Україна туристична | I ❤️ Travel 🇺🇦

😡Оккупанты уничтожили памятники сакрального искусства половцев - половецких каменных баб Они расположены на горе Кременец в Харьковской области, вблизи недавно деоккупированного Изюма, и датированы ІХ-ХІІІ веком. Очередной пример варварства и вандализма представителей "узкого мира" 🤬 🇺🇦 Україна туристична 🇺🇦 I ❤️ travel 🇺🇦 ПІДПИСАТИСЯ

😥 В Одесской области высохли красивейшие заповедные озера академика Зайцева По словам эколога из заповедника "Тузловские лиманы" Ивана Русева, одной из причин высыхания озер и лиманов являются боевые действия, не позволяющие возобновить водообмен с Черным морем. 🇺🇦 Україна туристична 🇺🇦 I ❤️ travel 🇺🇦 ПІДПИСАТИСЯ

Дорога до каньйонів не найкраща. Із траси Київ – Миколаїв ви повертаєте на схід (праворуч) у селі Олександрівка, їдете до станції Трикратське, потім у село Трикрати, в якому повертаєте праворуч (на південний схід) на бруківку, якою трясетесь кілометра три, спускаєтесь у річкову долину, і тут буде перший каньйон – Арбузинський; потім проїжджаєте село Актове, знаходити грунтовку, яка веде до Актівського каньйону, а вжі від нього, по грунтовці, можете дістатись до Петропавлівського.

Каньйон є частиною Вознесенського гранітного масиву, входить у межі Національного природного парку “Бузький Гард” та у межі Регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”. Традиційно Актівський каньйон включають у різноманітні топи чудес України. Має довжину кілька кілометрів і лежить за селом Актове. Вгору за течією від Актовського, розташований Петропавлівський каньйон, а нижче – Арбузинський.

Актівський каньйон – одна із найбільш атрактивних та красивих природних пам’яток України. Насправді, це не зовсім каньйон – це скеляста долина річки Мертвовод, борти якої сформувалися у вигляді химерних навалів каміння та високих скель. 🇺🇦 Україна туристична 🇺🇦 I ❤️ travel 🇺🇦 ПІДПИСАТИСЯ

Багата культурна основа сприяла розвитку української ідейно-політичної думки. Таємний гурток “Унія” у 1874-1875 рр. сформулював політичну мету – досягнення національної незалежності України, яка була успадкована його наступниками. Об'єднані у “вільні громади” полтавські інтелігенти разом з київськими, ніжинськими і харківськими однодумцями створили у 1900 р. Революційну українську партію. Із неї вийшли більшість політичних кадрів національної революції 1917-1920 рр. Саме виступ у Полтаві ідеолога РУП Миколи. Міхновського з брошурою “Самостійна Україна” мав визначальний вплив на політичне майбутнє тоді юного полтавця Симона Петлюри. Відкриття у 1903 р. пам'ятника І. Котляревському (уродженцю міста) об'єднало в Полтаві провідну інтелігенцію України, адміністративна ж заборона виступів українською мовою революціонізувала суспільні настрої.

Засноване слов'янами-сіверянами у IX ст. укріплене першопоселення на Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Х-ХІІІ ст. Розкопки, проведені в історичному центрі (Червона площа, вул. Спаська, Першотравневий проспект), виявили ділянки міської забудови, вулиці, житло, господарські і виробничі приміщення давніх полтавців. Ці наукові свідчення стали фундаментом офіційного визнання 1100-літнього віку Полтави у 1999 році. Отже, нині археологічними дослідженнями доведено, що Полтаву (першопоселення на її сучасній території) було засновано у 899 році. Сучасний варіант назви міста згадується в письмових джерелах лише у XV ст. На той час Полтава знаходилася під володінням литовського князя Вітовта, який в 1430 році передав місто у володіння князю Олександру Глинському. В 1641 Полтава перейшла у володіння до Станіслава Конецьпольського, а у 1646 році нею заволодів український магнат Ярема Вишневський. В 1641 році Полтава була офіційно названа містом.

Полтава – обласний центр, який знаходиться на високому лівому березі річки Ворскла, лівого притоку Дніпра. Археологічні дослідження свідчать про те, що на території сучасної Полтави люди мешкали ще 15 тисяч років тому. У VI-V ст. до н.е. на цій території проживали скіфські племена. У VII-XIII ст. тут мешкали слов'янські племена сіверян. Археологи кажуть про безперервне проживання людей у Полтаві аж до рубежу VIII-IX ст. Перша письмова згадка про літописну Лтаву відноситься до 1173 р. (Іпатіївський літопис). Назва міста поступово змінювалася: Лтава – Олтава – Полтава. Дослідники вбачають можливі значення цієї назви як похідні від слов'янських слів "огорожа", "огороджене тином місце", і пов'язують із давньоруською традицією найменування поселень за ім'ям найближчої водної артерії – струмка Лтави (правогопритоку Ворскли).

Березова Рудка вперше згадується в 1717 році як володіння гетьмана Івана Скоропадського. Після ліквідації гетьманського управління село стає маєтком надвірного радника Григорія Закревського. У 1840-і роки в гостях у Закревських неодноразово гостював Тарас Шевченко. У Березовій Рудці він почав поему «Кавказ», написав портрети господарів маєтку. У парку над мальовничим ставком збереглася альтанка, де любив працювати і відпочивати Тарас Григорович. Одна з відомих в Україні пам’яток – «піраміда» – знаходиться саме в цьому селі. У 1899 році в центрі села над родинним склепом Закревських побудували каплицю у вигляді невеликої єгипетської піраміди. Цікаве будова приваблює сюди цікавих туристів і наукових експертів.

18-метровий прапор України на Одеському маяку 🇺🇦 Україна туристична 🇺🇦 I ❤️ travel 🇺🇦 ПІДПИСАТИСЯ