при віт

На старт! Увага! Леся Квартиринка! 🛼🍋🩰 14 вересня 14-та Леся Квартиринка на орбіті кіностудії ім. О. Довженка. Колективно множимо щастя (на 14) у цей день! персональний сліпий квиток: 514 грн командний (10 осіб): 4444 грн купити тут хай музика малює день, хай люди запихують горіхи у телевізор (с) Бердичівське пиво

https://youtu.be/t86hh3gFXOc?si=nROI8S1Th21qKACq ♥️♥️♥️

Хвильовий: я страшенно шкодую, що мені не судилося народитись таким шикарним, як леопард.

I had nine lives but I lost all of them And I've been searching in the night And I've been searching in the rain I tried to find them But they disappeared They walked away they dressed in black They left my side and all I say Is that I wasted time When I looked for them For now I know that things gone past Are never to be found again No never never again I had nine lives But lost all of them I had a plan But never finished it And I've been searching for the thought And I've been searching in a haze I try all days To remember it But now the blueprintin my mind has gone My mind forgot the colour of direction And my eyes they see the hands That could have built That could have constructed The empire in my mind The empire I'll never find I had a plan But that was where it ended

Любов вибирає сама і слава Богу

Є корабель який завіз кудись мою кохану Є в небі шість ковбас вночі сказав би то личинки що з них визернюються зорі Є ворожий підводний човен що має храп на мою кохану Є тисяча ялинок навкруги обчухраних оскіллям Є піхотинець осліплений задушливим газом Є вщент роздовбані кишки-траншеї Кельна Гете і Ніцше Є туга за листом що забарився Є в мене у планшеті кілька фотокарток моєї коханої Є полонені що бредуть понуро Є батареї де обслуга вовтузиться коло гармат Є військовий поштар що трюхикає шляхом попри окремо ростуче дерево Є кажуть десь шпигун що шастає тут невидимкою Укрився підступно невидимим обрієм і злився з ним Є високий лілейний бюст моєї коханої Є капітан що тривожно чекає радіовісті про становище на Атлантиці Є солдати в нічному наряді що пилять дошки на труни Є жінки-мексіканки що лементуючи благають маїсу у кровоточивого Христа Є Гольфстрім такий літеплий і благодатний Є за п’ять кілометрів цвинтар утиканий геть хрестами Є там і сям окремі хрести Є фіги берберійські на алжірських кактусах Є довгі гнучкі руки моєї коханої Є чорнильниця зроблена мною з гільзи її не приймають на пошті Є сідло моє мокне собі під дощем Є кохання що лагідно веде мене за собою Є чи то пак був полонений бош що тягнув на собі кулемета Є на світі мужчини що зроду не були на війні Є на окупованій території жінки що вивчають німецьку мову Є індуси що дивляться зачудовано на поля Європи I думають сумно про тих що хтозна чи судилось їм знову побачить Бо вміння бути невидним зросло за війну неймовірно Ґійом Аполлінер

meditation is the practice of death

обирай: - ти ниєш і копаєш бруд тут один - ти встаєш і ми разом ідемо дивитись на сонце за що мені цей вибір…