Фемкіно

🎞️Більшість героїв фільму «Будинок Слово» існували насправді. На фото Рая Троянкер — авторка еротичних віршів Фільм «Будинок Слово» – це історія про письменників та поетів «Розстріляного відродження». У 20-х роках XX століття за наказом Сталіна у Харкові збудували будинок, який згодом отримав назву «Будинок Слово». Тут під одним дахом зібрали найкращих представників української літератури, аби змусити працювати на благо радянської системи. Більшість з них ця система потім вбила. У Будинку Слова справді була атмосфера терору і страху. Письменників підслуховували і на них доносили свої ж – колеги, дружини, працівники. І прослуховували їх теж. Є докази про мікрофони у лампах, у стінах, які знаходили під час ремонту, розповідає ВВС Україна Любов Якимчук, співавторка сценарію. «Сюжет — вигаданий, але все, що стосується персонажів, біографічних даних у фільмі, це дуже вивірена історія» — говорить Олег Щербина, продюсер фільму. За його словами, у фільмі герої мають ті ж характери і зовнішньо схожі на літераторів. «Ті, хто будуть дивитися фільм, побачить літераторів і поетів практично такими, як вони виглядали і діяли насправді», — говорить продюсер. Історична драма «Будинок «Слово». Нескінчений роман» знята Тарасом Томенком за сценарієм, написаним ним спільно з Любов’ю Якимчук. У 2017 році він зняв документальний фільм «Будинок «Слово»», робота над яким надихнула на подальше дослідження епохи та персоналій. Зараз фільм у прокаті до 15.05. Хто дивився, пишіть враження (без спойлерів).

Це нам всім нагадування про те як насправді виглядає справжня текстура шкіри у зірок Ну тобто НОРМАЛЬНО що на ній є зморшки, бугорки, тіні, нечіткість овалу, заломи. НОРМАЛЬНО😘

На повазі вийшла моя колонка про ситуацію з блогером, який любить банити незручних жінок за незручні думки. Гадаю, відео з ютубу ресурсу видалити буде важче 🤡

І ще такий момент стосовно фемоптики. Звісно, ми розуміємо, що поведінка Марти — поведінка нездорової людини. Немає ніякого сенсу виправдовувати сталкінг. Але чому ми маємо вилізувати мужика, який наражав на небезпеку близьких і свою партнерку? Вони обидва травмовані і ментально нездорові люди, яким необхідна психологічна допомога. Та я не ставлю своєю метою звинувачувати і шукати «погане в поганих жінках». Без мене з цим чудово впорається більшість коментаторів в ТТ, мізогинів та сексистів. Без мене чудово знайдуть причини для звинувачень, недовіри, шеймінгу. Але я для себе вже давно створила правило: Довіряй спершу жінці. Бо їй ніхто не повірить. Її слова знецінять, з неї зроблять винну, її засоромлять, скажуть, що спровокувала, або звинуватять чому не пішла. В світі де досі існує віктімблеймінг, а слово чоловіка сприймається вагоміше — довіряй спершу жінці. Бо хто якщо не ми.

Фіона Гарві — прототип Марти з серіалу «Оленя». Вона хоче подати позов на авторів серіалу за наклеп та погрози смертю від переслідувачів Жінка дала інтервʼю і розповіла, що більшість фактів про неї, які показані в серіалі — брехня і перебільшення. Вона сказала, що не відправляла 40+к листів, не нападала на дівчину Ґадда, не звʼязувалася з його батьками та не принижувала його під час виступів. Вона заперечила, що була закохана в «цю дитину» і що це скоріше сам Ґадд шукав з нею контакту. Після виходу серіалу, багато глядачів почали розшукувати жінку, яка надихнула сценариста та головного актора на історію Марти. Після деанону, жінці почали надсилати погрози і залякувати смертю. Скажу так: Особисто в мене не викликає довіри мужик який зняв про себе цілий серіал і піарнувся за рахунок акценту на сталкерці жінці. Так, звісно цей серіал мав ефект і зняв певною мірою стигму з оприлюднення чоловіками випадків насильства. Це позитивний кейс. Але він не став після цього меншим мудаком, ніж був. Ну і про вплив серіалу на закріплення образу сталкінгу за жінкою я вже писала вище. Мене питають неодноразово «а що якби він був жінкою». Давайте чесно: поки у жінок досі немає базових можливостей вийти безпечно у ночі на прогулянку в парк і не боятися бути зґвалтованою, ми не будемо порівнювати відношення феміністок до жінок і чоловіків в схожих ситуаціях.

🔨Мені набридло, що людина зносить мені вже 2 відео в інсті і банить за мою думку, тому я викладу його сюди і поясню ситуацію Мова про відомого бʼюті блогера Єгора Андрюшина, про якого я майже нічого не знала ще 3 дні тому. Під його відео з фразою «нам треба максимальний ліфтінг ефект моя хороша тобі вже не 15» я залишила комент, що не виглядати на 15 це ок, зморшки це ок і що «любі жінки будь ласка не комплексуйте через вік». Єгор спитав чи чула я щось про почуття гумору. Типовий газлайтинг «ти просто не зрозуміла жарту». Я спокійно відповіла, що звісно чула, але ви ж самі розумієте як бʼюті індустрія нагнітає за вік і змушує жінок комплексувати, що вони не виглядають молодше. На цьому моменті мені прилетів бан😂 Я здивувалась і вирішила записати відео про шкідливість розповсюдження наративів «тобі вже не 15, треба виглядалти молодше!», де згадала про чудову книгу «Міф про красу». Відео набрало 10+ к переглядів, його видалив інст за порушення авторських прав. Мені важливо донести думку на свою аудиторію, тому я перемонтувала і знов виклала. Знов прилітає страйк і відео видаляється за скаргу. Я вирішила перевірити, чи міг блогер побачити це відео і почати кидати страйки. І що ви думаєте? Я не змогла знайти його сторінку, бо він мене забанив в інсті. Я не знаю що саме так лякає Андрюшина в моєму відео і з чим він настільки не згоден, що зносить його навіть в інсті. Але ситуація не виглядає здоровою і демонструє, що: великий блогер, який працює на жіночу аудиторію, має на неї вплив, заробляє на ній — розповсюджує шкідливі думки для жінок, а всіх хто намагається хоч щось протиставити просто затикає. Мені б не була важлива ця ситуація і яб забила на це, як би це не був блогер з жіночою авдиторією на 400 тисяч. Тож повторюю ще раз: Любі! Старіння і зміна зовнішності з віком — це нормально. Не виглядати молодше свого віку — теж. Будь ласка, не комплексуйте через вік та зморшки. І не вірте блогерам, які своїми діями намагаються викликати в вас комплекси чи зневагу до своєї зовнішності 🩷

Я дуже поважаю Ла Страду і це не пост-дойоб, але спіймала себе на думці знов, коли ще дивилася серіал Завдяки серіалу зʼявилося більше любителів нагадати про те, що «а жінки теж» і зробити з жінки-героїні серіалу таке собі обличчя сталкінгу, а чоловіків жертвами. Тобто перетягнути ковдру на сторону чоловіків, іф ю ноу ват ай мін. І коли ми беремо цей образ з серіалу (так він заснований на реальних подіях) і переносимо його як приклад на статті про небезпеку сталкінгу, ми розмиваємо факт того, що більше 76% жертв сталкінгу — саме жінки і що саме жінки були найчастіше зґвалтовані чи вбиті сталкерами. Це я до того, що мені не дуже подобається закріплення цього образу за жінкою через популярність серіалу.

Окрім кіно, я також люблю шутери, тому рекомендація для олдів які люблять всесвіт «Термінатора» Майже всі ігри, створені на референсах про Термінатора — повне лайно. Але ця гра від польської студії мене приємно здивувала. Найприємніше, що тут є пасхалки до перших двох фільмів (які можна визнати найкращими частинами серії), а також прикольні сюжетні підводки. Ви навіть зможете зустрітися з Коннором і побачите бункер спротиву, змальований з оригінального фільму. Атмосфера як і має бути — похмура, тривожна, сувора. Тут є те, що я люблю в іграх — цікавий сюжет, можливість впливати на події, діалоги з вибором, приємна промальовка, не напряжний геймплей. Стелс тут не дуже добре працює, тож цю гілку качати сенсу немає, можна просто всіх нищити з лазерної пушки. А ще, якщо надумаєте передивитися Термінаторів, рекомендую почати саме з гри. ПіСі: Сара Коннор була моєю крашихою в дитинстві.

Ох, це правда. Як часто ми замовчуємо наші справедливі зауваження і ковтаємо образи, бо думаємо, що нічого не зміниться і нащо витрачати час/сили. Але саме ця небайдужість — рушійна сила жінок до змін 💪

Читаю зараз цікаву феміністичну книгу і буду вам скидати цитати з неї. Як прочитаю, поділюся враженнями.