Пресвітер Андрій Дудченко

Сьогодні у #FaithTalks порівнюємо дві світові релігії, які по-різному відповідають на одні й ті самі фундаментальні питання людського існування — християнство та буддизм. Разом із практикуючою буддисткою Наталією Треніною та ведучою Надею Лірою говоримо про природу страждання, спасіння і нірвану, Бога та абсолют, карму і гріх, молитву і медитацію, життя після смерті, реінкарнацію, мораль, свободу вибору та роль релігії в сучасному світі. https://youtu.be/G24cEBacIsM?si=GUIUjKrGrunirABV

Юрій Химич. Кінець 1940-х рр. Руїни Успенського собору Києво-Печерської лаври. Акварель.

Чи може обід бути служіння Богові? Обговорюємо богослов'я трапези з о. Петром Балогом (римо-католик) та Денисом Кондюком (протестант): https://youtu.be/XpqW6CEllcI?si=dIdrS_1u3ZmLQFyU Чи помічали ви, що протягом всієї біблійної історії спільний стіл часто стає місцем зустрічі з Богом, місцем примирення та гостинності? Проте сьогодні ми сприймаємо їжу лише як повсякденну потребу, не думаючи про її глибше значення. У новому епізоді подкасту «Богослов’я для життя» говоримо про місце трапези в біблійній історії, житті ранньої Церкви та християнській традиції. Разом із гостями розмірковуємо над тим, як змінювалося ставлення до спільних трапез, чому вони поступово втратили своє центральне значення для багатьох християнських спільнот і що на це вплинуло. Також обговорюємо зв’язок між трапезою, спільністю та поклонінням, значення гостинності для християнського життя.

Чи існує найсильніша молитва? Що таке справжня молитва і чи можна навчитися молитися правильно? У цьому #FaithTalks говоримо з архімандритом Серафимом Панкратовим. «Під час війни багато хто з нас почав молитися частіше. Але водночас у багатьох з'явилися нові питання: чи чує мене Бог, чому молитва залишається без відповіді, як молитися, коли боляче або страшно? Саме тому ми записали цю розмову - не для того, щоб дати прості рецепти, а щоб разом шукати чесні відповіді.» - каже продюсер проєкту Ернест Акопов. У цьому випуску: • Що таке молитва насправді • Молитва і медитація: у чому різниця • Чи існує «неправильна» молитва • Яка молитва є найсильнішою • Чому Бог не завжди відповідає так, як ми очікуємо • Як просити Бога правильно • Що означає, що Бог «чує» молитву • Молитва у час війни, страху та невизначеності • Ісусова молитва та короткі молитви протягом дня • Молитовне правило: традиція чи свобода • Як навчитися молитися уважно і щиро • Що робити, коли молитва стає важкою https://youtu.be/b0P_HgHnBAY

Наш прекрасний Київ з висоти готелю Дніпро. Вперше на цьому майданчику

Сьогодні завітав на конференцію-дискусію про богослужбові мови та календар в Україні. Мають бути відкриті обговорення цих питань заради порозуміння та майданчики, де можуть спілкуватися клірики та віряни різних юрисдикцій. Тут не більше пару десятків учасників, але щирі обговорення.

Сьогодні ми з Поліною кожен окремо мали бесіду в студії у Віталія Хромця: з Поліною дуже натхненно говорили про капеланство в сфері охорони здоров’я, а зі мною - про літургію в контексті незмінності та оновлення. Дякую за запрошення!

Ми створили парафіяльний акаунт в Інстаграмі, і там вже дещо є https://www.instagram.com/reel/DZS0s7hIKPM/?igsh=ZmQ2a24wYTMzbzh4

Сьогодні в КПБА був захист магістерських. Цьогоріч як ніколи - у мене аж п'ять магістрантів. Теми цікаві, попрацювали добре, пишаюсь своїми студентами!

Миттєвості таїнства...

Вірменська Апостольська Церква — одна з найдавніших християнських Церков світу. Вірменія стала першою державою, яка офіційно прийняла християнство, а її церковна традиція бере початок ще до хрещення Київської Русі. У цьому випуску #FaithTalks я спілкуюся з єпископом Маркосом Оганесяном, головою Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви. Говоримо про: • суперечки навколо 4 Вселенського собору; • причини розділення між православними та орієнтальними Церквами; • вірменську ідентичність, літургійні традиції та обряди; • геноцид вірмен і його вплив на церковне життя; • війну Росії проти України та відповідальність релігійних лідерів; • виклики збереження віри, культури та національної пам'яті. https://youtu.be/lfJ2T0b8zNo?si=l9hgilrl0jLDA06X

​У сучасній візантійській Літургії, як і в богослужіннях добового кола після читання Євангелія або інших читань з Святого Письма слідує т.зв. 'Єктенія усильного благання'. Витоки цієї єктенії лежать у давній традиції молитися за певні категорії людей, які після читань і проповіді мали б вийти з храму, бо з певних причин - тяжко з грішили або ще не були охрещені - вони не могли брати участь у подальшому богослужінні Церкви. Єктенія усильного благання, власне, була молитвою за тяжких грішників, які були на певний час відлучені від церковного сопричастя і мусіли виходити з храму разом із оглашенними, тими, над якими читали екзорцизми і тими, які готувалися до хрещення. Нині ця єктенія не має реального призначення. Вона просто дублює певні прощення мирної єктенії. Натомість в давніх джерелах нашої традиції можна побачити прекрасну альтернативу для цього дублювання - святкові єктенії. Їх теж молились після читання Євангелія з метою соборно подякувати Богові за ті чи інші благодаті, які Він виявив у ході Свого промислу щодо нас. Їх відновлення усунуло б непотрібне дублювання і суттєво збагатило б наше святкове богослужіння. Ось приклад такої єктенії на свято П'ятдесятниці: ЄКТЕНІЯ П’ЯТДЕСЯТНИЦІ αʹ Промовмо всі: Господи, помилуй. βʹ Христе Боже, Ти рибалок всепремудрими учинив, зіславши на них Святого Духа і через них зібрав усю вселенну, молимо Тебе, Господи: вислухай і помилуй. γʹ Ти учням Своїм благодать Духа Святого дарував, молимо Тебе, Господи: вислухай і помилуй. δʹ Ти просвітив учнів Своїх язиками вогняними, молимо Тебе, Господи: вислухай і помилуй. εʹ Ти через зішестя Духа Святого Твого на учнів Своїх усю вселенну навчив, що Ти Єси єдиносущний Отцеві, молимо Тебе, Господи: вислухай і помилуй. ω Спаси, Господи, народ Твій і благослови спадкоємство Твоє; навідай світ милістю Твоєю і щедротами, вознеси ріг християн за заступництвом Пресвятої, Пречистої Владичиці нашої Богородиці, Приснодіви Марії, і всіх святих Твоїх; молимо Тебе, Господи: вислухай і помилуй.

🕊 Зі святом П'ятидесятниці! А ще — нагадую, що 9 червня у нас конференція про богослужбові мови та календар в Україні. Так, та сама тема, яка може трішки підняти градус будь-яких посиденьок🙂 📍 Готель «Дніпро», конференц-зал, 1-й поверх (+ онлайн) 🕙 10:00 — реєстрація і кава Зал великий, місць наразі багато — але реєстрація закривається 3 червня (а вона обовʼязкова), тож хто ще надумав⤵️ https://forms.gle/VTN9MVXqZgsS2KCJ8

Цікавий захід планується, хотів би долучитися

Чи справді війни виграють не генерали, а шкільні учителі та парафіяльні священники? Розбираємо цю тезу Бісмарка в чесній та відвертій розмові про те, як формується людина, її совість, стійкість і здатність розрізняти правду від маніпуляції. У студії #FaithTalks: Віталій Хромець — доктор філософських наук, професор богослов’я Української Євангельської теологічної семінарії; Ірина Бойко — заслужений працівник освіти, директор київського ліцею №179, учитель історії вищої категорії. Говоримо про: • Що означає теза «війни виграють учителі і священники» — і чи це взагалі справедливо? • Як школа та Церква формують людяність і стійкість у час війни. • Чи можлива хороша школа під постійні повітряні тривоги. • Як учителю історії навчати об’єктивності, коли історія твориться просто зараз. • Освіта як процес формування особистості: де Україна між «передачею знань» і «вихованням людини». Запрошую: https://youtu.be/RkZYXv7BgIc?si=k0XEtuN19z9c1lnG

Online Round Table IS THERE A FUTURE FOR ORTHODOX THEOLOGY TODAY? Thursday, May 28, 2026, 7:30 p.m. EEST The fourth and last event for this year in the series “Time for Action” of the Volos Academy for Theological Studies will take place today, Thursday, May 28, 2026, at 7:30 p.m. Athens time (EEST), and its topic will be “Is there a future for Orthodox theology today?”. The speakers will be Paul Gavrilyuk, Aquinas Chair Professor of Theology and Philosophy, University of St. Thomas (St. Paul, Minnesota, USA) and President of IOTA; Michel Stavrou, Dean and Professor of Dogmatic Theology of Saint Sergius Institute of Orthodox Theology (Paris); and Haralambos Ventis, Professor of Philosophy of Religion, University of Athens. The discussion will be moderated by Pantelis Kalaitzidis, Director of Volos Academy. The languages will be English, French and Greek with simultaneous interpretation. The link for attending is https://us06web.zoom.us/j/82746711766

Після такої ночі не спиться Дякую Богу і нашим захисникам. Відкрив книгу Рована Вільямса "Про християнське богослов’я", яку колись читав, але вона така глибока, що хочеться читати знову. Ділюся з вами: --- Людина, яка будує своє життя певним чином, що прагне вірності й постійності у відносинах з Богом, богословствує — тобто говорить про Бога — своїми вчинками і всім своїм життям. Іконописець, літургіст, гімнограф — усі вони також виконують богословські завдання. Але лише в кризові моменти з'являються люди, які вважають своїм основним завданням узгодження й прояснення істин, що досі виявлялися й передавалися з покоління в покоління лише в «неформальній формі». І, звісно, з появою богословів криза поглиблюється багаторазово: у спробах укласти живе життя в схему великий ризик дуже багато втратити. Те, що в давній церкві засуджувалося як єресь, є, по суті, такими богословськими схемами, спрощеними й «підчищеними» настільки, що доводиться ставити запитання: чи справді тут ідеться про того самого Бога, про ту саму спільноту? (...) Якщо (тут ми вже переходимо до першого розділу) і існує така річ, як внутрішня цілісність богослов'я, не слід зводити її до прагнення все узгодити, все примирити й побудувати монолітну, квазінаукову богословську систему. Єдність і неперервність богослов'я набагато тонші; радше вони споріднені з єдністю й неперервністю людської біографії. Не можна дати визначення життю, поки воно не завершене — це стосується і життя церкви. І принципова незавершеність богослов'я — не вада, а невід'ємна якість, що нагадує нам про необхідність смирення — чесноти, без якої жодна розмова про Бога не заслуговує на назву богослов'я.