Психотрон|Psychothrone

lets talk about поліаморія здається, що про моральні блоки ми писали в якийсь дуже далекий час і в зовсім іншому всесвіті хоча зараз ця тема як ніколи доречна - коли розбіжність твоїх моральних блоків із суспільними безпосередньо становить загрозу але сьогодні писати я хочу про щось досить невинне - поліаморію. яку багато хто сприймає негативно люди не схильні проживати з одним партнером аж до труни, переважно вони мають досвід стосунків із кількома людьми впродовж життя. статистика розлучень лякає, але ще більше лякає те, наскільки зазвичай нещасливі люди, які тягнуть за собою двадцять років моногамного шлюбу. втома одне від одного, втрата інтересу одне до одного, зради... з якими частіше стикаються жінки, до речі. суспільством зрада чоловіка сприймається як щось несхвальне, але нормальне, легітимне. коли ж від жінок суспільство вимагає нескінченної вірності одному єдиному - інше розцінюється як злочин. з огляду на все це, легко помітити, що моногамія, загалом-то, підходить далеко не кожному. і особливо вона не вигідна жінкам. але чомусь саме вона береться за норму на цей пост мене надихнув рілс про дівчину, яка пишається, що її чоловік - її перший і єдиний чоловік хоча гірше, мабуть, коли кажуть "останній". таке я зустрічала теж і можна ще знайти аргументи, чому поліаморія - це більш природне явище для значно більшої частини населення, ніж моногамія, але я хочу поставити лише одне запитання наскільки ж сильне кохання, якщо його може зруйнувати просто нова захопленість партнера?

"fear of death" is a powerful and emotional expression of a desire to transcend the limitations of human life and achieve immortality. the song conveys human's struggle with the fear of death and the hope for a better future through transhumanism. this song is a captivating and inspiring anthem for anyone who dreams of living forever. https://www.youtube.com/watch?v=qhlLmha4pmY

Важко бути несхожим Ще одна річ, яка в видавничі справі мене виморожує — це complementary titles. Схожі книги, тобто. Майже всі агенти та видавці цікавляться тим, які схожі книги виходили за останні кілька років. Так вони хочуть зрозуміти загальні відчуття, а ще потенційні об'єми ринку для продажів. При цьому, це не має бути щось старе, типу Конана-Варвара, бо неактуально, чи щось надуспішне, типу Гарі Поттера, бо вирішать що ти шиз. Ось приклад complementary titles книни, що знайшла собі успішно видавця, перекладений з англійської.

"БОЖЕСТВЕННА П'ЯВКА" - це самостійний фентезійний роман з розмаїттям дійових осіб і потенціалом для розвитку серії, загальним обсягом 134 тис. слів. Він поєднує в собі житейські дивацтва Чайна М'євіля з нешанобливою меланхолією Джеремі Роберта Джонсона і сподобається шанувальникам "Молитви водостоку" Ґарета Ганрахана, а також людям, які люблять фентезі з додатковим слизом.

В чому моя проблема з complementary titles? В тому, що я не читаю книг мені «План» ні на що не схожий. Можна, звісно, сказати «План — це абсурдні Ілюмінати Дена Брауна, що живуть в світі "Проблеми Трьох Тіл" Цисіня і борються з прибульцями засобами "Нейроманту" Ґібсона, котрі опинились в темній версії Плоского Світу і борються за життя в фентезійному мультиверсі». Але по правилам, так не можна. Я, втім, все одно так і скажу — якщо не придумаю нічого кращого. А на які романи чи фільми схожий «План» вам? Якщо ще не пробували, то саме час: перші три розділи безплатно без смс.

хочу додати до попереднього посту про видавців, що хочуть письменника з мільйоном підписників і власною маркетинговою командою, порцію болю не знаю, для чого в принципі потрібні маркетологи у виданнях, якщо вони надсилають тобі листа, де буквально просять зробити таке 1. самому визначити аудиторію своєї книжки 2. самому активно стежити за літературним ринком, бо агенти в пошуках літературних талантів цим не займаються 3. List at least 3 competitive titles published within the last 2 years, and include the following information: Title, Author, Publisher, Pub Date, ISBN, format (page count, trim size, b/w or color), and cover price (remember to use the original price and not the marked down price as Amazon rarely charges the full amount for a book). 4. Basically provide any information that might help sales and marketing position the book against competition. 5. What are the trends in the marketplace to support the book? Include any current news that might help sales 6. Up to 2 paragraphs that condenses your brief description of the book that will be used on Amazon/catalogs etc. 7. Come up with 20 to 30 keywords that best describes your book and category that will be used on Amazon and other search engines. This is very important (лол). Separate each keyword by a semicolon як то кажуть: письменник - клоун, тільки в цирку не виступає 🤡

не сиджу в тіндері, а досліджую людські архетипи 😏

Самообслуговування письменника В перервах між лікуванням кукухи шукаю видавця для «Плану» (через що приходиться кукуху лікувати). І позиція частини видавців, в перекладі з англійської, ось така.

Наш поточний процес прийому заявок триває щонайменше місяць. Ми оцінюємо вашу присутність у соціальних мережах, щоб побачити, чи просуваєте ви вже опубліковані книги та/або розповідаєте про свій новий роман. Після цього наш менеджер по роботі з заявками ознайомиться з вашою книгою і вирішить, чи вона нас зацікавила.

У мене питання — а нахіба тоді взагалі потрібен видавець? Якщо у тебе уже є свої медіа, де ти можеш продавати книгу — то ти можеш книгу самовидати і покласти собі профіт в кишеню. На тому ж Амазоні тобі і зроблять електронну версію, і надрукують. Приклад тому згенерована ШІ графічна новела Wist. Автор створив під неї Тікток і вивів свій твір в бестселери — при тому, що копірайт у нього був лише на історію. Навіть у мене, з невеликою аудиторією і неповною книгою, був у відсотковому відношенні великий успіх — і був би і далі, не припини я постити регулярно Тому велике нахабство видавцю вимагати, щоб автор сам книжку і продавав — отримуючи дай боже 10% від оптової ціни примірника. Бо у видавця головна сила — не принтер, а напрацьована дистрибуція. Оті самі видні полиці книгарен, підгодовані літературні критики і ручні блогери. По емоційній складові — емоції дві. Перша — безкінечний сум. Бо виявилось мало прожити роки самовдосконалення, написати десятки історій, відточувати майстерність і таки пройти всі муки доведення роману до кінця. Бо це лише початок історії, і таких як ти — тисячі, а в індустрії видавництв США творяться свої лейоффи, драми і найгірші сезони для деб'юту за десятиліття. Толку з того, що ви написали охуєнну книгу, коли її треба ще продати. Друга — нарешті, прийняття. Що чуда може не станеться; і треба вести свої канали і створювати нові, на англомовну аудиторію. Вчитись робити тіктоки так, щоб почуватись гідно і не крінжово, і заводити ютубчик. І це все працюючи на РАБоті і перевершуючи самого себе раз за разом. Досі у мене погано виходило займатись довше одного дня тим, що не приносить задоволення і/або відразу гроші. І раз гроші в творчості даються в горнилі війни, то доведеться віднайти те кляте задоволення. За цю впевненість, до речі, дякую Рожку і Ані. Коли у мене рама зовсім розбиралась, я згадую про вашу підтримку і збираю раму назад.

думаєте, я другу книжку пишу? ні, я встановила тіндер

апдейт по кішці