Євген Чубук - Згурівщина 🇺🇦

"Самостійність здобуде не одна партія чи організація, чи окремі люди, здобуде її тільки ціла Україна". 30 червня 1907 року народився Роман Шухевич – головний командир Української Повстанської Армії. З юних років Шухевич вів активне громадське і політичне життя. У 1925 році став членом Української Військової Організації, а після створення ОУН став бойовим референтом в організації Серед гучних справ, організованих Романом Шухевичем, убивство у 1933 році радянського консула у Львові на відплату за організований в Україні Голодомор. Брав активну участь в розбудові Карпатської України в 1939 році на Закарпатті. У квітні 1941 року очолив військовий відділ дружини українських націоналістів (ДУН). Батальйон «Нахтігаль», яким керував Роман Шухевич, забезпечив проголошення у червні 1941 року у Львові самостійної Української держави.

Згадаймо! Рівно рік тому, 9 червня 2023 на війні у Запорізькій області московськими окупантами був убитий Арсен Дибань - наш друг, земляк, твердий українець, захисник, справжній чоловік, воїн. Арсен був рішучий, непохитний та безапеляційний коли справа стосувалася справедливості, правди та боротьби за Україну. І таких щирих правдолюбів і правдорубів я напевно більше не знаю... Він любив Україну, рідних, друзів та близьких людей, був великим працелюбом. Для мене Арсен Іванович багато в чому був і залишається взірцем. Його саможертовність заради миру на рідній землі та заради вільної і процвітаючої України почалася не в 2022-му, а в далекому вже 2013-му, з Революції Гідності, де Арсен був активним учасником. Потім була АТО, ООС з першого дня Арсен самовіддано й щиро допомагав воскреслій українській армії, активно волонтерив. У лютому 2022 року Арсен Іванович не вагаючись долучився до українського війська аби зупинити московського окупанта та захистити Україну. Воював у складі УНСО та 47 ОМБр "Магура". Був убитий моск@лями в бою на запорізькому напрямку під час прориву Сил оборони України. За рік до загибелі під час захисту українського Сіверодонецька загинув брат Арсена - Діма Загнітко, захисник України та учасник бойових дій з 2014-го. Сьогодні вони поруч... Достойники! Не забувайте!

У Києві та області у найближчу годину з утриманням до кінця доби 1 червня очікуються грози🌩 Будьте обережні!

Перший кадр — північна частина Вовчанська, яка практично стерта з землі російською артою, КАБами та авіацією за 3 тижні. Другий — Донецьк, який за версією їхньої рашенпропаганди: «Україна бомбила 10 років».

Згадаймо! 17 травня 2023 року на Донеччині поблизу села Сакко і Ванцетті в бою з московським окупантом загинув Юрій Леонідович Панасюк - розвідник 30 ОМБр імені князя Костянтина Острозького, згурівчанин, педагог, спортсмен, патріот України, щира, працелюбна та дуже світла Людина. Його рідним, близьким, друзям, вихованцям, Згурівщині та України не вистачає Юри та його світла.. Нехай він легко з Богом спочиває. А ми пам'ятаємо та будемо нести цю пам'ять про нашого друга, сусіда, односельця, нашого Героя!

Сьогодні, 6 травня, о 10:00 у Згурівці відбудеться чин прощання із Володимиром Краснощоком, якого вбили московські окупанти. Прошу земляків прийти, достойно вшанувати та провести в останню дорогу справжнього патріота, українця, добру людину, нашого Героя! Прошу поширити та вашої присутності!

У соту річницю, коли Микола Міхновський пішов нескореним, історичний клуб «Холодний Яр» влаштував на могилі вшанування батька «Самостійної України», що знайшов свій земний спочинок у окупованому Києві у травні 1924 року і лежить тепер на Байковому. А зовсім недалеко один з творців відновленної Незалежности Левко Лукʼяненко, герої російсько-української війни Олег Куцин та Андрій Жованник. І якось як сюр виглядає картина як українські велети лежать серед окупантів та колаборантів, перших секретарів, співців совєцького рабства, кривавих різників української нації… І цей цвинтарний сюр відображає сюр суспільний. Не було у соту річницю загибелі на могилі Миколи Міхновського ні воєнного оркестру, ні квітів від керівництва держави. Але були міхновці, холодноярці, кобзарі. Прийшли курсанти з поліцейської академії. Прийшли ми. Прийшли до побратимів, яких так хочеться побачити і з якими обовʼязково зустрінемось… Вони гідно виконали першу точку Декалогу українського націоналіста, обовʼязок живих сповнити десяту…

Гранітне. Саме там ми з Вовою Краснощоком познайомилися в 2015-му. Саме там він написав на прапорі на добру пам'ять: "Повернемось з перемогою". Потім було поранення і ми відвідували його в харківському госпіталі. А потім був прекрасний час до 2022, коли Володя господарював, створив прекрасну сім'ю, жив! Часто розминаючись із ним я щиро радів тому, що він щасливий... Після початку великої війни він інколи мені писав, присилав фото своїх нагород, я вітав його і щиро радів його успіхам, а головне - тому, що з ним все добре. Він був добряком. Справжнім! Світла людина. Так, він мав повернутися з Перемогою! Як і Юра, Арсен, Діма, Ігор, Женя, Коля. Як і тисячі наших. Легені! Вони мали би жити і творити українську Україну. Але їх безжально ВБИЛА росія і росіяни. На українській землі. Цьому не може бути і не буде прощення! Світла пам'ять Володимиру Краснощоку та всім нашим! Неодмінно помстимося!

Ого, яку крутезну акцію придумали фотографи Анна Дєдова та Анастасія Ковальова! Професійний фотопортрет миттєво за донат на FPV-дрони "Соколи помсти". Тільки один день і тільки у Згурівці! Субота, 27 квітня, 14:00-17:00, площа біля фонтану. Приходь, буде круто! Знищимо ворога красиво! ;-) P.S. А хто хоче долучитися до збору на дрони і в цей час провести щось своє пишіть!