Щит Ахіллеса

👑 "Стела Голоду" на острові Сехель біля міста Асуан, Єгипет Ієрогліфічний напис на стелі, викарбуваний за династії Птолемеїв, розповідає про період жахливої посухи та голоду тривалістю сім років під час правління першого фараона третьої династії Джосера. Мотив про семирічний голод був досить розповсюджений на давньому Близькому Сході. Така згадка міститься на шостій таблиці Епосу про Гільгамеша, коли розгнівана Іштар вимагає у свого батька Ану створити Бика Небес:

"Якщо ж ти Бика мені не сотвориш – Вдарю я Гільгамеша в його оселі, Прокладу я шлях у підземне царство, Підійму я мертвих, щоб живих пожирали,– Стане менше тоді живих, аніж мертвих!" Ану вуста розтулив, мовить він до цариці Іштар: "Якщо від мене Бика ти хочеш, Будуть в краю Урука сім років полови, Для худоби сіна ти повинна зібрати, Для звірини степової повинна трави зростити".

Ще одну згадку можна знайти у Старому Заповіті, коли Йосип тлумачив сновидіння фараона, передбачивши, що найближчі сім років будуть родючими, а потім настане сім років неврожаю:

Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї Єгипетськім. А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в Єгипетській землі, і голод винищить край. І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.

– Буття 41

Ніколи не питайте, що Гор зробив із салатом Сета 💀😭

Я – Одіссей, син Лаерта, великою хитрістю славний Серед людей багатьох, – до небес моя слава сягає.

– Одіссея. Пісня 9, 19-20 🏹 "Одіссей вбиває залицяльників Пенелопи" Ілюстрація Андре Бонамі (1880-1943) до книги "Повернення Улісса" (Le retour d'Ulysse), 1914 рік

Добірка хараппських печаток від Іраватама Махадевана, провідного дослідника Індського письма

Plato's Cave, but it's психологічний хорор ⚰️

🤯🤯😳

Присвячена Мардуку печатка часів Нововавилонського царства, що ілюструє один з етапів вавилонського міфу про створення світу (Енума Еліш). Містить напис: "Мардук, захисник душі, даруй мені життя".

Мардук, цар богів, крилата фігура з довгим серпоподібним мечем, зображений у битві з монстром хаосу Тіамат, що представлена тут як міфічна тварина, напівптах-напівлев. Тіамат – це біблійний Техом, безодня з книги Буття. Поруч – дерево життя. Епос про створення світу, що сильно вплинув на більш пізні семітські уявлення, ймовірно, був написаний за часів Першої династії Вавилону заради прославлення місцевого божества Мардука. Епос спочатку складався з шести табличок. Він добре відомий нам завдяки пізнішим ассирійським та вавилонським текстам. Легенда стверджує, що на початку існували лише дві сутності – Абзу та Тіамат, чоловіче та жіноче водні начала. Від них походять боги, що намагалися створити впорядкований всесвіт. Один з них, Еа, переміг Абзу та став богом прісних вод. Щоб знищити богів, які намагалися встановити порядок з хаосу, Тіамат створила одинадцять чудовиськ на чолі зі своїм чоловіком Кінгу. У битві, що розпочалася, і Ану, бог неба, і Еа втекли, залишивши лише Мардука, сина Еа, битися з Тіамат та її прибічниками. Перемігши, Мардук прикував одинадцять чудовиськ до зірок, що згодом були ототожнені з різними сузір'ями. Потім він розділив тіло Тіамат, половина якого стала твердю небесною, а інша – землею. Після того, як Мардук впорядкував рух планет, Еа призначив інших богів для виконання різних обов'язків і створив людину з крові мертвого Кінгу.

– "Давні печатки Близького Сходу", Річард Мартін (куратор близькосхідної археології з Музею природної історії ім. Філда, Чикаго), 1940 рік.

Мавпа Діоген (в принципі нічого не змінилося) 🙈

σύν μοι πῖνε συνήβα συνέρα συστεφανηφόρει, σύν μοι μαινομένῳ μαίνεο, σὺν σώφρονι σωφρόνει • When I am drinking, drink with me, With me spend youth’s gay hours: My lover equal-hearted be, Go crowned, like me, with flowers. When I am merry and mad, Merry and mad be you: When I am sober and sad, Be sad and sober too • Anonymous, Drinking Songs (Carmina Convivialia) Fragment 19 (Page, PMG) • συνηβάω - pass youth together with • συνεράω - gather together imago: Dancing maenad. Detail from an ancient Greek Paestum, made by Python, c. 330–320 BC, British Museum, London.