ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

💪🏻🌳 У цьому спорті все вирішує кілька міліметрів: чемпіон серед вальників лісу Євген Красніков – про перемогу в Карпатах і плани на Токіо Минулого місяця на базі Вигодського надлісництва на Івано-Франківщині відбулись всеукраїнські змагання вальників лісу, у яких взяли участь 18 представників нашого підприємства із семи філій. У гірських лісах Карпат вальники змагалися у п’яти дисциплінах. Зокрема, демонстрували майстерність у звалюванні дерев, заміні ланцюга бензопили, розкряжуванні стовбура та обрізанні гілок. Судді оцінювали швидкість і точність, техніку виконання та дотримання правил безпеки. У кожній дисципліні учасникам нараховували бали, а за порушення – штрафні. Майстер лісу з Сумщини 30-річний Євген Красніков набрав 1468 балів і переміг в особистому заліку змагань. Красніков бере участь у професійних змаганнях уже одинадцять років. Він входить до складу збірної України та тричі представляв країну на чемпіонатах світу – у Норвегії, Естонії та Австрії. Ми поспілкувались з чемпіоном, спробувавши дізнатись секрет його майстерності: – Євгене, з чого почалась ваша кар’єра у спорті? – У 2015 році я закінчив навчання, прийшов на роботу у лісгосп і мені запропонували спробувати підготуватися до змагань лісорубів. Я погодився, спробував – і захопився. Відтоді займаюся цим уже одинадцять років. Для мене це давно не робота, а справжнє захоплення. Змагання дають можливість поїхати в інше місто чи країну, побачити щось нове, поспілкуватися з колегами та перевірити себе поряд із найсильнішими фахівцями у цій справі. Це завжди новий досвід. Бачиш, як працюють інші, порівнюєш техніку і розумієш, над чим тобі самому ще потрібно працювати. І є куди рости! – Але ви ж не працюєте вальником? – Так, я майстер лісу, у мене інші завдання. Перед турніром у Вигоді мав лише кілька тижнів інтенсивної підготовки. Відпрацьовував обрізання гілок, заміну ланцюга та точність різу. Цього, звісно, недостатньо. Хотілося б тренуватися протягом усього року – хоча б кілька днів щомісяця. На змаганнях кожен рух має бути доведений до автоматизму. Тут рахунок іде не лише на секунди, а й на міліметри. Поспішиш, припустишся помилки чи порушиш правила – отримаєш штрафні бали. Коли виступаєш регулярно, ти постійно у формі. Раніше бувало до п’яти стартів на рік: обласні та всеукраїнські змагання, Кубок Дніпра, Кубок STIHL, чемпіонат світу. А після тривалої перерви приїжджаєш, виходиш до людей – і руки тремтять. Із цим теж потрібно вміти впоратися. Через повномасштабну війну турнірів стало менше, як і можливостей для системної підготовки. – Ви представляли Україну в Норвегії, Естонії та Австрії. Який чемпіонат запам’ятався найбільше? – Норвегія у 2018 році. Там усе було професійно й водночас компактно організовано: стадіон, стенди, навіси. Кожна деталь була продумана і для спортсменів, і для глядачів. Такі чемпіонати показують рівень, до якого потрібно прагнути. Бачиш найкращих спортсменів світу, стежиш за їхньою технікою і ще раз розумієш, наскільки важливо постійно тренуватися. У 2019 році я познайомився з німецьким чемпіоном Марко Трабертом. Це дуже сильний спортсмен, який стабільно тримає високу планку. Призер багатьох чемпіонатів. Для мене це орієнтир. – Чемпіонат світу в Японії – ваша наступна ціль? – Так. Нині я входжу до складу збірної України і хочу знову виступити на чемпіонаті світу. Цього року збірна України відмовилася від участі у 36-му чемпіонаті світу у Словенії через допуск офіційного представника Білорусі – країни, режим якої підтримує російську агресію проти України. Наступний чемпіонат світу запланований на 2028 рік. Змагання відбудуться у Токіо. Дуже хотілося б туди поїхати й гідно представити Україну. Тому дуже добре, що ДП «Ліси України» проводить такі змагання. Саме такі змагання допомагають нам тримати себе у формі та знаходити перспективних молодих спортсменів, якім потрібно виступати, набиратися досвіду й поступово виходити на міжнародний рівень.

🚒🚨 4 дні гасіння в горах: як лісівники боролися з пожежами минулого тижня Упродовж минулого тижня в Україні переважала тепла та переважно суха погода. Лише ближче до вихідних дощі зменшили рівень пожежної небезпеки на заході, півночі та частково в центрі країни. За цей час у лісовому фонді ДП «Ліси України» виникло 46 лісових пожеж на площі 25,7 га. Майже 72% займань були спричинені військовими діями. Через падіння уламків ворожих БПЛА виникли десятки лісових пожеж у різних регіонах. Найбільше таких займань виникло на Чернігівщині — 17 пожеж на площі 10,8 га. Дронові атаки також стали причиною займань на Сумщині (1,91 га), Київщині (0,12 га), Житомирщині (0,12 га), Дніпропетровщині (0,5 га), Запоріжжі (0,7 га), Херсонщині (3,7 га), Миколаївщині (0,1 га) та Одещині (2 га). У Мошнівському лісництві на Черкащині лісову пожежу площею 2,5 га спричинив ракетний удар. Ще 4 невеликі лісові пожежі виникли через необережне поводження місцевих мешканців з вогнем на Чернігівщині, Черкащині та Хмельниччині. Також незначні займання сталися на Львівщині та Харківщині — їхні причини встановлюються. На Львівщині особливо складним виявилося гасіння пожежі у Вигодському надлісництві: вогонь охопив 0,4 га важкодоступної гірської місцевості на висоті 1200 метрів. Лісівники чотири дні пішки носили воду в ранцевих обприскувачах від найближчої лісової дороги, розташованої за 4 км. У всіх інших випадках лісова охорона локалізовувала пожежі в середньому за 30–40 хвилин. Завдяки оперативному реагуванню середня площа однієї пожежі склала 0,5 га. У найближчі три доби синоптики прогнозують надзвичайний рівень пожежної небезпеки переважно у південних областях. Просимо мешканців цих регіонів тимчасово утриматися від відвідування лісів.

🌲🇺🇦🇩🇪 Наближене до природи лісівництво: німецький досвід для лісів Карпат Фахівці ДП «Ліси України» продовжують переймати кращі практики наближеного до природи лісівництва у європейських колег. Цього тижня в саксонському лісництві Айбеншток у Німеччині представники Карпатської філії вивчали, як переформовувати ялинові насадження в мішані й різновікові, вирощувати та заготовляти цінну деревину, мінімізуючи вплив на довкілля. ✅ Високоякісна деревина в мішаних і різновікових лісах У Саксонії своєчасний догляд за перспективними деревами, які в майбутньому забезпечать високоякісну деревину, поєднують із поступовим переформуванням деревостану. Природне поновлення лісу доповнюють посівом ялиці білої та садінням сіянців під наметом лісу. Так змінюють породний склад і вікову структуру насаджень, зберігаючи постійний лісовий покрив. Для карпатських листяних лісів, зокрема в передгір’ї, корисними можуть бути також німецькі методи природного поновлення дуба. ✅ Розвинута мережа лісових доріг Німецький досвід показує важливість узгодженого планування доріг, трелювальних волоків та лісогосподарських робіт. Продумана мережа доріг скорочує відстані трелювання та зосереджує рух техніки на визначених шляхах, зменшуючи пошкодження ґрунту, підросту й дерев. Тому будівництво та утримання лісових доріг у Карпатах мають спиратися на довгострокові плани й враховувати стійкість схилів, належне водовідведення та захист від ерозії. Водночас техніку й поєднання машинної та ручної праці потрібно добирати відповідно до рельєфу, стану ґрунту й насаджень. ✅ Збереження водних ресурсів Практиці відновлення боліт, утримання вологи та охорони джерел питної води німецькими лісівниками надається надзвичайне значення. Лісове господарство у Саксоніі нерозривно поєднано із захистом водозборів. Для Карпат цей досвід особливо важливий в умовах зміни клімату, посух і маловоддя. Тому збереження води має бути складовою всіх основних робіт – від планування рубок і прокладання доріг до відновлення насаджень. Обмін досвідом із європейськими колегами допомагає ДП «Ліси України» готуватися до переходу на наближене до природи лісівництво. Із травня 2027 року в гірських лісах Карпат баступає в силу заборонена суцільні рубки головного користування, тож підприємство заздалегідь вдосконалює планування, навчає працівників, добирає відповідну техніку та розвиває інфраструктуру.

🦌 Хто знає, скільки тварин живе в лісі? Де вони тримаються? Коли виходять на відкриті ділянки? І як зрозуміти, що вночі лісом хтось пересувався? 🔍 Це лише частина питань, на які щодня шукає відповіді мисливствознавець. У ДП «Ліси України» працюють фахівці різних професій. Є серед них і рідкісні та дефіцитні спеціалісти, без яких неможливо забезпечити повноцінний догляд за лісовими екосистемами. Адже лісове господарство – це не лише вирощування, заготівля та реалізація деревини. Ліс – це ще й тварини, птахи, рослини та складні взаємозв’язки між ними. Саме за лісовою фауною стежить мисливствознавець. Він веде облік диких тварин, контролює стан їхніх популяцій, стежить за мисливськими угіддями, дбає про належні умови для тварин і протидіє браконьєрству. І це точно не кабінетна робота. Щоб побачити те, що не завжди можна розгледіти неозброєним оком, мисливствознавець використовує різні прилади. Як він «бачить» ліс і які прилади допомагають йому щодня – розповідає провідний мисливствознавець Північної філії ДП «Ліси України» Павло Лашин 👇 📸 Фотопастка Маленький пристрій, який може цілодобово «стежити» за лісом без присутності людини. Фотопастки встановлюють на деревах, зокрема біля підгодівельних майданчиків. Щойно в зоні дії з’являється тварина – камера автоматично робить фото або відео. А сучасні моделі можуть передавати інформацію безпосередньо на телефон фахівця. Так можна дізнатися, які тварини живуть на певній території, скільки їх, коли вони активні та як поводяться. А ще фотопастки допомагають фіксувати правопорушення, зокрема незаконне полювання. 🌡 Тепловізор Особливо важливий у темну пору доби. Він «бачить» не світло, а тепло, яке випромінюють об’єкти. Тому тварину можна помітити навіть тоді, коли візуально її майже неможливо розгледіти. Тепловізор використовують для спостереження та обліку диких тварин, а також під час нічних рейдів – зокрема для виявлення людей, які можуть перебувати в лісі з порушенням правил полювання. 🔭 Бінокль Здавалося б, звичайний і добре знайомий прилад. Але для мисливствознавця він досі незамінний. Бінокль дозволяє спостерігати за тваринами та птахами на значній відстані, не наближаючись і не турбуючи їх. За його допомогою можна визначити вид і стать тварини, а в окремих випадках – оцінити її вік або стан. Наприклад, у оленів за характером рогів можна визначити стать тварини та спостерігати за її розвитком. Тож робота мисливствознавця – це знання про лісову фауну + польовий досвід + сучасні технології. Іноді, щоб зрозуміти, що відбувається в лісі, достатньо подивитися на екран фотопастки. А іноді – побачити тепловий силует у темряві чи уважно роздивитися тварину в бінокль. Бо ліс – це жива екосистема, за якою потрібно спостерігати, доглядати та захищати 🌳💚

🌲 Більше світла й простору для росту: у лісах Львівщини лісівники проводять рубки догляду На Львівщині, у Бродівському надлісництві, лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» проводять рубки догляду. Їхнє завдання – допомогти перспективним деревам рости й формувати здорове, стійке насадження. Під час роботи лісівники визначають, які дерева залишити, а які заважають їхньому розвитку. Вилучають дерева, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, пошкоджені й хворі, а також ті, що затіняють або пригнічують ріст перспективних. Так регулюють густоту та породний склад майбутнього лісу. 🌳 Після такого догляду дерева отримують більше світла, вологи й простору. Їхні крони та кореневі системи краще розвиваються, а самі насадження стають стійкішими до несприятливих умов. Цю роботу проводять у різні періоди віку деревостану: у молодняках – освітлення й прочищення, згодом – проріджування та прохідні рубки. Кожен етап допомагає сформувати насадження, здатне краще витримувати посуху, протистояти шкідникам і хворобам. За вісім місяців 2026 року на Львівщині рубки догляду провели на понад 2,7 тис. га. Загалом у лісах Карпатської філії – на понад 9 тис. га із запланованих на рік 12,8 тис. га. За словами лісівників, під час освітлень і прочищень отримують незначні обсяги дров. Ці роботи належать до найменш рентабельних, але значних за обсягами у лісовому господарстві. Відтак їхній головний результат – здорові та стійкі ліси Карпатського регіону.

🌳 Новий шишкосушарний комплекс: ДП «Ліси України» розширює можливості з заготівлі насіння у південних регіонах! Щороку лісівники Миколаївщини, Одещини та Херсонщини заготовляють 60–80 тонн шишок сосни кримської, з яких отримують близько 500–800 кг насіння. Цього достатньо для вирощування до двох мільйонів сіянців на рік, створення нових соснових плантацій і закладання декоративних шкілок. Перший на Півдні шишкосушарний комплекс підприємство встановило у 2024 році. За два роки експлуатації обладнання продемонструвало високу ефективність. Однак потужностей одного комплексу недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби південних господарств у якісному насінні. Частину сировини доводилося транспортувати для переробки до іншого регіону. Зокрема, у 2025 році до Львівського лісорозсадника було відправлено 56 тонн шишок, а у 2026 році — 16 тонн. Це додаткові витрати на транспортування, залежність від логістики та ризики, пов’язані з переміщенням значних обсягів сировини. Саме тому цього року встановлюємо другий сучасний шишкосушарний комплекс. Обладнання дозволяє виконувати основні етапи переробки безпосередньо в регіоні. Спочатку зібрану сировину очищують від лісового сміття. Потім шишки завантажують у спеціальні сушильні шафи, де під дією оптимальної температури вони розкриваються. Наступний етап — вилучення насіння за допомогою спеціального барабана-центрифуги. Після цього насіння проходить додаткове очищення: спеціальне обладнання відокремлює крильця та легкі домішки. У результаті отримуємо якісний насіннєвий матеріал, готовий до подальшого використання. Продуктивність одного комплексу становить до 280 кг сировини на добу. За рік він може переробляти до 40 тонн шишок. Запуск нового обладнання дозволить повністю замкнути цикл заготівлі та переробки лісонасіннєвої сировини безпосередньо на Півдні. Південний регіон отримає власну потужну виробничу базу для підготовки насіннєвого матеріалу, що є важливою складовою відновлення лісів.

🌱 До осінньої лісокультурної кампанії лісонасіннєві центри ДП “Ліси України” підготували близько 4,3 млн сіянців із закритою кореневою системою! Основну частину сіянців становить сосна звичайна – 3,6 млн штук. Серед інших порід – дуб звичайний, ялина європейська,модрина європейська, ялиця біла, бук лісовий та клен-явір. Усі сіянці із ЗКС вирощували з урахуванням потреб різних регіонів. Орієнтовно найбільші обсяги сіянців наші лісонасіннєві центри планують відправити до лісництв Київської, Житомирської, Полтавської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей. Більшість сіянців пройшли повний цикл вирощування, який розпочався у березні. 1️⃣ Підготовка насіння Лісонасіннєву сировину переробили у шишкосушарках. Отримане насіння очистили та відкалібрували, після чого воно пройшло через висівні лінії й потрапило до касет із субстратом, насиченим поживними речовинами. 2️⃣ Вирощування у теплицях Касети з насінням розмістили у теплицях, де вони перебували протягом трьох-чотирьох тижнів. Тут підтримували необхідну температуру, а автоматизована система зрошення забезпечувала сіянці вологою, необхідною для розвитку. 3️⃣ Дорощування на відкритих майданчиках Після проростання у теплицях сіянці перенесли на поля дорощування. Аномальна спека влітку та потреба у достатній кількості вологи вимагали посиленого догляду. Фахівці притіняли поля дорощування спеціальними сітками, збільшували інтенсивність поливу та посилили контроль за роботою автоматизованих систем. Березневі посіви вже досягли стандартних показників і мають висоту понад 20 см. Червневі посіви ще продовжують формувати верхівкову бруньку. Висота цих сіянців становить близько 10 см. З 1 жовтня розпочнеться транспортування сіянців до лісництв. Перед відвантаженням сіянці підрахують, спакують у пучки з використанням поліетиленової плівки для утримання вологи та у ящики. Ще 8,7 млн сіянців залишиться на полях дорощування до весни. З приходом холодної погоди працівники лісонасіннєвих центрів обернуть по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Це допоможе стабілізувати температуру в прикореневій зоні і легше перенести морозний період.

❤️‍🩹 Історія порятунку та дружби козулі Красуні та лісівника з Полтавщини Костянтин Супрун працює у Диканському лісництві на Полтавщині. Одного разу ранньою весною у лісі він натрапив на сліди браконьєрів — виявив залишки вбитої козулі, а поряд — новонароджене козеня, яке вже охололо й ледве дихало. Чоловік забрав його додому, годував із пляшечки різними сумішами, облаштував невеличку будку, лікував, зробив необхідні щеплення та доглядав, поки воно не набралося сил. Згодом, коли тваринка підросла, випустив її на волю. Козеня назвали Красунею. На її вушках і досі можна побачити невеликі дірки, які залишилися після рук браконьєрів. Молода козуля звикла до турботи лісівника й тепер відвідує його, щойно захоче поласувати чимось смачненьким. А ще — погратися. Костянтин ніколи не залишає її поза увагою, хоча зізнається: дама з характером і настроєм, тож лащиться лише тоді, коли сама цього забажає. Сьогодні чоловік частує її гілочками вишні. Каже, кізонька їх дуже полюбляє.

«Найбільше Красуня любить кукурудзу, злакові, цукровий буряк, гілочки вишні та яблуні. Чомусь не любить яблука і червоний буряк. Вона довіряє мені, постійно приходить. Ми з колегами пильнуємо, щоб ніхто з місцевих її не скривдив, бо, на жаль, для таких тварин є ризики з боку недобросовісних людей», — розповів лісівник Костянтин.

Нині Красуні три роки. Вона сильна та сповнена енергії. І попри те, що любить дику природу, ніколи не забуває свого рятівника, який став для неї справжнім другом. Берегти природу, допомагати її мешканцям і залишати після себе не лише доглянуті ліси, а й добрі історії — саме для цього лісівники працюють щодня.

🧯🚨 Звичайний пікап за 5 хвилин стає пожежною машиною: лісництва Хмельниччини отримали ємності для мобільних пожежних модулів! Цього року в країнах Європи вирують рекордні лісові пожежі. Внаслідок зміни клімату вразливими стають навіть регіони, де ризик виникнення займань зазвичай є незначним. Саме тому підприємство продовжує посилювати лісництва технікою та обладнанням для гасіння пожеж. Зокрема, лісопожежні станції на Хмельниччині, Тернопільщині та Буковині отримають 80 нових ємностей для води. Ємності зберігатимуться в пунктах зосередження протипожежного інвентарю. Габарити резервуарів відповідають розмірам кузова пікапа. За лічені хвилини їх разом із мотопомпою та пожежними рукавами можна встановити на автомобіль. Таким чином звичайний пікап, який використовується в господарстві, перетворюється на мобільну пожежну машину. Поява цих ємностей дозволить у разі потреби залучати до гасіння пожеж навіть транспорт, який зазвичай задіяний на інших роботах. Першими обладнання отримали Ізяславське та Шепетівське надлісництва на Хмельниччині, де переважають хвойні масиви на піщаних ґрунтах, а ризик виникнення пожеж є одним із найвищих.

🌲 Тестуємо на Київщині новий шведський харвестер для рубок догляду! Харвестер Vimek 470 розрахований насамперед на прорідження, прохідні та санітарні рубки. Найкраще машина працює з деревами діаметром 20-25 см, а максимальний діаметр, який може охопити – до 40 см. Головна перевага цієї моделі – компактність. Машина може маневрувати між деревами та працювати на ділянках, де великій техніці просто не вистачило б місця. Харвестер виконує одразу кілька операцій: захоплює дерево, спилює його, протягує стовбур через систему вальців, зрізає гілки та проводить розкряжування. Машина автоматично захоплює і відміряє стовбур та розпилює його на окремі відрізки. ⚙️ Під капотом – дизельний двигун 55,4 кВт. Паливний бак – 65 літрів, якого в середньому вистачає на робочу зміну. Машина має кран з вильотом до 7,5 метра і спеціалізовану харвестерну головку Keto 42 для обробки дерев. Низьке розташування місця оператора забезпечує огляд ділянки заготівлі під кронами дерев та сприяє зменшенню вібрацій від роботи обладнання. Керування основними функціями машини винесене на джойстики, а всі ключові параметри роботи відображаються на центральному 12,1-дюймовому дисплеї. Система автоматично контролює процес обробки стовбура за заданими параметрами. У навчанні операторів і тестуванні машини приймає участь представник виробника Матіос Перссон. Він передає лісівникам підприємства практичний досвід роботи з шведськими харвестерами, а також вивчає особливості українських лісів і місцевих умов заготівлі. Цей досвід враховується у подальшій розробці та вдосконаленні техніки. Навчання оператора харвестера триває не менше трьох місяців – теорія плюс практика. Оператор має оцінити ділянку перед початком роботи, спланувати рух машини, визначити напрямок валки та місця складування деревини. Фактично оператор відповідає за весь процес на ділянці – від вибору дерева до формування готового складу деревини, який потім забиратиме лісовоз.

🐧 У Тетерівському надлісництві завершився щорічний моніторинг місць гніздування червонокнижних видів птахів Дослідження тривали з початку березня до кінця серпня — від повернення птахів із зимівлі до початку осінньої міграції. Моніторинг дозволяє відстежувати стан популяцій рідкісних видів, виявляти місця їхнього гніздування та зміни, які можуть впливати на успішність розмноження. Отримані дані також необхідні для створення охоронних зон навколо гнізд та врахування природоохоронних обмежень під час планування лісогосподарських заходів. 🪶 Цьогоріч до моніторингу були залучені фахівці Тетерівського надлісництва ДП «Ліси України», експерт WWF-Україна та науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук за сприяння Західноукраїнського орнітологічного товариства. Дані дослідження допомогли виявити наступні тенденції: ✔️ Зафіксували вплив посухи на розмноження чорного лелеки Тривала суха погода цього літа призвела до обміління малих річок, пересихання боліт і зменшення кормової бази. Для чорного лелеки це особливо важливо, адже він живиться переважно рибою та земноводними і полює у водоймах. Через нестачу корму птахам було складніше вигодовувати потомство, тому цього року в гніздах зафіксували менше пташенят чорного лелеки. ✔️ Отримали нові дані про міграцію GPS-трекер дозволив відстежити міграцію одного з молодих чорних лелек. Наприкінці серпня він залишив гніздову територію та вирушив на південь. Наразі птах уже понад тиждень перебуває в Болгарії. Такі дані допомагають науковцям визначати, які території лелеки використовують під час міграції для зупинок і відпочинку. Якщо птахи регулярно зупиняються в одних і тих самих місцях, ці території можуть отримати додатковий природоохоронний статус. ✔️ Виявили нове поселення орлана-білохвоста Ще в березні лісівники Тетерівського надлісництва та фахівці WWF-Україна помітили нове гніздо де оселилася нова пара орланів-білохвостів. Згодом вони вивели нове потомство. На цій підставі Столична філія спільно з науковцями готує обґрунтування для створення навколо гнізда нової охоронної зони.

«Дякуємо лісівникам Тетерівського надлісництва, які допомагають у дослідженні, повідомляють про стан гнізд, виїжджають на обстеження та забезпечують доступ до віддалених лісових ділянок. А, найголовніше, дотримуються балансу між лісогосподарською та природоохоронною діяльністю», – каже науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук.

У Тетерівському надлісництві такий моніторинг проводять щороку, цьогоріч його здійснили вже у 19-й раз. Спільна робота лісівників і природоохоронців над збереженням рідкісних видів птахів триватиме й надалі.

💛 Співпрацюємо з ДП «Ліси України» дуже ефективно: більшість домогосподарств негазифікованої Красноїльської громади вже з дровами! Красноїльська громада, що за кілька кілометрів від румунського кордону, — одна з найбільших у Чернівецькій області. Її населення становить 11 тисяч мешканців. Громада негазифікована, тому опалення переважно пічне. У межах нашого проєкту «Даруємо тепло» ми поспілкувалися з головою громади та її мешканцями, щоб дізнатися, чи задоволені вони співпрацею з нашим підприємством. Цього року попит на дрова практично по всій країні значно вищий, ніж минулого сезону. Буковина не є винятком. Через сильні морози багато хто спалив запаси палива ще в лютому. Тож до наступної зими всі готуються ретельніше, а обсяги реалізації дров — рекордні. Проте, за словами селищного голови Степана Драгуна, більшість домогосподарств, яких у Красноїльській громаді майже 4 тисячі, дровами вже забезпечені.

«Співпрацюємо із ДП «Ліси України» дуже ефективно. Багато людей звертаються до селищної ради, і ми їм пояснюємо, як можна придбати дрова, в які лісництва їхати, маємо постійну комунікацію з лісничими. Черги є, але вони невеликі. У громаді проживає 20 родин наших захисників, які зараз воюють. Ще 14 наших мешканців вважаються зниклими безвісти, троє загинули. Такі родини лісництва забезпечують дровами першочергово. З доставкою ми допомагаємо», — розповідає Степан Драгун.

Мешканці громади, до якої, крім Красноїльська, входить ще село Стара Красношора, купують дрова у п’яти сусідніх лісництвах. В середньому кожне домогосподарство замовляє по 5–7 кубометрів. Лише в одному Лаурському лісництві щомісяця реалізовують понад 200 кубометрів дров. Директорка Красноїльського ліцею № 3 Ольга Прунь — дружина військового. До початку вересня вона вже запаслася дровами.

«Мій чоловік від лютого 2022 року, коли пішов добровольцем, воює — він уже п’ятий рік на війні. Зараз у складі рідної 82-ї десантно-штурмової бригади перебуває на Запорізькому напрямку. Ми щороку купуємо до 10 кубометрів дров. Коли чоловік був удома, він колов, я складала, зараз колоти мені допомагають. І запастися дровами я мушу до 1 вересня, бо коли починається школа, на дрова в мене вже не буде часу. Тому дрова замовляла завчасно, мені їх одразу, без затримки, привезли», — каже пані Ольга.

«У нас у громаді — 8 закладів освіти та одна лікарня. Тендери на постачання палива також виграло ДП «Ліси України», тому і навчальні, і медичні заклади вже до початку вересня були повністю забезпечені дровами», — розповідає Степан Драгун.

За його словами, з жовтня мешканці громади починають закуповуватися дровами на сезон 2027/2028 років. За рік деревина добре просохне і даватиме більше тепла.

🎥 28 камер ДП "Ліси України" підключені до системи ДСНС: посилюємо взаємодію заради швидкого реагування на пожежі ДП "Ліси України" посилює взаємодію з ДСНС у боротьбі з лісовими пожежами. Усі 28 камер відеоспостереження у лісах Черкаської, Вінницької та Кіровоградської областей синхронізували з головними управліннями ДСНС у регіонах. Тепер рятувальники мають доступ до зображення з камер лісівників і можуть оперативно отримувати інформацію про ситуацію в лісових масивах. Це важливо, адже невеликі загоряння лісівники, як правило, ліквідовують власними силами. У кожному надлісництві є пожежна техніка, обладнання та підготовлені бригади, які можуть швидко прибути на місце. Якщо ж пожежа масштабна і потребує залучення додаткових сил, на допомогу приходять рятувальники ДСНС. Вони мають потужну спеціалізовану техніку та особовий склад, що дозволяє спільно працювати на великих пожежах. Дякуємо нашим колегам із ДСНС за постійну взаємодію та допомогу у найскладніших ситуаціях. Спільна робота лісівників і рятувальників уже неодноразово дозволяла стримувати поширення вогню та не допускати ще більших втрат. Водночас в радіус огляду камер лісівників часто потрапляють прилеглі території - населені пункти, поля. Ця інформація також може бути корисною для рятувальників - допомагає швидше помітити дим чи загоряння за межами лісу та зорієнтуватися в ситуації. 📍Окремо посилили відеомоніторинг на Вінниччині. З початку літа у надлісництвах області запрацювали 4 нові камери для раннього виявлення лісових пожеж. Це перші такі системи відеоспостереження в історії лісової охорони Вінниччини. Вони також інтегровані із системою ДСНС. Така взаємодія з ДСНС дозволяє швидше виявляти загоряння, оперативніше реагувати та ефективніше захищати ліси.

🌱 Стійкий ліс починається зі здорових сіянців: як їх вирощують у розсадниках Карпатської філії Цьогоріч лісівники Карпатської філії планують відтворити ліси на площі понад 3 тис. га. Навесні такі роботи провели на площі 2,3 тис га, де висадили понад 6,8 млн сіянців. В планах на осінь ще 700 га. 🪴 Садивний матеріал для цих робіт вирощують у власних розсадниках – доглянутих, зелених ділянках, де підростає майбутній ліс. На світлинах – розсадник лісництва ім. Томащука Великобичківського надлісництва. Тут за десятками тисяч сіянців доглядають вручну: прополюють бур’яни, розпушують ґрунт, поливають рослини. Це допомагає молодим деревам зміцніти й розвинути кореневу систему перед садінням лісу. Загалом філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» має 333 лісові розсадники, 21 теплицю та 171 короб для вирощування садивного матеріалу. На майже 175 гектарах ростуть сіянці сосни, ялини, ялиці, дуба, вільхи, горіха та інших порід. Вони стають основою нових насаджень Закарпаття, Львівщини та Івано-Франківщини. 🌿 До вирощування усіх сіянців підходять ретельно. Частину вирощують у відкритому ґрунті, частину – у теплицях і коробах, де легше контролювати умови. Молоді рослини також підживлюють і захищають від шкідників. Як пояснюють у відділі відтворення лісів філії, догляд має враховувати потреби кожної породи. Для майбутніх насаджень підбирають оптимальні схеми змішування для формування здорових і стійких лісів. Під час лісокультурної кампанії поряд із традиційним садивним матеріалом із розсадників лісівники використовують і сіянці із закритою кореневою системою, що сприяє кращій приживлюваності після висаджування. 🌲 У лісництві ім. Томащука також закладено плантацію новорічних ялинок, які реалізовують населенню напередодні різдвяно-новорічних свят.

💣 Понад 7100 га лісів обстежили саперні підрозділи на Київщині від початку року! У лісах Київщини досі залишаються території, де через бойові дії можуть бути міни та інші вибухонебезпечні предмети. Щоб відновити на таких ділянках лісогосподарську роботу, потрібно перевірити кожен гектар лісу. Весною 2026 року ДП «Ліси України» та Київська ОВА домовилися посилити обстеження замінованих і потенційно небезпечних лісових територій області. Визначили пріоритетні території та залучили додаткові сили саперних команд. 🤝🏻 Маємо результат: від початку року фахівці перевірили понад 7100 га лісових земель. Це на 700 га більше від запланованого обсягу. Найбільше роботи виконали в Іванківському надлісництві ДП «Ліси України». Це один з найбільш постраждалих підрозділів філії на Київщині, який повністю перебував під окупацією ворога. Роботи організовує та координує Центр протимінної діяльності разом з ДСНС та іншими операторами протимінної діяльності. До обстежень залучають підготовлених фахівців з необхідним обладнанням. Лісівники допомагають визначати ділянки, де перевірка потрібна насамперед, і передають інформацію про них. Що це означає на практиці❓ Спочатку фахівці збирають усю доступну інформацію про конкретну територію: де проходили бойові дії та чи були повідомлення про вибухонебезпечні предмети. На основі цих даних визначають, чи є ділянка потенційно небезпечною та які роботи потрібно провести. Після детального опрацювання матеріалів, наданих Центром, буде розроблено план відновлення діяльності на цих територіях.

📚 Від техніки на лісосіці до роботи на складі: як у «Лісах України» навчаються керувати виробничими ризиками Викладачі філії «Лісовий навчальний центр» цього року започаткували окремий курс для керівників і спеціалістів підприємства, присвячений охороні праці, пожежній безпеці та безпечній роботі з технікою й обладнанням. Програму створили з урахуванням реалій, у яких сьогодні працюють лісівники, та об’єднали в один курс всі знання, необхідні для безпечної організації виробничих процесів. Новий курс розрахований на лісничих, завідувачів ремонтно-механічних майстерень, начальників транспортних дільниць, механіків, начальників нижніх і проміжних складів та майстрів нижніх складів. Їхня робота охоплює різні етапи виробничого циклу – від лісосіки та транспортування деревини до її приймання, зберігання й відвантаження. Працівники взаємодіють із великогабаритною технікою, вантажами та обладнанням, працюють у майстернях, на складах і лісосіках, де потрібно чітко дотримуватися встановлених правил безпеки. Для керівників і спеціалістів особливо важливо вміти оцінювати ризики та правильно організовувати роботу підлеглих. Від їхніх рішень залежить, чи будуть виробничі завдання виконуватися безпечно, чи працівники матимуть належні умови для роботи та як діяти у разі виникнення небезпечної ситуації. Саме ці практичні питання покладено в основу навчальної програми. Вона охоплює три ключові напрями: ✔️ Охорона праці та безпека. Учасники навчань ознайомлюються з вимогами законодавства, управлінням професійними ризиками, електробезпекою та гігієною праці. Окремо опрацьовують домедичну та першу психологічну допомогу. ✔️ Техніка та обладнання. Працівники вивчають вимоги до безпечної експлуатації лісогосподарських і лісозаготівельних машин, тракторів, навантажувачів, кранів, складського обладнання, котлів і посудин під тиском. Також розглядають правила безпеки під час роботи в лісі та дії у разі виявлення вибухонебезпечних предметів. ✔️ Пожежна безпека. Окрема увага приділена протипожежній профілактиці, правилам евакуації, використання пожежної техніки й засобів пожежогасіння, а також організації гасіння лісових пожеж. Навчання триває 40 академічних годин, а для програм із додатковою підготовкою з безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, котлів і посудин під тиском – 48 годин. Заняття проходять як очно, так і дистанційно через платформу Moodle. Після завершення курсу слухачі складають іспит. Наразі 560 працівників ДП «Ліси України» успішно завершили навчання та отримали посвідчення про проходження курсу з питань охорони праці. Ще 129 учасників завершили курс і готуються до підсумкової перевірки знань. Загалом упродовж року навчання планують пройти 1017 працівників підприємства.

❤️‍🩹🌲 «Вікно у ліс: дари природи»: на Чернігівщині лісівники влаштували зустріч для військових на реабілітації Черговий захід у межах соціального проєкту Відділу комунікацій ДП «Ліси України» «Вікно у ліс» відбувся на Чернігівщині. Гостями стали ветерани українсько-російської війни, які проходять реабілітацію в центрі національної мережі Recovery Ukraine в Чернігові. Це вже друга зустріч із учасниками центру. Після позитивного досвіду першого заходу ми вирішили продовжити спілкування та знову запросили ветеранів до лісу. Для гостей підготували кілька активностей. Разом виготовляли свічки – кожен створював свою, власноруч. Грали у лісовий дартс – настільки захопилися, що вирішили зробити цю розвагу постійною на рекреаційному пункті 🎯 🍓 А ще була дегустація «Дарів природи» ДП «Ліси України». У «Лісовичку» підготували те, чим щедро діляться українські ліси: ягоди, джеми та варення, березовий сік. Учасники заходу охоче дегустували продукцію, цікавилися її асортиментом та одразу виявили бажання придбати вподобані товари. Та найціннішим цього дня були не активності й навіть не частування. Багато говорили про ліс, відновлення, роботу та життя. Сміялися. Знайомилися ближче. 💬 «Для військових дуже важливо виїжджати в ліс, на природу, поспілкуватися з побратимами. Відволіктися від шуму та буденності. Це допомагає перезавантажитися і емоційно, і фізично», – зазначає Тетяна Ричка, ерготерапевт відділення для військових реабілітаційного центру RECOVERY. «Лісовички» ДП «Ліси України» відкриті для кожного. Але особливо ми раді бачити тих, завдяки кому сьогодні маємо можливість жити, працювати й зустрічатися у мирному лісі. 🇺🇦 Дякуємо нашим захисникам за довіру. І будемо чекати знову 💚

💥 Від ударів ворога найбільше постраждали ліси Харківщини та Київщини За останній тиждень у лісовому фонді ДП «Ліси України» виникло 56 пожеж на площі 84 га. 95% усіх займань спричинені військовими діями. Найбільше пожеж виникло на Харківщині — 14 займань на площі 49,4 га. Основні осередки зафіксовано в Ізюмському надлісництві, де вогонь охопив 45,2 га. Територія надлісництва регулярно потрапляє під ворожі обстріли. Близько 143 тис. га території надлісництва потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Відсутність доступу до лісових масивів, сильний вітер і детонація нерозірваних боєприпасів створювали умови для поширення вогню. Загалом ліквідація всіх осередків займань тривала 6 днів. Загалом падіння уламків ворожих БПЛА стало причиною десятків пожеж у різних регіонах загальною площею 29 га. 📍 Найбільше таких займань зафіксовано на Київщині — на площі 17,5 га. Дронові атаки також стали причиною пожеж на Чернігівщині — понад 2 га, Сумщині — 2 га, Запоріжжі — 2 га та Волині — 2 га. Ще одна незначна пожежа площею 0,01 га сталася через перекидання вогню з території сусіднього землекористувача в Білоцерківському надлісництві на Київщині. Також незначні займання виникали на Львівщині та Миколаївщині — їхні причини встановлюються. За винятком Харківщини, де гасіння ускладнювали близькість до зони бойових дій та замінування, у середньому лісівникам вдавалося локалізувати одне займання приблизно за годину. Завдяки оперативному реагуванню лісової охорони середня площа однієї пожежі становила лише 1,5 га. Попри зниження температури повітря синоптики попереджають про надзвичайний рівень пожежної небезпеки в більшості регіонів у найближчі три доби. Тривала суха погода призвела до висушування лісової підстилки та зниження її вологості. За таких умов навіть невелика іскра може спричинити значну лісову пожежу. Тож просимо громадян утриматися від походів до лісу. Для безпечного відпочинку просто неба на території лісового фонду підприємства діє мережа з понад 1100 рекреаційних пунктів.

🌲🔥 В умовах посухи й маловоддя: лісівники та рятувальники відпрацьовують гасіння пожеж у Карпатах Днями на Прикарпатті відбулися спільні теоретично-практичні навчання лісової охорони Карпатської філії ДП «Ліси України» та рятувальників ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області. Онлайн долучилися польські партнери – представники Регіонального управління Державної пожежної служби у Жешуві. Під час польових занять у лісовому масиві учасники відпрацьовували: 🔹 створення мінералізованих смуг і розривів, 🔹 гасіння низових пожеж, 🔹 роботу з мотопомпами та ранцевими вогнегасниками, 🔹 взаємодію між підрозділами. Окремий акцент навчань – на заборі води, її подачі на висоту та ощадливому використанні, адже в умовах маловоддя доступ до води стає одним із ключових факторів під час гасіння пожеж у горах. Коли міліють річки, пересихають потоки й джерела, воду для гасіння доводиться шукати та доставляти з віддалених місць. У горах це особливо складно через круті схили й обмежені під’їзди. Тому важливо заздалегідь визначати доступні вододжерела, облаштовувати водозабори й резервуари, продумувати ланцюжки постачання води та способи її подачі безпосередньо до осередку пожежі. За таких умов кожен запас води потрібно використовувати максимально ефективно. Лісівникам це завдання полегшують лісопожежні модулі на базі пікапів, які можуть проїхати у важкодоступну місцевість – туди, куди не дістануться великі пожежні автомобілі. 💧 Посушливі періоди, які останніми роками повторюються в Карпатах, не лише підвищують пожежну небезпеку, а й ускладнюють гасіння. Влітку рівні води на окремих ділянках гірських річок опускалися нижче багаторічних мінімумів через малосніжні зими, тривалу відсутність опадів і спеку. Масштаб ризиків показує й досвід ЄС: за серпневими даними Єврокомісії, від початку 2026 року вогонь пройшов понад 635 тис. га, а через пожежі евакуювали тисячі людей. Саме до таких умов – дефіциту води, складного рельєфу та обмеженого доступу до осередків займання – готуються під час спільних навчань. Вони допомагають відпрацювати взаємодію лісівників, рятувальників і добровільних пожежних команд, щоб швидше локалізувати вогонь і мінімізувати втрати. Захід організували в межах проєкту FABRICS програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027 за підтримки ЄС для обміну досвідом і сучасними підходами до запобігання, виявлення, моніторингу та гасіння лісових пожеж.

🚨 Від ударів ворога найбільше постраждали ліси Харківщини та Київщини За останній тиждень у лісовому фонді ДП «Ліси України» виникло 56 пожеж на площі 84 га. 95% усіх займань спричинені військовими діями. Найбільше пожеж виникло на Харківщині – 14 займань на площі 49,4 га. Основні осередки зафіксовано в Ізюмському надлісництві (45,2 га), територія якого регулярно потрапляє під ворожі обстріли. Близько 143 тис. га території надлісництва потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Відсутність доступу до лісових масивів, сильний вітер і детонація нерозірваних боєприпасів створювали умови для поширення вогню. Загалом ліквідація всіх осередків займань тривала 6 днів. Загалом падіння уламків ворожих БПЛА стало причиною десятків пожеж у різних регіонах загальною площею 29 га. Найбільше таких займань зафіксовано на Київщині – на площі 17,5 га. Дронові атаки також стали причиною пожеж на Чернігівщині (понад 2 га), Сумщині (2 га), Запоріжжі (2 га) та Волині (2 га). Ще одна незначна пожежа на площі 0,01 га сталася через перекидання вогню з території сусіднього землекористувача в Білоцерківському надлісництві на Київщині. Також незначні займання виникали на Львівщині та Миколаївщині – їхні причини встановлюються. За винятком Харківщини, де гасіння ускладнювали близькість до зони бойових дій та замінування, у середньому лісівникам вдавалося локалізувати одне займання приблизно за годину. Завдяки оперативному реагуванню лісової охорони середня площа однієї пожежі становила 1,5 га. Попри зниження температури повітря синоптики попереджають про надзвичайний рівень пожежної небезпеки в більшості регіонів упродовж найближчих трьох діб. Тривала суха погода призвела до висушування лісової підстилки та зниження її вологості. За таких умов навіть невелика іскра може спричинити значну лісову пожежу. Тож просимо громадян утриматися від походів до лісу. Для безпечного відпочинку просто неба на території лісового фонду підприємства діє мережа з понад 1100 рекреаційних пунктів.