це те, що кожному знайоме І моя віра в Господа Христа Це не магічний спосіб зняти болі Бог посилає дощ на всіх людей І він іде на добрих і поганих І в мене також може бути день Який на жаль не по моєму плану Чи десь піду зашпортаюсь за дріт І вломлю ногу, ну то що виходить? Мені питатись як Бог допустив Що я як йду не дивлюся під ноги? Хіба Христос це здійснювач бажань І моя віра - це квиток до шику Мені Господь не це пообіцяв Він дав для мене щось без меж велике! Скажіть хто може взяти ваший гріх Усі мерзотні і нікчемні справи І помирати за таке при всіх В найгіршій формі болю і зневаги! Нас тільки словом ледве зачепи І цю образу ми роками носим То чи згодились б на таке піти За когось вмерти, коли той не просить! Як часто чути! Я хіба просив ! Ісус за мене міг не помирати! Та він тебе від всіх не відділив І так як всім, хотів спасіння дати! Велика милість - це безцінний дар Ніхто з людей тобі це не подарить Та ти на тих Ісуса проміняв Які земним дочасним світом марять Ти точно знаєш хто такий рибак Зловити рибу це для нього щастя Для цього він складає свій рюкзак Бере рибацькі чоботи і снасті! Є той хто теж подібно рибаку Зловити хоче душу, а не рибу Стоїть наживка на його гачку Щоб безсумнівно клюнула людина Не кожна риба на одне клює Диявол вміло свою ціль вивчає Комусь одну наживку він кладе А комусь іншу, і тоді чекає… Можливо ти від Господа відплив І ігноруєш прояви приманки Пильнуй щоб хтось до сітки на зловив Задовільнивши твою забаганку Для когось гроші, влада, похвала Любов в обгортці, що насправді похоть Це пропонує радо сатана Він підсуває гріх до твого ока А що дає мені життя з Христом?! Дає надію у часи невдачі Ти з Ним інакше дивишся на світ Ти з Ним інакше любиш, навіть плачеш І все життя сприймається як дар Ти вчишся жити так щоб не вмирати! Ти довіряєш Богу кожну з справ І Він є щедрий щоб благословляти! Та врешті-решт коли це все пройде Ти будеш вічно жити з своїм Богом Коли у серці вже Ісус живе То з НИМ найважча, це легка дорога Коли життя суцільний буревій Чи як посуха що вбива рослинку Господь прийде у літньому дощі І дасть вологу в тріснуту щілинку! Не задихайся у своїх гріхах І пам’ятай що в тебе є свій вибір То ж не виси в диявольських гачках Через наживку що подібно рибі Коли вже риба крутиться в ведрі Рибак нізащо не відпустить в воду І зашкварчить олій в сковороді Бо та продала за наживку волю…

А ЩО ЯК ВСІ, Були б Як Я?🧐 ••• А що якби всі члени церкви Жили таким життям як я? Якими були би пожертви? І чим наповнена душа? Наскільки б щиро лилась пісня І чи змінилося б життя Чи стала Церква значно краща Як що б усі були як я? А що якби всі члени церкви Молились так, як молюсь я? І всі брати мої і сестри Свої наповнили серця Таким же прагненням служити І спілкуватися з Христом Чи щось змогло би це змінити? Чи б добрим плодом проросло? Ось зауваження сказали Чи докорив хтось без причин На це б всі так відповідали Як я, а я ж християнин Уже давно би мій характер Мав бути схожий на Христів Чи мудрі речі можна взяти З моїх порад, і моіх слів Якби ж осуджували когось Усі у церкві так я Я Моя би церква розвалилась Чи навпаки була б міцна! І Біблію усі б читати Мов копіюючи мене? Як сильно всі її би знали? Спитай сьогодні сам себе? Чи можеш прикладом служити І бути світлом для людей І всім що маєш дорожити З подякою за кожний день Чи ти пильнуєш своє серце Чи засмутилася душа Бо дякуєш що нині в церкві Багато не таких як Я Нам не потрібно бути клоном І жити так, як хтось живе Та треба думати порою Як я живу, і хто я є! І коли Я частинка церкви І теж важлива складова То що було б, коли до неї Усі приходили як Я Тож оминаючи всіх поряд І не вникати в чиїсь гріх Пора підняти в небо погляд І не порівнювати всіх Ти Знов задай собі питання І уяви лише в думках А що коли б всі члени церкви Жили таким життям як Я?

💔💔💔 Напевно провиною душу пробрало Сказати «пробач» це насправді так мало Напевно сумління за гріх мене судить І сумно від того, що Бог мене любить Напевно не кари за вчинок боюся А того, що біль причинила Ісусу І хто би не тішив, даремна підтримка Бо я всеодно себе суджу за вчинки Господь пробачає, та душу пробрало Сказати пробач це насправді так мало

БУДЕМО ЛЮДЬМИ🇺🇦 Чужа біль не колить під серце По різному цінимо мир Не дай нам Господь зачерствіти І бути лиш зовні людьми Коли засинатимеш в ліжку В зручному для тебе вбранні Згадай у молитві про того Хто спить на холодній землі Згадай про дитину без мам Про хлопців без рук чи без ніг Вони в свої 20 чи 30 Відчують всю неміч калік Та люди й до цього звикають Хтось радий що горе не в них В той час коли сотні вмирають За волю, країну , за мир Ніхто не говорить що треба Змінити свій сміх на сльозу Якщо ти шашлик десь пожарив Ти зрадник, забув про війну! Коли маєш Господа в серці Тобі не байдужа війна І з кожною звісткою смерті Болить і ридає душа Коли маєш Господа в серці То навіть як жариш шашлик Цінитимеш кожним моментом Й молитимеш Бога за тих Хто хліба шукає поїсти Й Складеш їм пакети їди Порою це дуже помітно Що люди є справді людьми! Та Бог бачить наші мотиви І чесно лякає той факт Що буде з лукавим й брехливим Коли прийде час для суда Благаймо у Господа сили Щоб навіть в розпалі війни В душі було чисто і мирно І люди лишались людьми Найбільше бажання це жити В країні де Бог над усе! Бо хто б не пішов проти неї Не зможе змагатись з Творцем! Чужа біль заколить під серцем І в нас процвітатиме мир Якщо будем Бога любити Якщо будем з вами людьми

••• ЧОМУ МИ СВЯТКУЄМО ПАСХУ? ••• У вас бував в житті такий момент Коли від болю надривалось в грудях? Коли від страху ви розбиті в щент А вашим близьким це було байдужим? Давайте підем в Гефсиманский сад Де сам Ісус ці болі переносив Нема підтримки, вірні друзі сплять В той час як Він в Отця терпіння просить У вас бував в житті такий момент Коли ваш друг, насправді підлий зрадник? В Ісуса був, який за блиск монет Продав того, хто вмів казати правду І навіть той, хто поруч був завжди Хто без вагань казав: я не зречуся При перших кроках темної біди Петро аж тричі зрікся від Ісуса Чи довелось вам бачити церкви Де ті хто служать, роблять беззаконня? Христос це бачив, знавши що вони Служили в храмах та незнали Бога Скажіть приємно бачити той факт Що вас хтось любить бо йому це в користь? Численна кількість прагнула Христа Лиш через те, що він зціляв хвороби Він знає серце, наміри людські І пише те, що час не зможе стерти Як похвалив ту жінку на віки Що в храм віддала дві останні лепти Ну а тепер на хвильку уявіть Що вам дана усяка сила й влада За вашим словом цілий світ згорить Прийдуть стихії і пекуча лава Якби ж це все було в людських руках Нам довелось жорстоко б постраждати Ісус цю силу і цю владу мав Та замість неї, вибрав помирати І помирав у муках не людських Таких що кожен з нас не зміг понести Помер для того щоб і я і ти Разом із ним для вічності воскресли! Він мав всю владу зупинити смерть І міг з хреста зійти, явити чудо Та через тебе він це не зробив Ось так лиш Бог безмірно тебе любить Ісус дозволив в ноги вбити цвях Щоб твої ноги до гріха не бігли Одежу зняли, били по щоках Щоб ти з брудного, одягнувся в біле Щоб добре сіяв у своїх думках Його чоло пробив вінок терновий Встромили спис у бік поміж ребер Щоб своє серце ти беріг в любові Коли він жовч і оцету не пив Цим самим муки завдавав ще гірші Це за для того, щоб без болі жив Сьогодні ти, не вартий жертви грішник Не просто так сказав « Прости Отець» Не розуміють що вони вчинили Це щоб навчились так прощати ми Тоді як навіть це несправедливо Якщо приймаєш ти для себе факт Що Бог на тебе дивиться з любовю І вже не треба жертв тварин, козлят Які нічого б не зробили кров’ю Їх приносили за свої гріхи Перерізали горло за провину Та знову жили так як і жили Вже сотий раз Вбиваючи тварину І може б досі був такий обряд Де в безнадії у крові по лікті Ніхто б не зміг у серці дати лад Знайти спасіння душам своїм в світі Тому Ісус Єдиний і Святий Смиренний Агнець, Досконала жертва Узяв на себе груз твоїх гріхів Щоб ти не вмер, то Він пішов померти Спасіння дане! Прощено тобі Гріхів прокази Бог уже не бачить Бо перед Ним Ісус що на хресті Ціна за мене - Його кров назавжди! Тоді тримала на хресті любов Ісус не здався і тому воскреснув Щоб ми жили, і навіть як помрем Душа навіки звільнена від смерті Зустрілась в небі із Своїм Творцем І під небесну музику любові Він одягне той золотий вінець Нетлінну вічну славну нагороду О небеса, Отець мій! Цар царів Відкрий нам те, що хочеш нам відкрити Ми тут дочасно, бо наш справжній дім Де всі повіки вмітимуть любити