Ваш Капітан С🫡
Ir al canal en Telegram
Олексій Сальников @a_salio про дизайн, робочі процеси та самозванство. Культурний кофаундер thisiskultura.com та ментор у school.thisiskultura.com
Mostrar más836
Suscriptores
Sin datos24 horas
-27 días
-230 días
Archivo de publicaciones
+2
Ми тут з Олею Кузовкіною нарешті починаємо виходити в публічний простір з проєктом-розвідкою досвідів та професійних ідентичностей української креативної спільноти.
З минулого року ми встигли поспілкуватися з п'ятнадцятьма дизайнерками та ілюстаторками, щоб поговорити про їх досвід, поточні практики, прагнення, оптики, а головне — про їх відчуття себе в професії. Це тільки початок, адже ми прагнемо проявити якомога більше голосів.
Ми зараз готуємо до виходу перший номер і запрошуємо вас долучитись до серії невеличких опитувань. Якщо вам відгукується, запрошую відповісти на питання «Які ваші червоні прапори в роботі»?
Можна заповнити форму
Залишити коментар в інстаграмі Р–О^З~М*А”Ї
Або прокоментувати цей допис.
Repost from The Rolling Fonts
Що подивитися та почитати у Міжнародний день боротьби за права жінок?
1. Yeah, type design is cool, but have you tried to be a feminist?
Лекція by Fer Cozzi на ATypI Paris 2023 (відео)
2. Women in Type: A Social History of Women’s Role in Type Drawing Offices
Лекція by Fiona Ross & Nicole Dotin на TypeCon2019 Minneapolis (відео)
3. XX, XY: What Happens When We Gender Type?
Лекція by Marie Boulanger на TypeCon2019 Minneapolis (відео)
4. Type and Gender Stereotypes
Стаття by Victoria Rushton для Alphabettes
5. First/early female typeface designers
Стаття by Indra Kupferschmid для Alphabettes
6. “Where have the women gone?”: exploring industry equality
Стаття by Abbey Bamford для DesignWeek
Зображення: від авторки каналу.
Стартує лабораторія практик меморіалізації — освітньо-дослідницький проєкт з практичною складовою від платформи «Минуле/Майбутнє/Мистецство» та ГО «Музей сучасного мистецтва».
Мета — пошук нової візуальної мови для пам’ятання російсько-української війни та розширення підходів до створення меморіальних проєктів. Яке значення мають меморіали сьогодні? Як вони впливають на наше життя і майбутнє? Якими вони мають стати після 24 лютого 2022 року?
Знайти відповіді на ці питання зможете разом з Лабораторією через аналіз світових практих меморіалізації та розробку конкретних ідей меморіальних об’єктів для декількох місць пам’яті війни в Україні.
Деталі
Запрошую пройти хоча б освітню частину (можна не брати участь у практичній), щоб краще розбиратися в темі:
Реєстрація до 11 березня
+9
Гляньте який скарб!
Костянтин Піскорський (1892–1922)— художник-авангардист, працював у стилі сецессії, футуризму та абстракції. На жаль, помер рано від тифу. А родина 50 років переховувала його роботи від німецьких нацистів та російських комуністів. Не буду розписувати чому це вау, просто подивіться самі 👆
Родовід ще о 2006 видав цей альбом і досі не розпродав, мабуть через те, що художник маловідомий. Я теж про нього не знав, аж поки Саша Биченко не приніс з видавництва (та й він сам випадково натрапив на книгу).
Придбати альбом можна на сайті Родоводу. Всього 400 гривень!
Збираюсь на курс, може комусь теж буде цікавим
З лютого (старт завтра) по червень Futuress проведе пара-академічний курс, присвячений критичному дослідженню підходів до навчання, викладання та практики дизайну, що ґрунтується на фемінізмі та соціальній справедливості.
Перелік тем
🔵 Navigating the Past, Envisioning the Future: Unearthing Feminist and Decolonial Threads in Design Education
🔵 Otherwise Realities: Communal Care, Decolonization, and The Design School
🔵 Unmanageable Subjects: Trans Childhoods and Civic Learning in the Elementary Classroom
🔵 Queering Design: Moving Towards Emergent Practices
🔵 Social Design Practices: From the Popular Neighborhoods to the Faculty of Design
🔵 Crip Spacetime and Utopias of Care
🔵 Feminist Killjoy Design Pedagogy: On Emphasizing Joy
🔵 Design and Other Ways of Knowing
Деталі та реєстрація
(Курс платний, але там є мінімальна опція у $40)
Досліджуєте питання національної ідентичності? Плануйте завтрашній вечір
21 лютого о 19:00
Відкрита онлай-лекція «Чому важливо говорити про ідентичність в умовах війни? Культурна ідентичність»
Наталія Кривда, філософиня, PhD філософії та професорка, розкаже про ключові стратегії формування національної ідентичності з акцентом на культурні аспекти; про роль державної політики; значення місць пам'яті у визначенні української ідентичності та шляхи створення єдиного образу української нації; про розуміння ідентичності як ключ до національної безпеки.
Онлайн-лекція в зумі
Лекція відкриває серію подій в рамках освітнього проєкту та дискусійної платформи з науковцями та інтелектуалами «У пошуках ідентичності» від «Культурного проєкту» про національну ідентичність, культурну та історичну пам’ять, деколонізацію. Раджу підписатись та слідкувати.
Інстаграм проєкту
Сьогодні
День Державного герба
України
💛💙
Тому доречна нагадайка про те, що Родовід виклав у відкритий доступ пдф видання про історію тризубу. Окрім, власне, історії, там ще купа графіки для дослідження української візуальної мови.
(Посилання на пдф в оригінальному дописі 👇)
+5
Design for Responsible AI
Elisava запустила серію відкритих гібридних подій про критичні дискусії на перетині Responsible AI, ЗМІ та дизайну в умовах надзвичайної кліматичної ситуації.
Трансляції та майбутні події
Telescope Magazine
Перший випуск від Runway зі статтями, інтерв'ю та візуальними історіями від дослідни:ць, мист:кинь, дизайнер:ок та викладач:ок про дослідження ролі технологій у розширенні меж мистецтва та важливість мистецького пошуку у формуванні майбутнього.
Читати онлайн-версію
Spells
Збірка з 250 високоякісних підказок для створення зображень за допомогою штучного інтелекту, зібраних від понад 50 провідних художни:ць у галузях фотографії, дизайну, мистецтва, моди та архітектури.
Інстаграм проєкту
Синтетика
Перший випуск журналу від Projector Publishing, що досліджує вплив технологій на наше життя, культуру, гроші, здоров'я, повсякдення та глобальні уявлення про них. Перший номер присвячено нейромережам та штучному інтелекту.
Підтримайте українську видавничу справу — передзамовте номер!
👀 Що подивитись на вихідних
Лекцію професора Віталія Чернецького про епістемічну (пов’язану зі знанням) несправедливість. Лекція про критичний погляд на поточні дослідницькі підходи в славістичних (а зокрема й українських) студіях.
Відповідно до терміну, що ввела британська філософиня Міранда Фрікер, така форма несправедливості включає в себе форми насилля — виключення, замовчування, систематичне спотворення значень чи внесків, заниження статусу, невиправдана недовіра, навіть епістеміцид.
То ж, спираючись на таку концепцію, стає легше проводити діалоги про деколонізацію та підсвічувати зокрема й західним колегам, що вони мають сліпі плями в тому, що знають або як сприймають українське. Тобто або користуються російським «фільтром» трактувань, або ж вчиняють таке насилля, відмовляючи в проявленні українського голосу.
Якщо хочете конкретних прикладів епістемічного насилля — ось ще конспект виступу Олександри Корчевської-Цехош про те, щому ми (а тим паче й іноземці) мало знаємо про український дизайн.
Менеджмент смерті
Дуже цікавий епізод зі Світланою Матвієнко, дослідницею медіа та кібервійн. Про забруднення війною (не тільки екологічне), некрополітику як частину модерного світу, повільне насильство, пропаганду та дезінформацію як середовище терору та працю свідка.
Слухати подкаст
Що подивитися на вихідних
Запис круглого столу про деколонізацію українського дизайну за сприяння Українського Музею та коледжу The Cooper Union.
👀 У відео трохи про історію, трохи про контексти, трохи акцентів на необхідності коригування оптик, проявлення досліджень та випрацювання відповідної мови для налагодження комунікації зі світовою спільнотою.
Коротше, раджу. 👉 Це частина нашої з вами нової норми, то ж наздоганяйте та занурюйтесь, якщо ви ще ні.
Спікер_ки:
Альона Соломадіна, графічна дизайнерка.
Юрко Гуцуляк, графічний дизайнер та співзасновник студії Гуцуляк.
Олександр Точиловський, куратор Центру навчання дизайну та типографії імені Герберта Любаліна.
Доктор Мирослав Шкандрій, почесний професор української літератури та мови Манітобського університету.
Запис ефіру
Інтерв'ю Оксани Хмельовської з Сашою Биченком на Читомо
Навіть якщо ви не цікавитесь конкретно дизайном книг чи книжковою справою, в інтерв'ю багато думок що до стану креативної індустрії та векторів розвитку українських дизайнерів загалом.
👇
Читати інтерв'ю
Запрошую до Літеропаду — маратону з дослідження, проявлення і популяризації розмаю форм літер української кирилки, заснованого Андрієм Шевченком та Марчелою Можиною.
Цього року я вирішив трохи додати власного ресурсу до проєкту, створивши інстаграм, який я адмініструватиму впродовж листопада.
Сподіваюсь на подальший активний інтерес спільноти та розбудову цього архіву української графіки та шукаю підтримки від колег. А можливо ви зможете запропонувати заохочення найвитривалішим марафонцям, як це зробив Євгеній Садко: всі, хто дійдуть до кінця отримають місяць безкоштовної підписки на Рентафонт.
Підпишіться, візьміть участь, розкажіть іншим або підтримайте власним ресурсом
(напишіть мені, якщо хочете допомогти, зайві руки та голови завжди в нагоді)
Бренд ХУІЗИТ випустив «наївну колекцію»
Тим, хто досліджує укрсучдизайн, кажу вам — Це. Буквально. Він.
Сучасний дизайн у тому сенсі, як я його розумію на рівні ткання «нитки» тяглості культурної спадщини. Референс, що бере свій початок десь у минувщині, але знаходить нові відтінки та контексти, бо осмислюється відповідно до духу часу. На противагу розповсюдженому методу буквальної реконструкції чи поверхневої стилізації, та створенні навколо цього культу сакралізації та недоторканості. «Трогати Шевченка — зась!»
Але попкультура не опоганює «ікони», вона створює додатковий рівень, що підсилює «високу» культуру, відкриває простір для гри, іронії, утворенню нових зв'язків. Робить її живою, в контакті з життям тут і зараз.
Фотографії — з сайту бренду. Шевченко на светрі — похідний твір від фрагменту інтернет-мему з вишитим килимом (перше зображення).
👀 Звіт Українського інституту майбутнього про «Професії та навички майбутнього»
Згадуються як мегатренди (тендендії, які впливають на весь світ не залежно від локального контексту): зміна клімату, демографічний перехід (зростання чисельності населення світу за рахунок Індії та країн Африки), персоніфікація, цифровізація та автоматизація інтелектуальниї процесів, сегментація глобального світу та перехід від індустріальної економіки до постіндустріальної; так і локальні — звіт описує сценарії розвитку економіки, зміни поведінки населення України, професії та навички, що будуть затребувані до 2030 року.
Коротше, багато всього цікавого. І оскільки у звіті згадується постіндустріалізм та когнітаріат (ми з вами), я дуже раджу всім креативникам ознайомитись з інформацією.
🔥
Бомбічний проєкт До друку від Читомо про дослідження видавничих феноменів в Україні, що впливали на культурний процес та задавали стандарти та тенденції свого часу.
Проєкт є продовження попереднього не менш цікавого проєкту Екземпляри ХХ про знакові українські періодичні видання, пов'язані з літературою і мистецтвом ХХ століття.
На зображеннях: видання концерну «Українська преса», видавництва «Вік», кооперативного видавництва «Рух», «Книгоспілки», видавництва «Час».
Лекція про український колоніальний кіч
Натрапив на подію, виглядає цікаво. Думаю, буде корисно, якщо раптом хочете заповнити пробіли у розумінні впливу російського запорєбріка, деколонізації та досліджуєте українську ідентичність з усіх сторін.
«В цій лекції ми спробуємо дослідити, як метрополії через культуру виправдовують свою хижацьку експлуатацію та тримають у покорі поневолені народи. При цьому, переконують свої колонії у природньості такого становища. А ті, у свою чергу, з часом починають сприймати сурогатну імперську культуру як власну самопрепрезентацію.»
Лекторка: Євгенія Гавришенко — художниця, блогерка, дослідниця української культури, пише про кіч, деколонізацію, ідентичності в Україні.
В онлайні
Вхід вільний
10 жовтня, 18:00
Реєстрація
Repost from Kultura School
💛💙
Slanted 43 буде про український дизайн!
То ж, майстерні та талановиті, подавайте власні дизайни, експерименти, ілюстрації, шрифти та есеї до 15 жовтня.
Давайте влаштуємо дизайн-цунамі! 🌊
Останні пару місяців мало пишу в канал бо багато читаю та вивчаю. Оскільки матеріал складний та обширний (онтологія дизайну чи соціолінгвістика, наприклад), важко перевести його в доступний поп-формат, попередньо не переваривши самому. Тому вирішив ділитися з вами безпосередньо джерелами.
Одне з таких джерел — ознайомчий курс про економіку солідарності (Solidarity Economy). Він про концепцію розвитку мистецьких/культурних (і тут я додаю дизайнерських, маючи на увазі працівників з сектору креативної економіки) рухів, що ґрунтується на солідарності та кооперації для розвитку альтернативних форм «звичайному бізнесу», взаємопідтримки та справедливого розподілу економічного ресурсу.
В червні я запускав по чатиках міні-анкетку про такий собі «Проєкт U», щоб зібрати перший відгук від проактивних людей по цій темі. Суть опитування (а також вибіркового спілкування) полягала в тому, щоб поговорити про певні абстракції: поточний стан справ, розуміння власної цінності та потреб, агентності, амбіціях. А також я пропонував певне бачення, як могла б бути побудована інфраструктура проєктів в такій системі та як поєднана з «класичними бізнесами». Наступного разу поділюсь спостереженнями та враженнями, а поки що всім зацікавленим пропоную подивись курс ☝️
Це скарб 🤍
Мистецький арсенал виклав електронну версію «видання, що містить матеріали мультидисциплінарного проєкту «Футуромарення», що присвячений феномену футуризму в Україні 1910–1930-х років. В його межах здійснено комплексне дослідження, яке дозволило актуалізувати спадщину футуризму в літературі, архітектурі, образотворчому, театральному та кіномистецтві.
У виданні подано актуальні публікації з тематики футуризму відомих науковців, які виступили консультантами проєкту. Також вміщено основні матеріали, що були зібрані для виставкової складової. Їх каталогізовано відповідно до тематичної структури експозиції, яка відбулась у Мистецькому арсеналі від 15 жовтня 2021 до 30 січня 2022 року. Видання проілюстровано творами з музейних та приватних зібрань.»
Паперову версію обіцяють незабаром.
Дивитись
