ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

⚡️ Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9665, який передбачає посилення відповідальності за знищення або пошкодження лісу, незаконну вирубку дерев та незаконний продаж деревини Що змінюється? ✔️ Встановлюється адміністративна відповідальність за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини без документів, які підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості. ❗️Такі порушення каратимуться накладанням штрафу на громадян у розмірі від 510 - 15300 грн, на посадових осіб від 3400 - 15300 грн. ✔️ Встановлюється кримінальна відповідальність за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, без документів, які підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене у значному розмірі. ❗️Такі порушення каратимуться накладанням штрафу від 34000 - 51000 грн або обмеженням волі на строк до трьох років.

🧣 Одне з найголовніших завдань кожної родини – щоб у домі було тепло взимку. А в умовах повномасштабної війни, коли ворог щодня обстрілює об'єкти енергетики та знищує інфраструктуру, треба вже зараз подбати, про опалення в будинку в холодну пору року. У нашому новому проєкті “Теплі історії” ми розкажемо, як українці готуються до зими, які обирають способи забезпечення тепла в будинках, та як у цьому їм допомагає паливна деревина. Антон Пушкарь з Полтавщини – постійний покупець дров у Розсошенському лісництві. Вісім років тому чоловік вирішив обладнати будинок твердопаливним котлом, аби стати незалежним від газу. Каже, так економніше та тепліше. Для опалення купує дрова дуба та ясена. 💬У мене будинок 90 квадратних метрів. Щороку купую 15 кубів дров. Цього вистачає на осінньо-зимовий період, щоб у домі завжди було тепло. Я прорахував, що опалювати дровами значно дешевше, а ще паливна деревина зберігає більше тепла в домі, – розповідає чоловік. За покупкою звертається у Розсошенське лісництво. Воно знаходиться найближче, всього за 2 кілометри від Великого Тростянця, де мешкає Антон. 💬Дрова купую ще влітку, або на початку осені. Тоді вони сухі й заїхати у ліс можна, немає багнюки. Дуже зручно, коли у лісництві все підготували. Напиляли, склали. Треба тільки приїхати – завантажити та забрати продукцію. Попросив у сусіда, щоб допоміг з перевезенням дров на його вантажівці, – каже Антон Пушкарь. Процедура купівлі дров за словами чоловіка займає небагато часу. Приїхав, склали договір, домовилися, якого дня забирати. Все чітко й зрозуміло. Та й довіра до працівників лісництва значно більша, аніж до інших невідомих продавців дров. 💬Дрова беремо тільки у лісництві, бо їм більше довіряємо. Тут не дурять. Уся кубатура, складометри сходяться,– додає покупець. Чоловік сподівається, що складну зиму, яку прогнозують через масові обстріли об'єктів енергетики, його родині вдасться провести у теплі. Для цього він уже забезпечений дровами. За місяць-півтора деревина гарно підсохне і якраз до опалювального сезону матиме найкращу тепловіддачу. Тож його родина – дружина, донечка 6 років та мати, навіть за найскладніших обставин, будуть з теплом. 🪵Ми ж готові забезпечити населення паливною деревиною. Для цього маємо наявний ресурс та нагадуємо, що дрова слід заготовляти вже зараз, аби взимку не було ажіотажу.

🐎🌲Лісівники ДП "Ліси України" врятували кобилу з Донеччини 📍У Хлипнівському лісництві Звенигородської філії ДП "Ліси України" мешкає чарівна кобила на ім’я Трояндочка. Так її назвали лісівники, оскільки вона з Донеччини, а Донецьк відомий як місто мільйона троянд. Переживши важкі часи війни, Трояндочка тепер знайшла безпечний прихисток у лісівників Черкащини. До лісівників кобила потрапила через військових. У березні 2023 року вона сама прийшла до військових, які обороняли позиції неподалік від Донецька. 💬"Ми були на ротації на Донеччині, був холодний, сирий березень. Навкруги пустка, і раптом ми побачили лоша, яке йде прямо до нас. Воно підійшло і дозволило себе вести," — розповідають військові. Тварина була серйозно поранена, виснажена, її тіло було в уламках від обстрілів, а на одну ногу вона взагалі не ставала. Військові викликали ветеринара, щоб підлікувати Трояндочку, адже залишатись у зоні бойових дій було смертельно небезпечно. Шукаючи безпечний прихисток для кобили, військові звернулися до лісівників, які раніше вже допомагали їхньому підрозділу. Лісівники без вагань погодилися прийняти й дбати про тварину. 💬"Ми забрали її у серпні 2023 року. Вона була ще лошам — поранена і налякана. Сьогодні Трояндочка виросла, стала сильною і енергійною. Їй дуже подобається на Звенигородщині, а найкраще — те, що у неї тут є компанія. Вона живе разом з двома іншими кіньми — Мальвіною і Графом," — розповідає пані Віра, яка доглядає за кіньми у Хлипнівському лісництві. 💚Цього року Трояндочці виповнилося 3 роки. Вона належить до Донської породи коней, відомої своєю витривалістю та відданістю господарю. Трояндочка щиро полюбила своїх нових опікунів, але найбільше прихильна до тих, хто приходить її обіймати.

🚨 Героїчна боротьба з вогнем: пожежник ДП «Ліси України» про роботу під обстрілами на прикордонні Сумщини Руслан Чернушек, 31-річний водій пожежного автомобіля Свеської філії ДП «Ліси України», вже понад два з половиною роки працює в прикордонних лісах Сумщини, що перебувають під постійними ударами рф. Водієм пожежного автомобіля, або «пожарки», як називають її лісівники, Руслан працює з 2021 року, і порівняння його роботи до початку повномасштабного вторгнення та зараз — це «небо і земля». До війни пожежі траплялися рідко і швидко ліквідовувалися. Нині ж підрозділ щоденно виїжджає на виклики, хоча близько 15 тисяч гектарів лісу залишаються недоступними через потенційне замінування. Особливо небезпечно працювати поблизу кордону. «Від нашого гаража до кордону — 15 кілометрів, а за 5 км ми вже не їдемо, адже шанси повернутися звідти мінімальні», — розповідає Руслан. Прикордонники зазнають, що ближче до кордону вже вигоріла велика частина лісу – старі й молоді дерева, лісова підстилка, що роками слугувала домом для невеликих тварин. 💬 «Гасити лісові пожежі важко навіть у мирний час, але під час війни це стає справжнім випробуванням», — підкреслює Руслан. Він згадує, як одного разу разом із головним лісничим понад три години не могли дістатися до пожежі через постійні обстріли. «Тільки виїдемо, як вже дзвонять, що летить в наш бік, і ми змушені ховатися. Одного разу ворожий літак скинув бомбу буквально через дві секунди після сигналу тривоги, часу на сховок просто не було», — ділиться він. Постійні артилерійські обстріли та авіаудари стали буденністю для лісівників. «Дрони скидають вибухівку, а керовані авіабомби здебільшого падають у ліс. Хоч це краще, ніж якби вони влучали в населені пункти, але ліс страждає — згорає до тла», — говорить Руслан. Літо та початок осені 2024 року видалися особливо важкими: пожежі спалахували майже щодня, і команда лісової охорони безперервно виїжджала на гасіння. «Три місяці не було дощів, а обстріли спричинили масові загоряння. Однією з причин пожеж стали банки з запальною сумішшю, які ворог скидає з дронів. Від удару об землю вони викликають займання, яке швидко переростає в масштабну пожежу», — розповідає Руслан. Процес гасіння починається з повідомлення диспетчерської, де чергують пожежні спостерігачі. Лісова охорона швидко вирушає на місце загоряння, залучаючи техніку та трактори, щоб наблизитися до вогню. Руслан не лише подає воду і допомагає в гасінні, але й відповідає за безпеку пожежного автомобіля, завдання якого — повернутися неушкодженим. Руслан Чернушек та його колеги працюють під постійною загрозою, проте, незважаючи на небезпеку, вони продовжують свою справу. «Ми рятуємо не лише ліси, а й захищаємо місцеві села. Якщо не зупинити вогонь у лісі, він може дістатися людських домівок», — наголошує Руслан. Їхня робота — це щоденний подвиг, адже кожен виїзд на пожежу становить загрозу для здоров'я, а інколи й життя, але вони продовжують боротися з вогнем заради збереження природи.

Знайомтесь, це Олег Несен - 38-річний водій пожежного авто Черкаської філії ДП "Ліси України". 🇺🇦Він - приклад справжнього патріота. Війна застала його у Польщі, ні на мить не вагаючись, він одразу вирушив в Україну і став до лав ЗСУ. Півтора роки захищав Україну від ворога в найгарячіших точках Донеччини - під Марʼїнкою, Лиманом. 🌲Після демобілізації знайшов роботу у Дахнівському лісництві. Працювати почав у квітні цього року і за 7 місяців пройшов справжній вишкіл. У червні з іншими екіпажами з Черкащини чоловік брав участь у гасінні лісових пожеж на Харківщині, а у вересні - чотири дні на Дніпропетровщині, звідки одразу вирушили на Полтавщину. Там протягом пʼяти днів безупинно гасили наймасштабнішу лісову пожежу в Україні. 💬"В перший день приїзду на Полтавщину ми одразу приступили до роботи. Умови були складні: висока температура і сильні пориви вітру провокували швидке поширення вогню. Рятувальники стояли по периметру пожежі, щоб не пускати вогонь далі, а лісівники безпосередньо гасили всередині. Ми з колегою гасили ділянку верхової пожежі. Через вітер вогонь дуже швидко пішов по кронах і буквально за хвилину підійшов до місця де ми стояли. Ми дуже оперативно відбили вогонь, щоб не опинитись в оточенні вогню", - розповідає чоловік. За його словами, гасіння лісових пожеж - це небезпечна робота, але він звик до напруги. Війна загартувала Олега. Крім того, до війни він 12 років працював в пожежній охороні на Київщині і Черкащині, тож досвід має великий. 💬"На Полтавщині ми регулярно працювали з екіпажем з Чигиринської філії. Бути в команді з земляками значно легше. Всі ми відпрацювали на 200%, бо розуміли, що це наш обовʼязок", - додає Олег. Працювати у ДП "Ліси України" Олегу подобається. Особливо цінує хороший колектив та перспективи розвитку. Зараз працює на сезонній посаді, та планує залишитись і надалі. Навіть вступив в училище, щоб здобути лісівничий фах. Ми раді мати такого колегу і бажаємо йому успіху у лісовій галузі.💪🏻🌲

🕯️ Сумна звістка надійшла до лісівників Столичного лісового офісу. Загинув працівник Звягельської філії ДП «Ліси України» на Житомирщині Валерій Зандер. Йому лише нещодавно виповнилося 30 років. Валерій почав працювати в лісовому господарстві у 2014 році як верстатник. Він займався обробкою деревини, умів налаштовувати складне обладнання і дбав про якість роботи. На роботі Валерія цінували за вміння швидко вчитися. Він добре розумівся на різних породах дерев та їх властивостях. Колеги згадують, як Валерій приходив на допомогу, коли траплялися складні завдання. Завжди знаходив спільну мову з усіма в колективі. 3 лютого 2023 року лісівник був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він став частиною 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука, відомої також як бригада НГУ «Рубіж». Валерій служив навідником-оператором, виконуючи важливі бойові завдання. Побратими цінували Валерія за спокій та витримку. Вони казали, що навіть у найскладніші моменти він зберігав спокій і тверезо оцінював ситуацію. Підтримував товаришів добрим словом і був готовий поділитися останнім. Його називали надійним другом, на якого можна покластися у бою. 🇺🇦 До останнього виконував свій обов'язок, прикриваючи побратимів. Загинув 6 жовтня під час наступу ворожих сил та постійних артилерійських обстрілів на Сіверському напрямку. Валерій залишиться прикладом сміливості та людяності для нас. Ми будемо поруч з його родиною, щоб підтримати їх у цей непростий час.

На фото - Микола і Дмитро Курани. Обидва лісівники. Микола зараз служить у 14-й бригаді. А Дмитро періодично приїздить до нього із допомогою. Не на словах. А реально брат за брата. Дмитро працює начальником автотранспортного цеху Маневицької філії ДП "Ліси України". Про свого брата каже: «Та я сам із нього в шоці». Він великий щирий патріот - тут навіть без краплі пафосу. Тато 3-х дітей - служби міг уникнути без проблем. Але ні, не міг. Бо хто, як не він. Пішов служити на другий день повномасштабної війни. Але це вже Микола був професійним військовим. Тому що для нього війна реально почалася в 2014-му. Саме тоді вперше став захищати країну зі зброєю. Потім було кілька років перерви на цивільне життя. Робота в лісі - тодішніх Колківському, Маневицькому, Поліському держлісгоспах. А останнє місце роботи перед службою - помічник лісничого Розничівського лісництва Колківської філії. Причому Миколі - лише 31. А він уже професійний військовий, лісівник і багатодітний тато! «Про нього хлопці кажуть, що незамінний. Дуже відповідальний. Всюди в нього ідеальний порядок і все по поличках. А ще йому всього завжди вдосталь. Ніколи сам нічого не попросить. А візьме тільки тому, що реально є потреба. Бо розуміє, що так полегшить життя побратимам. Остання наша поїздка - ми завезли автозапчастини, необхідні засоби та продукти. У нашому колективі - маю на увазі філію та й загалом усю галузь - допомога та підтримка колег на передовій у пріоритеті. Завжди закриваються потреби. А раніше ми завозили й автівки. Одну я купував особисто, а буса передали шведи в партнерстві з нашими лісівниками», - розповідає Дмитро. Українці непереможні.

Підбиваємо показники ДП "Ліси України" за 9 місяців⚡️— генеральний директор підприємства Юрій Болоховець У черговий раз переконуємося у правильності рішення про відмову від переробки. Цього року ми більше не утримуємо нерентабельні цехи, натомість активніше продаємо ресурси на ринок за цінами, що визначаються біржовими торгами. Загальний обсяг реалізації зріс до майже 9,3 млн м³ порівняно з 8,7 млн м³ у минулому році. Драйвером зростання стала кругла деревина — її обсяг реалізації збільшився на 562 тис. м³, досягнувши 4,4 млн м³. У грошовому вираженні, порівняно з минулим роком, кругла деревина принесла додаткові 2,1 млрд грн. Однак одночасно проявилися й інші чинники, які призвели до зменшення доходів. Падіння цін скоротило надходження коштів від реалізації дров промислового використання — порівняно з минулим роком, приблизно на 330 млн грн. Зросла вартість послуг підрядників, а відповідно й витрати на заготівлю (замість тіньового "бартеру" тепер прозорі відносини на базі ринкових розцінок). Ми більш ніж у два рази збільшили безоплатні поставки деревини ЗСУ — до 305 млн грн. Проте компанії вдалося утримати чистий прибуток на рівні минулого року — 2,6 млрд грн, а також рівень рентабельності (понад 15%). Завдяки відмові від переробки ми отримали додаткові ресурси для допомоги фронту, підвищення зарплат працівникам нижчої ланки, інвестицій в основні фонди та формування ринку заготівельних послуг. Упродовж усього року середня ціна на лісоматеріали повільно, але стабільно знижувалася. Однак я сподіваюся, що за підсумками чотирьох кварталів ми перевершимо минулорічні економічні показники. Процес трансформації допоможе компанії стати сильнішою, і в нас з'явиться міцна основа для зростання у наступні роки.

⚡️ В ефірі перший випуск авторського проєкту Ксенії Григорʼєвої “Гостро”🌶️ Перший герой проєкту – директор Філії "Південний лісовий офіс" ДП "Ліси України" Олександр Грицай. Говоримо про лісове господарство Миколаївщини та Одещини, найбільшу висадку і співпрацю з екологами, приживлюваність, наслідки війни, проблеми з кадрами та на інші теми. Долучайтеся до перегляду 🎬 https://youtu.be/bYB2Fpnwl_M?si=-VxOxnXNaeyopX1b

ДП «Ліси України» переводить працівників з прифронтового прикордоння у більш безпечні місця ❤️‍🩹 Серед них — родина Єрьоменко. Голова сім'ї, Сергій Єрьоменко, донедавна працював водієм у Краснопільській філії ДП «Ліси України». Проте після ракетних атак, обстрілів та трагічної загибелі колеги прямо на його очах, Сергій прийняв важке рішення — змінити місце роботи та вивезти свою дружину і чотирьох дітей у більш безпечний район області. 💬 «Краснопілля — мій рідний край. Тут я народився, виріс і створив свою сім'ю. Спочатку працював водієм у місцевому агролісгоспі, але три роки тому вирішив перейти до філії ДП «Ліси України». Зарплата і умови праці тут значно кращі. Робота приносила задоволення — обслуговування техніки на високому рівні, все необхідне було під рукою. Відчувалося, що тут дійсно піклуються про працівників і створюють комфортні умови», — розповідає Сергій. 💬 «Моя робота полягала в завантаженні та розвантаженні лісоматеріалів. Це непроста справа, весь час у русі. Багато залежить від дороги, адже ліс — це не автомагістраль: яри, схили, ями. Взимку замітає, восени підтоплює. Потрібно бути дуже уважним і обережним, щоб під час роботи не травмувати ні себе, ні інших», — ділиться він. Краснопілля знаходиться всього за 10 км від кордону з рф, тому тут завжди напружена обстановка. Однак родина Єрьоменко тривалий час не збиралася залишати рідний дім. Трагічна подія змусила їх змінити рішення. 15 серпня рф завдала авіаудару керованими авіаційними бомбами (КАБ) по одному зі структурних підрозділів філії, де працював Сергій. Під час удару загинув його колега, водій маніпулятора Олег Рибалко, а Сергій був лише в кількох метрах від місця трагедії... 💬 «Я вижив, бо впав на землю. Олег стояв і він загинув … - Мені пощастило, я лише обійшовся мінно-вибуховою травмою. Після цього я був на лікарняному, а в цей час рф й надалі обстрілювали Краснопілля всім, чим тільки можна. Прилетіло в 50-ти метрах від нашої хати, побило дах, осколки валялися в дворі. Тоді й зрозуміли, що залишатися вже більше не можна». Дружина Сергія, Таміла, з початку війни одразу почала волонтерити. Небайдужа до людей, вона разом із подругами й знайомими зібрала та передала велику кількість допомоги для ЗСУ. Розуміючи, що ситуація стає дедалі небезпечнішою, Таміла вирішила шукати можливості для переїзду. Вона звернулася до відділу кадрів генерального офісу ДП «Ліси України» з проханням допомогти знайти роботу в більш безпечному місці. Їм запропонували кілька варіантів у різних регіонах, але родина вирішила обрати найближче до дому місце — Роменське лісництво. Таміла зазначає, що хоч вони й залишилися в області, на новому місці їм значно спокійніше. 💬 «Тут люди живуть, посміхаються. Ми настільки були на стресі у Краснопіллі, що вже почали сприймати за норму, коли, наприклад, треба в магазин, а ми приймаємо рішення не їхати разом, бо раптом щось трапиться і діти залишаться сиротами. Неможливо так жити… Ми зібрали необхідні речі, деякий одяг, речі дітей ну і звісно нашого песика Байрактара» - ділиться жінка. 💬 «Я дуже вдячна лісівникам. Нам допомогли і в Краснопіллі, і тут в Ромнах. Дали вантажну автівку, допомогли з речами. Це так важливо відчувати, що ти маєш підтримку. Було складно знайти житло, бо зараз багато переселенців. Навіть на шахраїв натрапили. Є багато будинків, які вже роками стоять закриті – там дозволяють жити безкоштовно. Колеги чоловіка з Роменського лісництва пропонували приїхати, допомогти навести лад, але, маючи 4 малих дітей, ми не розглядали такий варіант. Нам пощастило знайти житло у місцевої жительки. Орендуємо будинок і дуже-дуже чекаємо закінчення війни, щоб повернутися додому». Родина Єрьоменко, як і багато інших, змушена була залишити рідний дім не зі своєї волі, а через постійну загрозу життю. Проте навіть у таких умовах вони не втрачають віри і будують життя. Таміла не полишає волонтерської діяльності, допомагаючи тим, хто залишився в зоні бойових дій, а Сергій продовжує працювати в ДП «Ліси України», яке потужно підтримує економічний тил країни.

🪖 Автосервіс та дрони: лісівники Карпатського офісу продовжують допомагати ЗСУ 16 дронів від лісівників Карпатського лісового офісу поїхали на передову. Ці «пташки перемоги» без зусиль можуть знищувати важку техніку ворога чи утилізовувати бліндажі та піхоту oкупантiв. З вірою у Збройні сили України, з надією на перемогу, лісівники Карпатського лісового офісу, витрачаючи власні кошти, активно допомагають армії з перших днів повномасштабного вторгнення. Лісівники постійно перебувають на зв’язку з колегами-воїнами. Намагаються оперативно закривати усі їхні потреби. 💬 «На фронті ситуація змінюється щохвилинно. Те, що було актуальним одного дня, наступного уже може втратити свою цінність. Ми розуміємо, що потрібно усі сили зосередити на боротьбі за перемогу. А для цього армія і тил мають бути разом. Тому ми продовжуємо активно виконувати запити військових частин, підтримувати наших захисників на фронті, щоб наблизити перемогу», - зауважує Ігор Чебан, директор офісу. Нещодавно лісівники відремонтували пікап Ford Ranger для 68-ї єгерської бригади. Авто вірою і правдою служило захисникам на Покровському напрямку, але в останньому бою зазнало значних пошкоджень. Покійний майстер лісу Ямницького лісництва філії "Івано-Франківське лісове господарство" Іван Ленюк ще встиг відправити авто до колег на ремонт, а згодом героїчно загинув внаслідок мінно-вибухової травми. Лісівники ДП "Ліси України" не припиняють допомагати ЗСУ: ремонтують і закуповують автомобілі, запчастини, спецінструмент, тепловізори, зарядні станції, обігрівачі, медикаменти та продукти харчування.

🕯️ Лісівники ДП «Ліси України» отримали трагічну звістку про загибель свого працівника – 56 річного Леоніда Никоненка з Київщини, під час ворожого обстрілу українських позицій на Харківщині. Після школи розпочав навчання в Добровільному товаристві сприяння армії, авіації і флоту (ДОСААФ). Опанував ази водійської майстерності та надання першоїї медичної допомоги. Ці навички стали в пригоді, коли Леоніда призвали на службу до Афганістану. Саме там молодий солдат зіткнувся з суворою реальністю війни. Служив у мотострілецьких військах, де брав участь у небезпечних бойових операціях. Зміг врятувати не одне життя своїх друзів. Цей досвід назавжди загартував характер. Згодом знайшов себе у лісовому господарстві. З березня 2015 року обіймав посаду майстра лісу Веприківського лісництва. На цій посаді він відповідав за догляд за лісовими насадженнями, організацію лісовідновлювальних робіт та охорону лісу. Колеги знали Леоніда як старанного та відповідального працівника. На початку травня 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Він служив сержантом і водієм у складі Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота. На жаль, 27 вересня під час мінометного обстрілу в селі Приліпка Харківської області обірвалося життя нашого захисника. Леонід Никоненко назавжди залишиться в серцях дружину Ольгу, сина Дениса та доньку Юлію, онучок Аріну та Дарину, а також братів Олександра і Валерія.

Закликаємо громадян не палити залишки рослинності на сільгоспугіддях❗️ На тому тижні ми повідомляли про дві великі локалізовані пожежі у Малій Перещепині та у Борівському лісництві філії “Полтавське лісове господарство”. Минулими вихідними їх повністю ліквідували. Але скільки б ми не зверталися до населення не палити таку рослинність - реакції не бачимо. За цей тиждень сталося дві нових великих пожежі. Одна через людську безвідповідальність. 29 вересня у Чемужівському лісництві поблизу Змієва невідомі підпалили очерет на місцевому болоті. Вогонь перекинувся на лісовий масив. Два дні тому пожежу вдалося локалізувати на площі 17,2 га. До гасіння від ДП “Ліси України” були залучені 11 пожежних автомобілів, 2 пожежних модулі,2 трактори з плугом, 35 працівників лісової охорони. Допомагали підрозділи ДСНС. Зараз гасять залишки вогню. Окрім людського фактору клопотів додає війна. Інша велика пожежа 3 жовтня розгорілася у Павлоградському лісництві. Вогонь перекинувся з луків куди впав уламок ракети. Пожежу вдалося локалізувати на площі 40 га. Гасінням пожежі займаються 5 працівників лісової охорони, 2 пожежних машини і 1 трактор. Так як це велика пожежа (більше 5 га), залучені працівники ДСНС України. За останню добу внаслідок падіння уламків ворожих дронів та ракет виникло 10 невеликих займань на Київщині, Полтавщині, Дніпропетровщині та Кіровоградщині. Їх працівники лісової охорони ліквідували за лічені хвилини. Як бачимо, знову на цьому тижні велика пожежа через байдуже ставлення людей до природи. Знову палять суху рослинність. Страждають десятки гектар лісу. У більшості регіонів дощів не було місяцями. Сухий грунт сприяє швидкому поширенню вогню. За попередніми прогнозами синоптиків, найвищий рівень пожежної небезпеки зберігатиметься скрізь, крім заходу та Полісся. Деяке послаблення можливе з понеділка частково на півночі та центрі. ‼️ Нагадуємо, що під час найвищого класу пожежонебезпечного періоду походи в ліс заборонені. Для цього є рекреаційні пункти. Вони облаштовані всім необхідним для відпочинку. За порушення правил пожежної безпеки в Україні передбачений штраф від 1530 до 4590 гривень. Для посадових осіб до 15 300 грн. За самовільне випалювання рослинності - 6 120 грн, для посадовців до 21 420 грн. На території заповідників штраф вдвічі більше.

❗Лісові масиви у Борівській громаді Харківської області, де вирує велика лісова пожежа, не входять до складу ДП "Ліси України" У ЗМІ поширюється інформація, що ДП “Ліси України” не справляється із гасінням лісової пожежі у селі Піски-Радьківські на Харківщині. Повідомляємо, що пожежа вирує на території Куп'янського лісгоспу, який наразі не є в структурі Слобожанського лісового офісу ДП “Ліси України”. Проте особовий склад та техніка філій підприємства завжди надає допомогу у гасінні великих лісових пожеж у суміжних лісгоспах та інших лісокористувачів. Зокрема, лісогосподарські філії з Поліського, Подільського, Карпатського, Слобожанського та Столичного лісових офісів нещодавно гасили масштабну лісову пожежу в Ізюмському лісгоспі. У разі потреби, пожежна техніка ДП “Ліси України” буде направлена на допомогу гасіння стихії. Наразі у філіях Слобожанського лісового офісу в Харківській області всі пожежі у лісах локалізовані, нових загорянь немає. Лісівники оперативно виїздять на гасіння пожеж, не даючи можливості вогню охопили великі площі. На території області через сильну засуху продовжує зберігатися найвищий рівень пожежної небезпеки. Відвідувати ліси та спалювати суху рослинність категорично заборонено!

🌱 Цього року розпочали інтеграцію вирощування сіянців за європейськими стандартами! Представники ДП “Ліси України” взяли участь у щорічній конференції, яку організували представники Програми ОЕСD. На сьогодні 29 країн є учасниками світової програми з сертифікації та контролю лісового репродуктивного матеріалу. Серед них США, Велика Британія, Іспанія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Франція та ін. Програма сертифікації лісового репродуктивного матеріалу ОЕСD заохочує виробництво та використання насіння основних лісотвірних порід, які вирощувались, збирались, оброблялись, відповідати європейським нормам. В разі отримання сертифікатів це відкриває для лісових селекційно-насіннєвих центрів ДП “Ліси України” можливість торгівлі садивним матеріалом з країнами-учасницями програми. Це дасть безліч переваг - нові доходи для підприємства, розвиток лісового розсадництва в Україні, покращення якості лісового репродуктивного матеріалу. Будуть створені додаткові потужності для залучення партнерів. На європейському ринку вже давно переважають сіянці із закритою кореневою системою (ЗКС). Вони легше зберігаються, транспортуються. Мають високий рівень приживлюваності. Потребують менше доглядів та площу. Цього року ДП “Ліси України” продукували близько 25 млн саджанців із ЗКС. З кожним роком показник зростає на 10-15%. Для європейського ринку наші саджанці із ЗКС матимуть конкурентну ціну. Великий обсяг виробництва в Україні дасть низьку собівартість. Представники Програми OECD готові з нами співпрацювати. Підприємство розпочало процедуру проходження всіх етапів на приєднання до цієї програми.

🧯 Команда пожежного екіпажу з філії «Колківське лісове господарство» ДП «Ліси України» - Мирослав Оксенюк, Микола Раковець і Микола Романюк - нещодавно повернувся з Харківщини. Хлопці провели 11 днів на передовій боротьби з вогнем. Вони працювали в умовах, де небезпека була всюди: старі склади зброї, які досі детонували, заміновані території вже через нинішню війну, а навколо - нестримна лісова пожежа. Це справжня зона ризику, де кожен крок міг бути останнім. Замінили їх колеги Ростислав Павлюк, Володимир Сачковський та Дмитро Патейчук, які продовжують цю важку роботу. Вони - професіонали. Одні з найсильніших та найкращих у своїй справі. Мирослав Оксенюк, інженер з охорони та захисту лісу Колківської філії, розповідає, що незважаючи на свій великий досвід гасіння пожеж, Харківщина підготувала для них нові виклики. Але попри все, завдяки злагодженій роботі рятувальників та місцевих колег, вдалося уникнути трагедій. Найскладнішим, на думку Мирослава, був день у Ізюмському районі. Сильний вітер роздмухував полум’я, і вогонь загрожував цілому селу. У ці хвилини важливо було діяти швидко й чітко - створювати бар'єри, аби вберегти життя людей і зупинити неконтрольоване поширення пожежі. 💭 «Ми зустрічалися з місцевими жителями, - згадує Мирослав, - одна жінка постійно запрошувала нас на вечерю, дуже щиро й тепло. Ми відмовлялися - їжі нам вистачало, забезпеченння всім необхідним в нас на високому рівні. Але приходили заряджати телефони й пауербанки. Така гостинність дуже зворушувала, попри жахливі обставини, у яких ми опинилися». Коли ти борешся з такими масштабними пожежами, розповідає він, бачиш, як люди роблять неймовірне. Тут немає місця страху - є тільки взаємодопомога і віра в те, що можна здолати стихію. Мирослав впевнений, що попереду ще багато роботи, адже синоптики прогнозують нові спекотні дні, але він вірить, що його колеги впораються з усіма викликами.

🌲 Продовжуємо процес реорганізації: зміна структури торкнеться 7 регіональних лісових офісів ДП «Ліси України» та 130 філій! На базі Північного, Столичного, Поліського, Центрального, Подільського, Карпатського, Слобожанського офісів вже утворені «укрупнені» філії. До них частково починаємо переводити працівників для підготовки подальшої роботи. З 1 січня 2025 року до нових філій перейдуть працівники 130 лісових філій. Основні завдання реорганізації: ✔ спростити структуру підприємства, прибрати зайву управлінську ланку, яка залишилася у спадок від лісгоспів, скоротити надмірні адміністративні витрати; ✔ передати більше повноважень з управління та організації виробництва на рівень лісництва; ✔ збільшити прозорість управлінських процесів, за рахунок централізації структури ефективніше використовувати кадровий і технічний потенціал підприємства. Цього року пілотний проєкт з реформування організаційної структури відбувся у Східному та Південному лісових офісах. Результати позитивні❗️ Кількість лісництв залишилася незмінною, кількість працівників у виробничих підрозділах (лісничих, помічників лісничих, майстрів лісу) збільшилася. Бухгалтерія, юридична, кадрова служба тощо не подрібнені по лісгоспах, а зосереджені у новостворених філіях. Надмірний адмінперсонал скорочено. Важливо❗️ У результаті реорганізації працівники лісництва залишаються на місцях. Фахівці, пов’язані з лісовим господарством, переходять у нову об’єднану структуру. Частині працівників адміністративного апарату пропонуються альтернативні робочі місця, пов’язані з виробництвом. У ДП «Ліси України» є 5 тисяч вільних вакансій. Робота знайдеться для всіх, хто дійсно готовий працювати!

🪴Осіннє озеленення: у розсадниках ДП «Ліси України» реалізують сотні видів декоративних саджанців Осінь – сприятливий період для висадки декоративних саджанців. З середини жовтня та до початку листопада земля ще тепла, але вже не настільки суха, як влітку, тому у рослин буде достатньо часу, щоб укоренитися до настання зимових холодів. У розсадниках філій ДП «Ліси України» на Буковині, Тернопільщині та Хмельниччині дбайливо вирощують сотні видів декоративних хвойний та листяних рослин для озеленення. 💬«Це літо було досить жарким і сухим, тому нам довелося додатково притіняти рослини та коригувати систему поливу. Було чимало клопотів, проте результат того вартий – усі декоративні саджанці не лише мають гарний вигляд, але й збереглися у відмінному стані. Впевнені, що рослини добре приживуться на новому місці», — розповідає помічник лісничого Колиндянського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» Василь Божек. У розсадниках філій Подільського лісового офісу аналізують тенденції ландшафтного дизайну і мають великий асортимент різноманітних дерев та кущів. Акцент роблять на вирощуванні декоративного посадматеріалу із закритою кореневою системою, тобто у горщиках. Це має чимало переваг: кращу приживлюваність, зручне транспортування та естетична складова, адже перед висадкою рослину можна довго переставляти у пошуках ідеального місця. 💬«Вподобання людей змінилися. Якщо раніше для озеленення використовували часто самшит і тую європейську, то тепер купують кипарисовик Лавсона з блакитною хвоєю, тую Ауреа. Вони, звісно, більш вибагливі, але виглядають оригінально. Також до асортименту додали багато листяних: катальпу, гінкго, шовковицю, лохину, гліцинію, гібіскус. Це також популярні види. Ці рослини допомагають створювати різноманітні композиції та забезпечують цвітіння у різні сезони», - додає Василь Божек. Загалом у філіях ДП «Ліси України» на Буковині, Тернопільщині та Хмельниччині є понад 20 майданчиків для реалізацій декоративного садивного матеріалу. 🌼Саджайте восени, і навесні ваш сад буде ще красивішим!

🪖 Сьогодні лісівники ДП «Ліси України» на Житомирщині разом із родинами загиблих працівників відкрили Алею пам'яті полеглих військових – лісівників Звягельської філії. Від початку війни філія втратила дев'ять своїх працівників. На згадку про загиблих встановлено 9 стел, які символізують шлях їхнього життя: роботу в лісовому господарстві, довоєнні мрії та неоціненний внесок кожного під час захисту нашої країни. 🕯️ Колеги та сім'ї загиблих ділилися спогадами про своїх близьких. Багато хто не міг стримати сліз, згадуючи ті часи, коли їхні рідні, батьки та друзі ще були поруч. Адже це не просто стели, а невід'ємна частина життя, спогадів і родинної турботи. Також рідні внесли свою частинку душі у створення цих меморіалів. Ця Алея стане не лише місцем вшанування пам'яті, але й символом єдності лісівничої спільноти. Вона нагадує про те, як важливо підтримувати один одного у важкі часи. Ця ініціатива буде живим нагадуванням про те, що герої не вмирають, доки жива пам'ять про них.

🇺🇦На Вінниччині відкрили меморіал памʼяті загиблому воїну-лісівнику Сьогодні ми відзначаємо День захисників і захисниць України - справжніх титанів, які щодня борються за незалежність нашої неньки. У цей день вшановуємо памʼять полеглих Героїв, які віддали за Україну найдорожче - життя. 📍У Цибулівському лісомисливському лісництві філії "Гайсинське лісове господарство" ДП "Ліси України" відкрили меморіальну дошку старшому єгерю Максиму Майданику, який загинув захищаючи Україну. Зібрались колеги-лісівники та рідні. Згадали багато прижиттєвих історій Максима і вшанували памʼять про нього.   Максим народився 25 квітня 1983 року у с. Ободівка колишнього Тростянецького району Вінницької області.   У лісове господарство прийшов у 2004 році. Загалом присвятив лісу 19 років свого життя.   Колеги згадують Максима як завзятого хлопця, який завжди сумлінно виконував свої робочі обовʼязки. Ніколи не стояв осторонь чужої біди, допомагав. Він понад усе любив сімʼю, ліс і звірів.   Територіальну цілісність України Максим захищав ще у 2015-2016 роках, був учасником АТО. Після - повернувся додому і продовжив працювати у лісництві.   1 березня 2023 року знову став на захист країни у лавах Збройних сил України.   🕯️10 вересня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Максим загинув… Йому було всього 40 років.   У воїна-лісівника залишились три доньки, дружина, батьки.   🎖️За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України №166/2024 від 22 березня 2024 року Максима Майданика відзначено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).   Рідні вдячні лісівникам ДП "Ліси України", що не забувають і допомагають нести памʼять про Максима у майбутнє. Ми ж у свою чергу обіцяємо і надалі підтримувати сімʼю і допомагати, як робимо це зараз. У серцях і памʼяті кожного з нас Максим Майданик назавжди залишиться відважним воїном, надійним колегою, справжнім другом, люблячим батьком і чоловіком, хорошим сином.. Вічна памʼять і слава Герою!🇺🇦