Elevatorist.com

🔹Агрохолдинг «ТАС Агро» через компанію «KINTAS LIMITED» (м. Нікосія, Кіпр), купує ТОВ «Кононівський елеватор». Про це свідчить рішення Антимонопольного комітету України від 22 січня 206 року. Як зазначив Latifundist.com, в «ТАС Агро» уточнили, що йдеться саме про Будищенський елеватор на Черкащині, потужністю понад 60 тис. т, який входить до складу ТОВ «Кононівський елеватор».

❌Для 7 індустріальних парків не знайшлося інвесторів, тому Кабмін їх виключив із Реєстру. Виключення з Реєстру не означає ліквідацію індустріального парку. Він може продовжувати роботу, однак без доступу до державних стимулів і підтримки. З Реєстру виключили такі індустріальні парки: 🔹Золотоноша (Черкаська область); 🔹Кам'янка-Бузький (Львівська область); 🔹Новороздільський індустріальний парк (Львівська область); 🔹Нововолинськ (Волинська область); 🔹Київщина (Київська область); 🔹Марамуреш (Закарпатська область); 🔹Володимир (Волинська область).

🔸В Україні продовжує зростати попит на мобільні зерносховища, хоча для багатьох аграріїв це все ще новий продукт. Про це розповів «Зернового дому» Андрій Семенович. У 2024–2025 роках компанія поставила аграріям мобільні зерносховища загальною місткістю близько 1 млн т. На 2026 рік підтверджені замовлення на понад 100 тис. т зберігання.

«Ці рішення не замінять класичні елеватори, але стануть їх ефективним оперативним доповненням — як під час війни, так і після неї», — вважає керівник «Зернового Дому».

Водночас фермерам часто бракує механізмів для завантаження та розвантаження мобільних сховищ. Тому «Зерновий Дім» надає такі механізми в оренду і планує надалі розширювати цей сервіс. ⬇️Більше про підсумки роботи компанії «Зерновий дім» у 2025 році читайте тут: Як 2025 став роком уроків і що зміниться у 2026 — підсумки очима Зернового Дому

На міжнародному автомобільному пункті пропуску «Порубне — Сірет» почали модернізацію вантажного термінала. Будуть облаштувані чотири додаткових смуги руху для вантажного транспорту. Наразі на об’єкті виконуються земляні роботи, формується основа майбутнього дорожнього полотна, монтуються елементи системи водовідведення, зокрема дощової каналізації, а також прокладаються інженерні мережі.

🌽З середини минулого тижня в портах України зростають ціни на фуражну кукурудзу, повідомляє ІА «АПК-Інформ». На 21 січня ціни в портах Великої Одеси та Дунаю зросли на $2–3/т — до $203–210/т та $200–208/т CPT-порт відповідно, порівняно з показниками середини минулого тижня. ⬆️Причина зростання цін — домінування попиту над пропозицією. Додатково на ринок впливав валютний фактор.

«При цьому зростання обмежувалося невисокими темпами експорту, конкуренцією на зовнішніх ринках на тлі глобальної пропозиції, а також збереження військових ризиків, що, як і раніше, перевантажувало логістику, обмежувало приймання зернової та сприяло складнощам роботи портів», — додали аналітики.

🔆Внутрішній ринок сої поступово «прокидається». За даними аналітиків кооперативу ПУСК (ВАР), переробні підприємства вже активно формують запаси на лютий–березень. 📈 Закупівельні ціни переробників станом на 20 січня становлять: ❇️ ГМО-соя: 18 600 – 19 000 грн/т. ❇️ Не-ГМО соя: від 19 500 грн/т. Ціни наразі коригуються переважно з урахуванням коливань валютного курсу. 🚢 Експортна ситуація: Тут динаміка стриманіша. Українська соя стикається з серйозною конкуренцією на світовому ринку з боку Бразилії та США. Наразі експортовано близько 117 тис. тонн. Водночас котирування в портах залишаються стабільними, без різких стрибків.

🚦Блокування руху у напрямку пункту пропуску «Долгобичув-Угринів» 23 січня, як заявляли польські фермери, не буде, повідомив генконсул України в Любліні Олег Куць. За його словами, фермери отримали дозвіл лише на зібрання вздовж дороги, але не на блокаду дороги до кордону і про це вони попереджені з боку місцевої влади і правоохоронців.

«У випадку перекриття руху поліція звертатиметься до місцевої влади щодо припинення зібрання», — зазначив генкосул України.

Часи гігантських інфраструктурних проєктів «на перспективу» поступаються місцем тверезому прагматизму. Сьогодні українські аграрії розглядають елеватор не просто як склад, а як інструмент управління грошовими потоками. Про це розповів комерційний директор ФК «Фінвін» Сергій Милько.

«Тому в запиті майже завжди є сушіння, енергоефективність, автономність і поетапний CAPEX. Великі класичні елеватори під експортні потоки залишаються, але це скоріше поодинокі кейси, ніж масовий тренд. Ринок зараз будують не гіганти, а прагматики», — наголошує фінансист.

Цю тезу підтверджують і в KMZ Industries. За словами комерційного директора KMZ Industries Олександра Небеського, фермери інвестують лише тоді, коли це критично для виживання бізнесу.

«Об’єми невеликі: це переважно закупівля однієї одиниці обладнання (наприклад, сушарки) або одного-двох силосів для розширення, або заміна транспортерів» — каже Небеський.

Увесь матеріал читайте за посиланням.

Через обстріли та проблеми зі світлом в Україні зупинилися майже 30% олійноекстракційних заводів. Це миттєво відгукнулося на світових ринках. 🔹 В Україні ціни в портах піднялися до $1270–1280/т, але продавати майже нічого — заводи стоять. 🔹 В Індії попит штовхає ціну вгору — вже $1390–1400/т (CIF). 🔹 Скорочення нашої пропозиції дозволило рф підняти ціни на свою олію на $40–50/т. Ситуація в портах залишається критичною через постійні атаки ворога.

🇨🇴Литовська агропромислова компанія «Galinta ir partneriai» ввела в експлуатацію завод з переробки вівса на крупу і пластівці. 🌾На заводі встановлено українське обладнання компанії OLIS для виробництва вівсяних пластівців, а також технології лущення й сортування зерна для виготовлення вівсяної крупи. В OLIS зазначили, що реалізація проєкту підтверджує системну присутність українського машинобудування у сегменті харчової переробки на ринках ЄС.

🚢Попри російські обстріли в українські морські порти продовжують заходити судна. Станом на 20 січня до портів Великої Одеси прямує на 9% більше суден, ніж на аналогічну дату минулого року, заявили в АМПУ. ⏫За 19 діб січня 2026 року в українських портах було оброблено приблизно на 2% більше суден, ніж за аналогічний період грудня 2025 року, а також більш як на 3% — порівняно з відповідною датою минулого року, додали в Адміністрації морський перевезень.

⚡️ Український бізнес може отримати стимул для розвитку. З 2027 року має шанси запрацювати механізм компенсації капітальних інвестицій через податки для переробних підприємств. Заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський повідомив, що законопроєкти №13414 та №13415 готуються до другого читання. Частка інвестицій, яку можна буде компенсувати, залежатиме від масштабу проєкту: 💰 Від 100 тис. до 1 млн євро — компенсація до 70%; 💰 Від 1 до 20 млн євро — до 50%; 💰 Від 20 до 50 млн євро — до 30%. Наразі розглядається можливість скасування верхньої межі у 50 млн євро, щоб залучити ще більші інвестиційні проєкти. 🛠 Новий механізм буде повністю сумісним з ініціативами програми «Зроблено в Україні». Підприємства зможуть комбінувати його з: ✅ Кредитами «5–7–9%»; ✅ Грантами на розвиток переробки; ✅ Компенсацією 15% вартості української техніки. Якщо проєкт перевищує 12 млн євро або реалізується в межах індустріального парку, потрібно буде обирати між цим механізмом, «інвестнянями» або стимулами ІП, оскільки пакети податкових пільг у них ідентичні. Запуск механізму безпосередньо залежить від результатів консультацій з МВФ, який мав застереження щодо законопроектів. Якщо Верховна Рада проголосує законопроєкти у першому півріччі, система почне діяти з 1 січня 2027 року.

⬇️Агрохолдинг ІМК експортував у січні 2026 р. 30 тис. т зерна проти майже 50 тис. т за аналогічний період 2025-го, повідомив СЕО ІМК Олександр Вержиховський. Причина спада експорту — посилення російських атак на інфраструктуру глибоководних портів України. 🚢 Вержиховський зазначає, що альтернативні маршрути — через порти Румунії, Дунай або сухопутні переходи на західному кордоні — значно дорожчі. Вартість залізничної логістики зросла на 40% через падіння оборотності вагонів. Крім того, через обстріли зросли ставки на страхування суден у Чорному морі, що додатково підвищує вартість експорту українського зерна.

🇵🇱Це називається, наврочити😳. Тільки посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що страйків на кордоні з Україною в минулому році не було, тому що наладили взаємини, як тут же новина від Держмитслужби України. 🔺23 січня польські фермери планують страйк перед пунктом пропуску «Долгобичув — Угринів» на польсько-українському кордоні. Поляки анонсують, що протестні заходи можуть продовжуватися впродовж усього дня 23 січня.

Лівія будує один із найбільших елеваторів світу в порту Бенгазі 🏗🚢 (Фото з сайту millingmea.com) Комплекс займе 9 га та складатиметься з 20 силосів заввишки 26 метрів кожен. ⚡️ Потужність перевалки: Дві вакуумні машини «Vegan» дозволять розвантажувати судна-панамакси (до 60 тис. т) менш ніж за 50 годин (1,2 тис. т/год). Цей комплекс має стати основою стратегічного зернового резерву Лівії, що критично важливо для продовольчої безпеки регіону.

🌾Минулого тижня на українському ринку пшениці спостерігалося незначне підвищення цін. Основний драйвер — активізація торгово-закупівельної діяльності з боку трейдерів та внутрішніх споживачів, повідомляє АПК-Інформ. Ключові тренди тижня: 🔹 Стримування продажів: Аграрії не поспішають реалізувати зерно, очікуючи ще вигідніших цін у найближчій перспективі. 🔹Попит: Переробники та птахівники виявляють високу цікавість до сировини, проте лише одиниці готові купувати за максимальними цінами. Цінові індикатори (CPT): 🔹 2 клас: 9,6–10,6 тис. грн/т 🔹 Фураж: 8,5–9,7 тис. грн/т. В портах ситуація стабільна для продовольчої пшениці ($206–214), тоді як фураж дещо просів у ціні — на 1–2 $/т.

❇️Група «АГРОТРЕЙД» восени 2025 року впровадила систему бізнес-аналітики Qlik Sense. Система Qlik Sense дозволяє відстежувати заплановані та виконані операції, врожайність, обсяги зібраного зерна, відвантаження й роботу елеваторів. 🕒За словами директора IT-департаменту Групи «АГРОТРЕЙД» Сергія Орлова, дані оновлюються щогодини, що дає змогу керівникам у будь-який момент отримати актуальну інформацію без додаткових звітів поштою.

🇵🇱Польща у 2025 році не блокувала спільний з Україною кордон, на відміну від 2023–2024 років, оскільки між міністерствами сільського господарства двох країн було налагоджено системний і постійний діалог, заявив посол України в Польщі Василь Боднар.

«Скажу більше: 80% «проблем» фактично не існує. Вони придумані, накручені різними спекуляціями, медійним розголосом або ж спробами посварити виробників з України і Польщі. Натомість у 20% випадків проблеми можна вирішити», — зазначив посол.

🏗Масового будівництва елеваторів в Україні цього року також не буде, як і в минулому — такі прогнози експертів. Але аграрії продовжать поетапну модернізацію, при цьому важливою залишиться роль державної підтримки. Про те, хто будував зерносховища у 2025, та які прогнози на зведення елеваторів у 2026-ому, сайту Elevatorist.com розповіли учасники ринку. Вони зокрема зазначають, що елеваторна галузь буде ставати все більше децентралізованою.

«Більшість нових проєктів останніх років це саме децентралізовані елеватори біля поля, а не великі експортні вузли. Частка фермерських і регіональних елеваторів у новому будівництві стабільно перевищує половину всіх проєктів, і ця тенденція зберігається на 2026 рік», — говорить Сергій Милько.

Увесь матеріал читайте за посиланням.

⬆️Вартість логістики станом на січень зросла на 25–35% залежно від напрямку, повідомив комерційний директор «ТАС Агро» Антон Жемердєєв.

«Якщо з автомобілями чи залізничними вагонами — це додаткові $1-5/т витрат, то для суден — це $7-10/т», — каже Жемердєєв.

За його словами, вивозити аграрну продукцію сушею через західні кордони — здебільшого теж не варіант. Може працювати для не ГМО сої, ріпаку та певним нішевим позиціям, проте аж ніяк не для кукурудзи та пшениці. Він додав, що «ТАС Агро» почала переглядати стратегію продажів.

«У нас були контракти з терміновими строками, перейшли на більш довгі — щоб завчасно планувати логістику», — пояснює Антон Жемердєєв.