Комуна [Марксистська Тенденція]

Правозахисна організація «Reporters without borders» заявили про "скорочення свободи преси в Україні" та "тиск на незалежні ЗМІ". "Стеження, погрози призовом до армії, посилення контролю з боку влади... На українські ЗМІ наростає політичний тиск і перешкоди. З початку 2024 року як мінімум п’ять журналістів опинилися під стеженням або погрозами через публікації про корупцію", – пише видання. Міжнародна організація закликає українську владу захистити незалежну журналістику та право на інформацію в країні. Але, чи справді такі заклики мають значення? Будь-яка держава має класову сутність. Вона є виразом волі панівного класу. Цей соціальний клас має у своєму розпорядженні всі матеріальні атрибути примусу. У разі напруження соціальних протиріч, що відбувається зараз в Україні, «незадовільна» владі журналістика також є придушеною для подальшого утримання того становища, яке панує зараз. Народ, в інтересі буржуазії, повинен бути якнайбільш віддалений від розуміння реальних проблем. Влада буде казати, що звернення уваги на численну їх кількість «лише дестабілізує ситуацію», «є ІПСОм» і так далі. Можна лише відповісти, що так. Але дестабілізація для кого? Звісно для господ. Серед частин армії є настрої, схильні до повстання, що примушує уряд Зеленського у Києві перебувати в паніці й останні грошові вливання зі сторони США теж не можуть заплющити очі більшості українців. Тож зараз в державі економічна, дипломатична, соціальна та військова нестабільності, котрі і не дають реальних надій на покращення ситуації. Капіталістична система зжила саму себе, а Україна, як частина світової кризи, наражається на історично-необхідний жах, з великою кількістю симптомів, про які сказано трохи вище. Саме тому, деколи «вільна, ліберально-демократична на відміну від Росії» держава, може у певних історичних умовах стати, у розумінні прихильників буржуазної демократії, «не дуже задовільною цивілізованому суспільству». Підсумовуючи, варто зазначити, що усілякі фашистські та ліберальні режими є лише формами диктатури історично-приреченої буржуазії. Пригнічені робітничі маси в сьогоднішніх умовах наростання сильної реакційності, мають будувати організацію, яка представляє їх класові інтереси. Ту організацію, яка виступає за революційну боротьбу, спостерігаючи, що реформізм у кінцевому рахунку не призводить до поразки буржуазії на історичній арені, ту організацію, котра здатна представляти справжні інтереси пролетаріату.

Год Ленина: «Три источника и три составных части марксизма» На этой неделе в рамках серии статей «год Ленина» мы публикуем короткую, но емкую работу, написанную им в 1913 году для большевистского журнала «Просвещение». В ней Ленин показывает, что марксизм вобрал в себя самые прогрессивные и революционные идеи, ему предшествовавшие. Читать статью Присоединиться | Написать нам

Відтепер Україна – клітка смерті для народу! Кожен день наша влада в Києві вводе все нові і нові закони, щоб “зберегти життя українців”, вона з усiх сил намагається в скрутний час “забезпечити” нашу свободу, тому що наші чиновники, діти яких, правда, знаходяться в комфорті та безпеці, з усім своїм “великим патріотично-щирим сердцем” вірять в наш народ та готові самовіддано служити йому. Особливо вони демонструють свою “любов до нації” тим, як вони перетворили Україну в дійсний загін для скоту, який для них не жалібно віддавати на забій заради… “незалежності”? Чи дійсно це “незалежно”, коли мільйони українців мають вмирати для того, щоб якийсь ситий чинуша піднявся вгору по посаді, щоб черговий олігарх заробив декілька мільярдів, поки Україну ділять між собою великі держави для геополітичного впливу? Нехай на це питання дадуть відповідь в черговому “телемарафоні”, в якому представники наших ЗМІ за гроші розповідають наскільки в нас “все чудово”. А поки ЗМІ ллють помиї в уха, поки хтось отримав статус начальника якогось відділу, поки хтось заробив мільйони доларів на війні, звичайні люди бояться вийти зі своєї квартири, щоб їх насильно не забрало ТЦК, мільйони мігрантів вже не можуть повернутися назад до своїх близьких та родичів, думаючи за те, як вижити. І кожен з нас, потрапивши в таку складну ситуацію, не розуміє, що робити, тому більшість робітників та молоді почало просто пристосовуватися до обставин та намагатися врятувати людей зі свого близького кола, а за інше не думати. Однак, саме таке положення зараз вигідно єліті, що вбиває нас, саме в їх інтересах стравлювати таких же самих пригнічених людей, які вбивають один одного на фронті, їм вигідно, коли всі живуть по принципу ринкової конкуренції та діють по принципу “людина людині вовк”. Однак, саме солідарність по обидві сторони фронту та єдність проти своїх національних панів здатна змінити таке положення речей. Якщо ми не організуємся та не відправимо своїх панів в клітку, то, в кінцевому рахунку, вони самі стравлять та вб'ють нас.

Третина українців проживає у бідності, - було заявлено ЗМІ з посиланням на звіт від Всесвітнього банку. В той же час,  платіжки за комунальні послуги збільшуються. З червня цього року тариф за світло уже  подорожчав у два рази. Вже не говорячи про те, що йдуть активні розмови, щоб збільшити ціну до 7.5 грн/кВт. Країна все сильніше опиняється в економічній прірві, і робітничий клас відчуває це в першу чергу. Буржуазні політики, звісно, списують все на війну. Нібито, якби не агресія з боку РФ, ситуація була б кращою, якби Росія не руйнувала електричні станції, світло б не дорощало. Проте це не так, навіть якби ми жили у мирний час, ми все рівно б рано чи пізно загрузли у кризовій ситуації. Бо ринкові відносини по-іншому просто не функціонують. У капітала є одна потреба - збільшуватись. А для його збільшення потрібно шукати нові ринки збуту. У випадку, коли немає можливості їх знайти і наступає криза. Тому потрібно розуміти, що війна є ще одним способом капіталу знайти ті ж самі нові ринки збуту. Імперіалізм - це вища стадія розвитку капіталізму. Якщо ми хочемо покінчити з бідністю і війнами, ми повинні знищити їхню причину - капіталізм.

Еще не стихли выстрелы автоматов в городе, а за порт и уцелевшие производства на ММК «им. Ильича» сразу началась борьба между «донецкими «князьями», ставленниками из кремля и офицерами, которые теперь хотят получить свой процент с бизнеса за пролитую ими (не их) кровь. И где же здесь обещанная защита русскоговорящих? Опять обманули? На примере Мариуполя хочется дать совет мирным жителям на чьи головы свалилась война. Не тешьте себя мелкобуржуазными иллюзиями, освободят вас только от всего что вам дорого и защищать вас тоже никто не собирается, защищаться будут только вами. Не важно какой буржуй будет жить за ваш счет русский или украинский, оба пана хуже. Остановить войну можно только уничтожением ее истинной причины, а это невозможность договора, мирного сосуществования конкурирующих капиталистических государств, возглавляемых буржуазией. Никакой борьбы кроме классовой! Организуйся!

20 мая 2022 года два года назад в результате трёхмесячного штурма был захвачен город Мариуполь. Какие выводы мы, марксисты можем вывести из этого ужасного события? Одной из целей так называемой «СВО» начавшейся 24го февраля, Путин обозначил как «защита русских в Донбассе», но Мариуполь, один из первых показал лживость его слов. То, как город «освобождался» и как теперь «восстанавливается» говорит о том, что у правящего класса России свои цели, отличные от заявленных. Начало активного продвижения на южном участке фронта началось 25 февраля 2022 года, этой датой также принято считать начало штурма города и его близлежащих сёл. Мариуполь был взят, как показали дальнейшие события, в довольно короткие строки, но какой ценой и главное ради чего. Спешка, непрофессиональность, нежелание командующих российской армии сохранять жизни «освобождаемого» населения, прибавив сюда насильно мобилизованную «народную милицию ДНР» которая была включена в общую армейскую группировку, но кардинально уступавшая ВС РФ в слаженности, навыках и амуниции, получим тот результат который имеем. Десятки тысяч убитых гражданских, колоссальные потери в армии, уничтоженная инфраструктура. С другой стороны, имеем националистическое подразделение «Азов», которое возглавило оборону города и используя не только инфраструктуру для оборудования огневых позиций (что можно было бы хоть как-то оправдать), но и гражданских для прикрытия себя. Хотя надо признать, эвакуация все же была, но только тех, кто этого достоин! Активные «патриоты» нашего буржуазного отечества, лизоблюды киевского олигархического режима уехали из города еще до его окружения. На словах у нас единство нации и общая доля, на деле неравенство. Одним позволено спасти свою шкуру во имя «свободной Украины» другим уготовано за нее умереть. Мариуполь один из первых результатов горячей фазы противостояния «кремлевского» и «западного» империализмов, дальше больше. Та же участь ждет и другие города Украины и России. Не разоружение, а милитаризация общества, не «денацификация», а фашизация государства, популяризация в обществе шовинистических, националистических и великодержавных идей. Единственно где сказанное совпадает с делами так это в «декоммунизации». Все то что было построено в СССР, социальные гарантии завоеванные пролетариями, коммунисты борющиеся за классовые права «декоммунизируются» правящим классом России и Украины. Ни для кого не секрет что Мариуполь важная связующая точка в «сухопутном пути в Крым» и его быстрое восстановление на руку российской элите. Но даже в таком, казалось бы, гуманитарном деле капиталисты находят возможность заработать. Странно если было бы иначе. Строительные фирмы получающие гаранты и дотации от государства экономят на стройматериале, дурят рабочих с зарплатой, не соблюдают экологические и трудовые нормы на производстве. Мэрия города по наставлениям свыше, «подчиняясь» ежемесячно меняющемуся законодательству в сфере жилья оттягивает с выплатами пострадавшим, занижает процент разрушения жилых домов, юридическими уловками лишает оставшихся граждан их законного жилья и имущества. Цель их ясна, по максимуму разворовать выделяющиеся деньги с бюджета снизив «расходы» на «груз для государства». При этом самые «вкусные» в территориальном плане участки в городе, идеально подходящие для строительства зон отдыха на побережье отданы на откуп хозяевам знаменитого и самого воинственного подразделения «Ахмата» и их «Силе». Ведь они героически, рискуя жизнью, снимали качественные видео в тикток. А те, кто поддался патриотическим лозунгам и потерял жизнь в этой бойне достоин быть в списках «без вести пропавших» и гнить в родной земле.

Репресії проти марксиста в Миколаївській області, Україна: Заклик до солідарності Місцевий марксист у південноукраїнському місті Первомайськ Богдан Сиротюк був заарештований СБУ 25 квітня. Його утримують у в'язниці суворого режиму в Миколаєві в поганих умовах за звинуваченням у державній зраді та пособництві російському вторгненню. Деякі з наших товаришів знають Богдана вже кілька років, і очевидно, що це сфабриковані звинувачення української держбезпеки проти відомого в регіоні лівого активіста. Богдан був місцевим комсомольським активістом протягом декількох років, але зберігав позицію, незалежну від опортунізму лідера Комуністичної партії України Петра Симоненка, який скандально захищав вторгнення в лютому 2022 року разом з Комуністичною партією Росії. Товариш Сиротюк відстоював класову лінію зі своєю організацією (Молода гвардія більшовиків-ленінців), яка виступала проти обох сторін міжімперіалістичного конфлікту.   З огляду на відносно невеликі кола активістів у Первомайську, він став мішенню для деяких місцевих реакціонерів, які доносили на нього через його ліву політику, а не через будь-яку змову з Росією. СБУ з радістю не звертає уваги на ці деталі, коли має можливість переслідувати когось, хто критикує владу, і поклала всі ці сфабриковані звинувачення на його голову. Якщо Богдана визнають винним у висунутих звинуваченнях, його можуть засудити до 15 років позбавлення волі. Ще більш трагічним і зловісним є те, що він жив з хворою бабусею, яка залежала від його допомоги. Уряд Зеленського використав вторгнення для того, щоб звинуватити будь-яку опозицію в колабораціонізмі з Росією. Це загнало і без того дуже скромний революційний лівий рух у підпілля або у вигнання. Подібні репресії лише демонструють слабкість капіталістичного уряду в Києві. Вони не здатні вирішити проблеми робітничого класу, тому переслідують його критиків. Ми закликаємо до солідарності з Богданом Сиротюком. Звільніть Богдана Сиротюка! Припиніть репресії проти лівих активістів і наклепи на них як на колабораціоністів! Досить міжімперіалістичного конфлікту, який вигідний лише правлячим класам! Petition link https://www.wsws.org/en/special/pages/freebogdan.html

Почему нам нужен коммунистический интернационал  В июне Международная Марксистская Тенденция создаст новый Революционный Коммунистический Интернационал (РКИ), чтобы смело нести чистое знамя коммунизма на всех континентах. В этой статье Алан Вудс объясняет историческую важность этого шага, прослеживая взлет и падение предыдущих Интернационалов и показывая важность РКИ в борьбе за коммунизм сегодня. Читать перевод Присоединиться | Написать нам

Уроки Португальской революции 1974 года Пятьдесят лет назад 25 апреля началась Португальская революция, когда часть вооруженных сил выступила против диктатуры, положив начало мощнейшему рабочему движению. В этой статье мы извлекаем уроки из этого вдохновляющего, но и трагического исторического эпизода. Читать перевод Присоединиться | Написать нам

​​Война Гитлера с Советским Союзом и как Сталин подготовил почву для неё В этом июне (статья была написана 22 июня 2021 года) исполняется 80 лет операции «Барбаросса» — вторжению Германии в Советский Союз во время Второй мировой войны. Этой кровавой катастрофе, унесшей жизни почти 5 миллионов советских солдат и повлекшей за собой погружение нацистов вглубь советской территории, способствовало вредительское поведение Сталина и бюрократии. Их обезглавливание Красной Армии в печально известных процессах чистки и полное бесхозяйственное управление военными действиями были оплачены кровью советскими людьми, которые в конечном итоге смогли изменить положение вещей своими героическими усилиями и жертвами — несмотря на своих лидеров. Эта статья посвящена десяткам миллионам советских граждан, красноармейцев, партизан и бойцов коммунистического сопротивления, которые многим пожертвовали для победы над нацизмом Читать