Think-move-dance UA

👉🏻Друзі, вже за 10хв в zoom! Відповідаємо на всі ваші запитання про open calls ☺️ Доєднуйтеся за посиланням: https://us04web.zoom.us/j/5947642705?pwd=RTJpMm9FVi9Kek05QlFPQlBtZm1oUT09

#opencall #можливість привіт, не знаю, чи ви помітили, але ми з командою Платформа сучасного танцю стартували декілька класних проєктів, якими я дуже пишаюсь. Знаю - трохи завчасно пишатись проєктом до того, як він реалізований, але якби ви знали скільки роботи потрібно просто, щоб сказати публічно: запускаємось.... (!) Дуже крута резиденція для двох українських хореографів_ок в Національному театрі танцю Шало в Парижі. Мені цей театр імпонує різноманітністю репертуару. З одного боку - це все здебільшо комерційні вистави. А з іншого (як казала Анне Tереза де Кеерсмаекер) коли вам треба заповнити зал на 800 місць, ви мусите шукати компроміси. Іноді доводиться приховувати експеримент за зрозумілими і видовищними штуками - інакше не працює. А Шало - це великий майданчик з власною продакшен командою. Дві_a хореографки_и отримають стипендію і можливість працювати протягом місяця (з 16 жовтня по 15 листопада над власною виставою з можливістю залучити інших танцівників - українських або французських. Все у ваших руках але в межах стипендії, яку ви отримаєте. Хочете - працюйте самостійно або ж запросіть трьох танцівниць_ників і створюйте роботу на них. Також на отриману стипендію вам буде потрібно самостійно орендувати собі житло на місяць і харчуватись. Крім зазначеного вище - театр забезпечує всебічну технічну підтримку (але буде добре якщо ви попередньо окреслите всі свої забаганки в описі ідеї в рамках заявки.) Для того щоб подати заявку, треба надіслати на пошту Платформи мотиваційний лист, портфоліо, CV короткий опис майбутнього проєкту. Після попереднього відбору ми також попросимо вас скласти орієнтовний бюджет вашого проєкту (як ви його бачите) Дедлайн подачі заявок - 15 липня. Оголошення результатів - 1 серпня. Детальна інформація ТУТ

#лікбез Пізній п'ятничний допис про те, що для всіх нас важливо. (трошки перебільшую, звичайно: важливо точно не для всіх, а якщо і важливо, то скоріше за все не дуже) Десь у 2019 році мені наснилось, що я маю започаткувати перший україномовний ТГ канал про сучасний танець. Ну я так і зробив, бо нічого геніального в цьому задумі не було. Мені завжди було цікаво думати і говорити про танець. Тобто осмислювати та контекстуалізувати його. Зараз було б трохи складніше це починати, бо нам з вами все важче розуміти один одного. Але якщо розпочав, то треба ж щось розповідати, бо думка рухається і досліджує нові світи і хоче відчувати себе важливою і корисною... Сьогодні ділюся цією історичною відеолекцією. На жаль, не знаю, куди приведуть і чому навчать нас українські науковці від танцю. Не хочу нікого ображати, але з наукою про танець у нас і так було не дуже а тепер і зовсім (ну ви ж читали і що всі ломанулись навчатись в аспірантуру і там 90% абітурієнтів чоловіки. Науковці "стурбовані", як то кажуть). Раніше в науковці йшла за науковою пенсією, а тепер ніби якісь нові причини... я не знаю. Так от, у 2019 році я побачив оцю ВІДЕОЛЕКЦІЮ Susan Leigh Foster і назвав канал "Think - Move - Dance". Бо подумав "ну нічо собі - танець як спосіб мислення...". Не в тому сенсі, що ми можемо щось помислити, а потім написати сценарій про свої висновки і створити про це танцювальний перформанс. Взагалі ні. Тут штука в тому, що танець сам по собі являється способом мислення... (тут треба зробити паузу на пару років, щоб осягнути). (час пішов) Це, канєшно, дуже спекулятивна і провокативна тема. Бо хтось може не втриматись і всі свої танці прирівняти до думок. А як на ці думки реагувати ніякого свідомого алгоритму немає. Але в лекції Сюзан не тільки це. Вона розглядає танець з чотирьох різних ракурсів: - танець як мислення - танець як позначення [чогось] - танець як примус і як виживання (!!) - танець як обмін Тож краще подивіться. Це цікаво і повчально одночасно, а крім того - потренуєте свою англійську мову.

Друзі, Дякую тим, хто долучився до open call і надіслав свої заявки. Спільно з партнером проєкту ми відібрали чотирьох (замість трьох) хореографок і вже почали підготовку документів для поїздки. Це Анастасія Хворост, Олександра Максимчук, Катерина Кузнецова і Марія Сало. Вітаємо учасниць. Скоро будуть нові цікаві новини❤️

думав, що вже запостив, але, як виявилось, забув. вибачаюсь.. Деякі думки та запитання, які провокують нашу цікавість під час воркшопу: Якщо ми визнаємо, що рух є безумовною складовою всієї нашої діяльності, і якщо ми також визнаємо, що мова, у певному сенсі, надає описову форму нашому досвіду, тоді ми зможемо побачити прямий зв’язок між ними. Як ми бачимо, записуємо та/або говоримо про рух? Які слова ми використовуємо для ілюстрації руху? На які фізичні ознаки ми покладаємося, щоб висловити почуття танцю в письмовій формі чи в розмові? Яким чином ми відчуваємо можливість рухатися у власному тілі, реагуючи на словесні підказки інших? Чи можемо ми знайти інструменти для перетворення словесного чи письмового тексту в рух? І як хореографічна відповідь на текст може запропонувати нюансоване вираження ідей, переданих у цих текстах? Що це може виявити про те, як ми створюємо значення в цих способах спілкування або між ними? Танець має властивість народжуватись з емоцій напряму, тобто не вимагає посередництва мови або тексту як способу запису мови. Але при цьому, коли ми додаємо мову як посередника, ми свідомо ускладнюємо процес створення танцю і робимо його більш різноманітним, позбавляючись штампів і вбудованих в наше тіло патернів руху. Протягом воркшопу ми перетворюємо наші експерименти на "хореографічні фрази", з яких формуються дуети, тріо та групові комбінації.

#residency Привіт друзі і колеги! Завдяки підтримці Movement Research маємо можливість запросити 3 українських хореографів на 10 денний воркшоп до Литви. Воркшоп відбудеться з 25 липня по 2 серпня з заключним показом 3 серпня. Тема воркшопу "Translation in Motion" - це серія практичних експериментів зі створення хореографії, користуючись інструментами перекладу з "текстової мови" в "мову танцю". Варто додати, що ці правила ми створюємо спільно з учасниками під час воркшопу. Цей воркшоп є спільною розробкою американського хореографа Peter Kyle, професора і голови департамента танцю Університету Трініті коледж в місті Хартфорд, Коннектикут та українського хореографа Антона Овчіннікова. Воркшоп відбуватиметься англійською мовою. Більше інформації про воркшоп у наступному повідомленні. Воркшоп відбуватиметься у місті Вісагінас під час фестивалю "Visaginas Spaces" і ви матимете можливість відвідати всі події фестивалю. Це унікальне місто, яке було побудоване навколо найбільшої в Європі Ігналінської атомної електростанції у 1985 році (але повністю зупинена та закрита у 1992). Трьом хореографам з України ми компенсуємо вартість дороги в обидва кінці, а також надаємо проживання та добові. Для того щоб зголоситись до участі, відправте, будь ласка, свою біографію та творче портфоліо з посиланнями на ваші роботи на електронну пошту zelyonkafest@gmail.com до 31 травня 2024 року. Ми надішлемо вам відповідь до 5 червня. Подавати заявки можуть як хореографи, що зараз працюють в Україні так і ті, хто тимчасово виїхав за кордон через російське вторгнення

Цікавий Open Call)) Для вас, ТікТок хореографи)) Are you dancing on TikTok? Social media is your dance space and online communities are your audiences? Internet dances are your dance routines? Youtube tutorials are your online drop-in class? If so, this residency for digital dance creators at tanzhaus nrw could be exciting for you. This Open Call is aimed at dance creators whose artistic practice takes place primarily on social media and who explore new routes of digital dances. You must be minimum 18 years old upon applying. The residency will be at tanzhaus nrw in Düsseldorf between 06.04. – 27.04.2025 and is aimed at individual artists from the 40 Creative Europe countries (excluding Germany). A total fee of € 1.800,- (gross) per participant will be provided. We cover international travel, accommodation and coordinate these together with you. ✉️ The closing date for applications is May 26, 2024, 23:59 CET. The selection will be communicated by e-mail on June 3, 2024. We look forward to your applications! All information about the residency, what the application should contain and where it should be sent can be found on our website: https://tanzhaus-nrw.de/en/stage/open-calls

Інформація про резиденцію ТУТ (надіслала Флора Боровик)

Так от... Ви ж всі добре пам'ятаєте So you think you can dance? До речі, як виявилось, воно ще транслюється (я у Кайнара в сторіз побачив). Гадаю, багато хто з вас дивився це шоу по ТВ а дехто може й брав участь наживо. Питання до тих. хто дивився по ТВ: чи пам'ятаєте ви свої відчуття і емоції? Очікування? Тривогу? Невизначеність? Пам'ятаєте? І який зв'язок, як ви гадаєте, між способами ТВ шоу SYTYCD і новинами про війну, бойові дії або боротьбу з тероризмом? Harmony Bench зробила дуже круте дослідження про те, що поріднює відчуття, які створює ТВ за допомогою реаліті шоу SYTYCD та відчуття людини яка слідкує за розвиткомякоїсь умовної війни в медіа. Завтра спробую трохи зформулювати основні меседжі з цієї статті. А поки що можете подивитись на профайл Harmony Bench. She is at work on a new book on affect and kinesthesia in screendance spectatorship. Дуже цікава і поважна дослідниця. P.S. подивіться в наступному дописі Open call на короткострокову оплачувану резиденцію в Італії. Гадаю, вам це зараз важливіше, ніж чиїсь дослідження?)

привіт. і тут я з останніми новинами ідеями для роздумів. дочитую Choreographies of 21 century wars і деякі нариси там здались мені цікавими. Ось, наприклад, "маніфест хореографа" написаний американцем Біл Т Джонс в липні 2014 року. Маніфест (в оригіналі statement) починається з цитати Марселя Пруста з роману Time regained. Героїня роману Мадам Вірнурін, сидячи за столом і тримаючи в одній руці чашку смачної кави а іншою підносячи до роту круасан, читає ранкову газету з матеріалом про затоплення "Лузітанії" (британський пасажирський пароплав затоплений німцями під час першої світової війни на борту якого загинуло близько 1200 осіб). І прочитавши вигукує "Який жах! Це гірше ніж найстрашніша із відомих трагедій". При цьому вираз її обличчя скоріше реагуючи на смак кави з круасаном, все ще залишається "спокійно задоволеним". Реагуючи на цитату, хореограф аналізує свій власний емоційний стан після "nine\eleven" і каже, що відчуває щось подібне, створюючи або дивлячись "мистецтво про війну", бо робить це, знаходячись у дуже привілейованому стані у порівнянні, наприклад, з солдатами на фронті. Чи має він і такі самі митці, як він, на це право? (знайоме відчуття, ні?) Ну і далі до кінця цього невеликого стейтменту (на 4 сторінки) він доводить самому собі і можливо читачам, що це є саме те, що і має робити митець, бо: - ми живемо в епоху четвертого покоління гібридних війн, коли повністю розмита різниця між "станом війни" і "станом миру" (цим він переконує, що будь-хто в країні, де йде війна, є "учасником війни"; - далі, розмірковуючи про "роботу митця", від доходить висновку, що робити мистецтво - це є його робота і його призначення і робити це є найправильнішим для нього; - в тому числі, продовжуючи попередню думку, створювати і підсилювати відчуття спільноти з такими самими митцями як він, допомагаючи і підтримуючи один одного.. Робота митця - досліджувати світ в пошуку нових ітерацій самого себе і йти далі, не маючи на горизонті точки призначення. Поросто йти далі маючи гордість за свою роботу і надію на майбутнє. P.S. про ще один матеріал з цієї збірки, який мене дуже зацікавив, розповім завтра.

...зайшов почитати статті українських науковців, які досліджують(?) танець і хореографію - це окремий жанр мистецтва... і сміх і сльози... не знаю як з цим впоратись. (ладно... є виключення, але їх небагато. в цьому році натрапив на ОДНУ цікаву статтю з намаганням проаналізувати укр суч танц, але там авторський рівень захоплення власною персоною на рівні Бога) ось, спробуйте, наприклад, осягнути сенс цього висловлення: "Багатогранне розуміння процесів у філософській оцінці сучасних танцювальних видів, напрямів, стилів (модерн-танець, джаз-танець, стрит-денс, соціальний танець і т.д.), безперечно, зумовлено наявною різносторонньою направленістю сучасного хореографічного мистецтва." (Це з наукової статті укр аспірантки, опyбліковано на сайті Academia.edu)

У відповідь на це питання хочу навести оцю важливу цитату, яка проливає трохи додаткового світла на питання про те, чим танцювальна освіта відрізняється від танцювальної практики. В цій цитаті стисло сформульована ідея, яка закладалася в танцювальну освіту, коли вона тільки почала з'являтися в вищих навчальних закладах США. Мій досвід викладання в американських коледжах, а це всього тільки три колледжа із 252 (так-так, 252 американських Університети пропонують програми вивчення танцю), підтверджує цю цитату на 100% - танцювальна освіта це не про навчання професіоналів для танцювальної індустрії. А про що тоді? "Сенс танцювальної освіти полягає у дослідженні того, як танець впливає на розвиток особистості а не як особистість впливає на розвиток танцю." Що ви про це думаєте і який ваш досвід отримання танцювальної освіти в Україні - це про практику або про освіту?

Коли в Україні почнуться змагання з контактної імпровізації?

#longread #education Далі, вдивляючись з одного боку у специфіку спортивно-конкурсних змагань, сучасний контекст та особливості сучасного танцю як мистецької дисципліни ("танець як ідея"), я доходжу таких висновків (у трохи у хаотичному порядку): - про контекст: на жаль (чи на щастя?) вся система соціальних зв'язків і стосунків навколо нас побудована на змаганні і це намагання бути кращим за інших всіляко підтримується сучасною масовою культурою і винагороджується на всіх рівнях життя. Чи варто дивуватись, що діти/підлітки і навіть дорослі опиняються втягнутими у необхідність змагатися ще і в танці. Робити все швидше, краще, сильніше і отримувати нагороди за це... нескінчений потік, так? новий танець - нові нагороди (і так без кінця). Я намагаюсь собі уявити танцювальну школу чи гурток, де дітям не треба змагатись за те, що бути кращим за інших і не можу це зробити... Це потребує зовсім іншої якості роботи викладача і хореографа - зробити цікавим сам процес дослідження руху. Стоячи аплодую таким викладачам (я знайомий з такими)). - коли ми, хореографи, сідаємо працювати в журі, хіба ми не закріплюємо і підсилюємо цю саму систему, яку потім самі намагаємось критикувати? Далі - ті, хто йдуть брати участь у змаганнях з сучасного танцю - хіба вони не йдуть щоб отримати ту саму винагороду і відчути себе переможцем? ЧИ варто їм пояснювати, що у сучасному танці не може існувати змагання? Не варто. Можна змагатись - якщо домовитись про те, які критерії цих змагань. Просто не треба плутати мух з котлетами: змагальний танець не перетинається з тим. за який ми намагаємось боротися. - мистецтво та творчість - це, можливо, єдиний вид людської діяльності, який створюється не з метою його тиражувати і щось продати якнайдорожче (тут можна посперечатись, да?). Саме на ці цінності на мій погляд, спираються адерти сучасного танцю. Змінювати світ. І робити це найбільш ефективним з власної точки зору способом. - сучасний танець це ж про ідею, ні? (але ж можна змагатись і ідеями - скажете ви. Можна, так. якщо це ідея, результатом втілення якої стане комерційний продукт.) Виходить що змагання з сучасного танцю - це мають бути змагання ідей? Чи можна оцінювати змагання в творчих ідеях зі швидкістю 10 ідей на годину, не даючи собі часу вникнути, розібратись і спитати автора? - якщо є певна техніка танцю - то можна змагатись у якості виконання технічних елементів, правда ж? Але (!) сталої техніки сучасного танцю не існує. Існують техніки, які інтегровані в дискурс сучасного танцю, проте кожен автор насправді сам собі вирішує з якими "техніками" він хоче і вміє працювати. Скільки б ми не говорили про це (або будь що інше) нічого не зміниться. Бо балачки і дописи - це не те, що провокує зміни) І наостанок, мені подобається ця цитата: "Art is not about competition. Unless you win." Є про що подумати. (Підставити замість Art - Dance)

Питання до вас, друзі і колеги: яка різниця між а) танцювальною освітою і б) танцювальним тренінгом Спробуйте надати відповідь одним реченням. Дякую!

#longread #education сучасний танець в змагально-конкурсному контексті. Частина 1 (цей матеріал з'явився як рефлексія на коментарі двох українських хореографок після роботи в журі на змаганнях з сучасного танцю) (цей матеріал не має на меті виправдовувати, компрометувати або звинувачувати когось з персоналій або якесь явище але пропонує ширший погляд на питання сучасного танцю в змагально-конкурсному контексті) історичний контекст: - перші танцювальні конкурси з'явились в США і це були конкурси зі спортивного (бального) танцю. Таких конкурсів пізніше стало багато і в СРСР і вони були дуже популярними ( я сам брав в них участь в юнацькі роки) - саме там в США з'явились і перші конкурси з інших танцювальних дисциплін але варто зазначити, що цьому передували певні іновації в мистецькій освіті. Саме там, в США завдяки зусиллям і пассіонарності Margaret H`Doubler в 1926 році з'явилась перша танцювальна програма (dance major) в Університеті Вісконсіну і вона з'явились саме як частина освітньої програми у Відділенні Фізичної Освіти (тобто спортивних) - певні дослідження говорять нам про те, що саме нечітке розуміння куди відносити танець - чи то до мистецтва (dance as idea) чи то до фізичної культури (dance as a movement sequence) привело до появи танцювальних змагань (бо спорт - це завжди про змагання). Але поява танцювальних змагань з дісциплін інших ніж бальний танець була активно пролобійована саме великою кількістю приватних танцювальних студій в США, для яких це стало новим способом мотивації студентів (а зараз навіть Головним способом мотивації) - логічно сказати, що будь-який спорт це намагання досягнути кращих результатів (у будь-якій сфері фізичної активності) і визначити, що саме є предметом кожного спорту і як або за допомогою яких якісних показників означити рівень майстерності. ВАЖЛИВО - ці показники мають бути умовно ВИМІРЮВАНИМИ (швидкість, точність, кількість і т.д.) Тільки так можна визначати переможців. - ну і останнє - наскільки я пам'ятаю (може ви щось інше пам'ятаєте) перші танцювальні конкурси з "небального" танцю як нову бізнес нішу в Україні також почали проводити саме бальники (власне АСЕТУ і Олександр Гладиш і люди, які з ним працювали), які до цього робили те саме в бальних танцях. Цей короткий вступ для того, щоб зрозуміти природу появи і існування змагально-конкурсних фестивалів. Завтра трохи більше думок про сучасний танець в цьому контексті.

Завтра 24 лютого протягом дня запрошуємо вас доєднатись до 5 етерів з українськими хореографами в Інстаграмі Платформи сучасного танцю. Де кожен з них знаходить сили і мотивацію для того щоб продовжувати творчість і життя? Танець - мова миру чи мова війни? Чи може мистецтво врятувати світ? А які питання ви б хотіли запитати? Пишіть в коментарях. До зустрічі завтра!

🔵Друзі, запрошуємо вас 12 січня о 12:00 на онлайн-прем’єру танцювального фільму “Tell Me – Де Ти?” Maria Koreneva та Sandro Garibashvili 🟡А 15 січня о 12:00 відбудеться artist talk з авторами. Під час створення Марія та Сандро ставили собі питання: “Як наше тіло реагує на насильство війни?”, “Як психіка бореться з найбільшою загрозою нашому добробуту та безпеці?”, “Як це — залишати дім, не знаючи, чи повернешся ти коли-небудь?” Цей короткометражний танцювальний фільм є дослідженням вісцеральних наслідків війни в Україні. Четверо танцюристів заглиблюються у складні емоції та межові стани, які залишає війна, вони висловлюються через танець, поезію та візуальну розповідь. 🎥Фільм був знятий влітку 2022 року у Вільнюсі (Литва). 🟡Команда: Марія Коренєва — режисерка театру і кіно з Харкова Сандро Гарібашвілі — хореограф і продюсер, що навчався фізичному театру за методом Жака Лекока Музика: Balaklava Blues — “Nobody”, “Shelter Our Sky” Режисерка: Марія Коренєва Продюсер і хореограф: Сандро Гарібашвілі Оператор: Евалдас Арлаускас Танцівники: Єва Сай, Ельміра Рагімова, Микита Березко, Сандро Гарібашвілі Особлива вдячність Menų spaustuvė/ Arts Printing House та Low Air Urban Dance Theatre 👉🏻Для перегляду, зареєструйтесь, будь ласка, за посиланням: https://forms.gle/fpduK6MyP3td2gho7