Civil Law Platform 🧐

Доброго дня! До мене звернулася аспіранта іншого внз з проханням надати текст моєї статті, опублікованої ще у 2005 р. в газеті "Юридична газета". Назва статті "Бачення дій української законодавчої, виконавчої і судової гілок влади крізь призму публічних і приватних інтересів". Крім того, що приємно, коли молоді вчені намагаються використати різні можливості, аби набути той матеріал, який їх цікавить, важливо й те, що зі спливом 20 років ця стаття бачиться актуальною і на неї робиться багато посилань. Стаття більшою мірою носить публіцистичний характер, але це не применшує її дослідницького значення. Для тих, кому цікаво, даю посилання на наш сайт "ЦП", де я її розмістила для широкого загалу, бо дані газети наразі ускладнені чи недоступні. Ось посилання: https://clp.org.ua/article/bachennia-dij-ukrainskoi-zakonodavchoi-vykonavchoi-i-sudovoi-hilok-vlady-kriz-pryzmu-publichnykh-i-pryvatnykh-interesiv/

Що з цим робити, спитаєте ви? Думаю, найкраще, це залишити поки в спокої цю ситуацію, бо відмити її буде важко, а якщо припустити, що попри все ЦК все-таки приймуть, чого ні я, ніхто інший не виключає, то можна сказати, що негативи «до прийняття» будуть мальовничою мультяшкою в порівнянні з негативами «після прийняття». І от тоді вже з репутацією можна покінчити назавжди.

Щодо оцінки проєкту нового ЦК Мені не хотілося й не хочеться ув’язуваться у кампанію «за» чи «проти» цього проєкту. Натомість дійсність довела, що сталося так, чого я й очкувала. Тому я все-таки вирішила коротко висловитися. Дуже коротко і про головне, без дрібниць, хоча в законопроєктній роботі дрібниць не буває. Все те, що спіткало злощасний проєкт ЦК, вкрай неприємно☹️, але об’єктивно іншого бути й не могло, коли концепція проєкту ЦК була зверстана аби як, коли концептуальні питання не обговорювалися, а власне праця над текстом почалася, минуючи цей важливий етап❗️. Не дивно, що прокотилася хвиля жорсткої критики, яка в основному є заслуженою. Що ми бачимо на відповідь критиці? Нічого такого, що могло би виправити репутаційну пляму. З’являються популістські роліки, жанр яких важко й визначити – чи то щось пояснити, чи просто поговорити про те про се. На кого це розраховано?🤷 На яку тьотю Мотю? Замість ґрунтовних наукових пояснень ми чуємо співи з трьох акордів. Замість того, щоб зупинитися й оцінити здраво ситуацію, процес рухають у поспішному темпі невідомо навіщо, хоча насправді його заганяють у глухий кут. 🏑 Після «супермаркету можливостей» для викладачів та різних науковців, які-таки видали «на-гора» проєкт ЦК, естафета перейшла до різних кіл правників та експертів, і відкрився «гіпермаркет». Тепер ці наші колеги будуть товкти далі статті проєкту, замішувати тісто, з якого вже спекли гливкий пиріг. 🥧 Не хочу загострювати ситуацію, бо вона й так вже далі нікуди, але зазначу на важливе, що потребувало передувсім, але хоча б зараз, визначення. Найважливішою, звичайно, є ідея, якою слід керуватися і яка має бути покладена в основу концепції кодифікації, а саме, кодекс має бути гармонійним, без перекосів у регулюванні в бік деталізації одних інституцій і замовчування про інші, без повторів того, що має бути в окремих законах. Слід віддавати собі звіт у тому, що ми живемо в такому правовому світі, де процес декодифікації прийшов за зміну великим кодифікаціям, які ставили за мету упорядкувати законодавство, почистити його, структурувати. (Щоправда, наш процес і назву має відмінну від цих, відомих у світі – рекодифікація!). Сучасне законотворення інше. Масив законів розбухає, та ще й через майже безсистемне підзаконне нормативно-правове регулювання. Всю важкість бере на себе спеціальне законодавство (будемо так його називати). При цьому не можна відмовитися від центрування, роль якого має виконувати ЦК. Однак ЦК не повинен бути центрифугою, яка норми, що регулюють цивільні відносини, відштовхує на периферію. ЦК повинен мати ядро, яким притягуються норми інших законів, що формують навколо ЦК такі собі супутники. Необхідно заблокувати тенденцію до подрібнення змісту норм, яке приводить до перетворення ЦК як «Закону з законів» до банальної інструкції, як ми це спостерігаємо в дійсності, коли маємо латаний чинний ЦК, куди повносили зміни, яких там не мало би бути. Як наслідок, ЦК не має бути всеосяжним та всерегулюючим сводом правил, але його норми мають містити принципово важливі положення, які застосовуватимуться у всіх випадках, коли неминуче виникнуть суперечності при правозастосуванні через великий обсяг законодавчого масиву. Тобто має бути продуманий баланс у регулюванні статтями ЦК та законів, а також глибина норм ЦК, які будуть застосовуватися у правовому полі, перенасиченому законами. ‼️ ЦК як фундаментальний нормативно-правовий акт, що регулює важливі та визначальні відносини суспільства, має бути вишуканим, вивіреним, продуманим до дрібниць, являти собою, якщо хочете, свого роду шедевр юридичного мистецтва, прикладами яких є відомі у світі ЦК. А тепер давайте оцінимо проєкт ЦК – де він і де ті істини? Й одразу стають очевидними ті недоліки, про які зазначають різні правники, нехай і фрагментарно, кожен про своє.

Шановні колеги! Щойно завершилася конференція, організована кафедрою цивільно-правових дисциплін ОДУ ім.Мечнікова, присвячена пам'яті видатного професора Васьковського. Я традиційно беру участь у цій щорічній конференції і завжди намагаюсь виступити на ту тематику, яка близька до тематики найбільш відомих праць проф. Васьковського. В цьому році темою мого виступу було ПРО ЗАКОНИ, КОМЕНТАРІ, ТЛУМАЧЕННЯ, зокрема й щодо сучасного стану з цим в Україні. Кому цікаво, може ознайомитися з моїми тезами тут: https://clp.org.ua/article/pro-zakony-komentari-tlumachennia/

Шановні колеги! У п'ятницю відбулися пушкінські читання, на яких я виступила з доповіддю "Формування норм українського права у сфері регулювання корпоративних відносин та корпоративної відповідальності". Ч зробила спробу поглянути на це питання в об'ємному ракурсі - чому у нас так і що до цього спонукало. Кому цікаво - може ознайомитися тут👇👇👇 https://clp.org.ua/article/formuvannia-norm-ukrainskoho-prava-u-sferi-rehuliuvannia-korporatyvnykh-vidnosyn-ta-korporatyvnoi-vidpovidalnosti/

Добрий день, шановні колеги! Відбувся круглий стіл, присвячений Дню науки, на якому обговорювалися питання стану цивілістичної науки. Ви можете прослухати запис, але в двох словах хочу сказати про таке. Пройшовшись по питаннях рівню дисертацій, особистості дисертантів, процесу захисту дисертацій, науковому осмисленню й аналітичній змістовності наукових праць, публікацій в скопусі та монографій, виданих за межами України, та ін., можна з впевненістю стверджувати про те, що … такий рівень важко й оцінити, бо його майже немає. Адже процент «діячів від науки» настільки великий, що науки у виданій макулатурі майже не вбачається. А тих, хто генерує справжні наукові праці, буквально одиниці, яких всі знають. Тож сум і сором.

​Шановні колеги! Запрошуємо на круглий стіл до Дня науки на тему: "Правова наука в Україні – стан та перспективи" Організатор – ГО "Цивілістична платформа" 🗓 21 травня о 15:00 💻 Онлайн, трансляція на YouTube каналі Цивілістичної платформи (https://www.youtube.com/@civilplatform6590). Підписуйтесь на канал, щоб першими побачити інфо. Ми додатково розмістимо пряме посилання на трансляцію перед початком Мета заходу - обговорення нагальних питань цивілістичної науки з погляду науковців різних поколінь. Ви ж знаєте – ми все робимо не формально і не для звітності, не пускаючи пил в очі і не розхвалюючи один одного. Ми все робимо для покращення нашого суспільства. Учасники круглого столу: 📍Інна Спасибо-Фатєєва - професор, доктор юридичних наук, член науково-консультативної ради при Верховному Суді (в Україні), КСУ 📍Юрій Заіка - доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, Київ, Україна 📍Василь Крат - кандидат юридичних наук, доцент, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 📍Богдан Карнаух - доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

​​Шановні колеги! Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі: "Спадкування коштів на рахунках, вмісту банківських сейфів, готівкових коштів, інших грошових активів.Заповідальні розпорядження вкладника банку". Онлайн участь 500 грн. Запис - 400 грн. Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис. Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів. 🗓 19 травня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записі План вебінару: 🍀Науковець : Печений О. П. 1.1. Спадкування грошових активів: доктринальні проблеми і законодавчі зміни. 1.2. Заповідальні розпорядження вкладника банку : стан та перспективи використання. 1.3. Вміст банківського сейфу у складі спадщини : проблемні питання.   ☘️Суддя Верховного Суду : Ступак О .В. 2.1. Стан і динаміка судової практики у справах про спадкування грошових активів на рахунках, в готівковій формі, банківських сейфах. Спадкування за заповідальним розпорядженням вкладника банку.   ☘️Нотаріус : Чуєва О. Д. 3.1. Спадкування грошових активів і використання функціоналу нотаріуса. 3.2. Заповідальні розпорядження вкладника банку і проблемні аспекти оформлення спадкових прав. 3.3. Вміст банківського сейфи у складі спадщини. Проблеми визначення його вмісту у нотаріальній практиці. Спікери вебінару: 🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді ⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів ✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України 👉 Зареєструватися на вебінар: https://forms.gle/anaCbB3uc6B5Qtfg6

Шановні колеги! Всіх вітаємо з Днем науки - правничої! Цивілістики зокрема. Хотілося б, щоби рівень українських науковців був достойним, а дослідження - глибокими, аналітичними та корисними для практиків. Саме для цього ми, науковці, і працюємо. А інакше немає й сенсу працювати у цій сфері й іменуватися вихолощеним терміном "науковець". Якщо ти - науковець, то це багато до чого тебе зобов'язує. Ми вирішили поговорити про деякі проблеми, пов'язані з правничою наукою в Україні. Нажаль, до Свята науки ми не встигли через велику кількість заходів (знов-таки наукових), які прийшлись на цей тиждень. Тому ми плануємо провести невеличку дискусію в четвер, 21 травня, о 15 годині. Заплануйте собі послухати. А повідомлення розмістимо на початку тижня. Хто хотів би задати питання або поділитися своїми думками з цього приводу - будемо раді послухати або відповісти на ваші питання, які можна задавати й заздалегідь. До четверга!

Доброго дня, шановні колеги! Ми трохи поспішили з нашою панеллю про прокурора 😄, бо ось і з'явився законопроєкт з цього питання😁😏 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70041 Можна було б його обговорити... Але ще буде час...

Було обговорено численні питання, які немає сенсу тут наводити - краще один раз послухати, ніж читати уривками. Тим не менш, наведу декілька питань до прокурора, які задавалися: - Чому прокурор, знаючи про системне прийняття рішень органами самоврядування (тобто кожного року на сесіях пачками) не реагував на самій сесії, не використовував інших методів та засобів довести про наявні з його погляду порушення? А вже після прийняття сесіями рішень, після укладення договорів, після спливу багатьох років звертається до суду з типовими позовами? - Чому прокурор витрачає державні кошти на сплату держмита на завідомо програшні справи? - Чому прокурор не враховує той обсяг коштів, які приречена буде сплатити держава за його позовами? Чи ця сплата має бути з місцевих бюджетів? Так органи місцевого самоврядування не просили про це прокурора? - Чи думає прокурор, що такі майнові наслідки будуть кращими для ТГ, ніж ті, що мали місце при приватизації, яку прокурор вважає незаконною? - Чому прокурор не піклується про те, щоб додержатися справедливості для обох сторін правочину – і виплатити добросовісному набувачеві справедливу суму компенсації, якщо інтереси держави потребують повернення майна у ком власність? Що само по собі абсурдно - Чому прокурор вважає себе єдиною інстанцією в державі, яка піклується за державну і комунальну власність. У той час як законодавча та судова влада постійно доводять прокурору, що йому не слід цього робити? - Чи не вважає прокурор те, що такі його дії є зловживанням своїми правами, якщо взагалі він має право звертатися до суду за таким захистом? Чи не суперечать такі його дії до масового звернення до суду за захистом прав ТГ зловживанням правом, проти чого застережував КСУ та ЄСПЛ? - Нарешті, чому прокурор не піклується про імідж прокуратури як органу держави, який наразі став максимально негативним?

Шановні колеги! Вчора розпочався Міжнародний адвокатський форум, в рамках якого була панель щодо участі прокурора в судовому захисті прав держави та територіальних громад. Я задоволена. Виступили судді ВС, науковці, адвокати і, звичайно, представник прокуратури. 1. Інна Спасибо-Фатєєва – д.ю.н., професор, зав. кафедрою цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2. Олег Первомайський – к.ю.н., суддя Конституційного Суду України 3. Лариса Рогач – голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 4. Василь Крат – к.ю.н., суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 5. Володимир Бевзенко, д.ю.н., суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС. 6. Юрій Георгиєвський, д.ю.н., в.о. завідуючого кафедри адмін права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 7. Ірина Бойко – к.ю.н., доцент кафедри адмінправа Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 8. Марина Стаматіна - кандидат юридичних наук, адвокат, екс заступник Харківського міського голови з правових питань діяльності виконавчих органів ради 9. Юрій Мица – к.ю.н., адвокат, адвокатське бюро "Юрій Мица" 10. Від Харківської обласної прокуратури – Петрова О.І. Кого зацікавить - дивіться на ютубі https://www.youtube.com/watch?v=7fS-UX7uI44

Колеги, завтра відбудеться Адвокатський форум. Панель, на якій я модерую, буде транслюватися тут: 10:00–14:00 – онлайн «Публічно-приватні аспекти участі прокурора у судовому захисті права державної та комунальної власності» https://www.youtube.com/watch?v=7fS-UX7uI44 Хто хоче, може приєднатися і послухати. Я очікую, що це буде гострою дискусією

​​Шановні колеги! Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі: "Спадкування коштів на рахунках, вмісту банківських сейфів, готівкових коштів, інших грошових активів.Заповідальні розпорядження вкладника банку". Онлайн участь 500 грн. Запис - 400 грн. Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис. Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів. 🗓 19 травня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записі План вебінару: 🍀Науковець : Печений О. П. 1.1. Спадкування грошових активів: доктринальні проблеми і законодавчі зміни. 1.2. Заповідальні розпорядження вкладника банку : стан та перспективи використання. 1.3. Вміст банківського сейфу у складі спадщини : проблемні питання.   ☘️Суддя Верховного Суду : Ступак О .В. 2.1. Стан і динаміка судової практики у справах про спадкування грошових активів на рахунках, в готівковій формі, банківських сейфах. Спадкування за заповідальним розпорядженням вкладника банку.   ☘️Нотаріус : Чуєва О. Д. 3.1. Спадкування грошових активів і використання функціоналу нотаріуса. 3.2. Заповідальні розпорядження вкладника банку і проблемні аспекти оформлення спадкових прав. 3.3. Вміст банківського сейфи у складі спадщини. Проблеми визначення його вмісту у нотаріальній практиці. Спікери вебінару: 🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді ⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів ✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України 👉 Зареєструватися на вебінар: https://forms.gle/anaCbB3uc6B5Qtfg6

​​Шановні колеги! Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі: "Спадкування коштів на рахунках, вмісту банківських сейфів, готівкових коштів, інших грошових активів.Заповідальні розпорядження вкладника банку". Онлайн участь 500 грн. Запис - 400 грн. Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис. Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів. 🗓 19 травня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записі План вебінару: 🍀Науковець : Печений О. П. 1.1. Спадкування грошових активів: доктринальні проблеми і законодавчі зміни. 1.2. Заповідальні розпорядження вкладника банку : стан та перспективи використання. 1.3. Вміст банківського сейфу у складі спадщини : проблемні питання.   ☘️Суддя Верховного Суду : Ступак О .В. 2.1. Стан і динаміка судової практики у справах про спадкування грошових активів на рахунках, в готівковій формі, банківських сейфах. Спадкування за заповідальним розпорядженням вкладника банку.   ☘️Нотаріус : Чуєва О. Д. 3.1. Спадкування грошових активів і використання функціоналу нотаріуса. 3.2. Заповідальні розпорядження вкладника банку і проблемні аспекти оформлення спадкових прав. 3.3. Вміст банківського сейфи у складі спадщини. Проблеми визначення його вмісту у нотаріальній практиці. Спікери вебінару: 🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді ⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів ✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України 👉 Зареєструватися на вебінар: https://forms.gle/anaCbB3uc6B5Qtfg6

Шановні колеги! В п’ятницю 24 квітня відбулася конференція з сімейного права пам’яті проф. І.В. Жилінкової. В мене особисто склалося найкраще враження від конференції. Вдалося поєднати наукові аналітичні доповіді і доповіді практиків – адвокатів, суддів. Це завжди цікаво і пізнавально. Саме до цього ми прагнемо, організуючи наші конференції. Дякую всім за схвальні відзиви, які ви мені надсилаєте! Я дуже рада, що ми йдемо цим шляхом і наші заходи привертають увагу такого широкого кола слухачів. З понеділка повідомлю посилання на ютуб, де можна буде ознайомитися з записом конференції. А зараз хотіла поінформувати підписчиків нашого каналу про мою доповідь. Тема дуже цікава і, звичайно, взята з практики. Однак для вирішення цієї проблеми приходиться глибоко осмислювати теоретичні засади і фраудів, і наслідків недійсності правочинів, і… Втім, краще один раз почитати, ніж я буду описувати коло проблем. З текстом моїх тез ви можете ознайомитися тут https://clp.org.ua/article/nedohovirna-vidpovidalnist-benefitsiara-iak-tsyvilno-pravovyj-naslidok-vchynennia-fraudatornoho-pravochynu-v-rozrizi-sporiv-pro-podil-majna-podruzhzhia/

​Шановні читачі, колеги, друзі! Презентуємо девʼятий випуск журналу C.P. Journal, тема номеру "Компенсація в праві" 📗 Правова категорія «компенсація» є однією з ключових у цивільному праві, але в Цивільному кодексі та інших законах України не тільки не надається її поняття, а й вона розуміється по-різному. Обійшла увагою цю категорію і доктрина. Водночас без компенсації не обійдешся при здійсненні та захисті суб’єктивних прав осіб. Відтак, виникають тупикові ситуації щодо того, коли і як застосовувати компенсацію і чим вона відрізняється від відшкодування збитків. Слід також враховувати, що компенсацію застосовують далеко не лише тоді, коли йдеться про відповідальність. Виходить, що компенсація і суміжні з нею поняття «відшкодування шкоди», «стягнення збитків», «відповідальність» хоча й перетинаються, але не поглинаються. Враховуючи тяжкі для нашої країни події останніх років, важливим аспектом компенсації є вимоги такої особами, постраждалими через воєнні дії. І це породжує цілий спектр проблем, пов’язаних із тим, хто і на підставі чого має компенсувати особам втрачене майно. Водночас вистачає й цілком повсякденних питань зі сфери компенсації при розгляді сімейних спорів про поділ майна між подружжям, при поділі майна між співвласниками, в корпоративних спорах тощо. Все це вимагає комплексного аналізу правової категорії компенсації, починаючи від її розуміння і закінчуючи конкретними правовими механізмами вирішення спорів. Дослідження категорії компенсації вперше в Україні було здійснено колективом авторів монографії «Трактат про компенсацію в праві», яка вийшла в цьому році у видавництві «ECUS» і присвячена ще ширшому колу відносин з компенсації, яке охоплює і проблематику в сфері екології, і кримінальному, адміністративному, міжнародному, медичному праві. Це вже само по собі свідчить про широкі горизонти застосування цієї міжгалузевої правової категорії. Автори ж цього журналу поглибили свої дослідження компенсації, що стане ще одним кроком на шляху виявлення її особливостей у правозастосуванні. Ми не просто сподіваємось, а ми впевнені, що ця тематика є затребуваною, а цей номер журналу завжди знайде свого читача.

Шановні колеги! Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі: "Корпоративні права : спадкування, безвісна відсутність. Охорона і управління корпоративними правами". Онлайн участь 500 грн. Запис - 400 грн. Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів. 🗓 14 квітня 2026 року о 16:00 | Онлайн та в записі План вебінару: 🔹Науковець : Печений О. П. 1.1. Спадкування корпоративних прав : доктринальні проблеми у світлі законодавчих змін 1.2. Наслідки безвісної відсутності для корпоративних прав 1.3. Управління корпоративними правами і дотичні  юридичні конструкції.   🔹Суддя Верховного Суду : Ступак О .В. 2.1. Стан і динаміка судової практики у справах про спадкування корпоративних прав, управління і охорону корпоративних прав.   🔹Нотаріус : Чуєва О. Д. 2.2. Безвісна відсутність носія корпоративних прав. Алгоритм дій нотаріуса. 2.3. Управління і охорона корпоративними правами. Відмежування у площині функцій нотаріуса. 2.4. Вжиття заходів з охорони спадкового майна і корпоративні відносини. Спікери вебінару: 🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді ⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів ✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України 👉 Зареєструватися на вебінар: https://forms.gle/2N82VsM59vmyf9L77

Що таке зобов’язання? В Україні майже відсутні наукові праці на цю тему. А науково-практична література на цю тематику зводиться до коментарів Цивільного кодексу, які втім мало задовольняють і теоретиків, і практиків через надто стисле викладення коментарів. Схожа ситуація з питаннями: що таке договір? Які зобов’язання є натуральними? Як виконуються зобов’язання і як вони забезпечуються? Які види відповідальності настають у різних випадках порушення зобов’язання? Ми наважилися випустити цей коментар, незважаючи на те, що проєкт оновленого Цивільного кодексу України подано до Верховної Ради. Тим не менш ми це зробили, тому що більше 3-х років працювали над цим коментарем і кинути цю роботу було не в наших правилах. Крім того, процес прийняття такого фундаментального закону, яким є Кодекс, не швидкий і ми впевнені, що за той час, який сплине до прийняття нового ЦКУ, можна буде використати цей коментар. Більше того, ми також впевнені, що цей коментар не втратить своєї актуальності навіть і з прийняттям нового ЦКУ, оскільки те тлумачення і погляди, які містяться в цьому коментарі, будуть завжди в нагоді. Коментар Цивільного кодексу є результатом спільної праці науковців із практиками. Серед авторів коментаря – судді Верховного Суду, науковці, адвокати, тобто такий колектив, який здатний осмислити норми права, правові позиції Верховного Суду і надати доступне і корисне тлумачення. У коментарі використані новітні матеріали судової практики та теоретичні концептуальні напрацювання. Автори прагнули, щоб цей науково-практичний коментар став «vade mecum» для пізнання зобов’язального права. 1104 сторінок. Вартість коментаря: 📍Електронна захищена книга - 1100 грн 📍Друкована книга (передзамовлення) - 1500 грн Надалі повна вартість становитиме 1700 грн Формат електронної книги вдосконалено: тепер зміст і всі посилання є гіперактивними, тож користуватися нею стало ще зручніше.

Що таке зобов’язання? В Україні майже відсутні наукові праці на цю тему. А науково-практична література на цю тематику зводиться до коментарів Цивільного кодексу, які втім мало задовольняють і теоретиків, і практиків через надто стисле викладення коментарів. Схожа ситуація з питаннями: що таке договір? Які зобов’язання є натуральними? Як виконуються зобов’язання і як вони забезпечуються? Які види відповідальності настають у різних випадках порушення зобов’язання? Ми наважилися випустити цей коментар, незважаючи на те, що проєкт оновленого Цивільного кодексу України подано до Верховної Ради. Тим не менш ми це зробили, тому що більше 3-х років працювали над цим коментарем і кинути цю роботу було не в наших правилах. Крім того, процес прийняття такого фундаментального закону, яким є Кодекс, не швидкий і ми впевнені, що за той час, який сплине до прийняття нового ЦКУ, можна буде використати цей коментар. Більше того, ми також впевнені, що цей коментар не втратить своєї актуальності навіть і з прийняттям нового ЦКУ, оскільки те тлумачення і погляди, які містяться в цьому коментарі, будуть завжди в нагоді. Коментар Цивільного кодексу є результатом спільної праці науковців із практиками. Серед авторів коментаря – судді Верховного Суду, науковці, адвокати, тобто такий колектив, який здатний осмислити норми права, правові позиції Верховного Суду і надати доступне і корисне тлумачення. У коментарі використані новітні матеріали судової практики та теоретичні концептуальні напрацювання. Автори прагнули, щоб цей науково-практичний коментар став «vade mecum» для пізнання зобов’язального права. 1104 сторінок. Вартість коментаря: 📍Електронна захищена книга - 1100 грн 📍Друкована книга (передзамовлення) - 1500 грн Надалі повна вартість становитиме 1700 грн Формат електронної книги вдосконалено: тепер зміст і всі посилання є гіперактивними, тож користуватися нею стало ще зручніше.