Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📝Цікаве та інформативне інтерв'ю про українські дипломатичні ініціативи в Африці, й очікування від них: ✍️"- Україна має намір розширити дипломатичну присутність у африканських країнах. Як вони це сприймають? - Дуже позитивно, з розумінням того, що воююча країна знайшла відповідні кошти, ресурси й кадровий потенціал… А це, повірте, дуже непросто зробити, бо в Африку не можна відправляти будь-кого. Якщо взяти класичну дипломатію провідних західних держав і проаналізувати біографії послів Америки в країнах Африки, то побачите, що це одні з найбільш досвідчених дипломатів...". #Африка #Україна #інтервю #текст

🖼️"Каїр у вечірніх променях" (1889), від Карла Вутке (1849-1927), відомого німецького орієнталіста й мандрівника. #мистецтво #Єгипет #Каїр

Чудова кримськотатарська дитяча пісенька для підняття настрою: ✍️«Кішка»/«Mışıq» Є в нас чорна кішка, Оченята блищать, немов іскра, Взимку – коло вогнища кицька, А влітку – в тіні у віконця; *** Подивитись на неї – така лінива, Лягає й спить, де прийдеться, Від ласки ніжиться в’яло, Мурчить і треться грайливо. *** Але скочить миттєво й насторожиться, Очі раптом розкриє, Коли десь миша заворушиться. 📌Джерело: Захаревич З., Одабаш А. «Крымско-татарские детские песни» (1926). 🖼️Котик на літографії «Сімеїз», Фрідріха Ґросса. З альбому «Крим» (1855), який експонується на виставці «MIRAS.Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ #Крим #кримські_татари #пісня #мистецтво #музей #MIRAS_Спадщина

Випадково натрапив на цікаве фото з сайту Тракайського історичного музею в Литві: 📷Серая Шапшал (1873-19), відомий караїмський орієнталіст, тюрколог, а також духовний і світський голова кримських караїмів (гахан), сидить в оточенні литовських татар у м. Вільнюс. Хоча Серая Шапшал походив з числа караїмів Криму, йому належить важлива роль у дослідженні та збереженні спадщини цієї спільноти в Литві та Польщі. Також, Шапшал долучився до фундації Караїмського історико-ентографічного музею в Литві, куди передав зібрану колекцію рукописів, а також культових, обрядових та повсякденних предметів караїмської культури. #фото #караїми #Крим #Україна #Литва #татари_липки

🎙️Згадав про своє інтерв’ю на «Культура. Live» у березні 2021 року, під час якого разом з ведучою Катериною Толокольніковою говорили про інтерес Лесі Українки до «Сходу», а також вплив орієнтальних сюжетів та типажів на її творчість. В той час саме досліджував походження експонату з колекції Національного музею історії України – підручник «Стародавня історія східних народів», який Леся Українка написала для своєї молодшої сестри під враженнями від прочитання однойменної праці Луї Менара. Окрім обставин написання книги, також піднімаємо тему захоплення «Сходом» серед європейськи (в т.ч. українських) митців та інтелектуалів епохи fin de sicle, завдяки яким Леся Українка й захопилась цією темою. Ну й звісно не оминули самі мандрівки української поетеси в Крим та Єгипет. 📌Послухати ефір можна за посиланням (з 14 хвилини): http://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2749631 #Україна #інтервю #аудіо #музей #Леся_Українка

Побачив анонс цікавого тематичного заходу: ⚡«Подорожі в часі: Леся Українка в Єгипті». Театралізована екскурсія, присвячена поїздкам Лесі Українки в Єгипет, а також впливу цієї країни та її спадщини на творчість української поетеси та письменниці. 📌Подія відбудеться 25 листопада о 15.00, в Музеї видатних діячів української культури в Києві (вул. Саксаганського 97). Детальніше за посиланням: #музей #Україна #Єгипет #екскурсія #Леся_Українка https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96-%D0%B2-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96-%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-/853792299625525/

«По слідах Коцюбинського в Молдові», Ікуру Кувадзіма, 2023 Ікуру Кувадзіма — художник, фотограф і перекладач родом із Японії, який досліджує пострадянські держави. Після повномасштабного вторгнення він залишив Росію, де прожив тривалий час, та документував наслідки її агресії в Україні. Ікуру вільно володіє кількома мовами, зокрема українською. Цього року фотограф відвідав Молдову й надихнувся там творами українського письменника Михайла Коцюбинського:

«Автор повісті “Тіні забутих предків” жив деякий час у сусідній Бессарабії, де описував пасторальні краєвиди з виноградниками та особливість цього прикордонного регіону. Натхненний тими історіями, я фотографував пейзажі та портрети, намагаючись вільно інтерпретувати сцени з оповідань “Відьма” та “Пе коптьор”. Його тексти, у тому числі оповідання про українців, що втікали з Російської імперії через нинішню Молдову, або описи про мовні проблеми серед молдован та українців, дають ключ до розуміння цього регіону».

📷Зараз силует цього місця виглядає так. Фото з моїх подорожей до Туреччини кількарічної давнини. Хто насправді не любить мандрувати місцями, описаними чи зображеними відомими «попередниками»: дослідниками, митцями, письменниками? В тревелогах минулого – це ціла тенденція, яку не полишають і сучасні автори, які допомагають підтримувати стійкий суб’єктивний зв’язок між епохами й простором в уяві різних людей. #фото #Стамбул

Муд похмурого дня: вирушити у морську прогулянку Золотим Рогом. 🖼️«Прогулянка Золотим Рогом» (1888), на тлі силуетів мечетей Рустема-паші та Сулейманіє, від Трістама Джемса Елліса (1844-1922), відомого британського художника, письменника та мандрівника. #мистецтво #Стамбул #настрій

🖼️«Спадщина», у постмодерному мистецтві Мерсада Бербера (1940-2012), відомого сучасного боснійського графіка, ілюстратора та письменника, якого називали «літописцем Боснії». У своїх роботах Бербер часто звертався до «спадщини» своєї батьківщини, у найширшому її розумінні. Історичні сюжети, сприйняття пам’яті й ідентичності у його роботах сповнені метафор, які відсилають до античних, середньовічних і сучасних сюжетів. А ще, у його роботах просто неймовірні коні… #Боснія #мистецтво

📷Буремний світ у об'єктиві Аббаса Аттара (1944-2018), ірансько-французького фотокореспондента й учасника знаменитого фотокооперативу «Magnum Photo». За 50 років роботи кореспондентом, Аббас відвідав десятки країна від Мексики до Індії та Китаю. Занурюючи себе в епіцентр буремних подій (війн, революцій, національних чи релігійних рухів), він намагався розкрити глибокі зміни, до яких ці події призвели. Важливим напрямком роботи фотографа стала релігія та її вплив на різні сторони повсякденного життя й соціальних зв’язків в середині громади. Після висвітлення подій Іранської революції він довгий час працював над серією репортажів про сучасні релігійні рухи й течії в ісламі, християнстві, іудаїзмі, буддизмі, індуїзмі, розкриваючи їх вплив на політику й світогляд. #фото

☕️Муд середземноморської кавʼярні – найкращий порятунок у дощові дні: 🖼️«Кіпрська кав’ярня» (1950), від Мохаммеда Наджі (1888-1956) - впливового єгипетського художника модерніста, культурного дипломата та вчителя майстрів. Його роботи знаходять відгук у багатьох куточках світу, адже більшу частину життя Мохаммед Наджі провів на межі цивілізацій і культур, пізнаючи мистецьку спадщину Європи, Азії та Африки, обʼєднану середземноморським фронтиром. Італійське класичне мистецтво, французький імпресіонізм, давня історія Єгипту – всі ці теми надихали художника, збагачуючи його роботи глибокими сюжетами та яскравими деталями. #мистецтво #кава #Кіпр #Єгипет

📷Нещодавно поширювали фото Печерської Лаври 30-х років, над входом до якої був вивішений турецький прапор. Кілька слів про контекст цих подій: 📌Йдеться про візит в СРСР Тевфик-Рушді-паші, міністра закордонних справ Туреччини (на одному з фото в окулярах). Він зійшов з борту корабля «Чичерин» в Одесі, після чого завітав у Київ, де був прийнятий з великою помпезністю – офіційними зустрічами, екскурсіями та великим концертом «Східного етнографічного художнього ансамблю СЕХА». 🎥Візит Тевфика-Рушді-паші був зафіксований у кінохроніці (з 6 хв. 30 с., по 8 хв. 20 с.). Судячи з цих кадрів, голова турецького МЗС відвідав і приміщення Печерської лаври, де на той час діяв «Антирелігійний музей», як філія «Всеукраїнського музейного містечка». П.с. Сподобався лозунг з кінохроніки «Культуру східних народів - широким масам!». #відео #текст #фото #музей #Туреччина #Україна #СРСР

Хроніка 1930 року, на 6:35 в Києві концерт "східної музики" для просвітництва і ознайомлення з іншими культурами. Перед тим кілька місяців цей ансамбль мав гастролі в Харкові. За "східний народ" були конкретно вірмени. Очевидно, через те, шо в Харкові була велика їхня діаспора, яка підтримувала контакти з Вірменією. https://www.youtube.com/watch?v=Sur4OmJUcPI

🖼️«Єрусалим та Свята Земля» (1648), від Маттеуса Меріана І (1593-1650), німецького ілюстратора, гравера та видавця, знаменитого своїми детальними топографічними планами міст. Погляд на Єрусалим тут зображений зі східної сторони. ✍️Маттеус Меріан народився в швейцарському Базелі, але більшість часу жив і працював у Франкфурті. Навчався у відомого майстра Теодора де Брі, з яким поріднився через шлюб з його донькою Марією-Магдалиною де Брі. Після смерті майстра, Меріан успадкував його справу та завершив «Grand Voyages і Petit Voyages» - велике видання, розпочате де Брі ще у 1590-х роках. Згодом, разом з Мартином Цайлером почав друкувати велику енциклопедію «Topographia…», яка містить відомості про далекі та близькі міста світу (разом з численними картами та гравюрами). Можливість завершити цю надзвичайно популярну для свого часу працю випала вже його сину – Маттеусу Меріану ІІ. #Єрусалим #мистецтво

Друзі, всім дуже дякую, ми з вами закрили збір! Моя колега по цьому збору вже замовила обладнання, скоро буде звіт. На честь цього я відкриваю для загального доступу першу лекцію, про історію кримської музики. Гарного перегляду всім, хто ше не дивився. https://youtu.be/iqaeUlAc1Zk?si=BGWR2vt4EvJq0YMM

🌄Нещодавнє червоне сяйво в небі нагадало про творчість Рейджі Хірамацу, японського художника, ілюстратора та майстра деревориту з Токіо, глибоко закоханого у європейський пост\імпресіонізм. Якось вже згадував про те, як у 1994 р. його надихнула поїздка «шляхами» Клода Моне. Мистецький «діалог» зі своїм кумиром подарував барвисті й мрійливі роботи, які вночі сприймаються по-особливому. #мистецтво #Японія