cookie

Utilizamos cookies para mejorar tu experiencia de navegación. Al hacer clic en "Aceptar todo", aceptas el uso de cookies.

avatar

[☧]Ангарта.

[☧] Перший незалежний монархічний часопис. Ми повстали із непохитною вірою у великі абстрактні ідеали. Ми присвятили наші серця ідеям протистояння і безстрашної боротьби, всупереч пануючим лівим силам та їхнім прибічникам. Для зв'язку: @AnghartaBot

Mostrar más
Publicaciones publicitarias
2 496
Suscriptores
-124 horas
+817 días
+5930 días

Carga de datos en curso...

Tasa de crecimiento de suscriptores

Carga de datos en curso...

«Авраамова метафора: Битва з Богом.» Світом завше керувала контраверсія, Святе Євангеліє було і є найпершою книгою в світі саме через власну надзвичайну контраверсивність. Ісус завше тікав, коли його намагалися спіймати, ховався, коли хотіли зрозуміти і вихолив всім на вочи, коли ненавидвли та хотіли розіп'яти. Для того, щоб здобути Ісаака, Авраам підняв на нього ніж, для того, аби його найдорожче встало з попелу, він мав його спалити.
Був тихий вечір, коли Авраам виїхав один, і поїхав він на гору Морія; він припа на своє лице, він просив Бога пробачити йому його гріх, пробачити, що він хотів принести в жертву Ісаака, пробачити, що батько забув про свій обовязок перед сином. Він їздив все частіше своїм самотнім шляхом, але не знаходив собі спокою. Він не міг зрозуміти, як могло бути гріхом те, що він був готовий принести в жертву Богові краще, чим він володів, за що вінсам охоче віддав би своє життя багаторазово і якщо то був  гріх, якщо він не любив Ісаака по-справжньому він не міг зрозуміти, як таке загалом можна було простити, бо який гріх може бути страшнішї?
Христос "смертю смерть подолав", дитина Марії Ісус був батьком Давида, а Авраам здобув Ісаака й став батьком багатьох народів піднявши ніж на Ісаака. І якби Авраам не боявся, якби головною суттю цієї історії не був страх, страх за власну Богобоязнь віддати.Господеві порівняльну ціну тисяч королівств, Авраам став би героєм, але не "батьком багатьох народів". Бо:
Той, хто боровся зі світом, став великий з того, що переміг світ, а той, хто боровся з самим собою, став ще величнішим, перемігши самого себе, проте  той, хто боровся  з Богом,  став найвеличнішим з усих. Так вони й змагали на  цій землі: був той, хто здолав усих своєю силою, а був й той, хто переміг Бога своїм безсиллям. Був той, хто покладався на  самого себе й завоював все, і  був той, хто, будучи певним в  своїй силі, пожертвував всім; але той, хто покладався на Бога, був  найвеличнішим з усих.
Той, хто боровся з Богом, переміг його своїм безсиллям та покладаючись на нього завоював усе. Якби Авраам не був безсилий, якби не був поставлений межи двох ножів, один з яких пройшовши крізь серце найулюбленвшого Ісаака розрізав би самого Авраама на дрібязки, якби сам Бог не переслідував його, змушуючи з ним змагати - Авраам не став би батьком віри.
"Й Господь випробовував Авраама й спитав у нього: - Аврааме, де ти! А Авраам відповів: тут я, Господи!"
Хіба той, хто не готовий був бороти Бога не боагав би гори укрити їх, не благав би піски стерти його, а моря затопити? Авраам переміг світ ставши чужинцем на землі обітованній, він переміг Бога тим, що не міг нічого вдіяти, ввн переміг Бога безсилою. 70-літній старець, який все своє життя молився Богові за зняття збезчещення з Сари та благословіння його насіння отримав найдорожче, про що міг мріяти і мав вбити його тоді, коли був гідний здобути, бо великий той, хто тримається своїх бажань, але ще більший той, хто тримається їх, відпустивши. Так, якби Авраам був позбавлений Божої благодати, якби Господь ге обіцяв йому, що його насіння буде благословенне  якби не знав руки Бога на своїм чолі, якби не Господь з власної обіцянки подарував йому Ісаака, а потім повелів відібрати, йому було би легко зрозуміти, але Господь вкотре знайшов новий лик й перекинувся на Авраама найстрішнішим вогнем битви, яку той виграв.
Якби Авраам повагався, він тим самим відмовився би від нього. Він сказав би Богові:  ʺМожливо,  все-таки немає Твоєї волі на те,  щоб це сталося; тоді я відмовлюсь від свойого бажання, а воно у мене було тільки єдне, воно було єдиним моїм блаженством. Душа моя пряма, я не таю в собі образи на те, що Ти відмовив мені в цьому. Він нічого не забув би, він надихнув би багатьох своїм прикладом, однак він не став би батьком віри;
І хай простить того Авраам, хто говоритиме про нього скурпульозово, хто возхваляє його утримано, хто каже, що Авраам віддав Богові краще, бо Авраам боявся, віддав Богові найкраще і нарешті його отримав, перемігши Бога безсиллям! [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
Mostrar todo...
👍 7 2
« Авраамова метафора: Битва з Богом. » ↓↓↓
Mostrar todo...
👍 8 2
«Ecclesia Militans!» На каналі ЛНК вже відкрите передзамовлення на футболки "войовнича церква" •Ціна: 450₴ •50% від прибутку йде на підтримку армії •Замовити можна за контактом: @lnkmessage Всі подробиці по замовленню та розмірам можна дізнатись в коментарях під цим постом [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]ЛНК
Mostrar todo...
👍 14 1
«Йонескова метафора» Нає Йонеску в роздумах про справедливість та лібералізм наводив приклад Івашка та священника. Івашко попри те, що його ніхто не призначав на цю посаду, все ж вершив правосуддя межи селян, керуючись власною волею, священник же, виступаючи для них в ролі судді, на відміну од першого, мав авторитет та керувався чистою совістю, і люди йшли за ним, через що той виявився непридатним системі елементом, що загрожував її цілісності, а тому був заарештований. У ліберальній державі справедливість заснована на абстрактній ідеї юстиції, через що, як казав Йонеску, держава для селянина стала ворогом, адже той розраховує не на юстицію, але на справедливість, тому і йшов за священником, проте не за Івашком. Держава, просякнута будь-якими лівими ідеями, не може матися зі справедливістю, позаяк остання лине од Бога: ладу та істини. «...а справедливість із небес визирає.» ( Пс. 84:12) Та це відкидається або ж спотворюється хворою утопією, яка підміняє поняття хиби та істини. А тому така держава придушуватиме будь-які форми тої справжньої справедливості, хитро пропонуючи свою нечестиву "правду". Таким чином стаючи для праведної людини ворогом. Вона як Змій лукаво пропонує вагаючим душам скуштувати заборонений плід, дурманячи їм голови солодкими оповідками, де все вертиться навколо людини та її примхи, де в центрі житія й творцем вже не Господь є, але людина. «Еволюціонізм ( наріжний камінь всіх лівих ідей) прагне одшукати сенс життя у людині, а не од Творця» ( Нає Йонеску). Таким робом сіючи у безвольному серці жорно ревни й гордости супроти Бога. Проте не знають ті, що плід той, хоч й ззовні може видаватися привабливим, всередині є повністю зогнилий і, отруюючи душі їхні, вбиває людськеє нутро, залишаючи од людини лише оболонку. Як мовив славний муж пані Марії Скоропадської граф Адам Монтрезор: «Поборіть в собі вагання, бо воно - найкращий доказ вашого безсилля. Вагання отруює стремління та мрії, розвіваючи їх у полі, мов пусте, безплідне насіння: і марно відквіте квіт життя вашого, а думи залишаться сухим бадиллям, між яким гадиною повзатиме зневірря...» Для лівої системи головним завданням є не порядок, що хлине од вищої Творчої Сили, але абсолютний хаос, руйнація того, що дає паростки життя або ж його цілковита підміна, бо інакше така система, не маючи жодних шансів на існування, зазнає цілковитого краху. «Без бою навіть архангел Михаїл не міг очистити небеса од армій Люцифера чи бунтівних анголів.» (Йон Моца) А потому і нам не уникнути у майбутньому фізичного зіткнення з лівим звіром Апокаліпсису. Але що нам ще залишається, як не вічна, безкомпромісна боротьба зі злом? [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
Mostrar todo...
💘 7 3👏 2👌 1
«Йонескова Метафора» ↓↓↓
Mostrar todo...
💘 8
"Традиція" папка, спільнота що об'єднує юність правого руху, організації та активісти, публіка та змагання, всесвіт віри та завоювань, поема та мистецтво, сатира та вічність пера ✨ • https://t.me/addlist/qdegb6Z9awdjMTE6https://t.me/addlist/qdegb6Z9awdjMTE6https://t.me/addlist/qdegb6Z9awdjMTE6 Долучайся до традиції! 🇺🇦
Mostrar todo...
9 1
Допоможи захисникам України знищувати ворога вночі! Спецпідрозділ який діє на одному з найбільш небезпечних напрямків потребує вашої допомоги для подальшої утилізації спєцури РФ. 🎯 Ціль: 80 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/HdtgfKX8C 💳Номер картки банки 5375411215901070 💳Альтернативні картки: 5354322000249069 4343432007936977 Слава Україні
Mostrar todo...
👍 12 3 2
«Спеціфіка ідейного монархізму.» Ідейний монархізм приречений залишатися уділом окремих ідеалістичних національних груп. Яеи писав Шарль Моррас:
Будуще делеґується меншістю, повною енерґії серця і розуму.
 Чи потрібно нам, монархістам, боятися такого стану речей? Зовсім ні, радше, йому потрібно сприяти. Серед німецького фрайкору було дуже багато прихильників кайзерату, більшість бійців РОА були абсолютно білоґвардійскьих поглядів, а за Луї Наполеона воювали польські та англійські романтики-авантюристи. Так як світ завше формується меншинами (весь світ був завойований і як наслідок християнізований маленькими групами релігійних авантюристів, нпр. езуїти та ост-інська кампанія), так і монархія, геніяльно цікавий у своїй суті, найорганічнвший режим правління завше підтримувався льояльними до нього групами. Така природа виходить із суті персоніфікатора, монарх, уособлюючи в собі ідею та й державу, збирає до себе як до метафізичного концепту, так само як і до фізичної сутности прихильників. Це також і пояснює єдиновірну природу самодержавства як і єдиного ідентифікатора монархії як спектру. Монархії завше симпатизували з усих причин, а потребу у зверненні на це уваги ініціювали якраз самовіддані ідейні групи. Власне кажучи, не виникло би питання на яке Сальвадор Далі відповідав -
"Я за монархію, бо такою є моя королівська воля"
Якби не люди, які його ставлять всеможливими способами.  З цього також і виходить найсильніша риса монархії - вона не потребує утопічної, абсолютної віддачі кожної одиниці окремій організаційній групі, чи партії, але віддчіі ідеї та загальної симпатії. Рівень історичних контраверсій, які пережила монархія, або у яких впала є тим історичним орієнтиром для нащадків, аби споглядіти несправедливість лівих гідр. Сам факт існування періоду революцій 1848-го, а тим паче його матері легкої поведінки, французької революції, звертав увагу загалу на певність монархії як альтернативи колисці теї деструкції, яку вони ненавиділи. Для кожного це була власна біль та захоплення, для того ж Сальвадора Далі його сродне ремесло мистецтва, блудного сина якого, "новітнє мистецтво" він називав
"Брудним матеріялістичним спадком французької революції"
А Генрі Форд казав, що
"Монархія - найкращий з нині вигаданих людством вид правління"
Всі великі та малі люди уього світу завше знаходили свої причини для симпатії царства соверена, яке переносить у собі славу Царства Небесного, яке гряде. [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
Mostrar todo...
[☧]Ангарта.

[☧] Перший незалежний монархічний часопис. Ми повстали із непохитною вірою у великі абстрактні ідеали. Ми присвятили наші серця ідеям протистояння і безстрашної боротьби, всупереч пануючим лівим силам та їхнім прибічникам. Для зв'язку: @AnghartaBot

💘 14 3 1
«Специфіка ідейного монархізму» ↓↓↓
Mostrar todo...
👍 7