Медіамейкер

💬Які бувають інтерв’ю та чим вони відрізняються? Під час підготовки до інтерв’ю багато залежить від того, де воно буде виходити та які у нього цілі. Від них залежатимуть запитання до респондента. Наприклад:  🔹Подієве — це інтерв’ю, яке записують із фахівцем, уповноваженою особою або свідком події після того, як щось сталося. У ньому журналіст намагається з’ясувати факти, які знає ця людина, а також описати та проаналізувати подію. На відміну від коментаря, тему обговорення розкривають ширше для глибокого розуміння певної проблеми: більше розпитують про контекст події, причини та наслідки. Це можна і не подавати як окремий текст, а зробити частиною іншого — наприклад репортажу. 🔹Портретне — це інтерв’ю, яке має розкрити особистість співрозмовника, показати його думки, досвід і переживання. 🔹Критичне — це інтерв’ю із критичними запитаннями. Його мета — показати справжні мотиви співрозмовника, якого в чомусь підозрюють, отримати відповіді щодо проблеми, яку довго замовчують, встановити факти якоїсь події тощо. А більше про те, як підготуватися до будь-якого інтерв’ю, як складати запитання та які найпоширеніші помилки допускають журналісти — ми розповідали тут. 

🤳🏻 Громадянська мережа «ОПОРА» дослідила, настільки змінилося медіаспоживання українців на третьому році повномасштабної війни  📱Соцмережі досі утримують першу позицію як джерело новин — їх використовують 73,4 % українців. Водночас, порівнюючи з 2023 роком, їхня популярність знизилася на 4,5 %. На другому місці — інтернет без урахування соцмереж із майже 60 %.  📺Відчутно втратило авдиторію телебачення — звідти дізнаються новини 42,7 %, що на 20 % менше, ніж 2023 року.   📻 Радіо (22 %) та друковані медіа (майже 12 %) теж обирають дещо рідше. Популярність радіо знизилася на 11,7 %, а друкованих видань — майже на 6 % проти 2023 року. Результати свіжого дослідження щодо медіазвичок українців, дивіться тут. 

#можливості #навчання ✍🏻 Поглиблений курс для медіа та громадського сектору «Оцінка ризиків» від 2402 Foundation  Організатори розберуть чинну програму оцінювання ризиків у межах HEFAT та HEAT-тренінгів 2402 Foundation включно із технологічними компонентами та VR програми з побудови ментальних моделей.  Для фрилансерів, співробітників українських ГО та медіа участь безплатна.

📲 Хто ще не знає, як захистити свій мобільний пристрій?  Лабораторія цифрової безпеки допоможе вам це зробити на воркшопі в Києві 22 липня або під час онлайн-трансляції. Як потрапити?  ➡️ Актуальні #можливості й #навчання за тегами.

​​🤝 Усе більше медіа намагаються залучати ресурси від читачів через формування спільноти В «Українській правді» запуск свого клубу вважають підвищенням рівня довіри між редакцією та читачами. Запит авдиторії на момент його створення був доволі чітким: люди хочуть бути почутими. Редакція вирішила створити спільноту, щоби слухати читачів не лише в коментарях на Facebook і використати бажання долучатися до внутрішньоредакційної роботи.  «У нас є закріплений за групою чат, де є й кілька наших авторів і головна редакторка. Члени клубу там листуються, іноді влаштовують голосування. Ми завжди просимо озвучити нові теми, чи запити на інтервʼю з різними людьми, ставити свої запитання до них. Іноді учасники клубу тегають авторів, і вони теж включаються в обговорення, — пояснює менеджерка клубу Ольга Гуцол. — Крім того, ми обговорюємо озвучені теми на планірках. Якщо тема підходить редакції, автори беруть на себе матеріал, а я потім ділюся результатами в чаті». Відкритий контент, спільний чат і доступ до редакторки й авторів — не всі переваги участі у клубі. Також медіа пропонує мерч за щорічну підписку, запрошує членів клубу на заходи та знімання YouTube-проєктів.  Читайте в нашій розмові з Ольгою Гуцол, чому УП обрала саме формат клубу, а не пейволу, які ще «плюшки» пропонують його учасникам, хто з редакції задіяний у розвитку клубу та яким чином журналісти заохочують читачів долучатися.  

Переговори The Alphabet на $23 млрд і петиція щодо заборони TikTok у Латвії: дайджест медіановин за 15 липня   💬 Розслідування «Суспільного» про русифікацію окупованих Росією українських територій, над яким редакція розслідувань працювала разом із European Broadcasting Union та журналістами-розслідувачами з кількох європейських країн, увійшло до фіналістів конкурсу «Майбутнє медіа» у номінації «Диджитал-сторітелінг». Розслідування змагалося за перемогу з матеріалами від The Times, Financial Times, The National і Sky News. |  Алла Садовник/Facebook   💬 На порталі громадських ініціатив Manabalss.lv збирають підписи щодо заборони TikTok на території Латвії. Представник ініціативи Артур Бабушкін закликав заблокувати доступ до платформи, оскільки, на його думку, її дуже часто використовують для просування російських наративів, розпалювання ненависті та поділу суспільства. За його словами, заблокувавши TikTok, можна перекрити важливий канал маніпуляції. | Delfi   💬 Басманний суд Москви виніс заочний вирок американському журналісту Маші Гессен за статтею про так звані фейки про армію. Гессен засудили до восьми років позбавлення волі. Щодо порушення кримінальної справи стало відомо восени 2023 року, приводом для неї стало інтерв'ю Гессен Юрію Дудю, в якому йшлося про масові вбивства під час окупації української Бучі російськими військовими. Їм (Гессен — небінарна особа) також заборонили на чотири роки адмініструвати онлайн-ресурси. | «Радио Свобода»   💬 Компанія Yandex NV, зареєстрована в Нідерландах, завершила операцію з продажу свого російського бізнесу, який приносив більшу частину її доходів. Її оцінили в $5,4 млрд. Після схвалення акціонерів компанію перейменують у Nebius Group і зосередять на розвитку власних проєктів. Засновник Yandex NV Аркадій Волож, який 2022 року подав у відставку після того, як ЄС наклав на нього санкції, повертається в компанію після її продажу та скасування санкцій | Bloomberg   💬 Материнська компанія Google — The Alphabet веде переговори щодо купівлі стартапу з кібербезпеки Wiz приблизно за $23 млрд. Ця угода стане найбільшим придбанням технологічного гіганта за всю історію його існування. Wiz, заснована в Ізраїлі зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, надає хмарні рішення для кібербезпеки для виявлення загроз у режимі реального часу та реагування на них за допомогою ШІ. | Reuters  💬 У бета-версії месенджера WhatsApp для Android виявили дві нові функції — вбудований перекладач і транскрибування голосових повідомлень. Користувачам необхідно завантажити спеціальні мовні пакети для запуску функції. Спершу вони доступні лише для кількох мов, проте поступово її розширюватимуть. | «Детектор медіа»

#можливості #навчання  💬 Онлайн-тренінг «Незалежні медіа: ефективність, інноваційність, стійкість під час війни» від ЦЕДЕМ  Тренінг охопить різні сфери роботи медійників — від захисту персональних даних, роботи в соцмережах, фінансування медіа до психологічної підтримки й використання штучного інтелекту. Навчання триватиме протягом шести днів — з 22 до 29 липня — онлайн у ZOOM Дедлайн реєстрації: 19 липня 2024 року.

👩🏼‍💻Дослідження FT Strategies та Knight Lab виявило, що існують чіткі розбіжності між тим, чого молоді споживачі хочуть від новин, і тим, що пропонують новинні редакції. Ідеальний досвід перегляду новин для респондентів віком від 18 до 25 років включає три важливі чинники: ↪️Довірене джерело: «Мені потрібна інформація із джерела, яке я знаю та якому довіряю». ↪️Особиста значущість: «Мені потрібна інформація, яка є значущою для мене й тих, хто мені не байдужий». ↪️Бажана форма викладу: «Я хочу, щоб інформацію подавали у спосіб, який найкраще підходить для мене». Коли йдеться про новини, молоді споживачі хочуть, щоб вони були легко доступні на обраних платформах, яким вони надають перевагу, щоб їх можна було налаштувати й персоналізувати під себе, легко засвоїти, а також щоб вони не були занудними й не мали жодних бар’єрів для доступу до них. То що ж можуть зробити редакції, аби молодь читала їхні новини? Розбираємося тут.

🖋 Двоє журналістів із десятиліттями досвіду заявили, що ChatGPT порушив їхні авторські права  Медійники Ніколас Гейдж, 84 роки, і Ніколас Басбанес, 81 рік, зі штату Массачусетс, тривалий час працювали над репортажами та книгами. На початку 2024 року вони подали позов проти OpenAI та її партнера Microsoft через «систематичну крадіжку» їхніх авторських робіт. Про це повідомляє AP.  Тепер їхній позов включили в ширшу справу, що має отримати статус колективного позову. Усі випадки пов’язує звинувачення, що OpenAI — за допомогою обчислювальної потужності Microsoft — поглинув величезну кількість авторських матеріалів, щоб навчити чат-ботів створювати уривки тексту людською мовою, не отримавши дозволу або не надавши компенсацію самим авторам.  Провадження розглядає федеральний суд Нью-Йорка, для якого вже стали звичні подібні позови щодо порушення авторських прав. З грудня 2023 року тягнеться судова справа The New York Times проти OpenAI та Microsoft, у квітні 2024 року одразу вісім американських газет, що належать компанії Alden Global Capital, подали до суду на ці компанії за порушення авторських прав, з липня з ними судиться ще й Center for Investigative Reporting.

#можливості #стипендії #конкурси 📩 Конкурс стипендій «Громада для всіх» від «Ліги Сильних»  💬Тематика матеріалів: поточний стан доступності міської інфраструктури для людей з інвалідністю, інноваційні рішення та кращі практики створення доступного середовища.  Розмір стипендії: 5000 грн на один матеріал.  Дедлайн реєстрації: 24 липня 2024 року.