Записки пасквілянта

Ми вважаємо радника Андрія Єрмака, Сергія Лещенка, одним з найцинічнішим персонажем. Його сторіс в instagram забиті світлинами з Донбасу, навіть тоді коли він фізично перебуває в Києві та розважається в нічних клубах. А сьогодні Сергій Анатолійовича, просто гуляв вулицями столиці. Живе своє найкраще життя.

Дозвольте вам представити Голову парламентської ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони України Анну Скороход. Це відео було записане в грудні 2020 року, тобто трохи більше, ніж за рік до повномасштабного вторгнення на каналі державного зрадника Мураєва. Зараз пані Скороход топить за московський патріархат І має фактично необмежений доступ до документації міністерства оборони. Навіть не знаю, що сказати ще.

С пєрвимМая, роднєнькіє!💅🌿 Одіозна очільниця «прогресивних соціалістів» Наталія Вітренко та її молоді комсомолочки, 1 травня 1999 року. 25 років тому, під час цього мітингу Вітренко впевнено заявила, що тогочасний уряд, президент та Верховна Рада наближають катастрофу, яка насувається на Україну та закликала терміново деанонсувати договір України з МВФ і провести референдум щодо нової конституції. 🌹 📷: Олександр Синиця/ Олександр Чекменьов

«Сержант ЗСУ Володимир Бойко навчає капітана ДБР Романа Коломійця основам кримінально-процесуального законодавства». – Полотно, олія. Автор невідомий.

Спеціально для Романа Реневича хочу повторно розповісти одну історію, яка мала місце понад 20 років тому, коли я ще жив у Донецьку і яка чи не найкраще характеризує різницю між колишніми мастодонтами й нинішніми дітлахами, що протирають штани в ДБР чи на посадах керівників різноманітних прокуратур. Цю історію я вже якось оповідав, але слідчий Коломієць, можливо, на той час ще не був підписаний на мій Телеграм-канал і тому вчасно не зробив належних висновків. Так ось, наприкінці вересня 2003 року телефонує мені Ірочка Анкудінова з прокуратури Донецької області й каже, що прокурор області Віктор Павлович Пшонка хоче зі мною поспілкуватись. У Донецьку тих часів ці слова означали приблизно те ж саме, якби сьогодні когось запросив на зустріч воскреслий Миколай-Угодник чи Ілля Муромець. Йду в обласну прокуратуру, там мене вже зустрічають при вході, проводжають у кабінет Віктора Павловича. На столі у Пшонки – мої пасквілі з Інтернет-видання «Україна кримінальна» на тему подвигів донецьких прокурорів, предмет розмови – що треба зробити керманичу обласної прокуратури, щоби я облишив його в спокої. Може, мені гроші потрібні, може, якісь недоброзичливці дали мені замовлення «мочити» Пшонку… - Господи, Вікторе Павловичу, ну яке там замовлення? Я ж прямо пишу, що треба зробити. Ось дивіться, зверху лежить стаття про те, як я з громадянкою С., якій неправильно нарахували пенсію, ходив на прийом до прокурора Куйбишевського району Шемякіна й був посланий у відомому напрямку. Невже так складно внести у відділення Пенсійного фонду припис про усунення порушень законності? Чи ось ця стаття – про те, як у Ленінській райпрокуратурі бозна-скільки часу розслідується проста кримінальна справа… - Що і все? - червоніє Пшонка. - Вікторе Павловичу, Ви ж знаєте, що навіть Олександр Васильович Кондратьєв, голова Апеляційного суду, на конференції суддів Донецької області закликав колег розглядати справи за моєї участі, як виняток, відповідно до закону. Зробіть для мене виняток – нехай ситуації, до яких я причетний, матимуть законне вирішення, і тоді я буду займатись своїми справами, а не війною з прокуратурою. Пшонка просить мене почекати в приймальні і викликає Наталію Василівну Марчук – вона відповідала за «общій позор», і легендарного Юрія Володимировича Ударцова, свого першого заступника. Він на них так кричав, що навіть через подвійний тамбур я почув, про що йдеться: Пшонка наказав зачинити Марчук та Ударцова в актовій залі, поставити їм відро для відправлення природних потреб, залишити води та трохи їжі й не випускати до тих пір, доки вони не наведуть порядок у дев’ятьох випадках, описаних у моїх статтях. Вийшовши з прокуратури, я заскочив додому, взяв рюкзак і поїхав у Крим, де вештався 10 днів. А по поверненні узнав, що по всіх описаних мною порушеннях законності внесені акти прокурорського реагування, громадянці С. призначена належна пенсія, справа-довгограй пішла в суд і т.д. Тому дивлюсь я нині на молоду поросль і дивуюсь: країна неляканих прокурорів. Втім, в моїх умілих руках вони дуже швидко стануть законослухняними – перевірено багаторічним досвідом.

От бачте, слідчому Коломійцю таки довелось внести в ЄРДР відомості про самовільне залишення місця служби військовослужбовцем за мобілізацією Шабуніним. Щоправда, працювати без моєї допомоги в Романа Реневича доки не виходить. Ну, нічого, навчиться. Я за своє життя стільки підготував для країни слідчих і прокурорів… Нагадую, що в моєму повідомленні про злочин було зазначено кілька епізодів самовільного залишення Шабуніним служби, один з них – на відео.

Понабирали в армію невігласів, які навіть не знають, що у Верховній Раді ось вже 10 років як немає 450 народних депутатів (на сьогодні їх 401 штука). А якби назвав правильно кількість тих, кого треба розстріляти, – можливо, суд би ухвалив виправдувальний вирок. https://sudreporter.org/vijskovosluzhbovczya-yakyj-zaklykav-rozstrilyaty-450-nardepiv-pokaraly-umovno/

Знову хочу передати привіт прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №62023100130002015 від 15.12.2023, зареєстрованому за фактом ухилення від військової служби солдата Шабуніна та підробки документів. Нагадаю шановному панству, що це провадження було зареєстроване з моєї ініціативи після того, як я довідався, що професійний шахрай Шабунін є моїм бойовим побратимом і фіктивно рахується на військовій службі у 207 окремому батальйоні ТрО 241 окремої бригади ТрО, отримує грошове забезпечення, додаткову винагороду й навіть «бойові» за безпосередню участь у бойових діях («бойові» в розмірі 100 тис. грн. на місяць Шабуніну виплачувались, здається, впродовж 3 місяців у 2022 році й 2 місяців у 2023 році), але проживає вдома в Києві, займається бізнесом, у військовій частині не буває й рахується «відрядженим» до НАЗК. Заявником у справі є адвокат Ростислав Кравець, якого я попрохав направити повідомлення про злочин, вчинений Шабуніним, командиром військової частини, головою НАЗК Новіковим і заступником голови НАЗК Ситником до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві. Зрозуміло, що реєструвати тяжкий злочин слідчий Третього слідчого відділу Роман Коломієць не став, тож довелось Ростиславу Юрійовичу звертатись до суду. Так ось, за чотири з половиною місяці в справі була проведена лише одна слідча дія – після неодноразових письмових нагадувань слідчий Коломієць 21 березня 2024 року допитав заявника. Під час допиту Ростислав Кравець повідомив слідчому Коломійцю, що я маю повну інформацію про обставини злочину, вчиненому Шабуніним, зокрема мені відомо, за яких обставин Шабунін був фіктивно оформлений на військову службу, кому він за це платив, хто ще фіктивно рахувався в 207 окремому батальйоні ТрО і отримував грошове забезпечення та «бойові», якими доказами це доводиться тощо. У зв’язку з цим адвокат Кравець заявив клопотання допитати мене як свідка в справі, але слідчий Коломієць під час допиту повідомив Кравцю, що не має наміру розслідувати цю справу й допитувати мене не буде. Тоді заявник відправив слідчому письмове клопотання про допит мене як свідка. Перед вами, шановні прокурори, відповідь – Коломієць написав, що заявник не має права заявляти клопотання про проведення слідчих дій і тому допитувати мене Роман Реневич не збирається. Якби слідчий Коломієць був би розумною людиною, то він би без шуму та крику направив би в ТУ ДБР, розташоване в місті Краматорську, слідче доручення про допит мене як свідка. Точно так, якби Роман Реневич був би розумною людиною, він провів би першочергові слідчі дії (направив би запити у військову частину та НАЗК з проханням надати документи щодо проходження військової служби солдатом Шабуніним, витребував би його довідку про доходи з 241 окремої бригади ТрО, допитав би Ситника, Новікова та командира батальйону) і залишив би рішення про подальші слідчі дії за начальством. Але розуму у голові Романа Реневича, як ми бачимо, не ночував. Тому я ось що думаю, шановні прокурори. Нехай, мабуть, отой Коломієць оформлює відрядження та їде до мене – допитувати як свідка. Поїздом до Краматорська, потім маршруткою до Селідового або Курахового, а тут вже я його зустріну. А якщо Роман Реневич цього не зробить у визначений прокурором термін – на цей випадок є стаття 185-8 КУпАП. Якщо кожного тижня на слідчого Коломійця складати адмінпротокол, то, можливо, з 5 разу в його голові почнуть ворушитись таргани. Бо навіщо нам з вами, шановні прокурори, лаятись через якогось Коломійця?

Відповідь слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, на клопотання адвоката Ростислава Кравця допитати мене як свідка в кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом ухилення від військової служби та підробки документів солдатом Шабуніним. Це провадження було зареєстроване з моєї ініціативи після того, як я довідався, що професійний шахрай Шабунін є моїм бойовим побратимом і фіктивно рахується на військовій службі у 207 окремому батальйоні ТрО 241 окремої бригади ТрО, отримує грошове забезпечення, додаткову винагороду й навіть «бойові» за безпосередню участь у бойових діях («бойові» в розмірі 100 тис. грн. на місяць Шабуніну виплачувались, здається, впродовж 3 місяців у 2022 році й 2 місяців у 2023 році), але проживає вдома в Києві, займається бізнесом, у військовій частині не буває й рахується «відрядженим» до НАЗК. Заявником у справі є адвокат Ростислав Кравець, якого я попрохав направити повідомлення про злочин, вчинений Шабуніним, командиром військової частини, головою НАЗК Новіковим і заступником голови НАЗК Ситником до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві.

22.02.2013, Москва, Росія. Народний депутат України Сергій Ківалов після нагородження медаллю Пушкіна за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови та культури за кордоном. Під час церемонії нагородження Ківалов пообіцяв президенту РФ зробити російську мову в Україні другою державною. Сьогодні (29.04.2024) російськими окупантами був завданий ракетний удар по Одесі, в результаті якого загинуло 4 людини та собака, 28 зазнали поранень. Серед постраждалих присутній й сам Ківалов, його «замок» на набережній частково знищено.