cookie

Utilizamos cookies para mejorar tu experiencia de navegación. Al hacer clic en "Aceptar todo", aceptas el uso de cookies.

avatar

tainka

Київ, Дубровська і туризм

Mostrar más
Publicaciones publicitarias
422
Suscriptores
+124 horas
+107 días
+2030 días
Distribuciones de tiempo de publicación

Carga de datos en curso...

Find out who reads your channel

This graph will show you who besides your subscribers reads your channel and learn about other sources of traffic.
Views Sources
Análisis de publicación
MensajesVistas
Acciones
Ver dinámicas
01
- Таня, давай забудемо, що я ваш клієнт, і у вас є про мене всі данні? - Ну давайте спробуємо, а для чого? - Я не можу говорити про це по телефону, давайте зустрінемось? - Ок, де і коли? Зустрілися, він хвилюється, витирає піт з чола, не знає куди діти руки, не наважується сказати. Пішли на каву, щоб заспокоївся. Моя бурхлива уява перебирає сотні варіантів, що він скаже. І от нарешті запитує: - Як мені виїхати за кордон, якщо я військовозобов'язаний??!! П.С. В моїй бурхливій уяві було все, а такого не було ))) Тетяна Дубровська 1.07.2022
770Loading...
02
Media files
790Loading...
03
#рік_тому - Танюш, з тебе пляшка! Я придумала тобі новий бізнес і готова стати першим клієнтом! - Воу! Це прям заявка на перемогу )) І що це за геніальна ідея? - Дивись, в тебе купа клієнтів-військових? Ти підступно випитуєш в них, хто в них командир, зв"язуєшся з ним, хай навіть по ФБ, питаєш, хто там в них неодружений і просиш довідочки. Довідочки продаєш нам, дівчаткам, що мріють одружитися. Ми йдемо до суду, отримуємо дозвіл, одружуємось і вуаля!! Мрія здійснилась, а хлопцеві реально пощастило!! - Хм... - Що хм!!?? Це геніально!! В тебе буде безліч запитів, а якщо хлопчикам щось не сподобається - завжди можна ж розлучитися. Але з твоєї легкої руки я впевнена якісь пари співпадуть!!! Ну давай!!! - Мені здається це обман і порушення чужого життя і територій. Схоже на р@шку... - Та ні! От подивися, Я - красуня, інтелігентка, гарна робота, крута зарплата, розбираюся в бізнесі і в психології, буду його потім підтримувати і всіх хлопців теж, передаю частину з/п на армію регулярно, і не з цього року, ти ж в курсі. Невже мені не можна часточку щастя? Я все життя мріяла про обручку на пальці... - Слухай, ти мене приголомшила. Не думала взагалі, що таке комусь цікаво, чула, що це прийняли лише для тих, хто не встиг через військові дії одружитися... - От я не встигла!! Не встигла, бо ця клята війна вкрала в нас декілька років життя і не відомо скільки ще вкраде! Давай! Ти сидиш без грошей, бо туризм йок! Я сиджу без чоловіка, а могла б йому сорочки вишивати і берці зі Стамбулу замовляти... Я ж не прошу собі якогось мега-вау-неймовірно-недосяжного! Просто воїна! Який не побоявся і пішов нас боронити. Який любить борщ, жінок, ой, жінку, тобто полюбить мене, щось вміє робити по дому, і шуткуватиме про все... Я готова відразу завагітніти - в першу ж нашу зустріч, бо це мій чоловік і він як і я в небезпеці. І потрібно зберегти наш генофонд! Можна мені часточку щастя??? Та й подружкам моїм не завадило б! Рішайся! До речі і ти б могла так одружитися і нарешті народити дівчинку про яку все життя мріяла )) Або хлопчика - в тебе гарно виходить їх виховувати! - Ну я подумаю, попитаю... Але подумки вже збираю анкети і фото, і роблю щось на кшалт "кохання з першого погляду" але по фотокарткам... Хоча як банківський працівник в минулому, відразу думаю і про небезпеку кредитів чи розподілу майна.. Господи, молю тебе, допоможи нам швидше перемогти цю кляту росію і щоб люди знову могли жити і одружуватись не по фото, смс і т.інш. Ми станемо найщасливішою, найпозитивнішою, найсильнішою і найкрутішою нацією! Обіцяю! Допоможи!!!!! Тетяна Дубровська 02.07.2022
700Loading...
04
Media files
560Loading...
05
На дачі дивно. Папа робить салат, мама готує баклажани і каже мені: - Піди вирви часничину під шовковицею, але візьми лопатку, бо не викопаєш. Беру лопатку, рву здоровенну слодющу шовковицю і їм (щоб не осипалась, доки я в білій сукні копатиму той часник), переключаюсь на малину поряд, не розумію чого в мене в руці якась лопатка, що заважає їсти пригорошнями. Згадую про часник - об"їдаю шовковицю, щоб не замазати сукню, забуваю про все на світі, оговтуюсь біля черешні. Знов з лопатою. Вона як тотем повертає мене до часнику. В прогризений хід нагинаюсь, викопую часник. Застряю біля порічок. Приношу часничину. Вже готова смажена картопля, салат, баклажани. Мама бачить мої шовковичні руки і сміється. Несем все надвір. Я вже постелила білосніжну скатертину. Розставляю тарілки і прибори. Тато виносить холоднющий компот. Я ставлю в високий бокал помиту зелень. Зносимо на стіл зроблену вчора батьками кров"янку, запечену і нашпиговану часником підчеревину, сало, здоровенні рожеві помидори, що вже поспіли в сусідки і вона продає всім, бо врожай зашкалює, аж солодкі домашні огірки, салат в якому 15 інгрідієнтів - не менше. Підсмажену картоплю. Сільодину. Сіль, перець, квіти. Пташки співають. Відбій другої повітряної тривоги з початку доби вже пролунав. Пахкотять троянди. Всі рідні за столом. Неділя. Тетяна Дубровська 02.07.2023
580Loading...
06
Media files
570Loading...
07
Є країни, де обожнюють домашніх тварин. Їм завжди є місце в любому готелі, кафе, автобусі, таксі. В Іспанї, Португалії ти бачиш як сидить/стоїть компанія людей спілкується, а на спец.стільчиках чи на повідках тусуються їхні собачки. І часто в кожного їх більше 2-3. І це нормально, бо всі розуміють, що це члени родини і мають такі ж потреби, як і їх чудові хазяї. В Україні мати улюбленця це проблема. Їх не хочуть приймати ні готелі, ні кафе, ні транспорт. Оця страшна історія про чоловіка, що втратив родину, будинок і йшов пішки з Херсону до Одеси, бо його з собакою не пустили в потяг - це треш. Антилюдяність. Але це дійсно візитна карта України - ми не сприймаємо домашніх тварин повноцінними членами родин і суспльства. Я турагент. Я знаю готелі, що приймають тваринок. За доплату. З виключеннями. В основному тих, де мало кг. І зараз у війну тисячі людей вимушені були стати перед вибором - рятувати родину і кидати улюбленців, чи ризикувати життям і рятувати звірят, переплачуючи дурні гроші, ночуючи в кепських умовах чи йдучи пішки, бо для нас песик чи котик дорівнюють бегемотику по проблемності. В Греції наша українка відпочиває зі своїм котиком і сім"єю, ПРОСИЛА!! взяти за котика доплату - хозяїн готелю посміхнувся і побажав гарного відпочинку. Кіт не дуже любить виходити з номера, але коли його забірають, даючи змогу прибрати, то всі намагаються його погладити чи сказати комплімент. І Котик трохи від цього в шоці, але звикає і навіть починає чекати наступні "вилазки". В Туреччині є готелі, де діткам одразу дається золота рибка чи кошеня, щоб вони мали друга на відпочинку, звикали піклуватися. Готель навіть забезпечує тваринку документами, якщо дитинка схоче її забрати з собою. А в ЄС взагалі не потрібно безлічі документів і вакцин, щоб мандрувати з домашніми улюбленцями в межах союзу. Я так мрію, щоб власники котів, собак і інших звірят в Україні не ховали їх в страшні сумки, не давали взятки провідникам, а могли купити квиток і їхати разом. Щоб були певні правила і купе, де можна бути з таким другом. Щоб в кафе були мисочки для наших улюбленців і навіть певні страви. Щоб наші тваринки не були проблемою за межами дому чи квартири, а були радістю і щастям, позитивом, що допомогає пережити складні часи. В достаткових країнах гарне ставлення до всього живого. Мрію, щоб так було і в нас. І достаток, і добробут, і повага до тих, кого люблять інші. Тому що УКРИ - це кохання!!! І так буде завжди! Ваша Тетяна Дубровська 02.07.2023 Київ
690Loading...
08
Я завжди посміхаюсь, коли говорю по телефону. Звісно, ви це не бачите, але можете відчути, що мені приємно вас чути. Сьогодні мені снилося, що мені телефонує Залужний! - Ну шо там, все спокійно в Нью Йорку? - питає він, знаючи, що я в Києві і посміхаючись, це відчувається по голосу. А я, в житті рідко кого взнаю по телефону, а тут одразу розумію хто це і відповідаю: - Спокійно, мій генерале! І навіть добавляю, що всі ми віримо в ЗСУ, а його раді вітати в кожному домі України! І ми спілкуємось так легко і настрій піднімається до небес. Аж прокинулась від такого сну )) Сподіваюсь на гарні новини. Зараз я в роботі - сезон. Тому трішки розповім вам про тури. Клієнти обирають Туреччину автобусом. Я розповідаю, що з Києва виїзджає автобус о 7 ранку, а на морі вони будуть в 23,30 на наступний день, тобто добиратись 1 ніч і 2 дні до моря. Назад кажу гірше, бо автобус виїзджає о 22,00, і прибуде в Київ о 14й через 2 ночі в автобусі, бо в нас комендантська година і черги на в"їзд більші ніж на виїзд. Який бюджет, питаю? - Ну щось недороге, максиму за 1000 у.є. Але тільки 4 і 5* на все включено, і щоб на морі тиждень. Даю на вибір декілька варіантів. Дивляться. Кажуть: - Хочеться крутіше... - Збільшуємо бюджет? - Ні.. Просто дайте крутіше щось. - Слухайте, ну нема в мене за такі гроші крутішого. Але якщо зрозуміти що за готель і за все включено ви платите від 1200 до 1500 грн на день, то нормальна ж вартість виходить! Спробуйте за ці гроші в Києві день похарчуватись, мовчу вже за готель. - Ну якщо так... То давайте нам Ф.готель. - Даю )) Збирайте валізи! Більшість клієнтів все ж обирає Чорногорію - бо туди швидше доїхати. З Мукачево до Будва всього 1 доба - зранку виїхали і зранку вже на морі. А ті, хто не хоче мучитись в автобусі вночі завжди обирають офігенно продумані, екскурсійно-відпочивальні тури Феєрії - в нас дуже цікаві є до Італії (7 чи кратно 7 ночей на узбережжі), або до Хорватії - трішки дорожче, але й море неймовірне! Даю ссилки: Хорватія https://feerie.com.ua/ua/tours/400 Італія https://feerie.com.ua/ua/tours/2285 Рекомендую. Звертайтесь - розкажу і забронюю. Ті хто хочуть летіти найчастіше беруть вильоти з Кишинева чи Варшави - бо туди ходять прямі потяги і автобуси. Але й до інших міст вильоту легко добиратися - вже досить розвинена інфраструктура і при бажанні можна досить недорого відпочити. Хоча ціни щороку "повзуть" в гору. І так дешево, як було з наших аеропортів - з чужих не виходить... Рашисти купують квартири в Маріуполі. Кажуть давно мріяли жити біля моря. Їм не болить, що там стільки жертв і трагедій. Кажуть повітря на захвачених територіях краще ніж в неокупованій росії. Стерв"ятники не бояться війни, навпаки кажуть що саме завдяки їй мають гроші на такі хороші зміни у житті. А мої дівчата з Маріуполя просять дітей не мріяти про повернення в рідне місто і плачуть. Я поїхала на дачу і постійно їм )) Тут такі смачні ягоди зараз, що я працюю-працюю, а потім вскакую і біжу до малини, шовковиці чи черешні. А за столом з"їдаю величезні пучки салату і петрушки. Подружки жартують, що петрушка для чоловічої сили, а я її люблю, то віджартовуюсь, що нарощу петрушкині біцепси і зможу виконувати ще більше задач. Вже 2 ночі в нас тихо. І сьогодні мене запросили на випускний - буде привід вдягти каблуки, бо ті випускники такі огроменні, що нможливо дострибнути до них, щоб привітати )) Біля батьків поселились буслики. Через війну багатьом птахам прийшлось змінити дислокацію і тепер вони так гарно кружляють над нашими будинками. А в гніздечку вже кричать малята - чекають на власних батьків і їжу. Відновлюють своєю появою такий крихкий у війну баланс. В мами цвітуть троянди - і цей аромат кохання заворожує і надає сили жити. І щоразу виїзджаючи на базар ми купуємо ще квіти. От і вчора купила червоний люпин і якусь дуболистяну гортензію ))
1270Loading...
09
А наші друзі Бронзови купили саджанець калини, що квітне в лютому і пахне дорогим французьським парфумом! Робимо Україну кращою і квітучішою. Кажу мамі, що як буду їхати додому, куплю розсаду якихось квітів, для балкону. А то в мене там гострий перець росте, як у справжньої хозяйки. А треба ж робити вигляд, що блондинка нехозяйственна )) Побачила вчора в інеті рекламу ополоників, що як білий і чорний лебеді плавають по каструлі )) Так сподобалось. Єдине що я не люблю пластику. А так би вже придбала. В соц.мережах я забанена ще на 2 тижні. Не дозволяють казати на окупантів ті слова, яких вони заслуговують. Але навіть без цих слів нічого не змінюється - вони повинні зникнути. І це відбувається все скорше і скорше. Колесо історії набирає обертів. А Залужний в доброму гуморі сниться до Перемоги! Це я точно знаю! Тому донатимо на ЗСУ, віримо і чекаємо на повернення наших Воїнів з Перемогою додому. Цьом Тетяна Дубровська 30.06.2023
1340Loading...
10
Media files
1080Loading...
11
Media files
1170Loading...
12
Все життя мені важко було просити чи питати про гроші. Я вміла заробляти, але навіть працюючи в туризмі, мені було ніяково запитувати про черговий транш оплати за тур. Життя навчило. Тепер я як заправський колектор можу спитати: - Ви що, ще не оплатили?!! І люди ніяковіють і починають виправдовуватись і скидають гроші на рахунок. А мої дівчата сміються, що пора мені відкривати курси - як вимагати гроші. Це був справді важкий досвід. В той час коли мої подруги могли спокійно взяти з гаманця чоловіка готівку чи картку і піти на закупи, я завжди лишалась на касі ближче до терміналу, доки мій чоловік запобігливо пакував покупки в пакети. Я не могла сказати йому: - Сьогодні ти платиш. чи - Я без готівки. Заплати? чи стотищп"ятсот варіантів, які я запросто кажу зараз не йому. Коли я розлучалась з чоловіком і він не розумів чому, він же кохає мене, я сказала фразу, яку він мені згадує й досі: - Тому що я не можу більше захоплюватись тобою, пишатися і поважати тебе. Для мене це важливо. Він обіцяв змінитися. Я змінилась теж. Навчилась задавати незручні питання так, щоб нікому не було не зручно. Навчилась питати так, щоб одразу хотілося виправитись (особливо практикую, коли дивимось готелі). Навчилась давати поради так, щоб це не виглядало порадою, а було швидше оцінкою ризиків і плюсів. Навчилась не вирішувати за інших, а чекати доки вони зроблять свій вибір. Інколи дозволяю собі трішки корегувати, щоб відпустка була ідеальною. Раніше я вважала, що не маю права розповідати туристам про складнощі роботи, бо ж люди націлені на відпочинок - навіщо їх грузити? Я розрулювала тисячі проблем і просто видавала на гора результат - заброньовано! Але коли почала ділитися, зрозуміла, що ці історії знаходять відклик в душах клієнтів. Тому тепер я інколи розповідаю таку незручну, а можливо й нецікаву правду. Пише туристка (незнайомий номер): - Чи можу я взяти лише частину туру Феєрія в Хорватію? - Так, звісно, лише готель? - Так, готель і екскурсії. - Без проблем, які дати? Рахую. - Так, а що у вас не дешевше, а так само як на букінгу?? Який сенс тоді мені купувати у вас?? - Розумієте, букінг в Хорватії і Чорногорії - це як гроші у Притули. Наче і молодець, що віддав, але не ясно нашо і куди пішли. Спробуйте букінг )) Будете і без грошей і без готелю. - От за Притулу прям обідно зараз. Він же каже, що все купує для армії. - Букінг теж каже, що поселе. А потім виявляється, що місць нема... Не повірила - потім телефонувала щоб хоч кудись її поселили. Туристка, що втратила чоловіка на війні і не хотіла жити, питає чи може вона повезти на море племінницю (ідеальна ідея - попросити зробити щось для інших). Поки спілкуємось каже що почала наче відтаювати і вже теж мріє побачити Італію моїми очима. І вже навіть пішла примірила капелюшок.. і торкнулася пальцями сукні... Мама з 2ма хлопчиками-погодками (ми їх називаєм Енштейн і Жиголо), збирається їхати на море і питає моєї поради. В цей час Жиголо перевертає кафе, де ми зустрілися, вверх дном, розбиває чашку, бокал і скидає вазон додолу, ганяється за котом, розбиває лоба об двері, коли туди входять чергові відвідувачі. Енштейн одразу сів за інший стіл, дістав шахи і от вже ріжеться в них з якимось дідусем з вусами і кавою, обидва зосереджені і не бачать гармидеру, що завжди робить Жиголо. Я не уявляю як їй одній з ними двома на відпочинку. Але підбираю готель де максимально зможуть зайняти енергію Жиголо в правильне русло, а Енштейну теж знайдеться декілька розваг для саморозвитку. - Може візьми якусь подружку? - досить робко пропоную я. - Вже всі відмовились, навіть безкоштовно не хочуть. Я їх розумію... - Тань, можна нам рахунки кожному на його ім"я? Мій хлопець хоче сплатити свою половину сам і просить особистий рахунок. - Так. Без проблем. - Тільки готель підбери якийсь недорогий, бо в нього трохи урізаний бюджет. Не так як в нас.
1121Loading...
13
- Добре. Тоді візьму з харчуванням. Щоб за це не переймалися. Бо коли критичний бюджет - краще брати хоча б на сніданках-вечерях. - Дякую. Може дай йому менший рахунок? Я заплачу більше. - Не починай з цього. Я дам порівну. Він же не просив тебе доплачувати? Це може образити.. - Не просив. Просто я ж завжди хочу як краще. - Я знайду гарний варіант в вашому бюджеті і все буде ок. - Ми хочемо відсвяткувати 2 роки Євочки в гарному готелі на Канарських островах! - Раджу повернутись за день до виповнення 2 рочків Євочки - тоді вона летітиме і відпочиватиме безкоштовно. А так заплатите гарну ціну. Показую різницю - святкують Євочку трішки раніше: "Все одно вона ще не розуміє яке число!" - Якщо батько воює, а бабуся хоче відвезти внука на море, то це проблема? - Ні. Потрібні закордонні паспорти, свідоцтво про народження і доказ, що вони родичі. Якщо мама дасть дозвіл, ще краще. І тати перед тим як йти на війну оформляють дозвіл на 5 років на всі країни. Зараз пошукаю, де прописано момент про родичів: На час запровадження в Україні правового режиму воєнного стану діють положення абзацу тринадцятого пункту 2-3 Правил, відповідно до яких: Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. Джерело: https://dpsu.gov.ua/.../peretinannya-derzhavnogo-kordonu.../ - Мені потрібно подарувати бабусі квіти. Вона в Ризі. Я на війні. Допоможеш? - Запросто. Кинути сайт чи замовити самій? Давай адресу, телефон і ім"я бабусі. Кидаю варіанти букетів на телефон. Обираємо. Оплачуємо з карти. Отримую звіт про отримання. Пересилаю Воїну. Отримую +, дяк і сердечко ))) Бронюємо з клієнтами Грецію (Чорногорію, Хорватію, Туреччину і інш.країни). Готель не підтверджує - немає місць. Обираємо наступний. Переброньовую. Чекаємо. Знову - ні. І знов. І знов. Клієнт не витримує - хоче забрати гроші і нікуди не летіти. А в мене таких 7-8 заявок щодня, в різних країнах, що ми переброньовуємо і переброньовуємо і це висотує всі нерви. Тоді починаю чаклувати )) Пишу оператору кожну історію: - Прошу підтвердити готель чи запропонувати той, що не відмовить в нашому бюджеті, бо це подарунок на 16-річчя дівчинці, в якої загинув на війні батько. - Цей тур - весільний подарунок на 50-ту річницю від дітей батькам. Прошу підтвердити. Вони так чекають на цю подорож! - Це дівчатка з Маріуполя. Вони звикли до моря, але тепер в них немає дому... І моря нема... І батька... І мама ледве назбирала грошей на цю подорож, тому ми не можемо обирати з запропонованих дорожчих варіантів. В нас обмежений бюджет... Прошу... Коли клієнти стають не безликими - їм хочеться допомогти. І нам нарешті підтверджують готель. Я не роблю це щоразу, а лише в критичних випадках. Та це працює. Менеджер туроператора чи готелю роблять все можливе і підтверджують нам готель. Хіба це не диво? І всі ці історії будуть мати трішки щасливіше продовження. І сили жити. Бо нам так необхідні сили жити. Колись в мене буде внучка... І вона прочитає в які часи жила її бабуся. Як не вміла постояти за себе, як робила неправильні речі, як обирала не тих людей, і яка була щаслива, закохана, замріяна теж.. Ми перше покоління що має можливість передати отак своє життя нащадкам.. Навіть якщо нас vбЙЮть нелюди... Що думаєте? Ваша Тетяна Дубровська 28.06.2023 в День конституції яка зараз незахищена...
1072Loading...
14
Media files
890Loading...
15
#Туристи #Сон Неділя. Ніхто нікуди не летить вночі, але звук не вимикаю, бо багато наших за кордоном. Але так стомилася і мрію виспатися, що о десятій вже сплю. Недовго. 00,07 в вайбер пише клієнтка з Єгипту: - Тань, вибери з цих суконь, яку краще вдягти. щоб араби не чіплялися, а європейці знайомилися? І 15 фото в різних позах. І все це бамкає і пілікає кожної півхвилини. - Не знаю, я сплю. - Ну Таааань!!! Деякі люди включають в собі режим кліща і не відчепляться поки не отримають, що їм хочеться. Розумію, що поки буде вмовляти - розбудить весь дім мені: - Добре. Я виберу, але потім ми не обговорюємо мій вибір і нічого більше. Просто ти погоджуєшся чи ні і я сплю. - Ок, Танюшик, мені так важлива твоя думка!! - Жовте. - О, дякую-дякую!! Ти найкраща, а як думаєш які босоніжки? Які аксесуари? - Я сплю. Намагаюсь спати. В 01,34 вайбер: - Тань, як нам поміняти наш номер на 2, дістала ця сука!! - До ранку не терпить? - Ні!!!! - Ідіть на ресепшн, доплачуйте і переселяйтесь. - А безкоштовно не можна вирішити? - Ні. - Та не хочеться вночі шльопати. Завтра піду... 2,45 ночі месенджер: - Таня, дякую за підбірку турів. Ти найкраща! Кожне слово окремим месенжем, а потім 3 картинки з розочками і губами. 3,12 ночі месенджер: - Тань, читала твої історії нашій компанії - ржем весь вечір! Дякую за готель! Відпочинок супер! Дійсно на відпочинкові не треба економити! Ей, ти шо спиш??? (це теж не одним повідомленням, а штук 8) Телефон о 4 ранку. - ааа!! у нас вылет задерживают почти на 2 часа!!!! - только у вас или весь рейс задерживается?.. ...пауза.. - наверно у всех.. да.. извините, но вот, что хотели уточнить - мы ж можем из дью-фри напитки пить щас, а потом еще докупить? - Можете. Но если много выпьете на борт не пустят и будете или докупать новые авиа или гулять отпуск дома. - Ик! ПОнил! Месенджер в 5,33: - Тань!! Вибач, що рано, ми не можемо зареєструватися на МАУ. - У Вас же є для цього ціла доба.. - Але нам хочеться зараз!! - Введіть прізвище, ім"я точно як в закордонному паспорті. - Тю, я вводила Yulia, а тут написано Yuliia. Не знала, нафіга мені ще одну літеру домалювали? - Слухай, давай пізніше про це поговоримо? - А, ок, вибач, спи. Це все, мабуть весело читати, але прошу Вас, якщо нічого критичного не сталося, не пишіть мені вночі. Я не Бетмен. Я за день розрулюю тисячі ситуацій. А вночі мені дуже потрібно спати. Щоб не тупити. Щоб допомогти, коли буде потреба, і оформити правильно всі Ваші документи. #туризм_не_для_слабаков Тетяна Дубровська 2019р.
890Loading...
16
Media files
670Loading...
17
Останнім часом ми називаємо рашистів бакланами, бо вони часто тут кажуть: - Я нє понял пра что он бакланіт! Познайомилась з дівчиною з Кропивницького, вона відпочиває тут з подружкою з москви, і одразу попередила мене: - Вона з москви, але вона наша!! - Наша? Скажи пyт1nxy!$%&ло? - Нєт! Кажу: - Ми постійно тепер в вашому Кропі на судах в розвідника Червінського! А вона у відповідь каже, що не цікавиться такими новинами, вивезла всю сім'ю в Бухарест, а квартиру в КіроворгадЄ здає дорого "ніколи вона так не коштувала! Дякуємо Зеленському, хоч поживем нормально!" З боку Будви на горі дорога і машини блищать на сонці, як коштовне каміння в намисті. І лише довгі білі фургони і автобуси, як білі намистини скочуються вниз і вверх дорогою. Дивлюсь на це і медитую. Не думати про погане в останній повноцінний день на морі. Їсти персики і здоровенні рожеві помидори Волове Серце, пити каву, радіти, що майже не чуєш ворожої, а місцеві сприймають тебе за свою. Квитків з Мукачево ще не купила )) але домчу! Мене підвели мої волонтери, забронювали тур до Греції і передумали їхати. Влітаю на гроші, бо забронювала без передплати, що ніколи не роблю, але ж це "свої".. Тому на 7.07 тур на 2х з перельотом з Кишинева на сніданках-вечерях в 3* готелі поряд з морем за 48 тис.грн. по системі Фортуна (коли не знаєш в який готель поселять, але кожен з них дорожчий для бронювання окремо - мінімум 55-70 тис.грн.) Тому економія справжня. Виручайте! Лутраки вас чекають. Більше таких Фортун поки що нема і не планується... Я не планувала працювати сьогодні-завтра, але прийдеться (( Але комусь пощастить! Однозначно! Пишіть в особисті, хто може помчати в красу! #Дубровська 28.06.2024 Чорногорія Слава Україні! Tetiana Dubrovska
850Loading...
18
Сьогодні день Конституції України, яка є основним законом для всіх, крім обраної українцями влади. Це цинічно і страшно, особливо під час війни і лише наш супротив і не мовчання не дають Україні зовсім скотитись в прірву рашизму. Куди нас пхають і пхають обрані новиє ліцца. Наші Воїни стоять за Волю, Свободу і Незалежність України. Ми повинні бути в строю поруч любою допомогою ЗСУ! Сьогодні в нас з мамою останній повноцінний день на морі, завтра вже стартуємо додому. Наш автобус виїжджає о 17й, а наші друзі зі Львову стартують о 15й, а з Харкова їхатимуть в 22.00. Різні оператори роблять різні години виїзду, щоб не створювати натовп на зупинках, і щоб кожен сів в свій автобус. Завдяки президенту Порошенку і безвізу для подорожі нам потрібні лише паспорти і для діток свідоцтво про народження і один з батьків, або їх дозвіл на виїзд дитини. Це круто і врятувало мільйони життів в перші дні повномасштабного вторгнення, а зараз дозволяє вириватись з-під обстрілів трохи переключитись в безпеку. П'ятниця і над морем розносяться звони церкви св.Тома, що стоїть на горі біля моря. Дзвони калатають кожні 15 хвилин, а між ними кафе, де ми любимо випити кави, ставить якусь чорногорську патріотичну пісню, під яку я пливу до буйків і раптом в приспіві чую декілька разів слово "Україна" і розчулено нагадую собі що сьогодні обіцяла собі не плакати. Близький обрій показує мультики з хмаринок, які чомусь завжди обнімаються. Я думаю про те, що місцеві діти не вміють будувати фортифікації і палаци з мокрого піску, пропускаючи його крізь пальці. Вон всі щось копають лопатками. І я знов думаю про наших Воїнів, які копають і копають, бо це врятує життя. Я забула вчора помазати кремчиком тіло на ніч і перед виходом на пляж налила в руки трішки оливкової олійки і мазнула ноги. Вони тепер блищать і приємні на дотик, але місцеві рибки збираються біля них еа оздоровлення ))) Скільки не плаваю, олійка не змивається і гарно зволожує тіло. Рекомендую )) Вийшовши з води бачу майже пустий пляж і тітку, що завзято цуперкує мою підстилку і речі на інше місце. - Еееей! Жінко! Що сталось? Якого милого ви чіпаєте мої речі?? - Мнє нада больше мєста, а там мокра послє даждя! - Пляж пустий, але орки віджимають в інших місце! - голосно кажу і бачу, як місцеві привстають зі своїх підстилок. Бабка, що ледь ходить спираючись на ціпок, але в місцевих тут в авторитеті, приходить і стає біля мене, в підтримці. Насуплені брови і владний голос беззаперечні: - ПУсто плажа, обірайте лЮбе мєсто! - І не чіпайте чуже! Рашисти!!! А то притоплю! З моєї сумки випадає жовто- блакитний браслетик, який я знімаю перед плаванням в морі, бережу, бо це останній і я не знаю де купити ще. Рашистка відповзає, белькочучі під ніс, що всюди бандерівці, життя нема. А потім взагалі кудись тікає з манатками. А я думаю, що раніше я б промовчала. А зараз мене курвить що навіть на відпочинку вони віджимають в нас землю. Тому не дала! І бачила, що підтримка в мене була не лише з тої бабусі. І рашистка це побачила. Насправді я прийшла раніше, щоб забезпечити місце в тіньочку для мами. А орчиха вирішила, що їй тінь важливіша ніж нам. Хоча поряд було ще багато місця. Думаю вони звикли, що люди чемні і не очікувала відпору. Мабуть робить так не вперше. Взагалі пляжі в Чорногорії безкоштовні і вільні, можете класти підстилки будь де, але якщо ви користуєтесь лежаками і парасолею фірм, що розставили їх на пляжі, то платите. Від 15 до 60 євро за 2 лежака і зонт щодня. Тут на пляжі є місцевий чоловік, що коли посміхається, дуже схожий на Залужного. І дружина трохи схожа на справжню дружину Залужного, особливо волоссям і посмішкою. І в них 2є дітей - хлопчик і дівчинка. І ми з мамою підсміюємось, що відпочиваємо поряд з Залужними, а коли вони грають в м'яч вже декілька разів подавала, коли далеко залітав на глибину. Я пливу вкотре до буйків і бачу як на водний мотоцикл сідає чайка. Вона постійно прилітає покачатись на хвилях і гордо позує мені, а я не можу її сфоткати, хоча кадр був би прекрасним! Бачу як ще одна більша сідає на передок мотоцикла. Теж качається. Думаю чи не баклан це.
850Loading...
19
Media files
1070Loading...
20
Media files
1180Loading...
21
Ми зустрілись з цією дівчиною, що довірила мені всі свої заощадження ніколи не бачивши мене ніде крім ФБ, тут в Чорногорії. Гуляли, говорили, я намагалась не плакати. Зайшли в магазинчик сувенірів. Я вибрала відкривачку-штопор, для вина і подарувала їй. А вона сказала, що це перша річ, з якої починаються її нові скарби... Бо в них нічого не було свого - лише позичене, віддане, не нове... Перший скарб - відкривачка!! ((( ЙБHPY((HЯ!!!! Ну от пишу про це і ридаю знов. "Ми переселенці і в нас нічого нема..." (с) "Я так мрію побачити море!" (с) "Якщо і поїду, то лише через Вас!" (с) Мені пишуть і пишуть абсолютно не знайомі люди свої мрії. Я намагаюсь їх здійснити. Я профукала купу часу на роботу замість моря, щоб інші побачили море. Дозволили собі це. Надихнулись мріями. Я хочу, щоб ми вижили. Хочу, щоб ми були сильними. Щоб мрії збувались. Сьогодні на пляжі познайомилась з україночками зі Львова - спитала чи не бачили тут поряд аптеку. Вони, як завжди наші, сказали, що мають ліки і готові мені їх віддати для мами. Я кажу, що куплю, а вони: - Запиши наш номер телефону, якщо не працює аптека чи щось потрібно - в нас є! Я подарую! Не нервуй! Чужі люди! Але ж СВОЇ! Для мене це все багато значить. І так.. Навіть на пляжі в Чорногорії ми говоримо про Червінського. А побачивши в магазинчику сувенірів гарні такі зелені жабки в різних позах, українці жартують, що "і тут підтримують Зеленського - он скільки нових облич навезли" (с) "Увага! Повітряна тривога! Пройдіть в найближче укриття!!" - лунає на пляжі... з різних кутків... Нелюди не сплять... А наші не відключають сповіщень... Я так мрію щоб рашисти щезли і більше ніколи не могли нікому загрожувати. Щоб наша країна була такою сильною і захищеною, щоб більше ніяких повітряних чи інших тривог! Пливу в морі і думаю про це. Яскраво світить сонце - висушило на пляжі пісок, розігнало хмари. І раптом прямо наді мною веселка!!! Яскрава така веселка на пів-неба. Нема дощу, а вона підморгує і обіцяє, що мрії збудуться!!! І я радію цьому знаку, аж пищу тихенько собі у воді. Бо так було завжди - веселки мені віщували щастя. Вірю, що це добрий знак! В добрий час! Мрійте, бо мрії завжди збуваються. І щоб нікого з нелюдів не лишилось! НІКОГО! #Дубровська 28.06.2024 Чорногорія Тетяна Дубровська Tainka Dubrovska Tetiana Dubrovska На фото є назва ресторану, який я люблю.
810Loading...
22
Коли ми приїхали до Чорногорії я здивовано розповідала всім, що тут я сплю і мені байдуже, що я занадто довга і мої ноги трішки звисають з ліжка, або приходиться лягати "зірочкою" навскоси. Байдуже що ліжка чи матраци на них потрібно було поміняти вже разів 5. Згадую себе в минулому житті, коли я обирала готелі з меню подушок і матраців.. ага.. Кляті нелюди зробили все, щоб ми просто вирубались, коли є така благословенна можливість... Але!! Цієї ночі ніхто не спав. Вночі була шалена гроза. Блискавки миготіли так, що ніякі жалюзі не закривали. А гром... Я ніколи не знала що гром в горах це так страшно. Після вибухів в Україні - гром в горах був моїм найстрашнішим звуком. Це настільки голосно і страшно, що здається ті гори зараз попадають на тебе і всі ці будиночки разом з квітами потонуть в шаленому морі... Гром в горах це як сотні вибухів одночасно помножені на ехо... Чорногорці кажуть в них рідко влітку бувають такі грози... З місцевих теж ніхто не спав. Всі пішли на роботу стомлені і з розумінням, що продовження не за горами. Так і сталось. Небо курвилось хмарами, що вороже нависли над горами, темніло, викохуючи в собі ту лють, з якою планувало обрушуватись на ці закохані в квіти містечки, ці овіяні любов'ю двори, де знаходять прихисток і туристи, і місцеві, і коти, і птахи, і безліч неймовірних дерев, що дають плоди як мінімум двіччі на рік. Я вперше за цю відпустку плавала в досить холодному морі, а мама сиділа на березі і дихала прохолодним після грози морським повітрям. Вийшла, замовила нам каву. Ще раз заплила (бажаючих плавати майже не було - "хладна" але завжди прозора вода не надихала). Почав накрапати дощ. Люди збирали свої рушники і підстилки ліниво переговорюючись надовго чи швидкий. Я зняла верх від купальника і ми вирішили, що сховаємось в кафе, перечекаємо, поївши теплий суп. Блиснула блискавка... Дощ припустив на диво різко. Я тихенько думала собі, що ще однієї такої грози я просто не витримаю. Бо від грому в горах спиняється серце, не працює мозок і лише пульс вилазить горлом і хочу кудись втікти, заховатись, і більше ніколи не чути цей треш. Дощ лив як з відра, але гриміло десь далеченько і я вже почала заспокоюватись коли грім гахнув з такою силою, що всі українці (єдині) закрили голови руками і притисли до себе дітей. Здавалось шибки повилітають від цього жахливого звуку. Після цього гроза пішла на спад, десь ще гуркотіло - далі, далі.. Вже не так страшно.. Тихіше.. Тихше... Ми з мамою, накрившись пляжними підстилками перебігли в інший ресторанчик, бо цей де нас застала гроза дуже гарний, але й дуже дивний. Тут ніхто не кинувся рятувати нас, закривши плотні штори, на терасі з видом на море, а я не змогла розв"язати на них морські вузли, і на нас летіло страшенними бризками відра дощу хвилин 40. Я переживала що мама простуджена, і тут ще цей дощ. Хотіла замовити щось гаряче, але до нас так і не підійшли. Офіціанти любувались дощем, обговорювали грозу і ігнорували наші заклики. Ми зрозуміли, чому в цьому гарному місці завжди нема людей. Тут просто байдужі офіціанти. Перебігли під дощем в гарний ресторан, який я знаю вже близько 20 років. Де смачно, привітно і не дешево. Замовили собі по мисці супу і потрібно було зупинитись, бо в Чорногорії великі порції і якщо ти береш суп, чи якесь різотто, чи салат, то інше в тебе вже не влазить. Тут вигідно ходити вдвох. І ділити все навпіл. Але... Голодні і змерзлі завжди приймають неправильні рішення. Я раділа що ми в теплі і затишку. Здоровенні крісла обнімали і здавалось що так добре може бути лише вдома і там де тебе справді чекають і кохають. Сходила в туалет і зняла залишки мокрого купальника, щоб зігрітись. Юбка до колін це дозволила без проблем. Мама взяла бульйон, тут він смачний, але м'ясо завертають в такі вареники у вигляді квітів... А я взяла томатний суп з креветками.
770Loading...
23
І навіщось ще дозамовила різотто з чорнилами каракатиці і морепродуктами. І вино. І мамі коньяк, бо переживала, що вона промерзла. Коротше ми так наїлись, що ще й лишилось звісно. Бо не можливо це все з'їсти вдвох. От якби нас було четверо, то норм )) Просто всі просили розповідати про їжу і ціни, то кажу. Супи в ресторанах коштують від 3 до 6 євро - не буває дорожче. Різотто від 8 до 13 євро. Але порції вистачає на 2 дівчат легко. Після різотто з чорнилом каракатиці у вас буде чорне все - і губи, і зуби, і язик. Я до вечора могла показувати язика рашистам і лякати дітей. Але не робила цього. А серветки, якими ми витирали губи були такі, наче їх цілували дракули. Вино якщо брати пляшку коштує в ресторані від 25 євро за пляшку ну і є до 1200 євро знаменитих домів. Якщо брати бокал то від 3 до 8 євро, а коктейлі в основному біля 10 євро, а коньяк порядка 8 євро +-50 центів в різних ресторанчиках. Якщо ви гуляєте по набережній то продається дуже багато так званої вуличної їжі - і здоровенні млинці з різними намазками-начинками (нутела, горішки, кокосова стружка чи повидло, чи шоколад) по 2 євро, і кукурудза варена чи печена на вогні теж по 2 євро, і здоровезні кусмани огроменної піці по 2-3 євро, і всякі шаурми, кєбаби, гіроси і т.д. Чорногорія дуже сезонна країна. Те що на початку літа і восени коштує євро чи півтора, в розпал сезону буде 2-3 євро. Так завжди. От на початку 6 місяця млинці були по 1,5 євро, зараз 2, в наступному місяці 2,50, в серпні полюбе по 3 чи навіть по 3,5 євро. І так про все. І про ціни на готелі. І про ціни на їжу. І про ціни на італійські речі, які тут продають абсолютно в любому магазині. Купила мамі ліки від грипу і застуди - якісь мультифункціональні. Мені подобається перевіряти тут як розуміють нашу мову, бо англійську знають всі, але ж я часто відправляю бабусь з онуками і мені потрібно розуміти чи зможуть вони не знаючи мов розібратись. Тому зайшла в аптеку питаю чи є щось від грипу і застуди. Провізор питає: - Температура? - Так! - кажу і киваю головою. Вона дає якісь ліки і показує на собі що це і від закладеного носа, і від горла, і від температури і добавляє: ГРІП!! Оплачую 2,30 євро гривневою карткою - тут майже всюди можна платити картою і це дешевше ніж купувати євро, навіть з комісією банка. Сподіваюсь мама встигне до дороги одужати, бо переживаю за неї страшенно. І так мені жаль, що вона постійно спить, а не на морі... А я була на морі.. Плавала постійно. Запливаю до буйків і назад. А на тих буйках чого лише не побачиш. Сьогодні наприклад бачила як 2 дівчинки вчились чи пробували цілуватись по дорослому... Я вирішила не заважати і поплила до берега, а потім розвернулась і бачу, що вони вже льопають одна на одну водою і намагаються притопити - дуркують. Потім бачила, як поважного віку пара сиділа на буйках, і вирішила плисти до берега. Вона поплила швидше, а він схопив її за труси.. і... Коротше знову я не заважала і поплила не обертаючись... Хороші ті буйки... мабуть... Я люблю там лежати і мріяти... І дивитись на небо. Хоча я тут постійно дивлюсь на небо - я так це люблю. А в Києві коли тривога боюсь побачити ракету... Я вже бачила.. І вона стоїть в мене перед очима і викликає неконтрольовану лють і розпач одночасно... Похвастаюсь, бо радію дуже, що змогла. Завжди якось дивно виходить, що як я чогось сильно хочу - воно відбувається! До мене звернулась дівчина з Маріуполя. Вони втратили все і мені було боляче говорити з нею, хоча я ніколи раніше не знала про їх родину. Там був дуже ніякий бюджет і прямо шалена мрія побачити море... знов... Я зрозуміла, що для неї це щось сакральне. Що від цього наче залежить майбутнє. Я перерила все, але ну ніяк не виходило їм з дочкою побачити море. Ніяк. Надто мало грошей. А потім пише подруга турагент, що їй заплатили передплату за тур і не погоджуються доплачувати залишок. І пропадає тур. І вона готова продати його за смішні гроші. Якраз ті гроші, чітко, що є в родини з Маріуполя!!!
740Loading...
24
Сьогодні наші туристи повинні були вилітати о 1,20 ночі. Проконтролювала, щоб виїхали заздалегідь, тести, хес-коди, все як належить. І сплю. Стомилася не спати щоночі "проводжаючи" кожний рейс. Туристи приїхали в аеропорт, майже перед реєстрацією на табло з"являється надпис, що рейс затримується до 8,20 ранку. Вони мені скрінять і присилають в цей же час авіакомпанія присилає мені про це повідомлення. Але я знаю, що все може бути інакше. Так і є трошки пізніше повідомлення, що виліт в 3,30 ночі. Так і полетіли. Добре, що після першого повідомлення про перенос рейсу не поїхали додому "спати" бо не встигли б на рейс. прокинулась о 5й ранку - побачила ці всі повідомлення і в шоці. Телефоную, пишу - не відповідають. Невже сплять??!! Виявилося, летіли. І все встигли. І все ок. Кажуть: добре, що таксі подорожчало. А так би влетіли на гроші. Хочу зазначити: жодній авіакомпанії невигідні затримки рейсів. ЦЕ величезні штрафи як мінімум і додаткові витрати. Тому вони будуть робити все, щоб пасажири вилетіли якмога раніше. Рідко коли відразу заявляють багато годин затримки. В даному випадку авіакомпанія просто швидко підігнала новий борт і відправила пасажирів з затримкою 2 години. Пишу цей пост, бо сама нервувала, доки туристи не вийшли на зв"язок. Бо дозволила собі все таки спати вночі (здається якби не дозволила б - не вижила б). Бо вкотре не розказала, що робити в данному випадку. Добре, що вони подорожують не вперше і чітко моніторили онлайн табло і не нервували. Добре, що підійшовши на стійку реєстрації дізналися, що можливо буде виліт досить швидко. Пили шампанське і мріяли про відпустку і день народження в ній. Контролювали ситуацію і не будили турагента повідомленнями. Берегли і свої нерви і мої. Приємно, коли так. Тетяна Дубровська 2021 р.
930Loading...
25
#Туристи вечір в офісі. Всі стомлені і хочеться швидше на волю. Тисячі справ зроблено, сотні проблем вирішено. Очі просять зелені і неба. Аж ось заходять люди (виглядають як мати й син) і питають: - А правда, що всі рейси в Анталію скасували??? Вечір перестає бути томним... Розпитуємо, звідки така інфа, виявляється стара пісня - забронювали відпочинок в якомусь агентстві, перед вильотом їм кажуть, що ніхто нікуди не летить бо всі рейси скасовано. Відкриваю сайт Борисполя, показую безліч рейсів і рекомендую йти до поліції, а не по інших агентствах. І тут він каже: - Ні, до поліції нам не можна, вони мене до армії відправлять!!! Тетяна Дубровська 2019р
900Loading...
26
Саме 25.06 я б зробила Днем Дітей, Днем Захисту Дітей, бо саме вчора українські діти вкотре показали нам, що сильніші, мудріші, розумніші, патріотичніші ніж дорослі. Двох з них ми втратили - їх в окупованому Бердянську вбили рашисти. Діти чинили спротив, вели партизанську діяльність і були страчені нелюдами. Це страшне відео де 16-річне хлопченя в тактичних рукавичках захекано і нескорено каже в камеру телефону: "Все. Це смерть, пацани. Слава Україні!" - воно стоїть перед очима в сотні тисяч людей. Тигран Оганесян і Микита Ханганов справжні Герої, що показали декому що їх русофобія недостатня. І більшість моїх неймовірних друзів зізнались, що даремно вважали себе в молодості крутими "борцунами" проти нав"язаної ідеології, суспільства і т.нш. Бо ці хлопці - от це справжній спротив, справжня сила і сміливість. Також одна дівчинка в Харкові, який щодня обстрілюється окупантами, вийшла з плакатом проти пєвічкі ротом, що розважала цих самих окупантів. І толпа , яку щодня і щоночі обстрілюють нелюди, не підтримала дівчинку, а підтримала продажну розважалку, якій і досі какайа_разніца і гроші не пахнуть. Яка весь цей час заробляла гроші на росії, а тепер вирішила підзаробити, згадавши, що українка. Звісно дівчинці варто було кинути клич в соцмережах, щоб свідомі прийшли її підтримати, бо мало кому прийшло в голову йти і витрачати свій час на обслугу окупантів. А 16-річна Дарина Вдовенко за годину до виступу вирішила, підготувалась і вела себе настільки сміливо і гідно, що тому будяку, назва якого є прізвищем пєвічки, не місце тепер ніде в Україні. Київ відмінив її концерт, то воно поїхало в Харків, перевірити кількість малоросів. Воно не бачить меж і поперлося потім в Херсон, де ніхто не прийшов на "концерт" - і вона "просто зняла кліпчік". Треба ж піаритись. Ці діти неймовірні. Ці діти справжні Герої, і більшість дорослих, примірявши на себе їх подвиг, зрозуміли що не дотягують рівнем сміливості. Я тащусь від наших дітей і буду завжди їх підтримувати. Вони дійсно неймовірні, і вміють відстоювати свої погляди, давати відсіч, бути гідними найкращої України, про яку всі ми мріємо, а вони готові її формувати власними вчинками і світоглядом. Респект батькам, що виховали такі чудові особистості. Обійми і співчуття рідним загиблих Героїв. Вся Україна плаче разом з вами. Діти не повинні гинути. А такі діти навіки стануть справжнім прикладом героїзму, патріотизму, сміливості і любові. Тетяна Дубровська 26.06.2023 Київ
871Loading...
27
Media files
801Loading...
28
А я відтаюю душею і чомусь плачу - дивна реакція на справжніх людей. А потім вона обнімає мого здоровенного малого. І він знічується, бо не чув про що ми говорили - сидів в кімнаті куди не долинають інші звуки. Виходим з кабінету і жінка шипить нам вслід: "ваєнниє далжни хадіть в формє, раз хатят бєз чєргі!" Я оглядаюсь і дивлюсь їй в очі. Вона замовкає і опускає очі долу. Більше в черзі нікого нема - нас сюди завів лікар і чесно кажучі все було так швидко, що я її й не бачила. Але почула )) Ходіть зі своїми військовими до лікарів. Бо бачила, як військові просто розвертаються і йдуть геть, щоб не чути цих шипунів. І не отримують допомоги, яка їм так необхідна. А я вчора попрощалась зі своєю кукухою і навіть поплакала... Розповісти? )) Це трішки дивна історія. Звернулись до мене одночасно 2 Оксани з майже однаковими прізвищами, лише одна літера (остання) інша, в одної ШипілкА, а в іншої ШипілкО (звісно прізвище змінила). І хочуть вони зовсім різне - одна круту Грецію перельотом, інша - недорогу Чорногорію автобусом. Одна вже скинула паспорти, інша ніяк не пришле. Одна телефонує інша пише в телеграм. Потім перша пише в вайбер. А я думаю, що це одна людина. І в мене плавить мозок. Бо я не розумію чому вона постійно міняє рішення і склад подорожуючих, і вік дітей. Чому каже, що не може вислати паспорти, якщо вони ось вже в мене у вайбері. Чому постійно різні запити наче від 2х різних людей... Налила собі вина, сіла і плачу. "Істина в вині!" - чули такий вислів? От вино й допомогло мені скласти пазли і зрозуміти, що це дійсно різні люди, хоч я і записала їх в телефон як одну Оксану )) Як каже моя подруга: "В любій незрозумлій ситуації випий вина!" Вперше спрацювало )) Сьогодні в нас була тиха ніч. Я ночувала в сина і переживала, що тут завжди голосно. Але вдалося виспатись. Раночку, друзі! Хай в Україні будуть лише гарні новини! Тетяна Дубровська 27.06.2023 Київ
721Loading...
29
Вчора ми з Іванчиком гасали по лікарям. Хлопці взагалі не люблять лікарень - важко затягти до спеціаліста. Але хлопці-військові, то взагалі окрема когорта. Знаєте скільки забобон вони передають один одному і свято вірять в них? От спитайте, чому кожен з них боїться йти до психотерапевтів і психологів? Бо в їхніх розмовах точиться думка: "Підеш до психолога - здадуть в дурку!" Скільки я чула подібного в розмовах, обговореннях, читала в переписці. От ще одне - після контузії не можна ниряти і митись так, щоб вода попадала у вуха. Мій син після контузії майже перестав чути. Але до лікаря не йшов. Затягла його лише коли перелякався, що постійно болять вуха і голова, а його товариши сказали - звісно, нирнув з катамарана, набрав води в вуха, тепер тобі кабзда. Добре, що в мене в клієнтах є чарівна дівчина, яка записала нас на прийом до свого чоловіка (я завжди все вирішую через дівчат - не пишу/не звоню напряму чужим чоловікам). В лікарнях в нас завжди армагедон, а зараз у війну тим паче. Добре, що нарешті військових пропускають без черг. Кепсько що все ж таки купа цивільних шипить їм вслід: "Аааааа!! Задалбалі еті ваєнниє!" Круто, що є й ті, хто розповідає на всю чергу, що лише завдяки військовим ти не в окупації в підвалі, а в черзі до найкращого лікаря Києва. Але раджу всім дружинам чи мамам/сестрам - йдіть разом зі своїм військовим до лікарів. Будьте тією підтримкою, яка зараз так необхідна. І затикайте тих шипунів. Ваню вчора перевірили і полікували. Вимили якісь пробки з вух і він СТАВ ЧУТИ!! Рік проходив глушманом, а тепер йде по Києву і не може зрозуміти чому все так голосно? - Це завжди метро так гримить? - Боже, навіщо він так сигналить? - Як ти живеш в такому голосному світі? А я йому з посмішкою: - Це ти ще вибухів не чув! ))) Під'їзджає потяг метро і пілікає: "пі-пі-пі", Іван сахається: "Що це за дивина?" - Це, кажу, так пікають потяги з Пітера. Знаєш чому? - Ні. - Ну Пітер стоїть на болотах.. - Логічно ))) І ржем обидва )) І не можемо вспокоїтись. А потім продовжую: - Там коли потяг прибуває на станцію, ти його не бачиш, і лише чуєш по піканням, що зараз відкриють ворота і можна буде зайти в вагон. А я дивувалась як він може бути таким спокійним, коли ми пересижували ракетну атаку на день Києва в коридорі, і над нами літали ракети, поряд гупало ПВО, вибухи, бабахи, шурхіт (мені оцей звук, коли поряд летить ракета - як шурхіт Смерті). Я сиділа сжавшись в кріслі, здригалась від кожного вибуху, а він пропонував мені тасувати карти і грати в УНО. Бо виявляєься він чув все надто приглушено. Ще вразила лікарка Лариса Володимирівна, що перевіряла його слух після різних маніпуляцій в спеціальному кабінеті. - Дивишся на цих 20-річних дітей, а в них погляд 40-річного чоловіка.. Так не повинно бути! Скільки вони вже всього бачили. Можна я його обніму? Я всіх хлопців, що воювали за нас, обнімаю. І всім тим в кого війна закінчилась, що тут шиплять про військових без черги, дуже швидко розказую де б вони були без військових. І про переселенців... Мені їх, звісно, жаль, і більшість це нормальні люди, яким готовий допомогти чим можеш, але є й такі, яким всі "далжни", які приїхали в Київ і одразу "нарішали" собі і квартири, і машини, і меблі, і одяг, і їжу, і допомогу, і все безкоштовно і все мало. І от вони приходять, вимагають найкращих лікарів, зневажають військових, піднімають бучу, а я кажу їм: "Якби нам прийшлось тікати до вас, ви б нас так не приймали!" І вони задумуються на мить, і часто кажуть: "Ну так. Ми б ще й вас здали, щоб не заважали і не відбирали собі квартири і блага!" Ходила тут одна, всі процедури пройшла не тому що їй потрібно, а тому що їй винні. Вона говорить зі мною, паралельно перевіряючі в іншій кімнаті на якомусь диво-пристрої мого сина. Розказує історії зі свого лікарського життя і про своїх подруг, одна з яких з Криму не розуміє реальності, про сусідів, які гарні речі викинули в сміття, а могли б віддати в волонтерський центр, бо стільки зараз людей, яким це потрібно...
841Loading...
30
Media files
781Loading...
31
Media files
921Loading...
- Таня, давай забудемо, що я ваш клієнт, і у вас є про мене всі данні? - Ну давайте спробуємо, а для чого? - Я не можу говорити про це по телефону, давайте зустрінемось? - Ок, де і коли? Зустрілися, він хвилюється, витирає піт з чола, не знає куди діти руки, не наважується сказати. Пішли на каву, щоб заспокоївся. Моя бурхлива уява перебирає сотні варіантів, що він скаже. І от нарешті запитує: - Як мені виїхати за кордон, якщо я військовозобов'язаний??!! П.С. В моїй бурхливій уяві було все, а такого не було ))) Тетяна Дубровська 1.07.2022
Mostrar todo...
😁 9
Photo unavailableShow in Telegram
12
#рік_тому - Танюш, з тебе пляшка! Я придумала тобі новий бізнес і готова стати першим клієнтом! - Воу! Це прям заявка на перемогу )) І що це за геніальна ідея? - Дивись, в тебе купа клієнтів-військових? Ти підступно випитуєш в них, хто в них командир, зв"язуєшся з ним, хай навіть по ФБ, питаєш, хто там в них неодружений і просиш довідочки. Довідочки продаєш нам, дівчаткам, що мріють одружитися. Ми йдемо до суду, отримуємо дозвіл, одружуємось і вуаля!! Мрія здійснилась, а хлопцеві реально пощастило!! - Хм... - Що хм!!?? Це геніально!! В тебе буде безліч запитів, а якщо хлопчикам щось не сподобається - завжди можна ж розлучитися. Але з твоєї легкої руки я впевнена якісь пари співпадуть!!! Ну давай!!! - Мені здається це обман і порушення чужого життя і територій. Схоже на р@шку... - Та ні! От подивися, Я - красуня, інтелігентка, гарна робота, крута зарплата, розбираюся в бізнесі і в психології, буду його потім підтримувати і всіх хлопців теж, передаю частину з/п на армію регулярно, і не з цього року, ти ж в курсі. Невже мені не можна часточку щастя? Я все життя мріяла про обручку на пальці... - Слухай, ти мене приголомшила. Не думала взагалі, що таке комусь цікаво, чула, що це прийняли лише для тих, хто не встиг через військові дії одружитися... - От я не встигла!! Не встигла, бо ця клята війна вкрала в нас декілька років життя і не відомо скільки ще вкраде! Давай! Ти сидиш без грошей, бо туризм йок! Я сиджу без чоловіка, а могла б йому сорочки вишивати і берці зі Стамбулу замовляти... Я ж не прошу собі якогось мега-вау-неймовірно-недосяжного! Просто воїна! Який не побоявся і пішов нас боронити. Який любить борщ, жінок, ой, жінку, тобто полюбить мене, щось вміє робити по дому, і шуткуватиме про все... Я готова відразу завагітніти - в першу ж нашу зустріч, бо це мій чоловік і він як і я в небезпеці. І потрібно зберегти наш генофонд! Можна мені часточку щастя??? Та й подружкам моїм не завадило б! Рішайся! До речі і ти б могла так одружитися і нарешті народити дівчинку про яку все життя мріяла )) Або хлопчика - в тебе гарно виходить їх виховувати! - Ну я подумаю, попитаю... Але подумки вже збираю анкети і фото, і роблю щось на кшалт "кохання з першого погляду" але по фотокарткам... Хоча як банківський працівник в минулому, відразу думаю і про небезпеку кредитів чи розподілу майна.. Господи, молю тебе, допоможи нам швидше перемогти цю кляту росію і щоб люди знову могли жити і одружуватись не по фото, смс і т.інш. Ми станемо найщасливішою, найпозитивнішою, найсильнішою і найкрутішою нацією! Обіцяю! Допоможи!!!!! Тетяна Дубровська 02.07.2022
Mostrar todo...
🙏 5
Photo unavailableShow in Telegram
12
На дачі дивно. Папа робить салат, мама готує баклажани і каже мені: - Піди вирви часничину під шовковицею, але візьми лопатку, бо не викопаєш. Беру лопатку, рву здоровенну слодющу шовковицю і їм (щоб не осипалась, доки я в білій сукні копатиму той часник), переключаюсь на малину поряд, не розумію чого в мене в руці якась лопатка, що заважає їсти пригорошнями. Згадую про часник - об"їдаю шовковицю, щоб не замазати сукню, забуваю про все на світі, оговтуюсь біля черешні. Знов з лопатою. Вона як тотем повертає мене до часнику. В прогризений хід нагинаюсь, викопую часник. Застряю біля порічок. Приношу часничину. Вже готова смажена картопля, салат, баклажани. Мама бачить мої шовковичні руки і сміється. Несем все надвір. Я вже постелила білосніжну скатертину. Розставляю тарілки і прибори. Тато виносить холоднющий компот. Я ставлю в високий бокал помиту зелень. Зносимо на стіл зроблену вчора батьками кров"янку, запечену і нашпиговану часником підчеревину, сало, здоровенні рожеві помидори, що вже поспіли в сусідки і вона продає всім, бо врожай зашкалює, аж солодкі домашні огірки, салат в якому 15 інгрідієнтів - не менше. Підсмажену картоплю. Сільодину. Сіль, перець, квіти. Пташки співають. Відбій другої повітряної тривоги з початку доби вже пролунав. Пахкотять троянди. Всі рідні за столом. Неділя. Тетяна Дубровська 02.07.2023
Mostrar todo...
🥰 9 3
Photo unavailableShow in Telegram
9
Є країни, де обожнюють домашніх тварин. Їм завжди є місце в любому готелі, кафе, автобусі, таксі. В Іспанї, Португалії ти бачиш як сидить/стоїть компанія людей спілкується, а на спец.стільчиках чи на повідках тусуються їхні собачки. І часто в кожного їх більше 2-3. І це нормально, бо всі розуміють, що це члени родини і мають такі ж потреби, як і їх чудові хазяї. В Україні мати улюбленця це проблема. Їх не хочуть приймати ні готелі, ні кафе, ні транспорт. Оця страшна історія про чоловіка, що втратив родину, будинок і йшов пішки з Херсону до Одеси, бо його з собакою не пустили в потяг - це треш. Антилюдяність. Але це дійсно візитна карта України - ми не сприймаємо домашніх тварин повноцінними членами родин і суспльства. Я турагент. Я знаю готелі, що приймають тваринок. За доплату. З виключеннями. В основному тих, де мало кг. І зараз у війну тисячі людей вимушені були стати перед вибором - рятувати родину і кидати улюбленців, чи ризикувати життям і рятувати звірят, переплачуючи дурні гроші, ночуючи в кепських умовах чи йдучи пішки, бо для нас песик чи котик дорівнюють бегемотику по проблемності. В Греції наша українка відпочиває зі своїм котиком і сім"єю, ПРОСИЛА!! взяти за котика доплату - хозяїн готелю посміхнувся і побажав гарного відпочинку. Кіт не дуже любить виходити з номера, але коли його забірають, даючи змогу прибрати, то всі намагаються його погладити чи сказати комплімент. І Котик трохи від цього в шоці, але звикає і навіть починає чекати наступні "вилазки". В Туреччині є готелі, де діткам одразу дається золота рибка чи кошеня, щоб вони мали друга на відпочинку, звикали піклуватися. Готель навіть забезпечує тваринку документами, якщо дитинка схоче її забрати з собою. А в ЄС взагалі не потрібно безлічі документів і вакцин, щоб мандрувати з домашніми улюбленцями в межах союзу. Я так мрію, щоб власники котів, собак і інших звірят в Україні не ховали їх в страшні сумки, не давали взятки провідникам, а могли купити квиток і їхати разом. Щоб були певні правила і купе, де можна бути з таким другом. Щоб в кафе були мисочки для наших улюбленців і навіть певні страви. Щоб наші тваринки не були проблемою за межами дому чи квартири, а були радістю і щастям, позитивом, що допомогає пережити складні часи. В достаткових країнах гарне ставлення до всього живого. Мрію, щоб так було і в нас. І достаток, і добробут, і повага до тих, кого люблять інші. Тому що УКРИ - це кохання!!! І так буде завжди! Ваша Тетяна Дубровська 02.07.2023 Київ
Mostrar todo...
11👍 2
Я завжди посміхаюсь, коли говорю по телефону. Звісно, ви це не бачите, але можете відчути, що мені приємно вас чути. Сьогодні мені снилося, що мені телефонує Залужний! - Ну шо там, все спокійно в Нью Йорку? - питає він, знаючи, що я в Києві і посміхаючись, це відчувається по голосу. А я, в житті рідко кого взнаю по телефону, а тут одразу розумію хто це і відповідаю: - Спокійно, мій генерале! І навіть добавляю, що всі ми віримо в ЗСУ, а його раді вітати в кожному домі України! І ми спілкуємось так легко і настрій піднімається до небес. Аж прокинулась від такого сну )) Сподіваюсь на гарні новини. Зараз я в роботі - сезон. Тому трішки розповім вам про тури. Клієнти обирають Туреччину автобусом. Я розповідаю, що з Києва виїзджає автобус о 7 ранку, а на морі вони будуть в 23,30 на наступний день, тобто добиратись 1 ніч і 2 дні до моря. Назад кажу гірше, бо автобус виїзджає о 22,00, і прибуде в Київ о 14й через 2 ночі в автобусі, бо в нас комендантська година і черги на в"їзд більші ніж на виїзд. Який бюджет, питаю? - Ну щось недороге, максиму за 1000 у.є. Але тільки 4 і 5* на все включено, і щоб на морі тиждень. Даю на вибір декілька варіантів. Дивляться. Кажуть: - Хочеться крутіше... - Збільшуємо бюджет? - Ні.. Просто дайте крутіше щось. - Слухайте, ну нема в мене за такі гроші крутішого. Але якщо зрозуміти що за готель і за все включено ви платите від 1200 до 1500 грн на день, то нормальна ж вартість виходить! Спробуйте за ці гроші в Києві день похарчуватись, мовчу вже за готель. - Ну якщо так... То давайте нам Ф.готель. - Даю )) Збирайте валізи! Більшість клієнтів все ж обирає Чорногорію - бо туди швидше доїхати. З Мукачево до Будва всього 1 доба - зранку виїхали і зранку вже на морі. А ті, хто не хоче мучитись в автобусі вночі завжди обирають офігенно продумані, екскурсійно-відпочивальні тури Феєрії - в нас дуже цікаві є до Італії (7 чи кратно 7 ночей на узбережжі), або до Хорватії - трішки дорожче, але й море неймовірне! Даю ссилки: Хорватія https://feerie.com.ua/ua/tours/400 Італія https://feerie.com.ua/ua/tours/2285 Рекомендую. Звертайтесь - розкажу і забронюю. Ті хто хочуть летіти найчастіше беруть вильоти з Кишинева чи Варшави - бо туди ходять прямі потяги і автобуси. Але й до інших міст вильоту легко добиратися - вже досить розвинена інфраструктура і при бажанні можна досить недорого відпочити. Хоча ціни щороку "повзуть" в гору. І так дешево, як було з наших аеропортів - з чужих не виходить... Рашисти купують квартири в Маріуполі. Кажуть давно мріяли жити біля моря. Їм не болить, що там стільки жертв і трагедій. Кажуть повітря на захвачених територіях краще ніж в неокупованій росії. Стерв"ятники не бояться війни, навпаки кажуть що саме завдяки їй мають гроші на такі хороші зміни у житті. А мої дівчата з Маріуполя просять дітей не мріяти про повернення в рідне місто і плачуть. Я поїхала на дачу і постійно їм )) Тут такі смачні ягоди зараз, що я працюю-працюю, а потім вскакую і біжу до малини, шовковиці чи черешні. А за столом з"їдаю величезні пучки салату і петрушки. Подружки жартують, що петрушка для чоловічої сили, а я її люблю, то віджартовуюсь, що нарощу петрушкині біцепси і зможу виконувати ще більше задач. Вже 2 ночі в нас тихо. І сьогодні мене запросили на випускний - буде привід вдягти каблуки, бо ті випускники такі огроменні, що нможливо дострибнути до них, щоб привітати )) Біля батьків поселились буслики. Через війну багатьом птахам прийшлось змінити дислокацію і тепер вони так гарно кружляють над нашими будинками. А в гніздечку вже кричать малята - чекають на власних батьків і їжу. Відновлюють своєю появою такий крихкий у війну баланс. В мами цвітуть троянди - і цей аромат кохання заворожує і надає сили жити. І щоразу виїзджаючи на базар ми купуємо ще квіти. От і вчора купила червоний люпин і якусь дуболистяну гортензію ))
Mostrar todo...
Макарська Рив'єра - відпочинок на морі. Брела | Феєрія

Ця країна по вінця наповнена красою природи, яка може вдовольнити найвибагливіших шанувальників прекрасного. Її старовинні міста зачаровують своїм колоритом, національна кухня і вино насичують гармонією смаків, а сонячна гостинність хорватів довершують відчуття щастя кожного мандрівника.

👍 9
А наші друзі Бронзови купили саджанець калини, що квітне в лютому і пахне дорогим французьським парфумом! Робимо Україну кращою і квітучішою. Кажу мамі, що як буду їхати додому, куплю розсаду якихось квітів, для балкону. А то в мене там гострий перець росте, як у справжньої хозяйки. А треба ж робити вигляд, що блондинка нехозяйственна )) Побачила вчора в інеті рекламу ополоників, що як білий і чорний лебеді плавають по каструлі )) Так сподобалось. Єдине що я не люблю пластику. А так би вже придбала. В соц.мережах я забанена ще на 2 тижні. Не дозволяють казати на окупантів ті слова, яких вони заслуговують. Але навіть без цих слів нічого не змінюється - вони повинні зникнути. І це відбувається все скорше і скорше. Колесо історії набирає обертів. А Залужний в доброму гуморі сниться до Перемоги! Це я точно знаю! Тому донатимо на ЗСУ, віримо і чекаємо на повернення наших Воїнів з Перемогою додому. Цьом Тетяна Дубровська 30.06.2023
Mostrar todo...
16🙏 1
Photo unavailableShow in Telegram
10
Elige un Plan Diferente

Tu plan actual sólo permite el análisis de 5 canales. Para obtener más, elige otro plan.