Я не вдома. Що далі?
Як зберегти себе під час війни Експерт зміни поведінки, нутриціолог, соціолог та практичний психолог Любов Шлапай: 💪 Ментальний розвиток 💪 Перетворення стресу на силу 💪 Формування здорових звичок харчування Ідеї? Питання? @liubovshlapai
Mostrar más1 521
Suscriptores
Sin datos24 horas
-107 días
-2730 días
Distribuciones de tiempo de publicación
Carga de datos en curso...
Find out who reads your channel
This graph will show you who besides your subscribers reads your channel and learn about other sources of traffic.
Análisis de publicación
| Mensajes | Vistas | Acciones | Ver dinámicas |
01 Мені дивно, що про це доводиться говорити на 11-й рік війни, але про всяк випадок:
1. Наш ворог — pociя.
2. Люди у формі — нас захищають. Уявіть, що буде, якщо вони перестануть це робити? Уявіть, чи хочеться їм нас захищати, якщо будь-який негатив про них набирає в тисячі разів більше переглядів-шерів-лайків, ніж історії їхнього героїзму?
3. Більшість теперішніх військових — три роки тому були цивільними й не планували, і не хотіли воювати.
4. Ми воюємо за право мати власну думку і власну позицію. Якщо припинити воювати проти pociї (чи сподіватися, що воюватиме хтось інший) — то всі ці милі українському серцю перепалки в соцмережах будуть поза законом. Усі ми — будемо поза законом.
5. pociйське ІПСО — дуже підступне. Не поширюйте інформацію з неперевірених джерел.
6. Коментувати воєнні дії — така сама погана ідея як і два роки тому.
7. Ніхто не обирав жити в час війни.
8. Усі втомились, але ніхто не втомився так сильно, як хлопці й дівчата на передовій.
9. Ходити в кафе — це не економічний фронт.
10.«Мама мене вчила, що зневіра — це зло», тому — донатьте, підтримуйте військових, не піддавайтесь pociйському ІПСО. | 80 | 0 | Loading... |
02 Текст депутатки Інни Совсун: | 74 | 0 | Loading... |
03 Куди ти поділася? Як справи?
Ох, дівчата, не повірите, але відкриваю знову школу…
Лохи не тільки росіяни, а ще й інші люди (чи правильно «недолюди») в світі
Я стала жертвою професійного скаму. Про кінець історії розповім після судового процесу
В мене є одна побажання — вчитися розрізняти брехню та правду.
Поки немає сил та часу злагоджено будувати свої думки, ділюся порадами однодумців | 69 | 0 | Loading... |
04 Так...
Що тут у нас?
Ворог намагається переломити хід війни, а значить ми повинні потроїти наші зусилля.
Ми тут придумали як кожен може долучитись, не зважаючи на країну де він знаходиться, і це стосується справи адвокації перемоги України.
Це народна дипломатія.
Ініциатива розрахована в першу чергу на українців за кордоном - нашу потужну діаспору.
Нас чекає багато цікавих ініциатив і різноманітного двіжу.
А почнемо ми на День вишиванки.
Оголошується всесвітня адвокаційна акція на користь України - «Не Просто Вишиванка».
Ми вирішили системно підійти до просування Україні в світі, аби ефективно протистояти російській пропаганді.
• Ми мусимо розповідати світу про нашу визвольну війну і це неймовірно важлива допомога фронту від усіх українців світу.
• 16 травня, День Вишиванки - чудова нагода почати цю роботу. Адже коли ви одягаєте вишиванку, в вас питають - а що це? І тут ви можете розповісти про те, що відбувається в Україні зараз, і чому їй треба допомагати.
• Для координації ми будемо використовувати застосунок Strichka, в якому будуть збиратись правильні матеріали під кожну цільову країну, де ви будете захищати репутацію України. Там же ми будемо спілкуватися про інші спільні дії.
• Якщо ви очільник чи активіст організації українців за кордоном - то ви дуже потрібні Strichka, щоб робити локальні наративи і матеріали під кожну країну. Ми ж не будемо розповідати поляку, австралійцю, американцю чи японцю одне й те саме. Тому необхідні ваші ідеї і матеріали, які ви зможете заливати у власні модеровані комʼюніті.
Це спільна робота, переоцінити ваш вклад неможливо, і це не тільки народна дипломатія а і істинно народна демократія.
До того ж Стрічка задумана як інструмент координації, інформування і взаємодопомоги українців усього світу.
Вона нам дуже стане в нагоді - розвиток і робота додатку і сайту залежить виключно від громади - нас усіх.
Окрім того це цікаво)
Ну коротше: тисни на лінк і реєструйся.
Далі все стане зрозуміло
Реєстрація тут | 142 | 3 | Loading... |
05 Нарешті
🙌
Перша системна організація народної дипломатії
Дяка 🙏 , Юля Паєвська | 123 | 0 | Loading... |
06 Media files | 142 | 0 | Loading... |
07 Дурніших побільшало і в нас. | 136 | 0 | Loading... |
08 Про дурість
Ханна Аренд, досліджуючи природу нацистської держави, вказувала на феномен добровільної дурості, яким відзначено німецьке суспільство в період нацизму. З Арендт погоджується Теодор Адорно, який мав можливість протягом кількох років спостерігати явище масового здурнення німців із приходом до влади Гітлера.
«Дурість – каже Адорно – це взагалі не властиво людині від природи, це дещо створене і підсилене суспільством».
Справді, дурість виявляється досить ефективним механізмом самозахисту будь-якої окремої людини перед репресивною міццю держави.
Тотальною дурістю, що відповідає природі тоталітарної держави, відзначено й нинішнє російське суспільство. Будучи масовим явищем, чи, точніше явищем мас, дурість немає соціальних чи професійних меж. Університетські професори, з-поміж тих, хто підтримує нинішній політичний режим і гаряче схвалюють розв'язану ним війну, виявляються так само, якщо не ще дурніші, ніж інші маси невігласів, що черпають свої уявлення про світ і про себе виключно з каналізації державного телебачення. Не виділятися, стати непомітним, щоб, не дай Боже, не потрапити до прицілу пильної влади! Навіть у самому «православ'ї» великодніх яєць та пасок помітна істерика
«Спрага злитися з Богом як з пейзажем,
у якому нас розшукує, скажімо,
один стрілець!» (Йосиф Бродський)
Проте спресовуючи людей у безліч дурнів, держава запускає механізм власного руйнування, про що знову-таки каже Адорно:
«…Дурість заразна: бездонна самотність марення має тенденцію до колективізації, що переносить нав'язливе марення в життя. Цей патологічний механізм гармонійно узгоджується з домінуючим нині соціальним механізмом, відповідно до якого люди, чия соціалізація призвела до відчайдушної ізоляції, прагнуть спільного буття та збиваються у холодні купи. Так дурість обертається епідемією: секти безумців розростаються у тому ж ритмі, що і великі організації. Це ритм тотальної руйнації»
Висновки: | 143 | 1 | Loading... |
09 Ха-ха 🤣 | 279 | 4 | Loading... |
10 Сльози 😭 течуть рікою від цієї пісні 🎶
Я не хочу нічого відчувати -
Кожен день втрати...
Я не хочу нікого більше знати -
Кожен день втрати...
Я не хочу дружити чи кохати -
Кожен день втрати...
Залишатись на місці чи тікати -
Кожен день втрати...
Засвіти мені сонцем жовтим,
Нашу пам'ять не знищить жоден!..
Я ловлю останній промінь,
Я ловлю останній твій промінь,
Як постріл у серце...
Не тепло, але тільки спогад,
Відчуваю тебе десь поряд:
В блискавці, й серед грому,
І під весняним дощем...
Не злічити, не порахувати -
Кожен день втрати...
Не пробачити, не подарувати -
Кожен день втрати...
Не забути і не осягнути
Хто із нас наступний...
Не повірити і не прийняти -
Кожен день втрати...
Відчуваю - пуста планета,
Та шукатиму де ж ти, де ти?..
Проявись мені у нетрях,
Проявись мені у нетрях,
Чи серед чужих облич...
Бо твій спогад - це теплий промінь,
Твоє серце любові повне!
Хай почнеться весняна повінь,
Змиє із нас цей біль...
Я не хочу нічого відчувати -
Кожен день втрати...
Я не хочу вірити, чекати -
Кожен день втрати...
Я не хочу мріяти, плекати -
Кожен день втрати...
Я не хочу впасти і лежати -
Кожен день втрати...
Робить оберт планета в тиші,
Наші долі - це просто вірші...
Завтра тут любитимуть інші,
Завтра тут любитимуть інші,
Зовсім не ми...
Лиш самотність єдина прийме,
Нам відкриє свої обійми,
Гостре лезо із серця вийме,
Падає білий сніг... | 303 | 4 | Loading... |
11 Ставте сердечко ❤️, якщо це і про вас:
Це моя війна, чи не моя війна. Складний допис на різні теми. Я говорила з другом, що живе за кордоном. Він розповідав про своє життя, радості, складності. Я слухала. А потім він запитав: а як- де чоловік? Я сказала, що саме зараз, вже не знаю. Готується бути там, де мені уявляти страшно.
Він сказав: вибач.
Я казала, що знаю, який тягар провини зараз у тих, хто не в Україні. І як я мрію, щоб мої друзі повернулись і ця провина не стала між нами. Я щиро сказала, що у мене є одне вимірювання, де б людина не була: "це моя війна чи не моя війна". Якщо це "моя війна" - це моя відповідальність. І я роблю те, що в моїх силах. І роблю з провини чи цієї відповідальності. Напевно, дії можуть бути однаковими. А відчуття всередині різними. Допускаю, що провина, як вирва, в яку - скільки б не вкладав - грошей, дій, проєктів - вона не заповнюється.
Я після розмови раптом подумала про те, що друг не запитав: як я. І з посестрами ми говорили про те, що все менше людей питають у дружин військових, як вони. Бо люди виснажені, у багатьох ледь вистачає сил на самих себе. Хочеться уникати того, що може бути складним.. І я так хочу, щоб і ці наші різні досвіди не стали між нами.
У мене самої все більші паузи в спілкуванні з людьми. Бо все більше потрібно перетравити. Я терапевту розповідала, що іноді після робочого дня відчуваю себе наповненою ложкою води, яку потрібно пронести з кімнати в кімнату, щоб не розплескати і нікого не заляпати. Донести себе до можливості відрефлексувати, записати те, що важливо винести на супервізію. Чи просто до можливості перемикнутися.
Питайте, якщо вам щиро це важливо, будь ласка, дружин військових не тільки, як чоловік і де він, а і як вони самі. Більшість посестер ходить на групи підтримки. Це дуже важливо!
Але й важливо відчувати, що твій досвід і почуття готові розділити ті, хто поруч - але не проходять того, що й ти. Щоб змогли дати повагу досвіду - не ставити діагнози, не оцінювати. Постояти поруч. Але питайте лише, коли готові слухати.
...Знаєте, щоб я не робила, як би не намагалася підтримати дитину, донька іноді ночами плаче. Питає: це нормально, що коли я думаю про тата, я починаю плакати? Вона майже за 8 місяців бачила батька 3 години, коли ми приїхали до Толі в частину. Встигли вчасно до його переміщення. Те, що стосується дітей - їх почуттів, відповідальності за них - мені особисто дається емоційно найскладніше.
Я думала про ці мої слова: це моя війна чи не моя війна.
Про те, що це точно - моя війна, але, як би патетично це не звучало, я залишаю всередині місце де її немає, місце для любові. Простір, в якому народжуються ідеї, проєкти, обійми.
думала, що сьогодні вперше за весь цей час я надягла обручку. Напевно, щоб тілом відчувати чоловіка. І щоб він відчував мене.
Йшла, дивилась на обручку, вона у мене з двох частин. Підійняла голову - а прямо наді мною летіла пара лелек. Вони наче граційно танцювали. Аж дух від краси перехопило. І я щаслива, що ще можу помічати це - це якраз і наповнює "мій простір любові".
Знаєте, я раптом подумала, що ми з вами в нашій війні - граційні балерини/танцюристи - на пуантах серед лайна та триндецю танцюємо свій танок життя. Іноді, коли криє страхом за чоловіка та відповідальністю, я йду від людей якомога далі поревіти. А потім йду в сад до квітів, до музики - накопичувати легкість -
вона важлива, щоб тримати голову та спину рівно.
~ Світлана Ройз | 342 | 0 | Loading... |
12 Вистояли. Терпіння і 65 мільярдів допомоги з США (плюс Великобританія)
Відповідь Вільного світу абсолютному злу
Стоїмо 💪далі
Як би важко не було, ми ніколи не одні | 301 | 0 | Loading... |
13 Відчуваю себе цим каньйоном. Виснажений, холодний, гострий та прямолінійний
А потім дивлюсь, як дівчата бавляться з дядьком своїм, якого зустріли вперше в житті і сльози радості ллються рікою
І це все в один день
Жити в паралельних реальностях навичка супер людей, якими ми стали не за своїм бажанням, але стали, і будемо стояти | 367 | 0 | Loading... |
Мені дивно, що про це доводиться говорити на 11-й рік війни, але про всяк випадок:
1. Наш ворог — pociя.
2. Люди у формі — нас захищають. Уявіть, що буде, якщо вони перестануть це робити? Уявіть, чи хочеться їм нас захищати, якщо будь-який негатив про них набирає в тисячі разів більше переглядів-шерів-лайків, ніж історії їхнього героїзму?
3. Більшість теперішніх військових — три роки тому були цивільними й не планували, і не хотіли воювати.
4. Ми воюємо за право мати власну думку і власну позицію. Якщо припинити воювати проти pociї (чи сподіватися, що воюватиме хтось інший) — то всі ці милі українському серцю перепалки в соцмережах будуть поза законом. Усі ми — будемо поза законом.
5. pociйське ІПСО — дуже підступне. Не поширюйте інформацію з неперевірених джерел.
6. Коментувати воєнні дії — така сама погана ідея як і два роки тому.
7. Ніхто не обирав жити в час війни.
8. Усі втомились, але ніхто не втомився так сильно, як хлопці й дівчата на передовій.
9. Ходити в кафе — це не економічний фронт.
10.«Мама мене вчила, що зневіра — це зло», тому — донатьте, підтримуйте військових, не піддавайтесь pociйському ІПСО.
❤ 15
Куди ти поділася? Як справи?Ох, дівчата, не повірите, але відкриваю знову школу… Лохи не тільки росіяни, а ще й інші люди (чи правильно «недолюди») в світі Я стала жертвою професійного скаму. Про кінець історії розповім після судового процесу В мене є одна побажання — вчитися розрізняти брехню та правду. Поки немає сил та часу злагоджено будувати свої думки, ділюся порадами однодумців
🙏 1😡 1
Так...
Що тут у нас?
Ворог намагається переломити хід війни, а значить ми повинні потроїти наші зусилля.
Ми тут придумали як кожен може долучитись, не зважаючи на країну де він знаходиться, і це стосується справи адвокації перемоги України.
Це народна дипломатія.
Ініциатива розрахована в першу чергу на українців за кордоном - нашу потужну діаспору.
Нас чекає багато цікавих ініциатив і різноманітного двіжу.
А почнемо ми на День вишиванки.
Оголошується всесвітня адвокаційна акція на користь України - «Не Просто Вишиванка».
Ми вирішили системно підійти до просування Україні в світі, аби ефективно протистояти російській пропаганді.
• Ми мусимо розповідати світу про нашу визвольну війну і це неймовірно важлива допомога фронту від усіх українців світу.
• 16 травня, День Вишиванки - чудова нагода почати цю роботу. Адже коли ви одягаєте вишиванку, в вас питають - а що це? І тут ви можете розповісти про те, що відбувається в Україні зараз, і чому їй треба допомагати.
• Для координації ми будемо використовувати застосунок Strichka, в якому будуть збиратись правильні матеріали під кожну цільову країну, де ви будете захищати репутацію України. Там же ми будемо спілкуватися про інші спільні дії.
• Якщо ви очільник чи активіст організації українців за кордоном - то ви дуже потрібні Strichka, щоб робити локальні наративи і матеріали під кожну країну. Ми ж не будемо розповідати поляку, австралійцю, американцю чи японцю одне й те саме. Тому необхідні ваші ідеї і матеріали, які ви зможете заливати у власні модеровані комʼюніті.
Це спільна робота, переоцінити ваш вклад неможливо, і це не тільки народна дипломатія а і істинно народна демократія.
До того ж Стрічка задумана як інструмент координації, інформування і взаємодопомоги українців усього світу.
Вона нам дуже стане в нагоді - розвиток і робота додатку і сайту залежить виключно від громади - нас усіх.
Окрім того це цікаво)
Ну коротше: тисни на лінк і реєструйся.
Далі все стане зрозуміло
Реєстрація тут
❤ 16
Photo unavailableShow in Telegram
Нарешті
🙌
Перша системна організація народної дипломатії
Дяка 🙏 , Юля Паєвська
👍 5
Я краще бачу та розрізняю дурістьAnonymous voting
- Ні
- Так 🙌
- Мені зараз не до цього
Про дурістьХанна Аренд, досліджуючи природу нацистської держави, вказувала на феномен добровільної дурості, яким відзначено німецьке суспільство в період нацизму. З Арендт погоджується Теодор Адорно, який мав можливість протягом кількох років спостерігати явище масового здурнення німців із приходом до влади Гітлера. «Дурість – каже Адорно – це взагалі не властиво людині від природи, це дещо створене і підсилене суспільством». Справді, дурість виявляється досить ефективним механізмом самозахисту будь-якої окремої людини перед репресивною міццю держави. Тотальною дурістю, що відповідає природі тоталітарної держави, відзначено й нинішнє російське суспільство. Будучи масовим явищем, чи, точніше явищем мас, дурість немає соціальних чи професійних меж. Університетські професори, з-поміж тих, хто підтримує нинішній політичний режим і гаряче схвалюють розв'язану ним війну, виявляються так само, якщо не ще дурніші, ніж інші маси невігласів, що черпають свої уявлення про світ і про себе виключно з каналізації державного телебачення. Не виділятися, стати непомітним, щоб, не дай Боже, не потрапити до прицілу пильної влади! Навіть у самому «православ'ї» великодніх яєць та пасок помітна істерика «Спрага злитися з Богом як з пейзажем, у якому нас розшукує, скажімо, один стрілець!» (Йосиф Бродський) Проте спресовуючи людей у безліч дурнів, держава запускає механізм власного руйнування, про що знову-таки каже Адорно: «…Дурість заразна: бездонна самотність марення має тенденцію до колективізації, що переносить нав'язливе марення в життя. Цей патологічний механізм гармонійно узгоджується з домінуючим нині соціальним механізмом, відповідно до якого люди, чия соціалізація призвела до відчайдушної ізоляції, прагнуть спільного буття та збиваються у холодні купи. Так дурість обертається епідемією: секти безумців розростаються у тому ж ритмі, що і великі організації. Це ритм тотальної руйнації» Висновки:
👍 6
Сльози 😭 течуть рікою від цієї пісні 🎶
Я не хочу нічого відчувати -
Кожен день втрати...
Я не хочу нікого більше знати -
Кожен день втрати...
Я не хочу дружити чи кохати -
Кожен день втрати...
Залишатись на місці чи тікати -
Кожен день втрати...
Засвіти мені сонцем жовтим,
Нашу пам'ять не знищить жоден!..
Я ловлю останній промінь,
Я ловлю останній твій промінь,
Як постріл у серце...
Не тепло, але тільки спогад,
Відчуваю тебе десь поряд:
В блискавці, й серед грому,
І під весняним дощем...
Не злічити, не порахувати -
Кожен день втрати...
Не пробачити, не подарувати -
Кожен день втрати...
Не забути і не осягнути
Хто із нас наступний...
Не повірити і не прийняти -
Кожен день втрати...
Відчуваю - пуста планета,
Та шукатиму де ж ти, де ти?..
Проявись мені у нетрях,
Проявись мені у нетрях,
Чи серед чужих облич...
Бо твій спогад - це теплий промінь,
Твоє серце любові повне!
Хай почнеться весняна повінь,
Змиє із нас цей біль...
Я не хочу нічого відчувати -
Кожен день втрати...
Я не хочу вірити, чекати -
Кожен день втрати...
Я не хочу мріяти, плекати -
Кожен день втрати...
Я не хочу впасти і лежати -
Кожен день втрати...
Робить оберт планета в тиші,
Наші долі - це просто вірші...
Завтра тут любитимуть інші,
Завтра тут любитимуть інші,
Зовсім не ми...
Лиш самотність єдина прийме,
Нам відкриє свої обійми,
Гостре лезо із серця вийме,
Падає білий сніг...Крихітка feat. хейтспіч - Під весняним дощем
Ми присвячуємо цю роботу українським митцям і мисткиням, діячкам і діячам культури, що загинули внаслідок російського вторгнення, і оголошуємо збір на підсилення ініціативи фонду "Повернись Живим" аби придбати багаторазові FPV дрони для 82 бригади ДШВ ЗСУ. Банка
https://send.monobank.ua/jar/52jDb5jBGHНаша мета 500.000 грн Пісня на всіх платформах
https://orcd.co/pid_vesnyanym_doshchemСлова - Олена Герасим'юк -
https://www.instagram.com/hera_309Музика - Крихітка
https://www.instagram.com/kryhitka.official/Олександра Кольцова -
https://www.instagram.com/kashasaltsovaОлексій Юр'єв, Станіслав Галан, -
https://www.instagram.com/stanispasАртур Михайленко -
https://www.instagram.com/artdrumsза участю Дмитро Однороженко (хейтспіч) - вокал -
https://www.instagram.com/hatespeechmusicЗапис: Ростислав Терешко Продюсування, зведення, мастеринг: Віталій Телезин, Cтудія 211 -
https://www.instagram.com/211studiosВипускаючий лейбл: Violet Music ЩЕ PRODUCTION
https://www.instagram.com/shche.prodРежисер відео - Максим Герасименко -
https://instagram.com/akselmorgan1Оператори Олег Мартинюк -
https://instagram.com/oleh.makes.art/Дмитро Плюта -
https://www.instagram.com/dplyutaЛінійна продюсерка - Ангеліна Герасименко -
https://instagram.com/angelinadrogaitsevaРежисер монтажу - Олег Мартинюк
https://instagram.com/oleh.makes.art/Стиль - Леся Патока -
https://www.instagram.com/lesiapatoka/Тетяна Кремень -
https://www.instagram.com/taniflint/Make up - Анна Самсонова -
https://www.instagram.com/nyta_mua/Hair - Марія Коломієць -
https://www.instagram.com/kolomietsmaryФото - Олександр Малий - Wet Plate Collodian photography -
https://www.instagram.com/oleksandr_malyy/Обкладинка синглу -
https://www.behance.net/gordinekoПродюсування фотозйомки - Леся Патока -
https://www.instagram.com/lesiapatoka/Фото на обкладинці синглу - Альона Перцева
https://www.instagram.com/alena_pertsevaСпеціальна подяка -
https://www.instagram.com/koulmen_s.s.sТекст пісні Я не хочу нічого відчувати - Кожен день втрати Я не хочу нікого більше знати - Кожен день втрати Я не хочу дружити чи кохати - Кожен день втрати Залишатись на місці чи тікати - Кожен день втрати Засвіти мені сонцем жовтим Нашу пам'ять не знищить жоден Я ловлю останній промінь Я ловлю останній твій промінь Як постріл у серце Не тепло, але тільки спогад Відчуваю тебе десь поряд В блискавці, й серед грому, І під весняним дощем Не злічити, не порахувати - Кожен день втрати Не пробачити, не подарувати - Кожен день втрати Не забути і не осягнути Хто із нас наступний Не повірити і не прийняти - Кожен день втрати Відчуваю - пуста планета, Та шукатиму де ж ти, де ти Проявись мені у нетрях Проявись мені у нетрях Чи серед чужих облич Бо твій спогад - це теплий промінь Твоє серце любові повне Хай почнеться весняна повінь Змиє із нас цей біль Я не хочу нічого відчувати - Кожен день втрати Я не хочу вірити, чекати - Кожен день втрати Я не хочу мріяти, плекати - Кожен день втрати Я не хочу впасти і лежати - Кожен день втрати Робить оберт планета в тиші Наші долі - це просто вірші Завтра тут любитимуть інші Завтра тут любитимуть інші Зовсім не ми Лиш самотність єдина прийме Нам відкриє свої обійми Гостре лезо із серця вийме Падає білий сніг
❤ 9