es
Feedback
Данило Яневський✌️

Данило Яневський✌️

Ir al canal en Telegram
5 968
Suscriptores
+424 horas
+77 días
+10930 días
Archivo de publicaciones
+4
Фотозвіт про відвідини одного з Вашингтонських РК додається: Позначка «Райком» Зал пленарних засідань Статутні документи Етапи великого шляху Робочі інструменти Робочі інструменти Подарунки від первинних організацій Подарунки від первинних організацій Щось пропам’ятне Праці класиків марксизьму-ленінізьму Обладунки першого секретаря Баба з косою Мужик і баба з косою Зал урочистих прийомів Холодні закуски перед початком жнив

+9
Фотозвіт про відвідини одного з Вашингтонських РК додається: Позначка «Райком» Зал пленарних засідань Статутні документи Етапи великого шляху Робочі інструменти Робочі інструменти Подарунки від первинних організацій Подарунки від первинних організацій Щось пропам’ятне Праці класиків марксизьму-ленінізьму Обладунки першого секретаря Баба з косою Мужик і баба з косою Зал урочистих прийомів Холодні закуски перед початком жнив

Райком Днями довелося пригадати комсомольську юність. Мене вона зачепила на самісенькому початку 80-х рр. в будинку Радянського районного комітету КПУ/ЛКСМУ, там я деякий час героїчно, але коротко і без натхнення (якшо шо) очолював відділ комсомольських організацій. Після 1991 р. вони остаточно розбіглися, в будинку отаборився Інститут стратегічних досліджень. 45 років потому випала щаслива нагода ознайомитися з практикою роботи однієї з парторганізацій на Вашингтонщині. Переповідати все не буду: як і часи моєї молодості парторганізації свою діяльність особливо не афішували, більшість рішень утаємнювалися від непосвячених, але т.зв. «шосте питання» (ветерани зрозуміють) відбувалися на високому ідейно-теоретичному та організаційому рівні. Зауважу лише таке: зараз, як і тоді, все було смачно, душевно, натхненно.

5950 П’ять тисяч дев’ятьсот п’ятьдесять листів до спонсорів/донаторів #UnitedHelpUkraine підготувала за два дні наша ланка (керівник – Ярослава Яневська). «Трамвай построить – не ишака купить».

https://youtu.be/xV01j9KeMLY В этом выпуске "Голоса из Америки": -Бои без правил в Белом доме (спойлер: победили комары) -Ломать - не строить (спойлер: как программа USAID в Панаме спасала США) -Paramount + Warner Bros. = $110 млрд (спойлер: Минюст разрешил слияние) -Джон Корнин поплакался журналистам (спойлер: бачили очі, що купували) -Трамп пригрозил взять DC под свой контроль (спойлер: не опять, а снова) -Кто такая Лесли Грофф (спойлер: дело Эпштейна на повестке дня) -И другие новости из этой страны

Смердюкам з #УІНП, які 24/7 знащують нашу національну пам'ять: це вам не з ковадлом бігати, написи збивати А от посвята в цьому майбутньому Пантеоні може бути такою: «В ім’я Бога Єдиного! Всім загиблим в Україні в 1914-202.. роках. Вічна пам’ять!»

+1
Щось не пригадую нічого подібного у нас. Наприклад, невідомо мені існування кенотафту присвяченого 6-ї дивізії Дієвої армії УНР та персональних пам’ятників її провідникам: капітану Генерального штабу Російської імператорської армії, генерал-хорунжому УНР Маркові Безручку та підполковнику Російської імператорської армії, генерал-хорунжому Всеволодові Змієнку. Саме їм сучасна Європа зобов’язана порятунком від більшовицької окупації. Це ж вам не труну єфрейтора австро-угорської імператорської армії, також учасника І світової війни але впродовж 5 днів тягати… Ну і називати його іменем все, що в око впаде. І щоби два рази не вставати: чи не прийшов час вшанувати пам’ять всіх тих, хто воював за УНР/УД/УРСР в 1918-1945 рр.? В тому числі сотень тисяч тих українців, які лили кров в лавах Червоної армії. Інших Україн, крім тих, що у них були, у них не було. Всевишній їх розсудить. Не нам їх судити. А от пам’ятати – зобов’язані…

Він знайшовся! Продовження Пошуки зниклого без вісти рідного брата мого діда Петра Яневського привів нас з сином до жіночого православного Ново-Дівєєвського монастиря. Він ставропігійний, тоді в підпорядкуванні РПЦ за кордоном. Заснований на початку 50-х рр. минулого століття, він має свою історію. Для даного випадку важливо знати: на його території розташований упорядкований цвинтар, на якому упокоїлися більше 9000 осіб, вихідців із колишньої Російської імперії/республіки. Упорядкований означає: всі могили доглянуті, трава викошена, бур’янів не має, а от карта цвинтаря та докладна картотека всіх похованих – є. Але мою збочену увагу привернуло навіть не це - there must be order in everything – а те, як вшановується пам’ять тих осіб, з якими їх потомки себе отожнюють. Нічого подібного особисто я в Україні не зустрічав…

Він знайшовся! Продовження Пошуки зниклого без вісти рідного брата мого діда Петра Яневського привів нас з сином до жіночого православного Ново-Дівєєвського монастиря. Він ставропігійний, тоді в підпорядкуванні РПЦ за кордоном. Заснований на початку 50-х рр. минулого століття, він має свою історію. Для даного випадку важливо знати: на його території розташований упорядкований цвинтар, на якому упокоїлися більше 9000 осіб, вихідців із колишньої Російської імперії/республіки. Упорядкований означає: всі могили доглянуті, трава викошена, бур’янів не має, а от карта цвинтаря та докладна картотека всіх похованих – є. Але мою збочену увагу привернуло навіть не це - there must be order in everything – а те, як вшановується пам’ять тих осіб, з якими їх потомки себе отожнюють. Нічого подібного особисто я в Україні не зустрічав… Приклади. Перший. Кенотафт Русской освободітельной арміі, яка воювала під парасолькою Комітету звільнення народів Росії (google). Другий. Пропам’ятна таблиця на якій закарбовані назви кадетських корпусів, вихованці яких загинули під час Громадянської війни…

Він знайшовся! Продовження Пошуки зниклого без вісти рідного брата мого діда Петра Яневського привів нас з сином до жіночого православного Ново-Дівєєвського монастиря (фото 1). Він ставропігійний, тоді в підпорядкуванні РПЦ за кордоном. Заснований на початку 50-х рр. минулого століття, він має свою історію. Для даного випадку важливо знати: на його території розташований упорядкований цвинтар, на якому упокоїлися більше 9000 осіб, вихідців із колишньої Російської імперії/республіки. Упорядкований означає: всі могили доглянуті, трава викошена, бур’янів не має, а от карта цвинтаря та докладна картотека всіх похованих – є. Але мою збочену увагу привернуло навіть не це - there must be order in everything – а те, як вшановується пам’ять тих осіб, з якими їх потомки себе отожнюють. Нічого подібного особисто я в Україні не зустрічав…

Приклади. Перший. Кенотафт Русской освободітельной арміі (фото 2), яка воювала під парасолькою Комітету звільнення народів Росії (google). Другий. Пропам’ятна таблиця на якій закарбовані назви кадетських корпусів, вихованці яких загинули під час Громадянської війни (фото 3). Щось не пригадую нічого подібного у нас. Наприклад, невідомо мені існування кенотафту присвяченого 6-ї дивізії Дієвої армії УНР та персональних пам’ятників її провідникам: капітану Генерального штабу Російської імператорської армії, генерал-хорунжому УНР Маркові Безручку та підполковнику Російської імператорської армії, генерал-хорунжому Всеволодові Змієнку. Саме їм сучасна Європа зобов’язана порятунком від більшовицької окупації. Це ж вам не труну єфрейтора австро-угорської імператорської армії, також учасника І світової війни але впродовж 5 днів тягати… Ну і називати його іменем все, що в око впаде. І щоби два рази не вставати: чи не прийшов час вшанувати пам’ять всіх тих, хто воював за УНР/УД/УРСР в 1918-1945 рр.? В тому числі сотень тисяч тих українців, які лили кров в лавах Червоної армії. Інших Україн, крім тих, що у них були, у них не було. Всевишній їх розсудить. Не нам їх судити. А от пам’ятати – зобов’язані. І посвята в цьому майбутньому Пантеоні може бути такою: «В ім’я Бога Єдиного! Всім загиблим в Україні в 1914-202.. роках. Вічна пам’ять!»

«. Всемогутній інтернет привів нас із сином до цвинтаря Ново-Дівєєвського монастиря – ставропігійного жіночого монастиря, розташованого у містечку Nanuet на Нью-Йоркщині. На його території упокоїлися 9000 осіб, в більшості своїй вихідці з колишньої Російської імперії. Серед них – Міхаїл Данилович Яневський 1871-1941 рр.). Довідково: шукали його сліди більше 100 років три покоління родини – і ось! Але це не все, що відкрилося в тому монастирі і на тому цвинтарі…. Далі буде.

Він знайшовся! 1. Родина Яневських історично була православною, дуже заможною, багатодітною, щедрою. До покоління мого діда, українця за походженням, православного за вірою Петра Даниловича увіходили: Устін’я (матір Данила Демуцького (того самого), Пьотр, Василій, Іван, Міхаїл, Георгій, Дмитрій. Перші троє знайшли вічний спочинок на Байковому цвинтарі. Про долю всіх інших, (їм пощастило менше згинули у вирі кривавих «національно-визвольних змагань» - по факту всеохоплюючого люмпенського двіжа 1918-1920 рр.) було відомо нічого від слова «зовсім». То і не дивно: під сокиру безжальної Великої селянської війни потрапили від 600 000 до 1 200 000 (загинули, емігрували) носіїв дворянської, міської, різночинної культури, в більшості своїй української. Серед них і моя родина….

Ось як легендарний український націоналіст, який поклав своє життя у війни проти радянщини, ставився до російської культури свідчення останньої зв’язкової лідера ОУН (самостійників-державників) Галини Дидик: «Останнім часом вона і Шухевич вивчали російську мову, читали Толстого, Достоєвського, Островського, Горького та інших російських письменників і часто між собою говорили російською, намагаючись побувати у Східних областях Радянського Союзу, де без знання російської мови та літератури їм довелося би важко маскувати себе». (ГДА СБУ, Ф. 65, спр. 9079, т. 30, с. 117-124). P.S. Всі подробиці в аналітичній розвідці «Шухевич: одинак проти системи». Дякую за увагу.

Щось не в порядку в Данському королівстві. Одна діюча особа мужньо вбивала українців і поляків, вбивала би далі, якби не отримала за ці подвиги два смертних вироки, а ще один – за спробу внутрішньо-організаційного перевороту. За межами рідного міста його фактично ніхто не знав. Твори ніякими мовами не перекладалися, за винятком вузьких політичних середовищ у ВБ та США. Друга – нікого і ніколи не вбивала, ні до чого такого не закликала, твори були заборонені, творчого життя за більшовицького режиму була позбавлена. Наслідки. Перший – «батько наш», практично герой України, удостоєний монументів, музейних експозицій, проспектів в Києві, в якому він ніколи не бував. Другий прославив Київ в своїх творах, повернувся до читачів через 50 років по смерті, пам’ятників на увічнення в топономіці рідного міста не удостоївся, оголошений ворогом всього патріотичного. Довідково: твори видані більш ніж на 40 мовах на всіх континентах, «точково» вивчаються в універсітетских курсах в провідних вишах різних країн, список очолює «Мастер и Марагарита». P.S. А "москалі покусали, чи може поляки?" саме мене. "Як можна настільки не любити нашу Україну???,- написав мені патріотичний патріот. І запитав: "Звідки у вас взялась ця ненависть до всього істинно українського?". Прикінцева констатція: "Ви як були при совку совком, крім того польсько- московсько - жидівським, так і залишились, тільки ще хвороба загострилась!". Забув бідося згадати мою "жидівську" матір та запитати, коли я заберуся до Ізраїлю".

Милі друзі! Сьоме покоління нашої родини випустилося з університету. «Голос з Америки» переноситься на наступний тиждень.

+7
IMG_4474.HEIC2.20 MB

UHU Це зовсім не відомий німецький бренд універсальних клеїв, а легальна, зареєстрована «зареєстрована благодійна організація, заснована людьми, які зустрілися у 2014 р. на мітингах та заходах на підтримку України, які відбувалися у Вашингтоні». Переповідати історію її 12-річної діяльності не буду, кому цікаво – вам сюди: https://unitedhelpukraine.org Днями відвозили Ясю Яневську до офісу United Help Ukraine (вона там волонтерить ), отже вибору не залишилось: довелося зазирнути за лаштунки. Довідався: наразі UHU опікується чотирма великими програмами. Перша – «Захисники»: надають РЕБи, дрони, генератори, евакуйціні автівки, наземні роботизовані комплекси. Друга – тактмед: тренують щомісячно до 1000 військовослужбовців ЗСУ (від рядового до лейтенанта) в двох в центрах , розташованих у Києві та Львові. Системно працюють з «Хартією», Нацгварією та іншими структурами Сил оборони України. Розподіляють велику кількість допомоги (кожний контейнер «вагою» до 300 000 USD) через свій хаб в Дюсельдорфі. Забезпечують медикаментами більше 300 лікарень в Україні. Організували чотири «психологічних» хаби (Київ, Ірпінь, Івано-Франківськ, Чернігів), це для дітей та їхніх матерів. Окремий напрямок – підготовка соціальних робітників, які допомагають ветеранам які пройшли полон, пораненим, їх родинам. Третій кейс – гуманітарний. Як не дивно тут йдеться про закупівлю сонячних панелей та встановлення їх на водонапірних баштах, аби унезалежнитись від централізованої системи водопостачання. Фокус – Миколаївська область. Четвертий: адвокація України в кабінетах конгресменів та сенаторів: відвідують, переконують, пояснюють, доводять, інформують в кооперації з декількома десятками інших організацій. Це – American coalition for Ukraine. Добра половина учасників - чисто американські. Двічі на рік проводять захід, який називається Ukrainian Action Summit Участь в ньому беруть делегати від всіх штатів. Наприклад, тільки в квітні провели 445 зустрічей в Конгресі зі «своїми» представниками в Палаті Представників та Сенаті. Ефект такий: тільки в тому місяці отримали 60 додаткових голосів законотворців на підтримку проукраїнських законопроектів… Одним словом: вони працюють P.S. Ледь не забув: середньозважений річний бюджет – 15 мільйонів USD. Всі находження – виключно від мецентів.

tg_image_1632772893.jpeg3.38 KB

UHU Це зовсім не відомий німецький бренд універсальних клеїв, а легальна, зареєстрована «зареєстрована благодійна організація, заснована людьми, які зустрілися у 2014 р. на мітингах та заходах на підтримку України, які відбувалися у Вашингтоні». Переповідати історію її 12-річної діяльності не буду, кому цікаво – вам сюди: https://unitedhelpukraine.org Днями відвозили Ясю Яневську до офісу United Help Ukraine (вона там волонтерить ), отже вибору не залишилось: довелося зазирнути за лаштунки. Довідався: наразі UHU опікується чотирма великими програмами. Перша – «Захисники»: надають РЕБи, дрони, генератори, евакуйціні автівки, наземні роботизовані комплекси. Друга – тактмед: тренують щомісячно до 1000 військовослужбовців ЗСУ (від рядового до лейтенанта) в двох в центрах , розташованих у Києві та Львові. Системно працюють з «Хартією», Нацгварією та іншими структурами Сил оборони України. Розподіляють велику кількість допомоги (кожний контейнер «вагою» до 300 000 USD) через свій хаб в Дюсельдорфі. Забезпечують медикаментами більше 300 лікарень в Україні. Організували чотири «психологічних» хаби (Київ, Ірпінь, Івано-Франківськ, Чернігів), це для дітей та їхніх матерів. Окремий напрямок – підготовка соціальних робітників, які допомагають ветеранам які пройшли полон, пораненим, їх родинам. Третій кейс – гуманітарний. Як не дивно тут йдеться про закупівлю сонячних панелей та встановлення їх на водонапірних баштах, аби унезалежнитись від централізованої системи водопостачання. Фокус – Миколаївська область. Четвертий: адвокація України в кабінетах конгресменів та сенаторів: відвідують, переконують, пояснюють, доводять, інформують в кооперації з декількома десятками інших організацій. Це – American coalition for Ukraine. Добра половина учасників - чисто американські. Двічі на рік проводять захід, який називається Ukrainian Action Summit Участь в ньому беруть делегати від всіх штатів. Наприклад, тільки в квітні провели 445 зустрічей в Конгресі зі «своїми» представниками в Палаті Представників та Сенаті. Ефект такий: тільки в тому місяці отримали 60 додаткових голосів законотворців на підтримку проукраїнських законопроектів… Одним словом: вони працюють P.S. Ледь не забув: середньозважений річний бюджет – 15 мільйонів USD. Всі находження – виключно від мецентів.