Мислитель / Філософія

✨"Чим ближче держава до падіння, тим чисельніші її закони" Тацит Публій Корнелій Чи саме цьому автору  належить ця цитата важко сказати, але сумніваюсь, що вона виникла нізвідки. Поміркувати в цьому пості я хочу не про расею, її крах і жесть в країні ми бачимо давно(надіюсь вона загнеться в найближчий час), я хотів би звернути увагу на Україну. Я ніколи не був патріотом і вже ним не буду, бо в нашій державі це чомусь вважається, що ти повинен жертвувати всім заради неї, але у відповідь ви отримаєте практично нічого. Світ змінився, мало людей бажає відстоювати якісь права держави, якщо за це потрібно покласти життя  та ще й не отримати від того майже нічого. Держава і влада всіма силами намагається зберегти свою легітимність при цьому плюючи на закон та людей. Хто має "можливість" обходить різними способами в якійсь мірі  диктаторські закони, а всі інші стають заручниками цього становища.. Гайки закручують з кожним роком як ви бачите. Так, ви скажете, що у нас  війна. Чи є інші варіанти у нашої влади, щоб зберегти державу? Важко сказати. Але чи потрібна тоді саме така держава?🤷‍♀ P.S. Цей пост не для патріотів, вибачте, якщо зачепив вас, ви заслуговуєте більше ніж про вас думає держава.

Дорогі друзі! Сьогодні Україна перебуває в надзвичайно складному становищі та продовжує боронити свою незалежність від держави агресора. В таких умовах гіршим за війну є лише одне – зрадники! Не дивлячись на те, що повномасштабне вторгнення триває вже 2 роки (а загалом війна вже 10) в нашому суспільстві залишаються люди, що фанатично чекають "руській мір". Ці особи ставлять під загрозу життя наших громадян –кожного з вас. І вони повинні понести гідне покарання за свої злочини. Саме тому нами була ініційована подача петиції про посилення покарання за державну зраду та колабораційну діяльність. І ми просимо вас долучитися до її підписання та тим самим допомогти нашій країні. А також просимо вас максимально поширити інформацію про цю петицію. З текстом петиції ви можете ознайомитися на сайті електронних петицій. Особи, що брали участь в колабораційній діяльності та зрадили нашу державу повинні нести більш суворіше покарання за свої злочини, лише таким чином можна буде досягнути справедливості та попередити й інші злочини проти нашої країни. Разом ми здатні змінити нашу країну на краще. https://petition.president.gov.ua/petition/226180

ЗАГАЛЬНЕ НЕГЛАСНЕ ПРАВИЛО МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ Не дивлячись на три десятиліття незалежності Україна й досі припускається значних помилок в плані міжнародної політики, які несуть непоправну шкоду нашій державі на політичній арені. НЕГЛАСНЕ ПРАВИЛО МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ є чи не одним з найголовніших елементів Політичного Прагматизму, вивчивши який Україна здатна буде розв'язати якщо не всі свої проблеми на міжнародній арені, то принаймні більшість з них. То що ж це за правило ? Не дивлячись на складне формування воно є доволі простим. Можна було б його описати приблизно так : "У держави не має "братніх народів", "дружніх держав" та "друзів" в міжнародній політиці – є лише тимчасові союзники або партнери." На перший погляд все доволі просто, й можна було б сказати, що навіщо навіть на цьому наголошувати, адже й так все зрозуміло. Однак, на практиці все абсолютно інакше, і це ми можемо побачити по нинішньому стані України. Й досі наша держава продовжує покладатися на інші країни, називаючи їх ледь не братами. Хибність цього ми можемо побачити й на ситуації з блокадою кордону між нашою державою та Польщею, яку , ми нагадуємо, після початку повномасштабного наступу росії наша держава та суспільство ледь не називала найкращим другом та братнім народом. Дуже важливо не забувати той факт, що в першу чергу навіть саме звичайне партнерство чи союз між державами є в першу чергу зумовленими інтересами та власною вигодою інших держав , а не України. А коли ця потреба зникає, ми добре бачимо чим це все закінчується на прикладі з тою ж самою Польщею. Україна вже повинна винести для себе урок, що в першу чергу держава може покладатися лише на власні сили, щоб не стати жертвою інших країн на політичній арені. І в першу чергу їй слід переслідувати власні інтереси. Звісно ж ми не хочемо сказати, що Україна в колі ворогів і тп. Держави не завжди знаходяться в так званому "Колі ворогів" , однак впевнено можна сказати, що завжди будь-яка держава точно не знаходиться в колі друзів.

Нашій державі як мінімум ще з початку повномасштабного наступу варто було б провести інформаційне ознайомлення з поняттям воєнного стану та тим що він з себе представляє і які обмеження несе. За більше ніж три десятиліття незалежності, можна було б виправити ці похибки в Основному Законі України. Також хочемо зазначити, що без деяких обмежень можна було б обійтися, до прикладу втручання в особисте та сімейне життя. В заключення можна сказати одне, правовий режим воєнного стану є юридично закріплений, а ці певні обмеження дійсно відповідають нормам Конституції України. Тому велике прохання до вас, замість того, щоб просто слухати якихось політично необізнаних блогерів, що не знаючи законів зараз сіють невдоволення і паніку серед таких же необізнаних громадян. Самі сядьте та розберіться в цій ситуації. Перегляньте Конституцію, а краще за все Закон України «Про правовий режим воєнного стану», там вся необхідна для вас інформація. Якщо у вас виникли якісь питання, то не соромтеся написати їх в коментарі, відповімо всім без виключення

Відступ України від Конвенції із прав людини, що він означає та причина про яку ніхто не говорить Велике прохання дочитати до кінця. Ця інформація не просто актуальна, але й надзвичайно важлива для кожного з вас, адже стосується ваших прав та свобод. Напевно ви вже всі читали новини, чи хоча б чули від своїх знайомих інформацію про те, що Україна тимчасово відступає від Конвенції із прав людини. Відразу ж в соцмережах піднялася буря невдоволення з цього приводу; через це зараз пересічному громадянину може бути дуже складно зрозуміти, що взагалі відбувається. Тому сьогодні ми вирішили роз'яснити цю ситуацію і просимо вас бути свідомими та сприймати інформацію раціонально. Спочатку слід звернутися до Основного Закону нашої держави – Конституції. Досі в нашому суспільстві ходить дивна думка, щодо війни, а саме: " Ось в нас воєнний стан, а «стан війни» не оголошений, а одже війни офіційно нема". Якщо ви не знаєте, як виникли подібні думки та чим відрізняється стан війни від воєнного стану. Але спершу слід розповісти про те, що конкретно наше суспільство чомусь розуміє під "станом війни" : і під станом війни чомусь люди розуміють офіційне оголошення війни та початок періоду воєнного часу, перехід економіки на "військові рейки", передача влади військовим та багато інших тез, додуманих самим суспільством. Точно не відомо звідки такі думки виникли в нашого народу та з чого вони витекли, однак і на це питання ми здається знайшли відповідь. Тепер слід звернутися до нашої Конституції, щоб зрозуміти що таке воєнний стан та стан війни. В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі виникнення загрози нападу. Запровадження воєнного стану пропонується РНБО, погоджується Президентом, і затверджується рішенням Верховної Ради України. Щодо стану війни – то в Конституції та українському законодавстві такого поняття з його визначенням не існує. Дійсно стан війни згадується в конституції, але він є ототожненим з воєнним станом (тобто, це одне й те саме). Зокрема на це вказує й той факт, що більшість положень, які наше суспільство приписує СТАНУ ВІЙНИ, належать саме до ВОЄННОГО СТАНУ. Так згідно до ст. 64, розділу ІІ Конституції України. : "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень." Дійсно , обмеження були ще з запровадження воєнного стану, ще в лютому 2022. Їх перелік буде нижче ⬇️ Однак зараз нас більше цікавить те, що саме розгорілося в соцмережах. Нині люди постять буквально сотні повідомлень та коментарів з невдоволенням рішень про обмеження прав українських громадян, а дехто навіть пише, що це взагалі суперечить конституції. Однак щойно ми з вами вияснили, що якраз Конституцією України такі дії передбачені, так само як і законом "Про правовий режим Воєнного стану". Більше того, про ці обмеження ми знаємо ще з моменту його введення. До прикладу про запровадження комендантської години, чи проведення мітингів та зібрань (а також ін.) Єдине питання полягає в тому, а через що саме піднялась така інформаційна хвиля, якщо не може йти й мова про неправомірність таких дій ? І знову-таки все зводиться до політичної необізнаності нашого суспільства. Просто дивує те , як люди спочатку не читають закони, а потім стверджують про їх неправомірність навіть не відкриваючи Конституцію. Однак слід також згадати не лише незнання законів громадянами. В першу чергу слід згадати, що такої ситуації можна було б уникнути якби в Конституції України були виправлені юридичні помилки: якби замість "стану війни" був вказаний воєнний стан що мається на увазі і як повинно бути , то можна було б уникнути такої проблеми, як та , що дехто досі думає що "стан війни" і воєнний стан це якісь окремі поняття та явища , а не одне й те саме , а через цю неточність в Конституції зараз й досі є люди , що вважають , що в Україні війна не має офіційного статусу( неоголошена).

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПЕРЕЛІК ОБМЕЖЕНЬ У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме: статтею 30 ("Кожному гарантується недоторканність житла"); статтею 31 ("Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції"); статтею 32 ("Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України"); статтею 33 ("Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом"); статтею 34 ("Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань"); статтею 38 ("Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування"); статтею 39 ("Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування"); статтею 41 ("Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності"); статтею 42 ("Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом"); статтею 43 ("Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується"); статтею 44 ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів"); статтею 53 ("Кожен має право на освіту").

Сьогодні рівно 38 років з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 26 квітня 1986 сталася одна з найбільших в світовій історії техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа. Вічна пам'ять загиблим в наслідок аварії на ЧАЕС та героям, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії. А також ніколи не забудемо те як радянська влада намагалася це приховати та на протязі більше ніж тижня заперечуючи Чорнобильську катастрофу

АНТИКОРУПЦІЙНА ІНІЦІАТИВА АЛЬТЕРНАТИВИ Можливо ви пам'ятаєте ініційовану нашою організацією петицію в жовтні минулого року. (Заборонити, на період дії військового стану, запобіжного заходу у вигляді застави для осіб, що були притягнуті до кримінальної відповідальності за корупцію.) Настав час поговорити трохи про неї: навіщо вона була потрібна та чому не пройшла. Для початку слід роз'яснити, що таке запобіжний захід у вигляді застави. Застава — це, за логікою чинного Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), другий за обтяжливістю запобіжний захід після тримання під вартою. Окрім того, розмір застави обов'язково визначається при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Для кращого розуміння, як це працює на практиці: корупціонера впіймали призначають для нього тримання під вартою на період розслідування, він вносить заставу й його звільняють з-під варти, тобто він виходить на волю (звісно, що на нього накладаються зобов'язання і тп.). Однак сама сутність проблеми полягає в тому, що вони спочатку накрали грошей, ними ж відкупилися й далі собі ходять на волі й продовжують крутити свої фінансові махінації. До прикладу гучна справа Ігоря Мазепи. Хто з вас не знає – вже 10 років триває досудове розслідування його справи. І скільки ще воно триватиме невідомо. В січні 2024 року він вийшов під заставу. Однак не він єдиний. Це не одноразовий випадок, коли корупціонери користуються своїм становищем, щоб продовжувати спокійно ходити собі на волі, а не сидіти під вартою. І та петиція, що була ініційована "Альтернативою" була спрямована для досягнення хоча б якоїсь справедливості. В самому тексті петиції було вказана причина її подачі. Зараз, в умовах війни корупціонери й далі продовжують крутити на волі свої схеми з обкраданням нашого народу, і в першу чергу наших захисників. Про відмивання грошей на бруківці та інші випадки, думаємо, ви самі вже чули. То яка ж була мета в цієї петиції? І все було дуже просто: її головне завдання було ускладнити процес виходу на волю осіб, що були притягнуті до відповідальності за корупцію під заставу. Тобто залишити їх під вартою й позбавити можливості вільно й непокарано далі обкрадати наш народ, в тому числі в першу чергу наших захисників. Подібні заходи значно полегшили б становище наших військових. Звісно, це б не вирішило б проблеми корупції, але значну частину цих злочинних актів можна було б в такому випадку примітки, за наявністю подібного законопроекту. Можливо в подальшому це могло б стати навіть основою розростання подібних ініціатив, що висунули б більшу кількість подібних антикорупційних нормативно-правових актів. Однак , на жаль, ця ініціатива не змогла набрати достатню кількість підписів. То чому ж не вийшло ? І тут теж як не дивно все дуже просто: наше суспільство. Не рідкістю була позиція думок продукована певною частиною нашого народу по типу "Та всеодно нічого не змінити і старатися не треба взагалі" та подібні. І як в таких умовах вона могла пройти. Саме тому ми знову і знову закликаємо вас, не бути байдужими до політичної ситуації в нашій державі. І до поки ви самі не зажадаєте змін в Україні, вони не настануть. Чи буде ще подібна петиція ? Звісно ж. За такий період часу ми добре розрослися, знайшли однодумців та союзників і ми не полишимо боротьбу до тих пір, до поки подібні зміни в нашій державі не реалізуються Ви – народ України, заслуговуєте право на життя в вільній країні без корупції. Однак для цього ви повинні долучитися до цієї боротьби: всього лише один ваш голос відданий за подібну петицію сьогодні, може зробити так, що зміни в нашій державі почнуться вже завтра. Тому доєднуйтеся до нас, щоб бути в курсі останніх подій та вчасно дізнатися про наступні петиції