гриб з юґґота

​​🌟 У вересні 1969 року на світ вийшов незвичайний випуск фензіну «The Double: Bill», суть якого полягала в тому, що низці письменників химерної та науково-фантастичної літератури ставили десять одних і тих самих запитань. Так весь фензін і формується в збірку їхніх відповідей — думаю, що деякі з наведених ними міркувань на певні питання будуть вам цікавими, тож, можливо, це тільки перша частина з цілої низки майбутніх дописів. Бо кому не цікаво почути думки свого улюбленого письменника, а особливо, якщо це стосується одного досить-таки простого, але важливого питання, яке редактори фензіну ставили першим: а чого ж він, власне, писав саме таку літературу? Й ось, якими були відповіді:   Рей Бредбері: «[…] через любов до теми та переживань щодо місця людини у всесвіті й того, що вона буде робити з собою та своєю машинерією наступні 10 000 років».   Кліффорд Сімак: «Насправді, я вважаю, що це питання того, що я знаю. Я переконаний, що я можу писати наукову фантастику й не впевнений, що зміг би писати будь-що інше, тож нащо тоді витрачати на це час. […] Скоріш за все, я би просто страшенно занудьгував, якби писав щось інше».   Айзек Азімов: «А) Тому що мені найбільше подобається читати подібне, Б) бо я науковець і знаю про науку більше, ніж мені відомо про будні полісменів чи Старий Захід, В) тому що в ці часи наукова фантастика — це найбільш вагомий жанр, за який може засісти будь-хто, чи, зрештою, такий, що його може написати людина навіть з моїм обмеженим талантом».   Роберт Блох: «Я звертаюся до наукової фантастики через сентименти та ностальгію, або ж тому, що мені є що сказати таке, що важко було б розповісти в іншому жанрі».   Фріц Лайбер: «Я люблю писати фантастику, бо вона вчить мене чомусь про самого ж себе та про весь світ, включно з іншими людьми».   Філіп К. Дік: «Її авдиторія не обмежена упередженнями середнього класу й дійсно дослухається до нових ідей. Тут менше акценту на стилі і більше на змісті — як і повинно бути. […] Будучи одним з найстаріших видів художньої літератури, відомих західному світові, вона втілює деякі з найтонших, найдавніших і найдалекосяжніших мрій, ідей і прагнень, на які тільки здатна людина, що вміє думати. По суті, це найширша сфера художньої літератури, що допускає найрізноманітніші та найдосконаліші концепції всіх можливих типів […]».   Пол Андерсон: «[…], бо наукова фантастика була моїм улюбленим різновидом розваги, а кожен пише найкраще про те, що найдужче його цікавить».   Авґуст Дерлет: «Я пишу все, крім вестернів (мені завжди було важко втримуватися на конях і велосипедах) та сповідей (я краще їх дотримуватимуся)».   Артур Кларк: «Тому що більшість інших жанрів не стосується реальності».   Лі Брекетт: «Точно не з фінансових міркувань, бо ж саме тому я звертаюся ще й до інших жанрів. Та причиною, чого я пишу наукову фантастику й донині повертаюся до неї як тільки маю змогу, так це те, що жодна інша галузь не є такою милою моєму специфічному темпераменту: тобто, хоч я й любила ковбоїв, індіанців та піратів, коли була мала, я завжди ладна була їх покинути заради будь-чого науково-фантастичного. А якщо ви хочете більш зрілий коментар, то тоді я скажу, що тільки фантастична галузь спромоглася створити щось справді відмінне і прекрасне в літературі».   Роберт Сільверберґ: «Бо її весело писати, та й редакційні табу тут обмежені, а не обмежувальні, а ще це один зі способів конкретизувати мої спостереження та мрії». Джон Кемпбелл: «Тут є простір для роздумів та руху вперед!».   Роджер Желязни: «Я відчуваю до наукової фантастики те, чого не відчуваю до жодного іншого жанру літератури».   🌟 От такою є тільки дрібка з тих відповідей, що були у цьому фензіні. Ви ж у коментарях діліться, чому любите фантастику читати/писати 👀

Я знаю, як ви всі тут любите страшне, химерне, а подекуди й мерзенне! Тож для того, аби ви мали змогу регулярно вкриватися сиротами (від задоволення чи жаху — це вже згідно з вашими естетичними вподобаннями), ми обʼєдналися з іншими блоґами в пречудову ЖАХЛИВУ ПАПКУ ☠️ Тицяйте на посилання й отримуйте дозу палива для своїх нічних кошмарів 👆🏻

Отак-от я пообіцяла багато цікавих дописів, але примудрилася злягти з температурою, тож сил поки що вистачало тільки на швидкі оглядини двох тематично об’єднаних книжечок з моїх полиць, а саме автобіографій «Wonder's Child: My Life In Science Fiction» Джека Вільямсона та «Time and Chance: An Autobiography» Лайона Спреґа де Кампа (такий товстунець, що втримати однією рукою для світлини я його не змогла 🌚). Читати все це добро тільки починаю, тому цілісно поки що свою думку про зміст сформувати не можу. Але позалипати на крутезні світлини зі знайомими обличчями ніхто ніколи не забороняв, тож ділюся тим, що ж там усередині 👆

Сподіваємося, ви та ваші близькі в безпеці. Не забувайте трансформувати вашу лють у донати: обирайте волонтерів та фонди, яким ви довіряєте. Також нагадуємо про спільний читацький збір, який триватиме до кінця тижня. Основну мету збору було досягнуто, проте банка лишається відкритою: додаткові кошти буде спрямовано на закупівлю квадроцикла для наших захисників, які зараз знаходяться на нулі.

Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ. Наразі до нас звернувся випускник, військовослужбовець 61 ОМБР Батальйон безпілотних систем з проханням допомогти закрити його збір на ремонт автомобіля. 🎯Ціль: 100 000 грн 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/9eGZGWbjki 💳Номер картки банки 5375411202011974 Канал звітів @reportgroupzbir

📚 Щоб читати, я доначу. Тому відкриваю допоміжну банку для великого збору «Книголють»! 💪 Разом із працівниками книжкової галузі й іншими читачами я теж долучаюся до збору на потреби наших захисників на Харківщині. Відкриваю допоміжну банку на 100 000 грн. Загалом потрібно зібрати 1,5 млн грн — разом це реально! 🛣 Напрямок: Куп’янський, Харківщина. 🆘 Потреби: DJI Mavic 3 3 шт., DJI Mavic 3T 3 шт., антени Avenger 4 шт., позашляховик, зарядні станції Jackery 4 шт. 🎁 Серед усіх хто задонатить від 200 грн проведу розіграш через Monobank після закінчення збору із 3 переможцями: 1-е: Набір манґи із 15 шт. 2-е: Набір англомовних коміксів із 12 шт. 3-є: Фігурка Дедпула. ❗️Якщо ви не користувач Mono, під час донату залиште комент. 🤗 Ваша гривня — це внесок не лише у винищення ворога, а й збереження української культури. Дякую за вашу допомогу. Поширюйте збір. 🎯Ціль: 100 000.00 ₴ 🔗Посилання на збір https://send.monobank.ua/jar/3WgNo4ZefZ 💰PayPal [email protected] Роршах врятує нас | Канал про комікси

🪐 У 1953 році видавництво «Doubleday» заснувало свій книжковий клуб «Science Fiction Book Club», суть якого, на початку існування ініціативи, полягала в тому, що раз на місяць вони надсилали своїм читачам науково-фантастичні літературні новинки. Спочатку можна було обрати тільки одну книжку, але згодом, коли діяльність клубу почала набирати обертів, читачам було дозволено обрати собі близько дюжини видань за вигідною ціною. 🪐 Однією з переваг членства також був щомісячний бюлетень «Things to Come», в якому клуб анонсував книжки, що їх читачі могли отримати вже в наступному місяці. Якщо ви теж полюбляєте «бульварні» ілюстрації, то гарантовано заціните оформлення розгортки, в якій надавався рекламний опис книжки. І, хоч нерідко ці картинки й повторювали обкладинки видань, часом для бюлетеня все ж відмальовували оригінальні зображення. Тож пропоную вам переглянути, які цікавинки були там усередині 👆

«ЧОМУ ЦЕЙ ЧОЛОВІК ПОСМІХАЄТЬСЯ? Ви б теж це робили, якби наклад вашого друкованого роману сягав півтора мільйона примірники. Саме таким нині є тираж класичного нф твору Френка Герберта "Дюна"», — вирізка з науково-фантастичного фензіну «File 770» 1978 року.

​​🖤 Едґар Гоффман Прайс помер у 1988 році, переживши багатьох своїх друзів та колег-письменників — як зазначав у передмові Джек Вільямсон, Прайс прожив заледве не найдовше за решту лавкрафтівського кола. Без сумніву, такій людині, як він, було що розповісти про «бульварних» літераторів, тож у 2001 році видавництво «Arkham House» й видало його спогади про «фантастів та інших» із назвою, від якої темнішає в очах, — «Book of the Dead» («Книга мертвих») із приміткою «Спогади про еру бульварної фантастики».   🖤 Обіцяла розповісти детальніше про цю книжку ще близько місяця тому — настав час виконувати й детальніше показувати, що ж воно таке! Якщо одним реченням: абсолютний must-read для усіх прихильників класичної химерної прози та наукової фантастики, в якому ви знайдете спогади про таких культових авторів, як Кларк Ештон Сміт, Говард Філіпс Лавкрафт, Едмонд Гамільтон, Роберт І. Говард, Авґуст Дерлет та багатьох інших.   Зізнаюсь, поки що не читала повністю, але, погортавши розділи про Гамільтона та Каттнера, можу сміливо стверджувати, що ця книжка не просто містить базову «вікіпедійну» інформацію про друзів Прайса, а складається саме з його унікальних спогадів, які ви навряд чи знайдете деінде. Наприклад, у цій книзі я вичитала, що Дерлет якось просив Прайса по гороскопу глянути, коли йому краще робити операцію, Каттнеру стало погано під час роботи в офісі у «Warner Bros.», що й призвело до його смерті, а Гамільтон дуже любив фотографувати й навіть мав власну колекцію камер.   🖤 Сказати, що це надзвичайно цінне для мене видання, це, певне, не сказати про нього нічого. Книжку було впольовано на eBay і я сподіваюсь, що зможу вихопити ще чимало такого ж рідкісного. Якщо мені це вдаватиметься й надалі, то, звичайно, показуватиму ці видання й вам 🌚 У коментарях додам ще світлин із письменниками, які є в цій книзі (особливо попрошу вас ще раз зацінити, як Брекетт із Прайсом курять кальян) 😈👇🏻

💫 Також прикріплю кілька окремих уривків: 1) Брекетт розповідає про Гамільтона й ще одну очевидну для себе причину, чому вона любить наукову фантастику; 2) Едмонд ділиться історією про те, як його рукопис лежав у видавця більш ніж два роки; 3) Гамільтон про «критику, яку він очікує від своїх читачів». 2/2