Elevatorist.com

#АгроекспедиціяЕлеватори2025 побувала на насіннєвому заводі ТОВ "Черлис" у Черкаській області. Завод є частиною групи компанії Lidea (Франція). Із звичного оку обладнання для нас тут знайшлися лише оперативні хопери. Але, як нам пояснили на підприємстві, їх використовують лише за потреби, якщо є необхідність зберігати товарне зерно. Виконавчий директор ТОВ "Черлис" Дмитро Толокновський говорить, що потужності заводу дозволяють випускати понад 1 млн посівних одиниць на рік. Посівна одиниця — це кількість насіння, якою можна засіяти 1 га. Посівні одиниці пакують у паперові мішки стандартизованої кількості насінин відповідно кожної культури. Незвичні тут не тільки обладнання та виміри потужності, всі процеси відрізняються від аналогічних на елеваторах. Наприклад, кукурудзу на насіннєвий завод привозять у вологих качанах, чистять, сортують, сушать та обрушують вже на місці. Насіння дуже обережно сушать, але самі сушарки для кукурудзи не схожі на знайомі нам агрегати. Вони являють собою триповерхові споруди з камерами, і цією сушаркою можна пройтися всередині. Для сушіння соняшнику використовують шахтну сушарку LAW. І соняшник, і кукурудзу сушать на низьких температурах, до 39 градусів. Ріпак взагалі не підлягав цій процедурі, його вологість була базисною з поля. Після сушіння насіння ретельно чистять в декілька етапів, калібрують, обробляють фітопрепаратами, на які вкаже замовник партії і пакують у мішки. Мішки зберігають на складі готової продукції. Завод має підлоговий холодний склад, в якому температура не перевищує 14 градусів круглий рік. В холодному складі насіння може зберігатися більше року. Якість насіння контролюється на всіх етапах виробництва. Основні параметри визначає виробнича лабораторія. Контроль ГМО та генетичну відповідність гібридів та сортів насіння перевіряють в центральній лабораторії заводу LIDEA Lescar у Франції, контролюється кожна партія насіння. Завод працює з гібридним та сортовим насінням більшості зернових та олійних культур, таких як кукурудза, соняшник, озимий ріпак, горох, соя та озима пшениця. За словами заступника директора з виробничої діяльності Миколи Чемерицького, останнім часом є тенденція розвитку вирощування та доробки гібридного насіння сорго, тож завод працює і з цією культурою також. Робота насіннєвого заводу сезонна, але в період з вересня по березень завод працює в цілодобовому режимі без вихідних щоб вчасно забезпечити потреби аграріїв якісним насінням до початку посівної компанії. На підприємстві ми побували в рамках #АгроЕкспедиціяЕлеватори2025 за підтримки Credit Agricole Ukraine, KMZ Industries, Sojam.

#АгроекспедиціяЕлеватори2025 побувала на насіннєвому заводі ТОВ "Черлис" у Черкаській області. Завод є частиною групи компанії Lidea (Франція). Із звичного оку обладнання для нас тут знайшлися лише оперативні хопери. Але, як нам пояснили на підприємстві, їх використовують лише за потреби, якщо є необхідність зберігати товарне зерно. Виконавчий директор ТОВ "Черлис" Дмитро Толокновський говорить, що потужності заводу дозволяють випускати понад 1 млн посівних одиниць на рік. Посівна одиниця — це кількість насіння, якою можна засіяти 1 га. Посівні одиниці пакують у паперові мішки стандартизованої кількості насінин відповідно кожної культури. Незвичні тут не тільки обладнання та виміри потужності, всі процеси відрізняються від аналогічних на елеваторах. Наприклад, кукурудзу на насіннєвий завод привозять у вологих качанах, чистять, сортують, сушать та обрушують вже на місці. Насіння дуже обережно сушать, але самі сушарки для кукурудзи не схожі на знайомі нам агрегати. Вони являють собою триповерхові споруди з камерами, і цією сушаркою можна пройтися всередині. Для сушіння соняшнику використовують шахтну сушарку LAW. І соняшник, і кукурудзу сушать на низьких температурах, до 39 градусів. Ріпак взагалі не підлягав цій процедурі, його вологість була базисною з поля. Після сушіння насіння ретельно чистять в декілька етапів, калібрують, обробляють фітопрепаратами, на які вкаже замовник партії і пакують у мішки. Мішки зберігають на складі готової продукції. Завод має підлоговий холодний склад, в якому температура не перевищує 14 градусів круглий рік. В холодному складі насіння може зберігатися більше року. Якість насіння контролюється на всіх етапах виробництва. Основні параметри визначає виробнича лабораторія. Контроль ГМО та генетичну відповідність гібридів та сортів насіння перевіряють в центральній лабораторії заводу LIDEA Lescar у Франції, контролюється кожна партія насіння. Завод працює з гібридним та сортовим насінням більшості зернових та олійних культур, таких як кукурудза, соняшник, озимий ріпак, горох, соя та озима пшениця. За словами заступника директора з виробничої діяльності Миколи Чемерицького, останнім часом є тенденція розвитку вирощування та доробки гібридного насіння сорго, тож завод працює і з цією культурою також. Робота насіннєвого заводу сезонна, але в період з вересня по березень завод працює в цілодобовому режимі без вихідних щоб вчасно забезпечити потреби аграріїв якісним насінням до початку посівної компанії. На підприємстві ми побували в рамках #АгроЕкспедиціяЕлеватори2025 за підтримки Credit Agricole Ukraine, KMZ Industries, Sojam.

Якщо на Руденківському елеваторі ми говорили про те, що трейд помирає, то на зерносховищі СФГ "Урожай" нам наявно проілюстрували чому саме.  Елеватор СФГ "Урожай" — фермерський, з потужністю загального зберігання у 100 тис. тонн. Господарство обробляє 12 тис.га земель, вирощує пивоварний ячмінь, пшеницю, соняшник та кукурудзу.  Загальний обсяг зерна, який збирає СФГ десь і складає близько 100 тис.тонн, тобто зерносховище повністю перекриває потреби господарства у зберіганні. Крім самого елеватора, у підприємства є ще низка токів, а це ще додаткові обсяги для зберігання зерна. Елеватор будували у 2019-2021 роках, тут є силосне та підлогове зберігання — силоси на 70 тис.тонн зерна, решта зерна йде в склади.  Елеватор надає послуги більш дрібним фермерам — зберігає зерно, очищує та сушить. За словами директора елеватору СФГ «Урожай» Володимира Шевченка, ціни на послуги середні по ринку, є постійні клієнти, але все ж першочергове призначення зерносховища — власне зберігання.  Керівник зазначив, що цього року зерно, як і в більшості регіонів, поступає вологе. Крім того, в господарстві рано заходять у жнива, не залишаючи кукурудзу в полях надовго. Тож цього року 2 основні сушарки елеватора працюють багато. Кожна з сушок «Лубнимаш» має потужність 65 т/год, на ній знімають таку вологість, що можна зменшити до базису за один прохід. Якщо ж вологість перевищує 25%, таке зерно сушать на токах, на невеличких сушарках ДСП за два проходи, там зручніше вивантажувати партії між проходами. Оскільки зерно якісно дороблюється та зберігається, продає його господарство здебільшого по вигідним цінам. Пікові продажі та відвантаження приходяться на листопад - лютий.  Треба сказати, що відвантажити будь-яку законтрактовану партію для елеватора взагалі не проблема: елеватор маршрутний. Мало того, що він може за добу завантажити всі 54 вагони, на зерносховищі СФГ «Урожай» це роблять у власні вагони. Так, фермери також мають свій парк вагонів. І власний маневровий локомотив також мають. І колію за власний кошт на станції побудували. Ось тому у трейдерів, власне, проблеми і спостерігаються.

Раніше було дуже проблемно і недешево закласти урожай на зберігання до стороннього елеватору, нескінченні черги на сушіння, незручний час для виробничих процесів, який назначав тобі елеватор. Наразі елеватор як бізнес більше не ефективний, бо аграрії хочуть самі керувати процесами. Ми вимушені були стати самостійними, і самі елеваторники посприяли цьому, — говорить Володимир Шевченко.

Щоб елеватору залишатись ефективним в нинішніх наших умовах, потрібно бути дуже гнучким в роботі та швидко реагувати на зміни на ринку.  На підприємстві ми побували в рамках #АгроЕкспедиціяЕлеватори2025 за підтримки KMZ Industries, Sojam, Credit Agricole Ukraine.

🚂 Українська залізниця переходить на стандарти ЄС! Безпека та швидкість – наш пріоритет. Кабінет Міністрів України схвалив ключовий законопроєкт, який кардинально змінить функціонування наших залізниць, наблизивши їх до Європейського Союзу. Це не просто закон, а дорожня карта до інтеграції та підвищення безпеки руху. Що передбачає законопроєкт: • Запровадження сучасної системи управління безпекою, обов'язкова оцінка ризиків та єдині правила технічного регулювання. • Чітка система обслуговування вагонів та локомотивів і підвищення відповідальності за їхній технічний стан. • Встановлення європейських стандартів допуску та підвищення кваліфікації. • Технічна та операційна сумісність нашої залізничної інфраструктури з мережами країн-членів ЄС. Законопроєкт відповідає вимогам ЄС щодо безпеки, технічної сумісності та ліцензування. Після схвалення Верховною Радою, його положення набудуть чинності через три роки, даючи галузі час на адаптацію.

✅Заміна зерносушарки на модель з більшою продуктивністю вимагає ретельного планування. Врахувати потрібно не лише заміну «заліза» та технології на елеваторі, але й супутні моменти, зокрема енерго- та газопостачання, екологічні умови, та ще ряд важливих моментів. Якщо цього не зробити, потім виникнуть проблеми із експлуатацією. Директор департаменту клієнтського сервісу KMZ Industries Роман Штельмах зокрема радить перш ніж придбати зерносушарку, спочатку дізнатись у виробника технічні характеристики — максимальну електричну потужність та максимальне споживання газу, якщо говорити про пальники на газу.

«На одному з елеваторів наш замовник купив потужну зерносушарку, це була вже не перша сушарка на цьому об’єкті. Але, цього разу «поверхнево» підійшли до отримання технічних умов щодо збільшення об’єму споживання газу. А коли вже почали будівництво, то з'ясували, що оператор-газопостачальник не зможе надати необхідну кількість газу. Постало питання: чи можна зменшити потужність пальників? Так, зробити це можна, але ж зерносушарка втрачає продуктивність, що знову ж таки не задовольняло елеватор. Тому ситуацію по газо- та електропостачанню все ж треба розуміти на початку будівництва чи реконструкції»,— говорить Роман Штельмах.

❗️Про те, як уникнути помилок при заміні зерносушарки на більш потужну, читайте в матеріалі Заміна зерносушарки на більш потужну: як уникнути непередбачених витрат та зберегти ефективність в експлуатації.

Сьогодні наша #АгроекспедиціяЕлеватори2025 побувала на Руденківському елеваторі ТОВ «Трейдсофткорн». Зерносховище новеньке, працює з 2020 року. Воно має 22 тис.тонн загальної потужності зберігання, а це 2 силоси по 6 тис.тонн від KMZ Industries, три оперативних хопери цієї ж компанії та 2 підлогових склади на 5 тис.тонн кожний.  Елеватор працює з усіма основними видами зерна та олійних, закуповує збіжжя та перевалює його. За рік підприємство робить 3-4 оберти. На Руденківському елеваторі встановлена зерносушарка Brice-Baker 16/72. Вона знімає 5% вологи по пшениці з потужністю 168 т/ год, і 10% вологості по кукурудзі з потужністю 65 т/год. Сушарка працює на альтернативному паливі з теплогенератором від GRECO group. Руденківський елеватор максимально енергоефективний, він не залежить від централізованих енергомереж. Окрім звичного генератора, на підприємстві встановлені сонячні панелі, і зерносховище не тільки забезпечує повністю себе електрикою, а й і продає її. Від початку компанія мала намір побудувати доволі велике зерносховище, на 130 тис.тонн зберігання. Але від таких планів відмовилися: зерно, яке компанія закуповує, не потрібно зберігати на елеваторі довгий час, його майже одразу відправляють в порти. Керівник елеваторного напрямку ТОВ «Трейдсофткорн» Олександр Хохлов додає —  місцеві фермери набудували власних елеваторів і продають збіжжя за сприятливих для себе обставин. Крім того, поблизу розташовано значна кількість елеваторів агрохолдингів, тож конкуренція в регіоні просто шалена.

Трейд поволі помирає, — говорить Олександр Хохлов. 

Тому компанія в подальшому трошки розширить сферу діяльності, до чистого трейдингу та елеваторних послуг додасть переробний напрямок. На території елеватору планують побудувати невелику птахофабрику та власний комбікормовий завод. Наявних потужностей, за словами керівника, вистачить аби забезпечити новий напрямок.  Зараз елеватор може приймати зерно з потужністю 150 т/год. Зерносховище має сучасну сертифіковану лабораторію, яка окрім стандартного контролю якості може виявляти кількість та якість ГМО.  Хоча елеватор є маршрутним, зерно в порти відвозять власними автівками. Їх в компанії 12. Олександр Хохлов каже, що у такий спосіб немає зниження якості законтрактованої партії в дорозі. На підприємстві ми побували в рамках #АгроЕкспедиціяЕлеватори2025 за підтримки KMZ Industries, Sojam, Credit Agricole Ukraine.

Експорт українського ріпаку у жовтні цього року суттєво скоротився. За даними аналітичного департаменту кооперативу ПУСК (створеного в межах ВАР), очікується, що загальний обсяг експорту не перевищить 135–140 тис. т. • Порівняйте: у жовтні минулого року було відвантажено 535 тис. т. • Станом на 28 жовтня вже експортовано лише 125 тис. т.

«Експорт рухається дуже повільно — усе впирається в мита. Саме вони фактично зупинили нормальну роботу експортерів», — зазначають у ПУСК.

Незважаючи на проблеми з експортом, обсяги внутрішньої переробки ріпаку в Україні тримаються на високому рівні: • Вересень: перероблено понад 100 тис. т. • Жовтень: очікується, що показник залишиться на тому ж рівні. Аналітики підкреслюють, що на тлі проблем із соняшником, саме ріпак зараз підтримує сектор.

Польща й Угорщина зберігають заборони на імпорт українського зерна З 29 жовтня 2025 року набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським Союзом, яка повертає часткові обмеження на безмитне ввезення деяких «чутливих» агропродуктів (зернових, цукру, м'яса птиці, яєць тощо). ❌ Але є нюанс: Польща та Угорщина не скасували своїх односторонніх національних заборон на імпорт українського зерна та окремих агропродуктів! • Польща продовжує безстрокову заборону на ввезення пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику та продуктів їхньої переробки. • Угорщина також зберігає власні обмеження, посилаючись на необхідність захисту національних виробників.

🪳Для знезараження шкідників на елеваторі ТОВ «Віт Агро Красилів» є установка від компанії Sojam.  А користуються завжди препаратом «Пірігрен», — розповів директор елеватора Павло Ткалюк. Це популярний препарат у лінійці, — пояснює Вікторія Сичова, регіональний представник Західного регіону компанії Sojam. Проте мають й новинки🌟 А у нас триває #АгроЕкспедиціяЕлеватори2025 за підтримки KMZ Industries, Sojam, Credit Agricole Ukraine.

🔥 Зерносушарка у господарстві «Хавест-Агро» на Рівненщині тепер працює на теплогенераторі GRECO group. Він має потужність 12 МВт. ✅ господарство стало повністю енергонезалежним ✅ знизило витрати на сушіння зерна ✅ отримало стійкість до енергетичних коливань Це вже 44-й об’єкт GRECO group у 2025 році

🚂 «Укрзалізниця» у листопаді підвищить ставки оренди для більшості типів вагонів: ▪️зерновози зростуть у ціні з 632 грн до 850 грн за добу без ПДВ. ▪️піввагони подорожчають на 100 грн до 1500 грн на добу без ПДВ. ▪️цистерни для перевезення харчових продуктів додадуть 100 грн — 638 грн за добу без ПДВ.

Експорт агропродукції з України сягнув 15 млрд євро, що на 1,57 млрд євро менше, ніж торік. Віце-прем’єр Тарас Качка зазначив: 90% цього скорочення пов'язано з проблемами на європейському ринку через відсутність передбачуваності в торгівлі з ЄС. Серед причин також те, що Україна досі не дозволяє вільний експорт зернових та олійних культур до 5 сусідніх країн, а 3 держави-члени ЄС зберігають заборони на імпорт української агропродукції. Також обмежують експорт логістичні складнощі, високі витрати на страхування та нестача контейнерів і рефрижераторів, що доходять до портів Великої Одеси. Очікується, що ситуація покращиться після набуття чинності оновленою Угодою про асоціацію (29 жовтня).

Чули про партнерську програму Credit Agricole Ukraine та KMZ Industries❓ Умови програми є досить гнучкими і вигідними для агровиробників: ▪️максимальний строк кредиту становить до 5 років. ▪️початковий внесок від 25% вартості обладнання, що купується. ▪️процентна ставка від 9,8% річних до 13,5% річних в залежності від авансу та строку фінансування. Також, є можливість кредитуватися на умовах програми 5-7-9%. Більш детальні умови за посиланням⤵️ https://credit-agricole.ua/agro-biznesu/partnerski-prohramy/transport-v-kredyt/kmz-industries

💥 російські військові 28 жовтня атакували дронами на Харківщині підприємство "Стрілець", на якому виготовляли макаронні вироби. На підприємстві в цей час були люди, але встигли вчасно евакуюватися в укриття, — розповів директор Олексій Старіков:

Цивільне підприємство, ніяких військових ніде не було. Виготовляли макаронні вироби, ось бачите — склад, усе що було в складі — лише макаронні вироби, борошно. Все знищене, підприємство знищене, працювати далі немає можливості.