Таверна "У Часового Дворфа"

Хе хе хе

КПІ виплачує мені за психологічну наругу

Кайф, остання бакалаврська стипендія прийшла

✨Культ, Любко Дереш✨ От і підходить до кінця наш з 🍄гриб з юґґота та 🌧Мовний дощ спільночит КУЛЬТового (хе-хе) сучукрліту, котрий настільки суч-, що старший за мене на рік. Власне, варто сказати, що мені кайнда сподобалось читати Культ) Не те щоб це найкращий український твір, що я читав евер, але це і не розчарування штибу Химородів. З розмов про Культ з різними людьми і з моїми колегами по спільночиту я очікував якийсь потік трешу, хаосу і трохи Лавкрафта. Проте, хоч треш та Лавкрафт був, він був не такий стрімкий, яким я його очікував, а треш в Мідних Буках з приближенням фіналу історії хоч і досягав рівня, коли його тяжко було читати, проте це спокійно пояснювалось самим сюжетом. Взагалі сюжет зірок з неба не хапає, інколи відбувається просто, бо так треба, але поганим я його не назву, а враховуючи що це дебютний твір (хоча як я розумію Поклоніння ящірці було написано, ще до Культу, але видано на рік пізніше). Лавкрафтіанські речі вписані наче прикольно, я не те щоб експерт з Лавкрафта, в нас цьому завідує Єва з грибів, але сильного дисонансу я не відчував і виглядало прикольно. Кивок у сторону Мекена теж зарахований, хоч оцей прикол Сатира-Гітариста, мене трохи заплутав, але завдяки колегам зі спільночиту вирішення у вигляді Поклоніння ящірці були знайдено відносно швидко. Ще також відмічу трохи фінал самого сюжету, де через наближення часу відкриття воріт до Азатоту, в Мідних Буках ситуація доходить до все більшого трешу та жорстокості, що показана дуже гарно і при чому до місця. Насправді мене здається, що сцену зґвалтування в Культі і сцену зґвалтування в оповідання Знаряддя з Химородів. Після прочитання з обидвох текстів мені чесно здається, що Дереш і Кузнєцов додавали зґвалтування в свої твори з однаковою метою — показати жорстокість часу навколо. Проте, в той час, як сцена зґвалтування в Кузнєцова відчувається недоречною і позбавленою емпатії від автора, сцена зґвалтування від Дереша, хоч і написана тяжче за Кузнєцова, відчувається не тільки доречною в сюжетному плані, але й має в собі емпатію до жертви зґвалтування. Ця сцена є прям гарним прикладом, чого я хотів від Кузнєцова, але це огляд не Химородів, тож повернемось до наших Культів) Останнім я хочу зачепити культурні відсилання. Не сюжетні складові Лавкрафта, Мекена і т.д., а саме культурні відсилання. Як вже раніше писав в себе Мовний дощ, музичні та літературні уподобання персонажів є таким собі вододілом свій/чужий у творі, де всі свої це неформали, що слухають непопулярний King Crimson і читають Кінґа (може на початку нульових це і було неформальство, але зараз це було дуже смішно, бо читати Кінґа це не виклик системі, а прям дууууже поширене явище серед читачів українською, тому я на таких моментах кричав мартином). І проблема цих відсилок в тому, що їх тупо забагато. Навіть не так... ЇХ ВІДВЕРТО ДОХУЯ!!! І така кількість відверто починає бісити, вже на першій третині книжки (але не сподівайтесь, що далі їх стане менше), в якийсь момент я вже просто починав говорити в екран: "Дерешу, я вже зрозумів, що ти охуїти який нонконформіст і дохуя культурний, давай ближче до діла." Проте, варто визнати, інколи це викликає дуже комічний ефект, наприклад у вітанні Дарці Борхес (НАВІТЬ У ПРІЗВИЩАХ!!!). Але це може дати вам і місце для розваг, якщо ви будете читати/перечитувати Культ, пропоную вам влаштувати дрінк ґейм! Пийте чарку/робіть ковток того, до чого у вас душа лежить, кожен раз коли бачите культурну відсилку в тексті. Для безпеки вашого здоров'я, пропоную робити це в декілька підходів з перервами в кілька днів між ними. В загальному, це надивовижу гарний твір, котрий навіть приємно читати, не зважаючи на деякі нотки кринжу і трешу, які нам підносить підліток-Дереш) P.S. Окремо хочу відзначити ілюстрації від ВСЛ. Вони доволі смішні і кринжові. Проте! Ілюстратор породив нашу з Євою улюблену хтонь)

Читати ліцензії шрифтів це діло не веселе, але потрібне😔😔😔

ЦЕЙ ДЕНЬ НАСТАВ! Ми з Дімою записали наш перший подкаст На українському ринку небагато матеріалу про шрифти, будемо це виправляти. _______ Слухати: 1️⃣ YouTube 2️⃣ Apple Podcast 3️⃣ Spotify 4️⃣ На сайті 5️⃣ Буде ще потім на MEGOGO _______ 🥺🥺 Ми просимо вас підтримати збір на РЕБи для 22 ОБСП, 25 бригади та 47 бригади _______ канал Діми "MUAF | Українські шрифти", де багато безкоштовних Сайт студії re/brandarium ❤️ Благаю вас залишати вподобайки, коментарі. Будемо раді за поширення ☺️ Ми не істина в останній інстанції, тому пишіть, якщо помітили помилку. Особливо будемо вдячні за фідбек, щоб ми розуміли на що звернути увагу в наступних епізодах✨

Охуєнно, тут у Вояджері динозаври спешисти)

В чатику одного з сусідніх каналів, знову підняли питання адаптації імен/прізвиськ в художніх творах. І мені знову сумно, що К1 в 2019 році прогнувся під очікування фанатів і переклав Master, як Майстер, а не лиши варіант Володар, який був у перекладі ICTV😔😔😔

У резиденції «Слово» запустили серію коміксів про Харків. Героєм першого випуску став український художник-авангардист Василь Єрмилов. 👉🏻 Арткритик Борис Філоненко розповів про цей проєкт у коментарі Суспільне Культура.

Мої вибачення, воно йде навіть не 15, а 3 хвилини) Майже 15 хвилин це самопальне аніме про Третього Доктора йде)