Релігійно-інформаційна служба України

СБУ заочно повідомила про підозру секретарю єпархії РПЦ, який фінансує війну Служба безпеки зібрала доказову базу щодо секретаря В’ятської та Слобідської єпархії В’ятської митрополії Російської Православної Церкви, причетного до матеріальної та фінансової підтримки військових підрозділів держави-агресорки у війні проти України. За матеріалами слідства, із початком збройного вторгнення рашистів ієрей організував місцевих парафіян, волонтерів і підприємців до регулярних зборів грошей і речей «для фронту». Зібрану і придбану спонсорську гуманітарку «на потреби передової» він передавав військовим рф, що воюють проти ЗСУ на території Луганської області. Задокументовано, що за ініціативи та участі фігуранта окупаційні війська отримували автомобілі, маскувальні сітки, зарядні станції, бліндажні свічки, медикаменти, тонни продуктів тривалого зберігання тощо. Відео та фотозвіти про «пастирські візити» разом із закликами до подальшого збору грошей і матеріальної допомоги окупантам російський клірик систематично розміщує на офіційних сайтах митрополії та прц, а також у соцмережі «ВКонтакті». «Окормлєніє» церковником окупаційних військ не залишилося без уваги влади РФ – у лютому ц.р. з нагоди «дня защітніка атєчєства» за підтримку т.зв. «сво» його нагородили почесною грамотою губернатора кіровської області. На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили фігуранту про підозру у фінансуванні дій з метою насильницького повалення конституційного ладу в Україні, повторно, тобто за ч.ч.2 і 3 ст.110-2 Кримінального кодексу України.

Друга, третя і четверта суботи Великого посту в календарях Церков візантійської традиції позначені як “заупокійні”. Цього року вони випадають 7, 14 і 28 березня. 🙏 Саме формулювання “заупокійна субота” є тавтологією, адже у тижневому циклі богослужінь кожна субота присвячена молитві за померлих. У цьому допомагають пересвідчитися тексти суботніх Вечірніх та Утреніх протягом року. Великопостові суботи по-особливому виділяють через те, щоб мати змогу поминати померлих на Божественній Літургії, яка не служиться протягом тижня. 👉Великий піст є часом покаяння, і як похідна від цього виступає тема молитви за тих, хто потребує прощення гріхів, але сам покаятися вже не може. Вона не підкріплена ніякими особливими текстами у літургійних богослужіннях, зокрема Вечірні та Утрені, а звичай молитися Парастас, недоречно названий “сорокоустом” (адже це мало би бути моління протягом сорока днів), є радше народним. Це богослужіння жодним чином не пов’язане з Великим постом і може служитися будь-коли. На практиці ж протягом тижня у Великому пості оголошують “сорокоусти”, а в суботу це саме богослужіння вже з його власною назвою Парастас з’являється після Божественної Літургії. 👉Якщо ж хочемо придивитися до особливостей другої, третьої і четвертої субот Великого посту, то слід звернутися до вже згаданих богослужінь добового кола. Цих особливостей, на відміну від днів вселенського поминання померлих (М’ясопусна субота та субота перед Зісланням Святого Духа), є небагато. На відміну від вселенського поминання померлих, яке передбачає особливу Вечірню, присвячену виключно цій тематиці, тут напередодні у п’ятницю ввечері служиться Літургія Передосвячених Дарів. Далі детальніше

Більшість українців вважають, що Церква повинна бути національно орієнтованою 52% опитаних українців вважають, що Церква повинна бути національно орієнтованою. Близько 60% українців вважають допустимим припинення діяльності окремих релігійних організацій, із них 82,6% висловилися за заборону УПЦ Московського Патріархату. Такі дані оприлюднив Центр Разумкова за результатами соціологічного опитування, проведеного в листопаді 2025 року на підконтрольних Україні територіях. Вважають, що Церква повинна бути національно орієнтованою, більшість греко-католиків (67%), вірних ПЦУ (66%) та відносна більшість «просто християн» (48%). Супротивники національної орієнтованості Церкви становлять більшість тих, хто не відносить себе до жодної релігії (58,5%) та більшість вірних УПЦ МП (53%). Як зауважують у Центрі Разумкова, у 2000 р. більшість (53%) громадян України виступали проти того, щоб Церква в Україні була національно орієнтованою (при 29% тих, хто підтримував таку позицію). Упродовж 2010-2020 рр. частка тих, хто виступає проти національної орієнтованості Церкви, коливалася в межах 37-43%, а частка тих, хто виступає за — у межах 31-34%. Однак, за даними опитування, що проводилося у 2021 р., частка тих, хто підтримує національну орієнтованість Церкви, зросла до 39%, а частка тих, хто виступає проти, становила 44,5%. За даними опитування 2022 р., після початку повномасштабної агресії Росії, частка тих, хто підтримує національну орієнтованість Церкви, зросла ще більше — до 49%, а частка тих, хто виступає проти, зменшилася до 32,5%. Ще більше стало прихильників національної орієнтованості Церкви у 2023 р. — 57% (при 27% тих, хто проти). Хоча у 2024-2025 рр. підтримка національної орієнтованості Церкви дещо зменшилася (до 52% у 2025 р. при 32% проти), однак, все одно істотно перевищує «довоєнний» рівень. Очевидно, припускають дослідники, прихильники такої позиції вкладають у це поняття позитивну конотацію «патріотичної позиції Церкви», а супротивники, навпаки — негативну конотацію «національної обмеженості». Також очевидно, що в умовах війни суспільний запит на патріотичну позицію Церкви істотно зріс. Як йдеться у дослідженні, 58,7% опитаних вважають допустимою заборону державними органами діяльності окремих Церков чи релігійних об’єднань. Із цих людей 82,6% висловились за заборону УПЦ Московського Патріархату. Також дослідження свідчить, що для 47,2% опитаних Церква є моральним авторитетом, для 37,9% – ні. Для більшості опитаних (54,1%) Церква відіграє позитивну роль в сучасному українському суспільстві. Лише 5,5% опитаних вважають, що ця роль є негативною.

#ЦитатинаВеликийПіст

Київська митрополія УПЦ МП затягує суд у справі про вихід із РПЦ, - ДЕСС Суд не розпочав розгляд по суті справи щодо невиконання припису про вихід Київської митрополії зі складу РПЦ. Сторона відповідача залучила іноземних адвокатів та ініціює затягування процесу. Про це повідомив голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський. «ДЕСС подав позов проти Київської митрополії Української Православної Церкви, …вона відмовилася виконати припис Державної служби з етнополітики та свободи совісті. Цей припис не вимагав від Київської митрополії нічого іншого, окрім виходу зі складу Російської Православної Церкви», - поінформував він. Єленський зауважив, що суд не розпочав розгляд питання по суті щодо невиконання рішення. «Адвокати Київської митрополії здійснюють масштабні заходи для затягування процесу, адже коли справа дійде до розгляду по суті, вони не зможуть пояснити, чому Київська митрополія витрачає стільки зусиль і коштів, зокрема сплачує послуги закордонних адвокатів, щоб залишитися у складі Московського Патріархату», - додав голова держслужби.

Російський народ відповідальний за війну проти України, — вважають віряни УГКЦ і ПЦУ та протестанти Із думкою, що «російський народ відповідальний за війну проти України», згодна більшість представників усіх конфесійно-церковних груп. Однак, якщо серед греко-католиків із цим згодні 97%, серед вірних ПЦУ — 90%, серед протестантів — 83%, то серед вірних УПЦ МП — 55,5%. Такі дані нового соціологічного дослідження оприлюднені сьогодні в Києві за круглому столі Центру Разумкова «Українське суспільство, держава і церква в умовах миру і війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2000-2025». Греко-католики та вірні ПЦУ (відповідно 89% і 72%) погоджуються з тим, що розпад Радянського Союзу мав більше позитивних наслідків, ніж негативних. Серед інших конфесійно-церковних груп з цим погоджується лише більше 50%. Серед інших тем у дослідженні вивчалося ставлення представників різних релігійних груп до суспільних інститутів. Як виявилося, найменше довіряють інститутам суспільства ті громадяни, які не відносять себе до жодної релігії. Так, Президенту України довіряють лише 30% з-поміж них, українській владі в цілому — 12%, опозиції — лише 9%. Представники основних релігійних течій загалом більше, ніж ті, що не відносять себе до жодної релігії, довіряють суспільним інститутам, хоча існують відмінності між представниками різних конфесій та Церков. Так, Президенту України найчастіше висловлюють довіру вірні ПЦУ (56%), дещо рідше — греко-католики (46%) та вірні УПЦ МП (44%).

#ЦитатинаВеликийПіст

Суспільні потрясіння відображаються на рівні релігійності українців, — нове дослідження Центру Разумкова Сьогодні в Києві відбувся круглий стіл Центру Разумкова «Українське суспільство, держава і церква в умовах миру і війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2000-2025», на якому були представлені результати нового загальноукраїнського соціологічного дослідження. За його результатами, різкі зростання рівня релігійного населення відбувалися в роки суспільних катаклізмів. Так, зокрема, у 2014 році дослідження зафіксувало зростання, порівняно з «довоєнним» 2013 р., числа віруючих з 67% до 76%, що є характерним для суспільства, яке опинилось у стресовій ситуації. І цей показник досі залишається найвищим за всі роки спостережень; надалі він знижувався і становив наприкінці 2021 р. 68% опитаних. У 2022 р., з початком повномасштабної війни, рівень релігійності знову виріс до 74% від опитаних. У наступні роки він впав і становив 70,5% у 2023 р., 68% у 2024 р. і 70% у 2025 р. Загалом, як зазначають у Центрі Разумкова, упродовж усього періоду досліджень — 2000-2025 рр. — українське суспільство демонструє досить високий рівень релігійності. Зберігається регіональний характер усіх аспектів релігійного і конфесійно-церковного самовизначення громадян України. Захід країни традиційно характеризується найвищим рівнем релігійності, Схід — найнижчим. Однак, порівняно з 2000 р. частка тих, хто вважає себе віруючими, у Центральному, Південному та Східному регіонах зросла, тоді як у Західному регіоні, вона порівняно з 2000 р., не змінилася. Разом з тим, у 2025 р. у Східному регіоні, порівняно з 2022 р., частка віруючих знизилася з 63% до 54%, у Центральному регіоні — з 76% до 71%. За результатами досліджень, зберігаються такі закономірності, як залежність рівня релігійності від статі, віку, типу поселення. Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах, порівняно з молодшими (у 2025 р. найменше віруючих серед 18-24-річних — 52%, тоді як в інших вікових групах — від 62% до 77%). Cеред жінок віруючих більше, порівняно з чоловіками (76% і 63% відповідно). Частка віруючих є дещо вищою серед жителів сіл (73%), ніж серед жителів міст (69%).

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав близько 15 млн грн надходжень у 2025 році. Це складає 20-30% від доходу довоєнного рівня. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів гендиректор заповідника Максим Остапенко. Як пояснив очільник лаври, заповідник заробляє на туристичній і професійній діяльності, оренді приміщень і послугах з експертизи. Ці доходи йдуть, зокрема, на підтримку об'єктів заповідника у належному стані, створення додаткової інфраструктури та проєктів розвитку. «На жаль, нашу діяльність ускладнює війна, обстріли, блекаути тощо. До прикладу, під час тривоги експозиції зачиняються, люди не можуть повноцінно відвідувати всі об'єкти лаври», – зауважив Остапенко. За його словами, надходження заповідника у 2022 році повністю просіли, і лише у 2023-2024 роках почали покращуватися. Проте вийти на довоєнний рівень для Лаври зараз практично неможливо. «Зараз ми маємо десь у кращому випадку 20-30% від довоєнного рівня. Тоді теж була своя специфіка: Covid, ціни трошки інші… Але навіть кількість відвідувачів була значно вищою. Зараз внутрішній туризм існує на 10-20% від довоєнного рівня, якщо не менше. Закордонні групи туристів теж вкрай обмежені. Зараз загальна кількість іноземних відвідувачів не перевищує 2 тисяч на рік», – розповів гендиректор. Остапенко стверджує, що до війни були часи, коли заповідник відвідували майже 2 млн туристів на рік. До слова, після завершення війни в Україні Києво-Печерська лавра, як популярний туристичний об'єкт, потребуватиме трансформації. Одним із варіантів може стати підхід, що його використовує Британський музей, вхід у який є безплатним для відвідувачів.

#ЦитатинаВеликийПіст

Під час Євромайдану Росія використала Києво-Печерську лавру проти українського народу як центр проведення своєї «спецоперації» Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів гендиректор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко. «У 2013 році, під час Майдану, російські олігархи проводили в Києво-Печерській лаврі «виставку». Начальником охорони там був Стрєлков-Гіркін. Поруч стояв Антимайдан і, власне, російська агентура. ФСБшники в рясах використовували Лавру проти українського народу як центр проведення своєї «спецоперації». Зараз ми бачимо наслідки цих «Дарів волхвів», – наголосив Остапенко. У січні 2014 року у Київ, де вирував Євромайдан, під егідою РПЦ було привезено «Дари волхвів» – православну святиню з грецького Афону. Фінансувалося це російським «православним олігархом» Костянтином Малофєєвим, а за охорону та безпеку «дарів» відповідав російський терорист Ігор Гіркін (позивний Стрєлков). Згодом «дари» повезли і в Крим. Уже в березні Гіркін брав участь у захопленні українського півострова, а у квітні із загоном бойовиків захопив Слов'янськ на Донеччині. Остапенко переконаний: Росія воює не за посадки в Донецькій області. «Давайте визнаємо: для них так звані «скрєпи», наші об'єкти культурної спадщини, які вони вважають своїми, – вони не менш важливі, ніж цілі міста, за які вони кладуть десятки тисяч життів своїх солдатів. Відповідно, це пов'язано із впливом, який вони мали на Україну через ці місця, зокрема Києво-Печерську лавру», – пояснив гендиректор заповідника.

Служба зовнішньої розвідки України на підставі розсекречених документів органів МДБ / КДБ СРСР розпочинає серію публікацій до 80-річчя Львівського псевдособору (8–10 березня 1946 року). 👉Ці матеріали дають змогу доповнити вже відому інформацію про організацію сталінським режимом спецоперацій із ліквідації Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) і поглинання її Російською Православною Церквою (РПЦ). 👉Зокрема, в архівних фондах розвідки виявлено й опрацьовано нові документи про оперативну розробку єпископів Івана Бучка і Теодора Ромжі, організацію подібних псевдособорів і здійснення інших спецзаходів зі знищення Греко-Католицької Церкви на Закарпатській Україні та в країнах Східної і Центральної Європи. Далі детальніше

#ЦитатинаВеликийПіст

#ЦитатинаВеликийПіст

#ЦитатинаВеликийПіст

Перша неділя Великого посту у Церквах візантійської традиції називається Неділею Торжества Православ'я і засвідчує остаточну перемогу над єрессю іконоборства. Цього року вона випадає 1 березня. Літургісти зауважили🧐, що деякі стихири на Вечірні свята зовсім не стосуються подолання іконоборства або стосуються його лише опосередковано. Натомість у цих текстах йдеться про старозавітних пророків. Наприклад, на стиховні: “Радійте, чесні пророки! Ви закон Господній добре зберегли та вірою своєю появились як непоборні та несхитні стовпи”. 👉Пояснюють це тим, що до ІХ ст., коли встановили Торжество Православ’я, Церква у першу неділю Великого посту вшановувала усіх пророків📜, які провістили Воплочення Христа. Воно і стало точкою дотику старих та впроваджених у ІХ ст. текстів. Бо ж деякі стихири, хоч і говорять про пророків, однак розвивають цю тему аж до Воплочення — головної богословської підстави вшанування ікон. Детальніше

‼️100 млн для ЗСУ зібрав о. Макарій Дутка і продовжує цю справу🙏✌️ Єромонах Студійського уставу Макарій Дутка прозвітував у соціальних мережах, що йому вдалося зібрати для різних підрозділів Української Армії 100 млн гривень. І на цьому він не планує зупинятися. Він закликав всіх поширювати інформацію про його збірки, щоби залучити більше людей до підтримки ЗСУ. «Шановні УКРАЇНЦІ, якщо максимально поширимо цю інформацію про мої збори, то декілька мільйонів зможу зібрати на ЗСУ. Бо інші люди розпочнуть стежити за моєю волонтерською діяльністю», — написав священик. Він повідомив, що за останні два місяці через тисячні поширення його повідомлень у соцмережах за ним почали стежити нових 8000 людей, що принесло чергових декілька мільйонів для Захисників. Отець Макарій запрошує всіх долучатися до пожертв: 👉Pay pal: Mykola Dutka makariyuniv@gmail.com 👉5457082527545474 Микола Дутка https://www.privat24.ua/send/gmq32 👉4441114429841834 Микола Дутка https://send.monobank.ua/jar/6o548eEajf

#ЦитатинаВеликийПіст

Серед тематичних субот і неділь Великого посту у візантійській традиції перша субота присвячена пам’яті мученика Теодора Тирона. Цього року вона випадає 28 лютого. 👉У цьому святі простежується звичай монашого середовища переносити з постових днів тижня на суботи й неділі пам’яті найвизначніших на його думку святих. Тому пам’ять св. Теодора Тирона святкується двічі: згідно з рухомим колом літургійного року — у першу суботу Великого посту, а згідно з нерухомим — 17 лютого. 📜Із першою суботою Великого посту пов’язана й історія чудесного втручання мученика Теодора Тирона в життя константинопольських християн. Передання розповідає, що імператор Юліан Відступник близько 361 р., аби поглумитися над ними, наказав у перший тиждень Великого посту всю їжу на ринку окропити ідоложертовною кров’ю. Детальніше

Європарламент: Християни залишаються найбільш переслідуваною релігією Європейський парламент наприкінці січня ухвалив резолюцію, в якій визнав реальну загрозу «християнофобії» у світі та підтвердив, що християнство сьогодні залишається найбільш переслідуваною релігією. У документі наголошено, що понад 380 мільйонів християн зазнають різних форм утисків, а в ЄС досі відсутній координатор з протидії антихристиянській дискримінації. У тексті резолюції European Parliament засудив усі форми расизму та дискримінації, включно з переслідуванням християн. Окремо підкреслено становище християнських громад на Близькому Сході — регіоні, де зародилося християнство. У документі зазначено, що ці громади, одні з найдавніших у світі, продовжують зазнавати: 🔸жорстоких переслідувань; 🔸дискримінації; 🔸примусового переміщення; 🔸обмежень свободи віросповідання. У резолюції також наголошується, що хоча в Європейському Союзі призначено координатора з протидії ісламофобії, аналогічної посади для боротьби з християнофобією не існує. Європарламент прямо заявив, що «християнство залишається найбільш переслідуваною релігією у світі», і це має бути враховано в політиці ЄС. Документ формально затвердив Звіт Європарламенту за 2025 рік щодо прав людини та демократії у світі, в якому повторено засудження: 🔸антисемітизму, 🔸ісламофобії, 🔸переслідування християн, 🔸ксенофобії, 🔸дискримінації за релігійною та іншими ознаками. Також закликано до створення або посилення механізмів повідомлення про дискримінацію та забезпечення ефективного правового захисту постраждалих.