🇺🇦 Максим Козицький/Львівська ОВА (ОДА)

Дорогі медичні працівники, низький уклін вам за вашу надскладну і надважливу роботу. Від щирого серця бажаю вам міцного здоров’я, сил та наснаги. І щоб ваша відданість професії щодня знаходила гідну відповідь: у вдячності від людей та в підтримці від держави. Дякую за те, що завжди стоїте на боці життя.

Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію. Сьогодні Львівщина прощається із захисниками: 🕯️ Василь Васьків Житель села Лукавиця Ралівської громади. Проходив військову службу з березня 2022 року на посаді старшого навідника мінометного взводу мінометної батареї 3 батальйону територіальної оборони військової частини A7031. Загинув 15 липня в населеному пункті Голишівське Сумської області. Йому було 24 роки. 🕯️ Сергій Кудь Львів'янин. У 2024 році став на захист Батьківщини до складу 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Вважався зниклим безвісти. Загинув 29 грудня 2024 року. Воїну було 46 років. 🕯️ Роман Митник Львів’янин. У 2024 році долучився до лав 68 окремої аеромобільної бригади імені Олекси Довбуша. Вважався зниклим безвісти. Загинув 6 жовтня 2024 року. Йому було 34 роки. 🕯️ Олександр Ольховик Уродженець міста Селидове Донецької області. У 2026 році долучився до захисту країни. Проходив службу у військовій частині А5065. Загинув 22 травня. Захисникові було 44 роки. 🕯️ Василь Федун Житель села Шнирів Золочівського району. Проходив військову службу на посаді водія електронавантажувача інженерно-технічного відділення у складі 23 інженерного позиційного полку. Помер 22 липня під час служби на Харківщині. Йому було 54 роки. Вічна пам’ять та шана усім полеглим Героям!

Сьогодні це, мабуть, єдина в Україні повністю інклюзивна спортивно-веслувальна база. Ми оновили спортивно-веслувальну базу Львівського обласного центру олімпійської підготовки, щоб вона стала місцем, де виховують майбутніх чемпіонів. І водночас – простором, де наші ветерани можуть пройти реабілітацію за допомогою спорту та відкрити для себе нові можливості. Як ми йшли до цього – дивіться у відео.

Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію. Сьогодні Львівщина прощається зі захисником: 🕯️ Володимир Рудинський Житель села Лука Золочівського району. З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Був командиром відділення І взводу мінометної батареї 3-го батальйону територіальної оборони, мав військове звання молодшого сержанта. Загинув 20 липня поблизу населеного пункту Яструбщина Шосткинського району Сумської області. Захисникові було 32 роки. Вічна та світла памʼять Герою🕊️

Маємо ґрунтовні доповіді розвідки про російські плани на осінь. Чого там немає – в російських планах, – так це миру. На жаль. Поки що немає. Путін готує умови для розширення мобілізації. Цифри його втрат говорять самі за себе. За неповних сім місяців цього року до лав російських збройних сил надійшла 221 тисяча осіб. У той час як втрати росіян у той самий період склали майже 225,5 тисяч, і з них 131 тисяча – це вбиті, майже 93 тисячі – поранені, значна кількість поранень – важкі, бо в росіян тотально погана фронтова медицина. Путін готується просто забирати нових росіян на війну. Він маскує це іншими словами, сигналами, але готується. Важливо, щоб ми з партнерами могли натиснути на Росію достатньо, щоб думки про припинення цієї агресії стали домінувати – думки про мир, а не про додаткову російську мобілізацію. Наші далекобійні операції, наші мідстрайки цьому сприяють. Все більше росіян помічають путінську війну та втрачають від неї і думають, що війну не треба затягувати. Ми бачимо це. Ми бачимо й співпрацю Росії з Північною Кореєю. Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї: вже з червня готуються у Воронезькій області, щоб їх прийняти. Також Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет. Це загроза не тільки для України. Росія допомагає Північній Кореї навчатись війни, покращує їхню зброю – дає їм досвід реального застосування зброї. Все це загроза для кожного в Азії, хто в зоні досяжності північнокорейських ракет. Ми будемо протидіяти.

Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію. Сьогодні Львівщина прощається зі захисниками: 🕯️ Михайло Орищин Житель села Лавриків Добросинсько-Магерівської громади Львівського району. Служив у військовій частині А9938. Вважався зниклим безвісти. Загинув 3 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Григорівка на Донеччині. 🕯️ Роман Богів Житель Яворова. У червні 2023 року долучився до лав ЗСУ. Служив солдатом, номером обслуги гармати артилерійського взводу артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Серце захисника зупинилось 20 липня. Вічна та світла памʼять Героям🕊️

Два роки без тебе, мій малий Зеник… І якось треба відпустити… Зіновій Козицький молодший «Скарби» «Скарби, що визначають сенс життя. Ні, не скарби, бо від скарбів радість і надія. А життя ними не обмежується… Сенси для мене ловились у процесі, і ті, що ловились – не відпускають мене досі. Найбільший сенс, що мене не відпустив – думка про те, як мені вернутись! Zenyk Art Gallery

Два роки без тебе… Зіновій Козицький молодший, він любив і життя: «Своїм подругам» Сум проходить, а ти – залишаєшся –  Ти в моїм серці.  Точніше, ви, панянки,  Я вас пам'ятаю,  Ви мені були дуже любі,  Одна за другою.  Чи, може, третьою.  Ви як іскристе вино: Від вашого сяйва Сонцю доводилося виправдовуватися За п'яний бешкет.  О, я готовий славити кожне моє кохання.  Але щось сталося.  Не думайте, ніколи це за раз не було.  Просто ви були ідеальні,  Ви були співом моєї душі,  Але я не зміг, чуєте, не зміг Стати тим, хто б вас уберіг,  Чи вислухав,  І не агакаючи вас зворушив.  Пробачте, леді,  Що фліртом своїм вас турбував,  Що робив якісь дивні знаки,  І пів року мовчав.  Нікчемний той, хто вірить,  Що бездіяльність приносить плоди! Чи то вона,  Чи просто я...  Не знаю, не знаю, я без поняття!  І від кожної я щось таки взяв: Чи доброту, чи сміливість, чи хіть; Навіть отримав якийсь резонанс.  Але що мені з того,  Коли я навіки без вас?

Два роки без тебе… Зеник читає вірш Ліни Костенко «Ван Гог», читає про себе… ZAG

Два роки без тебе… Подружка Аня, зіграла роль Маленького принца в однойменній виставі авторства Зеника. Про Зеника. ZAG.

Два роки без тебе… Відеоспомини. Авторки – сестрички Мартуся, Катя і Даринка. ZAG.

Два роки без тебе… Друзі, Яся і Макс, Лесик, Іра, Данило, сестрички Софія і Гануся, і брат Євген! Маршрут Вірменською за есе Зеника: Вірменська стала для нас одним з найважливіших місць у Львові, на ній ми зі Зеником провели добру половину наших літніх вечорів. Ще за життя Зеник вирішив описати своє "бачення" Вірменської у невеликому есе. Тепер у нас виникло бажання залишити це есе на Вірменській назавжди, залишити Зеника на Вірменській назавжди. Тому ми поділили есе Зеника на 8 частин та розмістили QR-посилання на них у хронологічному порядку. Кожен QR-код відкриває одну частину. А для тих, хто в правильній послідовності пройде весь маршрут та знайде усі QR-коди, – матимемо маленьку приємність: щодня будемо дарувати по 10 безкоштовних квитків у галерею ZAG.

Два роки без… Зіновій Козицький молодший «Скарби» Скарби, що визначають сенс життя Ні, не скарби, бо від скарбів радість і надія. А життя ними не обмежується. Якшо йти полем ввечері у червні, коли сонце вже сильно зайшло, і тільки край неба світиться тьмяно-блакитним, помічаєш, що сам мимоволі поставив себе у ті обставини, у яких зараз йдеш: чи від заходу, чи від сходу, і не дуже важливо куди і звідки, ти прямуєш полем у червні ввечері, швидше всього, стежкою між засівами, або дикою травою, і голова твоя може бути похилена чи підборіддя припідняте, втомлений ти чи ні, джинсова на тобі куртка, шкіряна, а чи футболка – ти йдеш полем у червні ввечері, не сильно пам‘ятаючи, але знаючи чомусь, що завтра ранок, а потім жовтень, потім січень, потім квітень. Про червень знати не можна – він навколо тебе. Дуже тяжко зрозуміти, що те, що зараз відбувається з тобою, колись повториться. В тому плані календар – велика брехня, бо жоден червень ще не був насправді червнем. Пори року плинні і не залишаються такими, як були, а натомість творять одна іншу і наступні. Люди плинні, і все створене ними, і чим вони є – перш за все, народи і сім‘ї, кола друзів і команди. Народи і пори року не вміщуються в такі поняття, як статика, бо якщо пора року статична – настав кінець світу, а якщо статичний народ – його давно вже не існує на світі, і нема кому бродити по землі і розказувати звідки він, і нема кому чекати червня, і приїжджати теж нема до кого і куди. Статичне слово – Пангея, і Помпеї – статичні теж. Багато сенсу я бачу у мінливості, яка не завжди приємна, а найчастіше дуже гірка, у взаємодії, що через цю мінливість виникає. Ми варті один одного тільки тому, коли і де ми зустрілись – бо наших зустрічей не було би, якби не було вигнанців з дому, шукачів золота, місцевих персонажів, «лисів микит», борців за справедливість, хоча найчастіше борець за справедливість – один з попередніх. Невимовно складно мені у Львові було відпускати Катрусю і Катеринку, Сяню і Квітку, Марію і Юлю, Зосю і Ярину, Соню і Христину, Солю і Мереживо, Настю і Олю-Олену. І у Відні буде непросто відпустити Солю і Віку, Віку і Іру, Соню і Олю, Вероніку і Лізу, Ені і Надю, Аню і Соню, Настю і Мар’яну, Софію і Едіт, Ксеню і ше якусь сильно грудату дівку, шо вчила мене танцювати вальс, але імені якої я не запам‘ятав. Для мене завжди було якесь Тримурті в тому, шоб бути при складанні віршів і ролей, рисах вищеперелічених жіночих облич і збірці тих понять, шо означають «Україна» на моїй пам‘яті. І в яких би обставинах в житті я не опинявся, завжди хотілося до цього вертатись по сильно і давно витоптаних шляхах від мого дому на львівський вокзал і від гуртожитку до станції віденської підземки Шведенплятц, шляхом нічних пригод і авантюр, помічання і придумування історій, повних попільничок, нехитрих компліментів, посадженого голосу від декламування, цілоденних репетицій весь липень і проваленої не одної вистави, шістнадцятигодинних нічних змін на львівському вокзалі під війною, актовим залом школи у тринадцять років, водіння дівок вночі додому, щоб батьки не чули, і може навіть трохи ше чогось. Сенси для мене ловились у процесі, і ті, що ловились – не відпускають мене досі. Найбільший сенс, шо мене не відпустив – думка про, те як мені вернутись. Zenyk Art Gallery

Два роки, як немає мого малого Зеника. Два роки неймовірної туги й життя, де маємо щось залишити після себе. І він залишив – яскраві спогади, глибоку та ніжну любов, що ніс у собі. Залишив у серцях рідних і друзів. Приходьте у ZAG. Деколи мені здається, що він там! Читає Христина Береговська, слова – Зіновій Козицький молодший.

Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію. Сьогодні Львівщина прощається зі захисниками: 🕯️ Ігор Цап Львів'янин. У 2024 році долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. Вважався зниклим безвісти. Не стало захисника 28 грудня 2025 року. 🕯️ Андрій Юркевич Львів'янин. У 2024 році долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Луганському напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади. Вважався зниклим безвісти. Не стало воїна 25 вересня 2024 року. 🕯️ Степан Саламаха «Бандера» Уродженець села Підзвіринець Комарнівської громади. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Херсонському, Миколаївському та Донецькому напрямках у складі 37-ї окремої бригади морської піхоти. Пізніше, на Донецькому напрямку у складі 33-ї окремої механізованої бригади. Вважався зниклим безвісти. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». Не стало воїна 15 червня 2025 року. 🕯️ Андрій Кіцул Житель міста Турка Самбірського району. Проходив військову службу на посаді навідника 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Загинув 13 грудня 2024 року поблизу села Єлизаветівка Покровського району Донецької області. 🕯️ Олег Білобрама Родом із села Княжий міст Яворівського району. Проживав у селі Рудники Миколаївської громади Стрийського району. Був молодшим лейтенантом, командиром піхотного взводу. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 2 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. 🕯️ Віталій Яроцький Житель селища Івано-Франкове Яворівського району. Військовослужбовець 33-ї окремої механізованої бригади. За час служби був нагороджений численними відзнаками. Загинув 25 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Близько трьох років вважався безвісти зниклим. Вічна та світла памʼять Героям🕊️

З дитинства футбол для мене був спортом №1. Але коли починалися змагання з біатлону, я забував про все на світі. Досі пам’ятаю гонки, перемоги й ті шалені емоції, які дарували Україні Віта та Валя Семеренко. Сьогодні було дуже радісно нарешті особисто познайомитися з Вітою. Вона здобувала медалі чемпіонатів Європи й світу, стала олімпійською чемпіонкою, прославила нашу державу на всю планету. А тепер служить їй вже як підполковниця Збройних Сил України! 🤝Разом із Вітою та директоркою Львівського обласного центру олімпійської підготовки Уляною Штангрет під час відкриття оновленої веслувальної бази і з нагоди Дня тренера ми передали два DJI Mavic 3T воїнам 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади і 2 Галицької бригади Національної гвардії України. Кошти на ці дрони зібрали в межах благодійного й психореабілітаційного сходження «Говерла-2026», яке організували департамент спорту, молоді та туризму Львівської ОДА спільно з Львівським обласним центром олімпійської підготовки. Більше.

З дитинства футбол для мене був спортом №1. Але коли починалися змагання з біатлону, я забував про все на світі. Досі пам’ятаю гонки, перемоги й ті шалені емоції, які дарували Україні Віта та Валя Семеренко. Сьогодні було дуже радісно нарешті особисто познайомитися з Вітою. Вона здобувала медалі чемпіонатів Європи й світу, стала олімпійською чемпіонкою, прославила нашу державу на всю планету. А тепер служить їй вже як підполковниця Збройних Сил України! 🤝Разом із Вітою та директоркою Львівського обласного центру олімпійської підготовки Уляною Штангрет під час відкриття оновленої веслувальної бази і з нагоди Дня тренера ми передали два DJI Mavic 3T воїнам 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади і 2 Галицької бригади Національної гвардії України. Кошти на ці дрони зібрали в межах благодійного й психореабілітаційного сходження «Говерла-2026», яке організували департамент спорту, молоді та туризму Львівської ОДА спільно з Львівським обласним центром олімпійської підготовки. Більше.

Кілька років тому, коли ми з тодішнім Міністром освіти і науки України Сергієм Шкарлетом говорили про майбутнє цієї бази, він зізнався, що до кінця не вірить, що цей проєкт вдасться реалізувати. Вдалося!!! ⚡️⚡️ На базі Львівського обласного центру олімпійської підготовки після масштабної реконструкції відкрили сучасну веслувальну базу. Більше.

Кілька років тому, коли ми з тодішнім Міністром освіти і науки України Сергієм Шкарлетом говорили про майбутнє цієї бази, він зізнався, що до кінця не вірить, що цей проєкт вдасться реалізувати. Вдалося!!! ⚡️⚡️ На базі Львівського обласного центру олімпійської підготовки після масштабної реконструкції відкрили сучасну веслувальну базу. Більше.