Ейдос

#хвилинкадизайнера Як передавати дизайн розробникам? Це питання, що хвилює багатьох дизайнерів. Особливо початківців, які лише тільки-но починають своє спілкування з розробниками і вперше бачать, як реальний продукт виявляється раптом дуже далеким від того, що було в самих мокапах. Телеграф переклав коротку інструкцію опубліковану на UX Planet, яка дає відповіді на основні питання: що та як передавати розробникам.

​​#хвилинкадизайнера Хто такі I, T, X та Pi-shaped дизайнери? Концепція T-shaped фахівців стала популярною в IT після виступів CEO компанії IDEO Тіма Брауна. T-shaped дизайнер — це спеціаліст, що є експертом в одній певній сфері, наприклад, графічному дизайні, або розробці інтерфейсів, або проєктуванні користувацького досвіду, але водночас він розбирається в декількох інших сферах і може вільно підтримувати спілкування з іншими фахівцями на базовому рівні. T-shaped фахівець є протиставленням I-фахівця — експерта лише в одній сфері. Тож UI дизайнер, графічний дизайнер, ілюстратор — це вузькоспеціалізований I-shaped спеціаліст, у той час, як UX/UI та продакт-дизайнер — T-shaped. Але концепція пішла далі у своєму розвитку й тепер ми маємо ще й Pi-shaped. Бізнес швидко зрозумів, що з T-shaped можна зробити ще більших і потужніших монстрів, тож замість того, аби мати тільки одну глибину експертизу, Pi-shaped має вже дві, наприклад, у дизайні та контенті. І на останок X-shaped дизайнери. Це ті, хто глибинно розбирається в багатьох сферах дизайну, а також має лідерські якості та здатність зосереджувати зусилля всієї команди на спільній меті. Цікаво подивитися, кого в нас більше! До якої категорії дизайнер належиш ти?

​​Друзі, конкурс із розіграшу книги Radical Focus завершено! Переможець, якого обрав Великий Рандом, уже отримав повідомлення на свій email і книга скоро полетить до нового власника 😊 А поки що невеличке опитування, а заразом і анонс теми наступного посту.

​​Друзі, нас тут значно побільшало, чому я дуже радію. Дякую вам за вашу увагу! І я вирішив, що настав час для нового конкурсу! Минулого разу я розіграв серед читачів каналу посібник з дизайну інфографіки, а на цей раз в нас ще більш серйозна література — Radical Focus: Achieving Your Most Important Goals with Objectives and Key Results by Christina Wodtke. OKR — метод, що дозволяє синхронізувати командні та індивідуальні цілі і забезпечити ефективний контроль над реалізацією поставлених завдань. Він з’явився в Intel, але швидко став популярним серед усіх технологічних компаній, а сьогодні це справжній стандарт роботи в IT. Проте ситуація складається таким чином, що лише менеджери насправді розбираються в цій методології, а розробники, дизайнери та інші працівники не дуже цікавляться тим, чому вони мають ті чи інші завдання саме зараз, і чому важливо зробити щось в цьому півріччі. За часів моєї роботи в OLX Group, щоб змінити ситуацію та долучити кожного співробітника до процесів планування роботи, цей посібник став частиною «вітального пакету» разом із записником, ручками та девайсами. Тож це однозначно варточит, якщо ви хочете не лише рухати пікселі на своїй посаді. Як і минулого разу для участі у конкурсі треба додати своє ім’я та email у цю форму, а Великий Рандом визначить переможця! Оголошення переможця за тиждень (02.09).

​​#хвилинкадизайнера «Цифрова революція», що стала початком ери інформаційного суспільства, почалася із масовим переходом від аналогових пристроїв до цифрових у 80-х роках минулого сторіччя. Вона триває й досі. Вчені порівнюють її за масштабами впливу на життя людини з аграрною революцією та промисловою революцією. Інформаційні технології тепер впливають на всі сфери життя людини, а поняття «час» та «дистанція», щодо пересилання інформації, майже втратили своє значення. Ми з вами, дизайнери цифрового виміру, стоїмо на передовій цієї революції. Не завжди ми долучені до створення самих технологій, але саме ми відповідальні за те, як вони будуть споживатися користувачами. Чи будуть ці технології слугувати на благо, чи будуть вони зрозуміли, чи будуть дієві в руках користувачів? Дизайнери шукають відповіді на ці питання та пропонують рішення. І це велика відповідальність. Оскільки сьогодні ми на вістрі прогресу людства й від нас залежить, куди ми будемо рухатися далі. Зараз готую великий матеріал для UX Collective та Telegraf на тему дизайнерської відповідальності перед світом. Але з вами буду ділитися частинами цієї статті в міру готовності. А ще приготував для вас сюрприз, але про це наступного разу.

Друзі, не буду більше тримати інтригу. 😄 Правильна відповідь на питання в минулому опитуванні (який сайт найближчий до канонів скандинавського дизайну) — варіант 2! Так, саме другий варіант має легку палітру пастельних кольорів, що притаманні саме скандинавському дизайну, містить більше світла, а також простору та повітря між елементами, а заразом має цікаві маленькі графічні деталі та більш виразну геометрію. Одразу ж хочу запропонувати вам новий квест (і без Гугла, будь ласка, я все бачу!):

#стартапкухня Поділюся з вами статистикою зі світу рекрутингу дизайнерів у Берліні. Зараз ми шукаємо графічного дизайнера до відділу маркетингу, який буде піклуватися про рекламні матеріали, ілюстрації та інфографіку до презентацій тощо. Це junior позиція в берлінській компанії. З релокейтом. Тобто позиція на вагу золота на перенасиченому ринку. В оголошенні маємо лише одну чітку умову: наявність хоча б пари робіт у портфоліо. Однаково, що саме й де саме, треба лише показати бодай щось для початку. І тепер трохи сухої математики: — За тиждень маємо 73 заявки — З них лише 21 кандидати додали посилання на своє портфоліо. Тобто переважна більшість (52 людини — 71.23% забула прикріпити найголовніше — власне портфоліо графічного дизайнера. — З цих 21 первинний відбір пройшло 4 кандидати, й один із них лідирує в перегонах, бо просто швидше за інших відповідає на імейли.

​​#хвилинкадизайнера Коли ми говоримо про скандинавський дизайн, перед очима одразу ж постають пастельні кольори на сірому тлі, мінімалізм, а заразом і три основні стовпи цього явища: практичність, екологічність та доступність. А що там із цифровим дизайном? Чи скандинавський дизайн стосується виключно архітектури, інтер’єрів та індустріального дизайну? Після чергової подорожі на північ і перебуваючи в натхненні від побаченого, я провів дослідження — передивився безліч робіт скандинавських студій із цифрового дизайну, перечитав статті та монографії скандинавських дизайнерів і готовий поділитися з вами результатами своєї розвідки. Скандинавський цифровий дизайн можна виокремити в окрему категорію й базується він на тих принципах: 1. Пастельні кольори Скандинавська природа та її сіруваті тони змушує всіх дизайнерів (і цифрові не виняток), працювати зі спокійними пастельними кольорами створюючи унікальний та приємний контраст. 2. Нордична типографіка Окрім певних графічних зображень та візерунків, за якими можна легко впізнати саме скандинавський дизайн, північні цифрові дизайнери мають у своєму розпорядженні унікальні шрифти. Швеція, наприклад, обрала собі навіть національний шрифт — Sweden Sans. 3. Простір Мінімалізм це завжди про наявність великої кількості вільного простору. Скандинави ж посунули планку ще вище. Їм завжди бракувало світла та простору, а отже багато сайтів, застосунків, постерів та реклами дихають вільно білим тлом, наповнюють роботу сяйвом, а всі елементи композиції мають між собою чималі відступи. 4. Сітка — новий Одін Ми, дизайнери, любимо сітку. Вона завжди структурує, збалансовує контент. Скандинави, здається, замінили Одіна та сітку й поклоняються тепер їй, використовуючи всі її переваги. 5. Любов до геометрії Чіткої відповіді на питання: чому скандинави настільки схиблені на геометрії, я не знайшов. 🙂 Проте факт залишається фактом — цифрові макети рясніють лініями, трикутниками, квадратами та іншими геометричними фігурами. А тепер я пропоную вам маленький тест. На фото маємо два макети, один із яких можна віднести до напряму скандинавського дизайну, а інший до стандартного мінімалізму. Який із цих макетів, на вашу думку, найближче саме до скандинавського дизайну?

​​#хвилинкадизайнера Якби мене запитали: «Яке місто можна назвати столицею дизайну?», то я без жодних сумнівів відповів би — Копенгаген. Щоразу відвідуючи столицю Данії, я не перестаю дивуватися ідеальній архітектурі, де нові будівлі балансують зі старими, де зручна та зрозуміла навігація, де потяги без водіїв, де нема потреби знімати готівку й так далі. Технологічні та продумані рішення усюди навколо. Геть не дивно, що LEGO (писав про історію компанії докладніше тут) та Royal Copenhagen (унікальна данська порцеляна) з’явилися саме в цій країні. Слово «дизайн» я зустрів пару разів, лише тільки на шляху зі свого номеру до виходу з готелю (додаю фотодокази). Ба більше, на сходах між поверхами відвідувачам пропонують погортати дизайн посібники, а замість картин чи фото з мальовничими пейзажами, данці віддають перевагу постерам із прикладами скандинавського дизайну. Ми добре знайомі з принципами та прикладами скандинавського дизайну в промисловому дизайні, інтер’єрах і архітектурі. А як щодо цифрового дизайну? Я провів невелике дослідження, результатами якого поділюся в наступному дописі.

#хвилинкадизайнера З отриманням посади менеджера починається багато політики. І неважливо, чи ви дістали підвищення до ліда в маленькому стартапі, або ж до дизайн-менеджера у великій компанії — на вас чекають геть неочікувані пригоди. Я намагався підготуватися до цього: читав бестселери від відомих менеджерів у IT, розпитував своїх минулих керівників про їхні методи та найкращі практики, прагнучи дістати розуміння, як впоратися з цією політикою, що відбувається за лаштунками. Але, як завжди, реальність виявляється геть іншою. І в цьому випадку, навіть моя невротична фантазія малювала картинки куди більш ліричні. Як от, наприклад, конфлікти за ресурси, війни в баченні подальшого розвитку продукту та масштабування команди, максимум — роль судді у врегулюванні конфліктів. Але за перші кілька місяців моєї роботи на менеджерській позиції, я зіткнувся з куди більш серйозними завданнями: маніпуляції інших менеджерів (часто не одразу зрозуміло, заради чого), необхідність звільняти людей, поратися з дуже токсичними колегами, пробиватися крізь: «в мене все добре, мені не потрібна допомога», хоча очевидно, що людина проходить крізь вигорання і т. д. Слава Шестопалов, дизайн-менеджер у компанії ELEKS, написав на цю тему шикарну статтю «5 гірких уроків дизайн-менеджера, які я вивчив пізніше, ніж хотілося», яку я дуже раджу для читання всім, хто прагне дістатися керівних посад у своїй кар’єрі. У вас ще є час передумати 😁

​​#хвилинкадизайнера З подорожі до України я повернувся з десятками книжок, а також парою журналів. І про один із них ви маєте дізнатися, бо це справжній шедевр. Думаю, що більшість із вас знає про цей журнал, принаймні про його цифрову версію. Telegraf.design — єдине на сьогодні спеціалізоване українськомовне видання для дизайнерів. З цим журналом мене поєднує доволі тривала історія. Я писав до нього статі як експерт (і напишу ще не одну таку), але також деякий час працював як журналіст. Кілька років тому, я дізнався, що готується перший друкований випуск і мені замовили кілька матеріалів саме для нього. Проте проект усе відкладався та написані мною статті потроху втрачали актуальність і на кінець були опубліковані на інших ресурсах, а друкована версія Телеграфу все не народжувалася. І тепер я розумію, чому. Зараз я тримаю в руках дещо магічне, неймовірно красиве, цікаве, зроблене з великою любов’ю та навіть пристрастю. Я з усією впевненістю можу сказати, що я досі не бачив настільки бомбезного українського журналу й не тільки про дизайн, але й загалом. І такі дива, звісно, не народжуються легко. Така магія — результат великої праці, на яку був потрібен час. Що таке український дизайн? Чи існує він взагалі? Це ті питання, що об’єднують матеріали першого випуску. І можна сказати, що цей журнал сам по собі вже є певною відповіддю. Своєю появою він кладе чергову цеглинку в розбудову самобутньої української дизайн-традиції. Журнал можна придбати тут. Але також ви можете стати патроном Telegraf.design. З оформленням підписки ви будете отримувати приємні бонуси від редакції, але головне — ви долучитеся до створення якісного спеціалізованого українськомовного медіа та зробите власний внесок у розвиток українського дизайну.

​​#навчання UI/UX-дизайн: як здобути одну з найприбутковіших професій в IT За даними досліджень від українських компаній з пошуку роботи (HeadHunter, Work, Robota) в Україні щомісячно 200 компаній шукають дизайнера для роботи як в штат, так і на фріланс. Але як стати UX/UI-дизайнером, якщо вам бракує досвіду чи знань, та чому взагалі варто опанувати цю професію? ➡️ 27 липня о 19:00 відбудеться безкоштовний ознайомчий вебінар "UI/UX з нуля". ✅ Сергій Головашкін — дизайнер з великим досвідом роботи допоможе визначитись вам із напрямом і відповісти на головне питання: чи UX/UI це ваше, або ні. Під час вебінару ви отримаєте знання про спеціальність: рівень зп, перспективи розвитку та працевлаштування. 🔥 А ще, як бонус серед учасників буде розіграний безкоштовний місяць навчання на курсах з дизайну. Кількість місць у вебінарній кімнаті обмежена, так як організатори хочуть відповісти на питання кожного з учасників. Тому не відкладайте зустріч на потім і бронюйте місце залишивши заявку на сайті.

​​#хвилинкадизайнера #дизмат Не так уже й довго ми могли насолоджуватися тим, що безвіз і тим, що на український ринок зайшли лоукости і зрештою, що між Києвом, Львовом та Берліном можна було літати навіть на вихідні. Пандемія перекреслила всі ці тревел-радощі майже на два роки. І ось, нарешті, світ знову починає відкриватися! Проте експерти кажуть, що це тимчасово й на нас чекає четверта хвиля, то я вирішив використати цей час максимально ефективно й почав із подорожі додому. Так ця мандрівка стала для мене особливою — першою після пари років життя в карантині й мені захотілося її якось відзначити. І я зробив собі подарунок пов’язаний з українським дизайном. Це годинник від української мануфактури «Хвилина», зроблений на честь видатного українського графічного дизайнера Георгія Нарбута. Він працював над концептом великого герба за часів УНР, розробив дизайн перших українських банкнот, поштових марок, оформив десятки журналів, як по частині шрифтового, так і ілюстративного мистецтва. Одним із найвизначніших із його досягнень є «Українська абетка» (1917-го року публікації), у якій митець досяг поєднання вишуканості та простоти композиції, об’єднав традиції українського рукопису з тогочасними графічними європейськими трендами. І якщо ми візьмемо шукати певний історичний фундамент, на якому формується сучасний український дизайн, то в крихтах тієї спадщини, що ми маємо, ім’я Георгія Нарбута буде йти першим номером. Сам годинник є вдалою компіляцією багатьох алюзій на роботи Нарбута. Тут і його любов до геометрії, мінімалізму та до вишуканих шрифтів. Замовити можна на сайті виробника.

​​#стартапкухня У підготовці до роботи в новій для себе ролі менеджера дизайн-команди, я звісно почав із літератури. За пару тижнів я прочитав: 📖 The New One Minute Manager, by Kenneth H. Blanchard. Дуже маленький посібник з основними правилами гри в ролі менеджера. Треба бути інопланетянином, щоби не знати того базису, що дуже незграбно викладений на сторінках цієї книги. Ну, але кажуть: «бестселер», «біблія». 📖 The making of a manager, by Julie Zhuo. Авторка працювала дизайнером у Facebook, коли той лише народжувався й дісталася там аж до VP of Product Design. Книга свіжа — 2019-го року, наповнена інсайдами, цікавими кейсами (та edge-кейсами) з практики й сама оповідь ллється та часом навіть захоплює. Першим іспитом для мене ж особисто стало те, що на третій день роботи в компанії я став адресатом таких реплік: «Так, а що ж мені тепер робити?» і «Не хочу робити це, хочу робити ось це!». Звісно, можна взяти час на пошук чітких відповідей, але це фрустрації й доволі серйозні, тож певну підтримку й тактичний план дій доводиться відшукувати одразу.

​​#хвилинкадизайнера #дизмат Хто справжня рок-зірка світу дизайну? Можна сказати, що певним чином Стів Джобс був такою, але він не був дизайнером. Джоні Айв? Його пласка революція в цифрових інтерфейсах, нестандартні рішення та британський акцент, напевно, наблизили його до цього статусу в digital вимірі. Але жодних сумнів щодо Філіпа Старка — французького індустріального дизайнера, видатного майстра, який робить усе від зубних щіток, меблів та інтер’єрів до дизайну потягів, архітектурних проєктів і смартфонів (працював на Xiaomi). Мій улюблений витвір Старка — яхта Venus, яку він розроблював на замовлення того самого Стіва Джобса. Останній пильнував і контролював кожне рішення. Зрештою Старк та Джобс розробили справжню ікону мінімалізму. Робота йшла 5 років. На жаль, засновник Apple до реалізації проєкту не дожив один рік і не встиг побачити, як його Venus була спущена на воду.

#хвилинкадизайнера #навчання А тим часом Projector і далі піднімає планку якості цифрової освіти для дизайнерів. Не так давно школа оновила свою відеобібліотеку, надавши їй такого вигляду та зручності в користуванні, що провідні UX дизайнери тихенько собі заздрять у куточку 🙂 А тепер підписники бібліотеки матимуть ще більше якісного контенту — до лекцій додаються систематичні конференції в live-форматі від провідних фахівців у галузях: product management, product marketing, product design, data science, visual communication. До кінця року заплановано викласти 21 таку конференцію. І якщо ви не встигнете подивитися онлайн, то записи подій будуть доступні упродовж тижня-двох після завершення події. Ну й вишенька на торті: ціна підписки із цим нововведенням не змінюється й залишається 950 грн на рік.

#хвилинкадизайнера Що таке продакт-дизайн? Як стати продакт-дизайнером? Які головні навички для продакт-дизайнера? Як стати продакт-дизайнером? Це чотири питання постійно стають темами різних статей і не сходять зі шпальт основних видань для дизайнерів. Чи не щодня я бачу декілька таких заголовів, що обігрують ці питання й самі статті обіціяють дати на них чіткі відповіді. Правди подіти нікуди — я й сам свого часу написав таку статтю, що стала доволі популярною, її досі перекладають, репостять і відповідають. Але проблема полягає в тому, що немає навіть єдиного й загальноприйнятого визначення терміну «продакт-дизайн». Лише цей факт відкриває необмежений простір для діяльності публіцистів і теоретиків дизайну. Шукати конкретні відповіді на інші питання, то взагалі марна справа, бо в кожного дизайнера свій, індивідуальний досвід. Хай там як, а є дещо спільне в усіх цих статтях. Своїм учням я завжди розповідаю, що не Figma чи Sketch є основним інструментом продакт-дизайнера. Ні, навіть не олівці з папірцями. Основою нашої діяльності є розвинута емпатія. Без цього неможливо відучити і зрештою розв’язувати проблеми інших людей. І яким би не був досвід кожного дизайнера, якими б різними інструментами та методами досліджень вони б не послуговувалися, а важливість емпатії першочергова для успішної кар'єри.

​​#мистецтво Відвідавши печеру Альтаміра та оглянувши її наскальний живопис, знаменитий художник Пабло Пікассо сказав: «Відтоді ми не навчилися нічого нового». Художник був захоплений експресією малюнків, композицією, підбором фарб і навіть знанням пропорцій і особливостей руху тварин. Нещодавно я написав оповідання, події якого відбуваються в доісторичну епоху й головні герої якого — люди, які щойно навчилися самостійно добувати вогонь. І в тому творі я прагнув бодай трохи зобразити побут тих людей, тож досліджував багато різноманітних джерел. Зокрема, мені довелося передивитися купу зображень наскельних малюнків — ці перші прояви творчого поклику людей. І до цього мого дослідження, я був переконаний, що Пікассо лукавив, коли сказав, що людство не навчилося нічого нового. Але чим більше я роздивлявся ці малюнки, тим більше переконувався, що художник мав рацію.