Lost in India 🇺🇦

🏹 «Коли людина стає героєм?» – інтерв'ю-дискусія з Олегом Скрипкою на відкритті мистецької виставки «Махабгарата» ⠀ • 10 квітня, Київ, початок о 13:00

🌻 Чому одні люди серед нас стають героями, а інші ховаються від життя, втікаючи від реальності? З якого моменту в людині народжується рішучість до подвигу? І як культура може надихнути нас бути сміливими героями життя, а не тільки споживачами контенту? ⠀ 💬 Говоримо з легендою української сцени Олегом Скрипкою про 3 глобальні складові, що сьогодні визначають нашу реальність: [1] культура [2] карма [3] людина В рамках дискусії ви також зможете поставити ваші питання.

Готуйте ваші думки і питаннячка, та приходьте! Вхід = вільний донат (збір на благодійний друк книги «Бгаґавад-ґіта: Оберіг Героя») Щоб зареєструватись, просто напишіть @rasananda 👈 ⠀ Після інтерв'ю на вас чекає жива музика та екскурсія виставкою «Махабгарата» ⠀ • місце: Центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, вул. Володимирська 23 В • 10 квітня, 13:00 ⠀ (акредитація для ЗМІ: +380638056344) Посилання для репосту 👈

19 березня починається неймовірне свято - Весняне Наваратрі. Це День Великої Жіночої енергії. Це дев’ять ночей, які вважаються часом, коли космічна енергія максимально прихильна до духовних практик і внутрішнього очищення. 🤔 Що це за свято? Назва походить від санскритських слів Nava (дев’ять) та Ratri (ніч). Це свято перемоги світла над темрявою, але не десь «зовні», а всередині нас. Головна героїня — Богиня Дурга, яка має дев’ять різних іпостасей (Навадурга). Кожна з них уособлює певну якість: силу, терпіння, мудрість, красу або гнів, спрямований на руйнування его. Існує два головних Наваратрі на рік: 1. Чайтра Наваратрі (березень/квітень): Весняне, що знаменує початок індуїстського Нового року. Це час «посіву» намірів. 2. Шарада Наваратрі (вересень/жовтень): Осіннє, більш масштабне, присвячене «збору врожаю» та перемозі над демоном Махішасурою. Це дні особливого перезавантаження. Це дні особливої сили. Тож провести їх потрібно по особливому. ⭕️ 19-го березня, в перший день НАВАРАТРІ збираємося в коло — буде прямий ефір о 21:00 на моєму каналі YOUTUBE. 🔗 https://youtube.com/@vida__you?si=OO4T72-Sii-umfQf • розповім про жіночу енергію Дурги та що маємо робити в ці дні • дам медитативну практику, яку будите робити щодня • і найголовніше, я розповім - як ви можете колективно змінити світ та зробити мир силою свого наміру До зустрічі в ефірі ! 🙌🏻✴️🕉️

Курс. Священний канон індуїзму Курс відбуватиметься щопонеділка з 13 квітня 2026 року о 20:00! Місце проведення: Online у Zoom. Формат: один раз на тиждень до 2 годин. Кількість зустрічей: 10. Запис зустрічей: так, для учасників. Мова курсу: українська. «Священний канон індуїзму» – курс із 10 семінарів, на яких будуть описані головні категорії та розглянуті на прикладах ключові тексти та знакові фігури індуїстської священної та коментаторської традиції. Курс буде корисним всім, хто замислюється над самостійним дослідженням індуїстської спадщини та втомився від хаосу, вигадок та містифікацій в цій сфері: * Вступ * Веди: самхіти, брахмани, араньяки, упанішади * Приклади ведійських текстів в авторському перекладі * Упаведи та веданґи * Ітіхаси та пурани * Провідні теоретичні погляди та школи індуїзму * Ключові фігури коментаторської традиції * Приклади традиційних коментарів в авторському перекладі * Аґами * Підсумок Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку. Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.  Ведучий: Андрій Скібіцький — аналітичний психолог, магістр теології (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (Київ, Україна), випускник курсів санскриту Національного Університету Індії (Тірупаті, Індія), аспірант Вільного Українського Університету (Мюнхен, Німеччина) Посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s63ddcbe6d048

Схоже, що в українсько-індійських відносинах зашкварилося і не без допомоги москви - в Індії правоохоронні органи затримали шістьох громадян України нібито за підозрою у підготовці "терористичної діяльності". Нібито українці разом з американцем спочатку без спеціального дозволу заїхали в штат Мізорам, а потім незаконно перетнули кордон з М'янмою, маючи намір європейськими дронами допомагати певним етнічним групам в країні здійснювати операцію проти Індії. На перше судове засідання представників українського посольства не пустили. Наші ЗМІ повідомляють, що як в індійських, так і в російських медіях з'являються маніпулятивні повідомлення з інтерепретаціями, які не мають під собою жодного ґрунту. Звісно, "українців", охочих заробити, знайдеться всюди й дивно виглядає те, що вони з туристичними візами поїхали аж в Мізорам, який аж ніяк не можна назвати популярною туристичною дестинацією. Так само дивно виглядає приліт деяких із них у Лакхнау, столицю Уттар-Прадеша, куди туристи теж рідко прилітають. Та занадто вже "українські терористи в Індії" вигідні росії. Це вмить перекриє всі російські гріхи з вербування індійців на так зване сво. https://www.unian.ua/world/indiya-krajina-zatrimala-shist-ukrajinciv-yakih-pidozryuyut-v-terorizmi-13317921.html

Міжнародна ситуація на Близькому Сході. Тим часом Індія...

Чому Індія відроджує стародавні культури, ремесла і духовні практики Сьогодні Індія переживає справжнє культурне відродження. Якщо раніше світ знав її переважно через йоґу, храми, Боллівуд або яскраві фестивалі, то тепер країна починає показувати значно глибші та менш відомі шари своєї культури. Фактично Індія демонструє, що її культура це не одна традиція, а тисячі різних цивілізацій, які співіснують поруч. 🔸 Відродження культур племен В Індії живе понад 700 племінних народів, багато з яких зберегли традиції, що існують тисячі років. Світ починає відкривати для себе такі унікальні стилі, як Варлі, Ґонд та Мадхубані — стародавні форми живопису, в яких переплітаються символи природи, міфології та духовних уявлень. Останніми роками уряд і культурні фонди почали створювати музеї племінної культури, проводити національні фестивалі племінного мистецтва і підтримувати майстрів традиційного живопису. 🔸 Відродження стародавніх ремесел Індія має одну з найдавніших ремісничих культур у світі. Тут і досі існують родини майстрів, які передають своє ремесло з покоління в покоління протягом століть. Ручне ткацтво, вишивка, кераміка, виготовлення музичних інструментів — усе це не просто ремесло, а продовження культурної пам’яті народу. 🔸 Повернення духовних традицій Ще один великий тренд, це відродження стародавніх духовних традицій. Окрім йоґи, світ дедалі більше відкриває для себе інші духовні практики Індії: ведичні ритуали (яг’ї наприклад), кіртан (спів мантр), аюрведичні традиції та життя в ашрамах. Деякі духовні школи тепер приймають тисячі іноземців, які приїжджають не як туристи, а як учні духовних традицій. Чому Індія зараз це активно показує світу? Таким чином країна хоче бути не лише економічною державою, а й культурним центром світу, а коли є попит, відповідно і є пропозиція. Адже зараз багато туристів шукають не просто пляжі, а автентичний досвід культури, а люди які в пошуках — сакральні знання і духовний досвід.

Легенда про Камадеву і Шиву Після смерті своєї дружини Саті, Шива занурився в глибоку медитацію. Він відійшов від світу, відчужився від почуттів і поринув у суворий аскетизм. За легендами, його медитація була настільки глибокою, що навіть боги не могли порушити її. Але у світі виникла велика небезпека, Всесвіту загрожував демон Таракасура, якого міг перемогти лише син Шиви. Проте Шива не думав про шлюб і дітей, тож боги вирішили розбудити в ньому почуття. Для цього вони звернулися до Камадеви. Камадева прийшов у той момент, коли навколо вже починала розквітати весна. Квіти розпускалися, у повітрі стояв аромат квітучих дерев, співали птахи, це був сезон Vasanta. Бог кохання натягнув свій лук із цукрової тростини і випустив квіткову стрілу прямо в серце Шиви. І тут сталося несподіване. Шива відкрив своє третє око (око божественного вогню) і спопелив Камадеву. У мить бог кохання перетворився на попіл. Та любов не зникла зі світу. За легендою, після цього Камадева став безтілесним, і любов відтоді живе не у формі, а в серцях людей. Пізніше Шива все ж одружився з Парваті, а їхній син Картикея переміг демона.

У давніх індійських текстах весна — це не просто пора року. Це час, коли світ ніби прокидається разом із почуттями людини. У традиції Індії весну пов’язують із богом кохання Камадевою. За легендами, саме в цю пору року він пробуджує любов у світі. Його образ дуже поетичний: лук Камадеви зроблений із цукрової тростини, а стріли з квітів. Вважається, що коли він пускає ці стріли, у серцях людей народжується кохання, ніжність і потяг до життя, люди ніби пробуджуються і розцвітають. У давній санскритській поезії весна описується як час, коли квітнуть дерева, наповнюється ароматом повітря, співають птахи, а разом із природою оживають і людські почуття. У класичній індійській естетиці навіть існує особлива концепція шести сезонів року — ріту. Весна називається Vasanta і вважається найкрасивішим сезоном. Саме в цей час природа і людська душа входять у гармонію, а світ здається сповненим м’якої радості та оновлення. Саме тому в індійській традиції весна символізує не тільки розквіт природи, а й пробудження життя, любові та внутрішньої гармонії.

РУДРАМАДЕВІ (Rudhramadevi, 2015) З нагоди 8 березня подивилася біографічно-фентезійну стрічку “Рудрамадеві” про правительку з династії Какатія. Жив собі король Ґанапаті-Дева. Синів у нього не було, а жадібні до влади кузени були. Тому, коли народилася дочка, Ґанапаті-дева оголосив її хлопчиком, якого назвали Рудрадев. Надалі Рудрадев отримував виховання, належне принцу — тобто, вивчав державне правління, бойові мистецтва і закони. Може, король розраховував трохи потягнути час у сподіванні, що одна з дружин таки народить йому принца — але не склалось. Звичайно, настав день, коли принц задався питанням, чому в нього ростуть цицьки, а з-поміж ніг іде кров. Мама з татом пояснили ситуацію та попросили принца продовжувати приховувати той неприємний факт, що він, власне, жінка. Але коли принцеві стукнуло 25 рочків, а в нього так і не виросла борода і він не одружився, жадібні до влади дядьки щось запідозріли. Та й сам принц закохався в друга дитинства, сина васального короля Вірабгадру, що додатково ускладнило ситуацію. І хоча про людське око принца одружили з кузиною, шило в мішку важко приховати. Одного дня довелося визнати, що співправителем Ґанапаті-Дева є не принц Рудрадев, а принцеса Рудрамадеві. Тут усе і завертілося. В реальній історії начебто нічого такого не було: Рудрамадеві хоч і навчали бойовим мистецтвам та державництву, але не приховували того, що вона дівчина, при тому що вона носила чоловічий одяг, брала участь у бойових діях та коронувалася як спів-правитель під іменем Рудрадев. На деяких стелах того часу вона згадується як Кумара Рудра-Дева-Магараджа, тобто під чоловічим ім’ям. До речі, не така вже й нечувана штука для середніх віків — королева Ядвіга коронувалася як король, такий ото фінт вухами. Проти Рудрамадеві дійсно бунтували васали, і дійсно через те, що вона жінка. В одній з експедицій проти бунтівників вона й загинула. Також вона дійсно вийшла заміж за принца Вірабгадру, сина короля Індушекара, і воювала з королем Махадевою з династії Севунів (хоча на той момент їй було вже добре за тридцять). Її дійсно підтримував вождь Ґона Ґанна Редді. Вона правила 29 років, і передала трон онукові — тобто, загинула уже в бабусиних літах. Звичайно, всі ці події в фільмі запхали мало не в один рік, і всі війни, заколоти та укріплення форта відбуваються, поки Рудрамадеві квітучі 25. Сам фільм справив на мене враження “Баагубалі на мнімалках”. “Баагубалі” тому що там грають Анушка Шетті, яка в “Баагубалі” грала войовничу принцесу Девасену (Анушка любить амплуа бойовитої жінки) та Рана Даґґубаті, який грав злого принца Бгаллаладеву (в цьому фільмі він хороший). Ще в “Рудрамадеві” знімався Аллу Арджун, ну і для розмаю не лиходійську роль зіграв Пракаш Радж. А чому на мінімалках? Тому що фільм відверто не дуже. Графоній жахливий, декорації злидарські, екшон як у “Алі-бабі й 40 розбійниках” 1979 року, сценарій позбавлений драматичного напруження, персонажі двомірні. Колись королева Рудрамадеві отримає гідний біопік, але не сьогодні. Власне, я би взагалі не писала про цей фільм, якби не нагода познайомити вас з цією чудовою історичною постаттю.

Шакті — божественна жіноча енергія, без якої світ просто не зміг би існувати. 🌺 Жіноча енергія: Сила, що змушує Всесвіт танцювати У ведичній філософії чоловіче начало (Пуруша) — це чиста свідомість, спокій і тиша. Але саме жіноче начало (Пракріті) дає цій свідомості форму, колір і рух. Без Шакті світ залишався б лише нерухомим задумом. 🪷 Веда каже: жінка не керує наказами, вона керує станом. Її сила проявляється у трьох іпостасях, які тримають баланс Всесвіту: • 🌸 Сарасваті (Мудрість та Натхнення): Це енергія знання, творчості та мови. Коли жінка наповнена, вона стає музою. Вона не просто говорить — вона творить реальність кожним словом. • 💎 Лакшмі (Процвітання та Краса): Це не лише про гроші. Це енергія достатку, гармонії та любові. Жінка-Лакшмі приносить лад туди, де був хаос, і наповнює простір затишком, який «притягує» успіх. • 🔥 Дурга (Захист та Внутрішня Сила): Це здатність сказати «ні» тому, що руйнує. Це м’яка, але непохитна сила, яка оберігає сім’ю та власні кордони. Згідно з Ведами, світ підкорюється жінці тоді, коли вона не бореться з ним. Її влада — у плинності. Як вода, вона оминає гострі кути, але з часом здатна змінити навіть найтвердіший камінь. Керувати світом по-жіночому — це означає наповнювати кожен свій крок любов'ю та естетикою. Коли жінка щаслива й спокійна, навколо неї вибудовується гармонійний простір: чоловіки стають успішнішими, діти — спокійнішими, а квіти на підвіконні розцвітають швидше. Сьогодні — чудовий день, щоб нагадати собі: ви не просто частина цього світу. Ви — та сама сила, яка змушує його обертатися. 🕊️ #ЖіночаЕнергія #ВедичнаМудрість #Шакті #Саморозвиток #ПсихологіяЖінки #Гармонія

Сімха-Ґанапаті: коли Ганеша проявляє левину силу Шакті Зазвичай Ганешу зображують із мишею (Мушикою) як його ваханою (тварино або істотою, на якій пересувається божество в індуїзмі). Але в тантричних і шактійських традиціях зустрічається форма Ганеші, що сидить на леві — Сімха-Ґанапаті. Ця форма пов’язана з енергією Шакті як аспектом сили та царственості, а також із подоланням перешкод через активну, вогняну міць. Лев — символ влади, відваги та божественної енергії. У шактійському контексті лев також асоціюється з богинею Дургою. В описі 32 форм Ґанапаті, наведених у Мудґала-пурані, присутній Сімха-Ґанапаті як одна з іконографічних форм. Цікаво, що образ Сімха-Ґанапаті підкреслює не звичну "м’яку" сторону Ганеші як доброзичливого покровителя починань, а його царський і войовничий аспект. Лев символізує не лише силу, а й здатність панувати над страхом і хаосом. Тому ця форма Ганеші іноді розглядається як прояв божественної влади, яка не просто прибирає перешкоди, а перетворює їх на джерело сили. В іконографії Сімха-Ґанапаті зазвичай має вісім рук, у яких тримає різні символічні предмети — лотос, гілку калпаврікші (дерева виконання бажань), раковину, гранат, булаву або інші атрибути достатку й духовної сили. Ці предмети символізують процвітання, мудрість, життєву енергію та здатність реалізовувати наміри. У деяких тантричних традиціях Сімха-Ґанапаті також пов’язують із пробудженням внутрішньої сили та впевненості, адже лев у духовній символіці часто уособлює "левиний рик істини" — сміливість жити відповідно до своєї дхарми. Тому ця форма Ганеші нагадує: іноді перешкоди долаються не тільки мудрістю й терпінням, а й силою духу, рішучістю та внутрішнім вогнем.

Друзі, у нас з вами є можливість подарувати знання Бгаґавад-ґіти, бгакті та ведичної культури людям, котрі наразі шукають в своєму житті відповіді, альтернативи й натхнення. Це відбуватиметься на онлайн-ретриті «Мантра» Для цього треба підтримати голосом нашу участь в події. Треба зробити буквально 2 кліки, пройшовши за посиланням тут 👈 І натиснути на наш 8й номер в списку. Дякуємо всім, хто підтримує актуальну і витончену духовну культуру. P.S. А ще вдячні за репост, це теж може допомогти в поширенні й підтримці.

Чому в Індії торкаються ніг старших? В Індії повагу до старших не просто висловлюють словами, її показують через жест. Давній, простий і водночас дуже символічний. Цю традицію називають пранам або чаран спарш. Її коріння сягає давніх ведичних часів. Торкаючись ніг старших, молодша людина визнає їхній життєвий шлях, досвід і мудрість. Адже в індійському світогляді стопи символізують дорогу, яку людина вже пройшла. Після цього старший кладе руку на голову й дає благословення — ашірвад. Вважається, що разом із ним передається підтримка, добра енергія та внутрішня сила. Цей жест особливо важливий під час весілля, на великих святах (Дівалі, Наваратрі тощо), у день народження, перед іспитом або новим етапом життя. Буває й таке: друзі приходять у гості до інших друзів, їх зустрічає мама або бабуся, і гості одразу схиляються, торкаючись її ніг на знак щирої поваги. У традиції "ґуру–учень" цей жест має ще глибший сенс. Учень торкається ніг наставника як знак довіри та готовності навчатися. Це символ подолання его, адже щоб отримати знання, потрібно спочатку вміти схилитися. У великих містах Індії сьогодні цей жест іноді спрощують. Але на сімейних подіях і в духовному середовищі він залишається живим і щирим. І, можливо, найголовніше в цій традиції не сам рух, а внутрішній стан. Схиляючись, людина не принижується, вона визнає зв’язок поколінь.

Очільниця МВФ Крісталіна Георгієва під час візиту до Нью-Делі у готелі Taj Mahal. І ні, це не штучний інтелект 🙂

🎬 У Нью-Делі відбувся перший AI Film Festival У столиці Індії пройшов перший фестиваль фільмів, створених за допомогою штучного інтелекту. Подія відбулася в межах технологічного саміту India AI Impact Summit 2026, поруч із відомою пам’яткою Qutub Minar. На фестивалі показували короткі фільми, у створенні яких використовували ШІ для написання сценарію, створення зображень або монтажу. Також були обговорення про те як штучний інтелект змінює кіно, чи може ШІ бути "співавтором", і що буде з творчістю в майбутньому. Це цікавий крок для Індії, яка має давню й сильну традицію кіно, і це важливий етап розвитку. Країна все активніше поєднує мистецтво з сучасними технологіями.

📚 Україна на Бой-Мелі: культурна дипломатія в дії На сайті "Український тиждень" вийшла важлива стаття про участь України в одному з найбільших книжкових ярмарків світу — Бой-Мелі в Колькаті (Індія). Авторка матеріалу Мрідула Гош — науковиця, історикиня-міжнародниця, правозахисниця та давня подруга України. У своїй статті вона розповідає, як український стенд на ярмарку став не просто книжковою експозицією, а живим простором діалогу. Чому це важливо для нас? Бо культурна дипломатія — це довга стратегія. Це можливість говорити з мільйонами людей напряму, без посередництва чужих наративів. Це спосіб будувати мости з Глобальним Півднем через літературу, поезію, переклади, людський контакт. Україна сьогодні бореться не лише за території, а й за розуміння. І такі кроки, як участь у Бой-Мелі, формують це розуміння на глибшому, культурному рівні. Рекомендую до прочитання ⬇️ https://tyzhden.ua/boj-mela-v-kolkati-chomu-tse-vazhlyvo-dlia-ukrainskoi-kulturnoi-dyplomatii/?fbclid=IwY2xjawQC4CFleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeFHY1QC2oeChfKczzdbU5YbB70zKEUyvIt_qw3sbcdeUn3GNMJiryZtsKAnw_aem_aGa62sYJ2XoPJnzyaMsdgg

🔱 Прямий етер на тему "Шиваратрі" від пані Ірини (Відаюча Ма). Кому цікаво, долучайтесь за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ANLTDmc92eg

🌑 Махашиваратрі — Велика ніч Шиви Махашиваратрі — одна з наймістичніших ночей індійської духовної традиції. Її назва перекладається як "Велика ніч Шиви", але насправді це значно більше, ніж просто свято на честь божества. Це ніч глибини. Ніч концентрації. Ніч внутрішньої трансформації. За ведичною традицією саме в цю ніч космічні ритми сприяють підняттю свідомості. Вважається, що положення Місяця і планет створює особливий стан енергії, коли людині легше зосередитися, медитувати, залишатися в ясності. Саме тому в цю ніч люди свідомо відмовляються від сну, залишаючись у медитації та молитві до світанку. Ніч Махашиваратрі ділиться на чотири частини — прахари. Кожна з них символізує певний етап внутрішнього шляху: очищення, усвідомлення, розчинення еґо та пробудження. У храмах протягом кожної частини здійснюють обряд обливання шивалінгама водою, молоком, медом. Це не просто ритуал, це символ очищення свідомості. Протягом усієї ночі звучить одна з найдавніших мантр: "Ом Намах Шівая" — "Я вклоняюся внутрішній свідомості, що є в усьому". Цю мантру вважають очищуючою, такою, що допомагає звільнитися від внутрішніх обмежень. Шиву часто називають богом руйнування. Але руйнує він не світ, він руйнує ілюзії. Він символізує здатність відпускати старе, щоб народилося нове. У легендах саме в цю ніч Шива виконує космічний танець — Тандаву, що символізує цикли знищення і творення. Цікаво, що ця ніч також перегукується і з українською традицією. У нас теж є сакральні ночі переходу — Великодня ніч, коли темрява змінюється світлом, чи Купальська ніч, коли очищення відбувається через стихії вогню і води. У різних культурах ніч це не страх, а момент народження нового. Можливо, Махашиваратрі — це нагадування про просту істину: щоб щось нове з’явилось у житті, щось старе має піти. Іноді найбільша сила це не дія, а тиша. Не боротьба, а внутрішня чесність. Не контроль, а довіра. Сьогодні якраз Махашиваратрі, тож гарний час поставити собі питання: Що в моєму житті вже віджило? Що я готовий відпустити? І яке світло хоче народитися всередині мене? І нехай ця ніч відкриє простір для внутрішнього оновлення. Namaste 🙏

У штаті Карнатака, неподалік міста Сірсі, є унікальне місце — Сахасралінга, що буквально означає "тисяча лінгамів". Тут можна побачити близько 1000 шивалінгамів великих і малих. Вони висічені просто у камені в самому руслі річки Шалмала та на її берегах. Практично перед кожним лінгамом зображений бик Нанді символ відданості та служіння Шиві. Найкращий час для відвідин — лютий, коли річка міліє і відкриває лінгами, що більшу частину року приховані під водою. У сезон дощів вони зникають під течією, ніби повертаючись у тишу глибин. У цьому є щось дуже символічне — прояв і зникнення, циклічність, плинність буття. Більшість різьблень датують періодом династії Кадамба (IX–XII ст.), яка активно підтримувала шиваїзм у цьому регіоні. Коли опиняєшся серед цих каменів, відчуваєш, що це вже не просто історична пам’ятка, а живий храм під відкритим небом, народжений у гармонії людини та природи.