ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

🇺🇦Молодий лісівник захищає Україну на нулі Олегу Сіроштану всього 29 років. Мобілізований у квітні минулого року, він уже понад рік стоїть на захисті нашої держави і майже весь цей час на нулі - в самому пеклі, де земля змішалась з кровʼю. До війни воїн-лісівник працював майстром лісопункту філії "Смілянське лісове господарство" на Черкащині. Наразі несе службу у 66 окремій механізованій бригаді, тримають Лиманський напрямок. 💪🏻Молодий та стійкий, як кремінь, тримається на рівні досвідчених військових і щоразу запевняє: "Все буде добре, інакше й бути не може!" Про події і думки на фронті Олег говорить неохоче. Чи то сам намагається не брати близько до серця, чи то старається не травмувати цими історіями близьких людей. "Це наша реальність, з якою потрібно боротись, а слова і розповіді тут зайві. Розповім після війни, коли переможемо", - каже лісівник. Вдома на воїна чекає мама - пані Світлана. 💬"Син рідко виходить на звʼязок, адже там, на позиціях, це розкіш, якої в них нема. Але лиш як знайде десь безпечний пагорб, то відразу телефонує. Чекаю кожного дзвіночка, лише б почути "живий, здоровий мам", тоді і на серці спокійніше трошки", - розповідає мама захисника. Раніше Олег частіше тримав звʼязок з колегами і друзями тримав. Перший час перебування на фронті багато потреб закривали саме колеги, рідні, друзі. Воїн-лісівник впевнений, що невдовзі Україна вижене загарбників. 💬"Як тільки почуємо довгоочікуване і вистраждане "ми перемогли", у кожного українця розпочнеться новий етап життя - вільний, щасливий. Головне, щоб надалі всі завжди памʼятали, якою ціною нам далась свобода!", - каже воїн-лісівник.

Продовжуємо розповідати про результати реформи лісової галузі. Ми звітуємо не просто словами, а реальними результатами. Що змінилося? Дивіться у дайджесті новин⤵️ https://youtu.be/J-p-Vx86Xzk

🇺🇦Т. в. о. генерального директора ДП «Ліси України» Юрій Болоховець прозвітував про хід реформування галузі перед Президентом Володимиром Зеленським: «Два роки тому Президент України дав старт реформі лісового господарства. Влітку 2021 року Голова держави підписав історичний Указ №228 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». Основний етап реформи виконаний: сьогодні під час наради на Волині доповів Володимиру Зеленському про результати та показники роботи ДП «Ліси України» за перше півріччя. Нам вдалося не лише централізувати управління, але й провести детінізацію, в рази збільшився рівень прибутку підприємства. З’явилися можливості для масштабних інвестицій у розвиток регіонів, підвищення протипожежної безпеки, надання великої допомоги Силам оборони України. Під час війни ми успішно продовжуємо виконання програми Президента України «Зелена країна». Роль та місце лісової галузі зростає як на Волині, та і по всій країні. В умовах просідання багатьох інших галузей, ми зберегли робочі місця, підвищуємо зарплати та відрахування до місцевих бюджетів. Зупинятися на досягнутому не збираємося. Дуже важливо завершити реформування, провести корпоратизацію, що відкриє можливість для залучення потужних зовнішніх інвестиції. Лише так зможемо ефективно у повній мірі розкрити потенціал галузі».

Сьогодні 500-й день війни. І саме сьогодні територію Муравищанського лісництва філії «Ківерцівське лісове господарство» відвідали представники Польщі та України в рамках «Райду Волинського». Відтепер місце стало ще однією локацією, де зупинятимуться українські та іноземні туристи, щоб вшанувати памʼять загиблих під час війни. «На честь полеглих пілотів. В боротьбі проти більшовиків віддали найдорожче - життя. 15 липня 1920 року, Гавчици (недалеко Звірова). Загинули, підбиті в боротьбі з відділом радянської кавалерії. Поручник пілот Станіслав Ян Скаржинський (нар. в Александрові, вік - 23 р.), 21 ескадра винищувачів. Капітан-спостерігач Артур Келлі (нар. У Ричмонді, Вірджинія, вік - 29 р.), 7 бойова ескадра ім. Тадеуша Костюшки». Такий напис закарбований трьома мовами - українською, польською та англійською. «Подія символічна, особливо в цей важкий для України час. Так ми висловлюємо підтримку нашим нинішнім головним партнерам уже в цій війні - полякам та американцям. Сьогодні знову гинуть наші воїни, в тому числі і пілоти. Не даремно проводимо захід напередодні чергової річниці великої Волинської трагедії. Ми все цінуємо і памʼятаємо. Кожне життя. І так буде завжди», - наголосив ініціатор заходу Сергій Прозоровський, віцепрезидент «Волинського Клубу Автомобільного». Участь у спільній молитві взяли Президент Польської Єпископської Конференції Архиєпископ Гнєзненський Станіслав Гондецький, Луцький єпископ Віталій Скомаровський, Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Славомір Місяк. Директор філії «Ківерцівське лісове господарство» Анатолій Ярмолюк подякував учасникам заходу і розповів, що в місцевих лісах десятки, а загалом на Волині - сотні поховань жертв різних воєн, армій, народів. За ними доглядають лісівники. Тому що це - моральний обовʼязок та шана всім, хто помер через війну.

🚨На Запоріжжі вдруге палав ліс через людську недбалість В Крутоярівському лісництві філії «Запорізьке лісове господарство» сталася пожежа. Зайнялася замінована територія лісу. Об 13:40 надійшов виклик до лісівників, місцеві мешканці повідомили про займання. Горіли густі насадження молодняку акації та поодинокі дерева. Працівники лісової охорони, які прибули на місце, не могли розпочинати локалізацію пожежі на території 10 соток, адже нерозірвані боєприпаси детонували. Згодом прибув підрозділ ДСНС та разом з лісовою охороною об 15:15 було локалізовано пожежу. Спільними силами її вдалося загасити. Попередньо вигоріло 0,5 га лісу. Встановлення точної території, що постраждала та оцінювання збитків проводитимуться пізніше. ❗️Нагадуємо, відвідування лісів наразі суворо заборонено.

Рубки догляду в молодих насадженнях: для чого потрібні та як їх проводять 🌲Ліс – це живий організм, який потребує постійного догляду. У перші роки після садіння та доповнення лісових культур лісівники дбають про молоді насадження, аби вони зростали здоровими та стійкими. Важливим етапом у формуванні здорового лісу є своєчасне проведення рубок догляду. Їх проводять для того, щоб забезпечити бажаний майбутній склад та продуктивність деревних порід. У молодих насадженнях віком до 20 років проводять два види рубок догляду: освітлення та прочищення. Молоді дерева у віці до 10 років потребують сонячного світла для фотосинтезу, забезпечення енергії та підтримки росту. Для цього здійснюють рубки освітлення: видаляють другорядні лісові породи, які переважають в рості головну породу, та створюють умови для доступу сонячного світла та поживних речовин. У віці насаджень від 11 до 20 років проводять рубки прочищення. Таким чином формують оптимальну структуру майбутнього деревостану та забезпечують рівномірне розміщення головної породи дерев по площі. Лісівники Столичного лісового офісу проводять рубки догляду в молодняках як механізованим, так і ручним способом з використанням спеціальних інструментів. Від початку року на Житомирщині та Київщині такі роботи провели на площі 2,5 тис. га (освітлення - 1 тис. га, прочищення - 1,5 тис. га). 💬«Рубки догляду є необхідним заходом насамперед під час інтенсивного росту молодих дерев. Саме в цей період ми особливо доглядаємо за молодими насадженнями, адже якісне проведення доглядів за культурами допомагає виростити здоровий ліс», - зазначає директор Столичного лісового офісу Віктор Сахнюк.

Під час дії воєнного стану та пожежонебезпечного періоду відвідування лісу заборонено по всій Україні❗️ Війною було охоплено близько 3 мільйонів гектарів лісів. Більше 700 тисяч гектарів лісів потребують розмінування. На жаль, це дуже довгий та кропіткий процес. Заборона відвідувати ліс у цей період – це вимушений захід, який захищає людей від можливих негативних наслідків, адже вибухонебезпечні предмети помітити неозброєним оком майже неможливо. Натомість ДП "Ліси України" пропонує альтернативу. Відвідуйте наші рекреаційні центри! Це безпечний та комфортний відпочинок у лісі. Такі пункти обладнані альтанками та спеціальними місцями для розпалення багаття, що унеможливлює виникнення лісових пожеж. І головне – відвідування абсолютно БЕЗКОШТОВНЕ. ❤️Друзі, бережіть себе та відпочивайте в лісі безпечно. https://www.youtube.com/watch?v=eV3INcgL7nQ&ab_channel=%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%B8%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

🇺🇦«З теплом до армії»: лісівники Закарпаття передали черговий гуманітарний вантаж Для військових, які охороняють наші землі під Бахмутом, лісівники особисто відвезли підкріплення у вигляді генератора, антидронової рушниці та продуктів харчування. Потреба саме в антидроновій рушниці вимірюється у тисячах одиниць. Фактично, в умовах реального активного застосування ворогом малих дронів, такий засіб має бути у кожному підрозділі на рівні взводу. Саме вони блокують керування дроном, сигнали навігації та передачу інформації, тобто ставлять на всі необхідні радіоканали потужні завади. "Антидронові рушниці" є портативними генераторами завад, які "давлять" канал зв’язку із пультом управління та сигнали супутникової навігації. Працюємо разом задля наближення нашої перемоги! ✊🏻

Ялина - одна з основних порід дерев Карпатського регіону Близько 40% в Карпатських лісах займає ялина звичайна. Дерево має густу широку конусоподібну крону, яка у поодиноких дерев та на узліссях опускається до самої землі. У густих насадженнях, де ялини взаємно притінюють одне одного, нижні гілки відмирають, хоча сухими ще довгі роки стирчать навсібіч від стовбурів. До речі, на західній Україні ялина більш відома як «смерека». Вона стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Однак, ця порода дерев є й найпроблемнішою в регіоні. Масове всихання смереки - тенденція для Карпат. Найбільше проблема торкається Львівщини. По всьому Карпатському регіону близько 426 тисяч гектарів всихаючих ялинників, з яких третина припадає на Закарпатську область. Ще жодна смерека, що почала усихати, не відродилася. Що ж спровокувало таку екокатастрофу? ☝️ Вік. Більшість усихаючих ялинників - це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік. ☝️ Температура. Середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, - це північна порода, вона любить холод і помірну вологість. ☝️Шкідники. Ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах - це короїд типограф. Він паразитує під корою. 🙏Чи можна врятувати смерековий ліс? Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи - бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і "триматимуть" смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але "розбавлені" буками та яворами.

Під час пожежонебезпечного періоду вогонь створює найбільшу загрозу для лісових масивів. Суха спекотна погода – ідеальні умови для розповсюдження вогню. 🔥Для ефективного захисту лісів від пожеж лісівники здійснюють профілактичні заходи, зокрема, створюють мінералізовані смуги. Мінералізована смуга – це ділянка території, з якої ґрунтообробними механізмами видалені наземні горючі матеріали. Фактично такі смуги запобігають поширенню вогню. 🚜Як правило, мінсмуги прокладають вздовж лісових насаджень, стежок, залізничних магістралей, автотрас та навколо рекреаційних зон. Найбільш вразливими до пожеж є хвойні молоді насадження, тож в таких місцях смуги створюють у першу чергу. Цьогоріч лісівники Столичного лісового офісу влаштували 5,3 тис. км мінералізованих смуг та провели догляд за вже створеними смугами протяжністю 15,9 км. Роботи в цьому напрямку триватимуть упродовж усього сезону. ❗️Нагадуємо, що під час пожежонебезпечного періоду відвідувати лісові масиви у Житомирській та Київській областях заборонено. Дотримуйтеся правил пожежної безпеки, бережіть себе та довкілля!

🦌Лісівники філії «Гайсинське лісове господарство» сьомий рік поспіль розводять лань європейську у вольєрному господарстві Гайсинські лісівники почали розводити ланей європейських у 2017 році. Тоді закупили 25 особин. Зараз чисельність ланей у вольєрних господарствах філії сягає майже сотні особин. Лісівники створили 2 вольєри для напіввільного утримання тварин загальною площею 156,7 га: у Гайсинському лісництві - 105,6 га та Сумівському - 51,1 га. Більше ланей живе у Гайсинському лісництві - їх там 76, а у Сумівському - 23 особини. Тварин у вольєрах утримують для збільшення поголів’я, створюючи для цього всі необхідні умови: водопої, годівниці, солонці. Лань європейська належить до родини оленевих. Вона менша розмірами за інших оленів, дуже красива. Відрізняється граційністю та спритністю. Забарвлення спини та боків лані рудувато-буре, «розмальоване» світлими плямами. На хребті темна поздовжня смуга. Окрас дещо змінюється у різні пори року. Самці та самки забарвлені практично однаково, проте самки за розмірами менші за самців і не мають рогів. Серед ланей у вольєрі Гайсинського лісництва живуть і дві особливі лані - білосніжні. Спочатку тут була лише самиця-альбіноска. Вона кілька разів ставала мамою, однак перший приплід мав звичайне забарвлення. Минулого року ця особлива лань привела дитинча, яке успадкувало незвичний окрас від матері. Лані дуже полохливі і обережні, тож побачити їх та ще й зафіксувати на фото вкрай важко. Ці риси ланей загострюються у період розмноження. Малюків лані взагалі важко вгледіти - самки ховають приплід у густих зарослях кущів. А ось кілька красунчиків вдалось зафільмувати працівникам Гайсинського лісництва філії "Гайсинське лісове господарство".😍

🌳Якщо не любиш ліс та не вмієш працювати з людьми, то лісничим ніколи не станеш. В цьому переконаний Роман Гребенюк, лісничий Закусилівського лісництва на Житомирщині. У шкільні роки долучився до Народицького учнівського лісництва, а після закінчення школи, пішов навчатися в Малинський лісотехнічний коледж та згодом прийшов на роботу до Народицького спецлісгоспу. Пізніше вирішив вступити до Національного університету біоресурсів і природокористування України. 🌿 Роман впевнений, що кожен лісничий повинен знати, як правильно створювати ділянки високопродуктивних лісових культур, стежити за розведенням й відновленням лісу, збиранням насіння та доглядом за станом дерев. ❕ Важливо, що лісничий очолює і забезпечує охорону лісів від пожеж і браконьєрів, організовує ремонти рекреаційних пунктів та утримання мережі лісових доріг. 🌲 Разом з тим, літо – це один з найважчих періодів для лісівників. Цей сезон вимагає максимальної уваги та зусиль, оскільки спекотна погода створює ідеальні умови для поширення вогню, що може спричинити непоправну шкоду. Також це стратегічно важливий час вирощування сіянців і саджанців для проведення лісокультурної кампанії навесні й восени. Щоб після себе залишити сильний, гарний ліс для майбутніх поколінь.

Що таке апітерапія❓ 🍯Про користь меду, прополісу, маточного молочка, перги відомо кожному, але, як виявилося, навіть перебування біля бджіл може приносити користь організму людини. Бажання використовувати бджолину силу породило окремий напрямок у медицині – апітерапію або "сон на вуликах". Для цього використовуються спеціальні споруди – апі-будинки, один з яких вже понад 5 років функціонує на території Великобобрицького лісництва філії «Краснопільське лісове господарство» ДП «Ліси України». 🐝В апі-будинку філії "проживає" 8 вуликів. Саме вони роблять його повітря неповторним: чисте та насичене ароматами прополісу і меду, воно має потужні антибактеріальні властивості. Як працює апі-будинок❓ У нижній частині споруди розташовані вулики з бджолами, у верхній – лежак. Між ними є вентиляційні отвори, захищені марлею або спеціальними сітками, по яких циркулює повітря. Бджоли відділені від людини дерев’яними перегородками, але враження, що знаходишся у справжньому вулику, не покидає. До того ж у стіні будиночка вмонтовано ще й прозорий вулик. Яка користь від апітерапії❓ Під час сну у бджолиній хатці організм людини збагачується корисними речовинами, отримує легкий вібромасаж і психотерапевтичний вплив. Такий комплексний підхід дає можливість методу вирішити великий спектр проблем зі здоров’ям. Лікування бджолами може привести до суттєвого полегшення стану хворого навіть при онко захворюваннях. А від лежання на рівній дерев’яній поверхні досягається ще й ортопедичний ефект! 😉Мінімальний час перебування – одна година, і принаймні гарний емоційний стан вам гарантовано.

Що таке апітерапія❓ 🍯Про користь меду, прополісу, маточного молочка, перги відомо кожному, але, як виявилося, навіть перебування біля бджіл може приносити користь організму людини. Бажання використовувати бджолину силу породило окремий напрямок у медицині – апітерапію або "сон на вуликах". Для цього використовуються спеціальні споруди – апі-будинки, один з яких вже понад 5 років функціонує на території Великобобрицького лісництва філії «Краснопільське лісове господарство» ДП «Ліси України». 🐝В апі-будинку філії "проживає" 8 вуликів. Саме вони роблять його повітря неповторним: чисте та насичене ароматами прополісу і меду, воно має потужні антибактеріальні властивості. Як працює апі-будинок❓ У нижній частині споруди розташовані вулики з бджолами, у верхній – лежак. Між ними є вентиляційні отвори, захищені марлею або спеціальними сітками, по яких циркулює повітря. Бджоли відділені від людини дерев’яними перегородками, але враження, що знаходишся у справжньому вулику, не покидає. До того ж у стіні будиночка вмонтовано ще й прозорий вулик. Яка користь від апітерапії❓ Під час сну у бджолиній хатці організм людини збагачується корисними речовинами, отримує легкий вібромасаж і психотерапевтичний вплив. Такий комплексний підхід дає можливість методу вирішити великий спектр проблем зі здоров’ям. Лікування бджолами може привести до суттєвого полегшення стану хворого навіть при онко захворюваннях. А від лежання на рівній дерев’яній поверхні досягається ще й ортопедичний ефект! 😉Мінімальний час перебування – одна година, і принаймні гарний емоційний стан вам гарантовано.

🌲Час іде - ліси ростуть: згадки з історії лісівників Золотоніщини Історія філії "Золотоніське лісове господарство" сягає 80-х років 19-го століття. Тоді ще вчений-грунтознавець Василь Докучаєв зазначив "Ні в історичні, ні в доісторичні часи лісів на цих землях не існувало… Існує єдиний невеличкий шмат хвойного лісу, розташований на дюнних пісках серед степу". Відтоді пройшло багато часу і тепер на території Золотоніського лісгоспу буяють густі ліси. Однак цьому передував тернистий шлях. До революції 1917 року майже 80% лісів України належали приватним власниками, тож фаховим розведенням лісів практично ніхто не займався. В радянські часи ситуація не покращилась. Селяни усвідомили, що ліс розподілу не підлягає і стали самовільно вирубувати ліси. Потім Друга світова війна - ліси не вціліли. Прямі військові дії, пожежі, вирубки на фронтові потреби знищили їх. Після закінчення війни і почалась нова історія лісового господарства Золотоніщини. На території Золотоніського району знаходився діючий військовий артполігон площею 5 тис. га. Саме там, на сипучих пісках та понівеченій снарядами землі, лісівники, жителі навколишніх сіл та школярі висадили молоді соснові насадження. Їх присвятили памʼяті воїнів 337 стрілецької Лубенської дивізії, яка під час звільнення краю форсувала Дніпро в районі Канева. В той час праця в лісі була важкою фізично, майже всі роботи виконувались вручну. Відведені в рубку дерева звалювали ручними пилками, гілля обрубували сокирами, стягували в штабелі кіньми. Садіння лісу та догляд за культурами теж проводили вручну - сапами, лопатами, мечем Колесова. За таку нелегку роботу працівники лісу отримували невелику грошову винагороду. Так у 1953 році зарплата лісника складала 110 рублів, об’їжчика 142 рублів, лісничого 375 рублів. Лісокультурниці отримували ще менше. Проте в колгоспах на той час взагалі працювали фактично безкоштовно, за трудодні. Праця в лісі була порівняно престижною. Робітники могли заробити гілля чи дров, накосити трави на корм худобі. Так як часи були післявоєнні, то і робоча дисципліна була суворою. Лісова охорона була напіввійськовою структурою лісової галузі. Чітка субординація, форма одягу, озброєння, принципи управління, завдання та способи охорони насаджень – все це було елементами жорсткої дисципліни і порядку в галузі. В січні 1949 року при Прохорівському лісництві в урочищі «Діброва» було організовано лісорозсадник площею 80 га. Лісорозсадник став джерелом постачання лісового садивного матеріалу. На ньому працювало до 30 жінок-лісокультурниць. Окрім ручного рільничого, господарство мало ще дві пари волів, коня і трактор. Взагалі більшість лісових насаджень Золотоніщини вирощено та доглянуто жіночими працею та руками. Час ішов, а лісівники - розвивались. Тепер ми ведемо господарство за допомогою якісної техніки, вирощуємо більше лісів та і оплата праці в нас дійсно достойна. Як бачите, працювати у лісовому господарстві було перспективно завжди, адже ми робимо велику справу, озеленюємо країну і покращуємо стан довкілля.💚

🐜 Мурахи – одні з найкорисніших мешканців лісових масивів, адже знищують величезну кількість шкідників. Підраховано, що середня сім’я мурашок за добу знешкоджує до двадцяти тисяч комах, личинок, гусінь, а за сезон - до п’яти мільйонів. Саме тому лісівники щороку захищають мурашники від руйнувань. На фото - процес огородження мурашиних будиночків працівниками філії "Старокостянтинівське лісове господарство. 🚧 Стовпчики для огорожі забивають на відстані не ближче 0,5 м від краю мурашника. Це не дозволяє наступити на мурашине житло та відлякує тварин. Якщо ненароком пошкодити «апартаменти», то в найближчий вечір або в дощ він не зможе закритися, а отже загинуть мурашині лялечки і яйця. У великому мурашнику мешкає кілька мільйонів мурашок. 💬 Лісівники кажуть: "Комахи - це наш біологічний метод боротьби із хворобaми лісу. Якщо на гектар насаджень є бодай три–чотири мурашині сім’ї, то шкідникам тут робити нічого". 🐜 Яка користь комах для лісу? ✔️Мурахи роблять величезний внесок в оздоровлення лісової екосистеми, знищуючи шкідників. ✔️ Численні ходи мурашок роблять ґрунт більш пухким, а це покращує умови дихання корінням дерев і рослинам. Поліпшується структура ґрунту. ✔️Поїдаючи насіння рослин, мурахи сприяють їх поширенню – адже не всю здобич їм вдається дотягнути до мурашника. ✔️ Мурахи іноді виконують роль запилювачів квітів, оскільки люблять поласувати нектаром. ✔️ В місцях, де проживає мурашина сім'я, підтримується рослинний баланс, прискорюється розкладання рослинності і, звісно ж, ростуть здорові насадження. Бережіть! Пам’ятайте, що малі лісові мурахи – запорука здорового лісу!🌳

❗️ДП «Ліси України» цього року втричі скоротило витрати і одночасно значно покращило ефективність комунікацій Кожен рік лісгоспи витрачали мільйони гривень на інформаційну роботу. Цього року витрати були централізовані. Оптимізовані та значно скорочені. Замість утримання десятків відверто зайвих штатних посад значна частка роботи передана на аутсорсинг. Однак ми продовжуємо приділяти значну увагу інформаційній роботі. Правильні комунікації допомагають нам рятувати ліси від вогню, адже 90% лісових пожеж трапляються через людську недбалість. Надзвичайно важливо доносити інформацію про те, що це небезпечно, адже одне непогашене багаття може призвести до десятків гектарів вигорівшого лісу. Нова інформаційна попереджувальна кампанія, у тому числі, допомогла цього року знизити площу пожеж у державних лісах у понад 30 разів. Випадків загорянь внаслідок людського фактору поменшало. Це факт. Ми не тільки пишемо новини в соціальних мережах, а ще й робимо інформативні борди, комунікуємо через ЗМІ, готуємо роздаткові матеріали. Окрему увагу ми приділяємо комунікації з дітками. У такому віці інформація легко запам’ятовується, тож, коли дитина підростає, вона добре знає, як поводитися в лісі, що таке заготівля деревини, для чого вона потрібна тощо. Одна із задач ДП «Ліси України» —забезпечувати дровами населення за соціальними цінами. Тому цього року ми запускаємо комунікаційні програми на тему дров для населення. Люди мають розуміти, куди звертатися, алгоритм купівлі та як не натрапити на шахраїв. Комунікації надають велику допомогу і у створенні нових лісів. ДП “Ліси України” — головний виконавець програми Президента “Зелена країна”. Ми розповідаємо про висадку молодих дерев, готуємо інфографіку, заохочуємо людей приєднуватися до посадкової кампанії. Комунікації не лише розповсюдження інформації, але й її моніторинг. Ми маємо фіксувати сигнали і проблеми, які піднімають у соцмережах. Це також велика робота. Та це лише кілька напрямів комунікаційної роботи. Звичайно, їх значно більше! Так, ми витрачаємо на це кошти. Але це важлива інвестиція, яка повертається у значно більшому масштабі через збережені тисяч гектарів лісу та через збільшення висадки нових лісів.

Сьогодні о 17.45 виявлено загоряння хвойної підстилки на замінованій території лісового масиву поблизу села Галицинове Миколаївського району на Миколаївщині. 🔥Протягом сорока хвилин силами лісової охорони та місцевої пожежної охорони загоряння було ліквідовано на площі 0,04 гектара. До ліквідації пожежі було залучено пожежний автомобіль МПО та пожежний модуль лісівників. Попередня причина загоряння – людська недбалість. ❗Нагадаємо, що Галицинівське урочище Миколаївського району засмічено вибухонебезпечними предметами і закрито для відвідування.А незначне загоряння в цій місцевості може призвести до трагедії через детонацію боєприпасів, які залишились після масованих обстрілів при спробі окупації Миколаєва та передмістя. Це значно ускладнює боротьбу з пожежами в цих лісових насадженнях та може збільшити врази площу загоряння. ⛔Лісівники ще раз нагадують громадянам, які проживають на деокупованих територіях та у місцевості, де велись бойові дії – ВІДВІДУВАННЯ ЛІСІВ НА МИКОЛАЇВЩИНІ ЗАБОРОНЕНО через замінування територій. Не наражайте себе на небезпеку. При виявленні загоряння телефонуйте на «101» та повідомляйте лісову охорону.

Лісівники, що бережуть наш спокій і безпеку: Петро Федюк з Київщини 🌳 До війни Петро був одним з передових водіїв транспортного цеху філії «Богуславське лісове господарство» та займався перевезенням різноманітних вантажів. За освітою наш лісівник досвічений столяр та бджоляр, але протягом багатьох років продовжує бути за кермом. Проте, все змінилося 24 лютого. 🇺🇦 Одразу після перших тривожних новин про наступ росіян на українські міста, разом з друзями доєднався до територіальної оборони Богуславщини, готуючись до оборони міст Київщини. Як запевняє Петро, готувався до найгіршого, але усі були готові пройти найсерйозніші випробування. Вже у травні був мобілізований до лав Збройних Сил України та зарахований до 22-го батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Спочатку перебував у боях на Донецькому напрямку, зокрема в районах Калинівки, Маркового, Часового Яру, де вони забезпечували захист та безпеку міст. Наразі спільно з бойовими побратимами знаходиться на Харківському напрямку, звільняючи території від окупанта. ❕ Особливим є і його позивний – «Мейсон», який співзвучний його рідному селищу неподалік Богуслава. Петро має люблячу родину – дружину Людмилу та двох синів – Дениса та Тимура. Саме про дім та сім’ю думає найбільше, адже родина – це найміцніша фортеця, де тебе чекають до наступної ротації. Лісівник впевнений, що скоро ми відвоюємо окуповані території та відновимо життя там, де лунали постійні російські канонади. Вистоїмо і переможемо!