жертва синдрому Туретта

шось дуже багато інформації про єбєйшу паніку українців перед завтрашнім днем у зв'язку з мобілізаційними заходами. такої істерики у такої кількості людей я дуже давно не бачив.

дуже дохуя років небайдужими людьми було витрачено на те, шоби зробити це можливим. суди, протести, заяви в сбу і ще дохуя чого за більш ніж 10 років просто шоби знести єбаний сарай, яким керував тіп, шо з"єбався в расєю і читає акафісти блядь про те, шоб убити побільше хохлів. сюр йобаний. https://t.me/privatnamemarnya/75490

добре, ось вам норм контент знову з глибин каналу

і от якраз до ризику №2 (складнощі в залученні західних ресурсів) подібне робить Україну просто менш приємною для партнерів. коли тебе весь час звинувачують, вимагаючи дати грошей і зброї - то рано чи пізно ти просто нахуй пошлеш того, хто вимагає, бо заєбав. бо інтонація постійно така, ніби Україна робить усе, шо може (шо є неправдою, від мобілізації до управління силами оборони загалом і ще дуже багатьох різних питань), а захід не робить ніхуя (шо теж є неправдою). якшо ми не можемо продати нашу потребу - то залякуванням чи звинуваченням ми в її важливості сьогодні вже нікого не переконаємо. знову і знову забуваємо: стоячи на позиції "нам усі винні, ми нічого нікому не винні" - ми тільки наближаємо момент, коли терпіння щодо цієї позиції у різних країнах почне закінчуватись. не винні? ну так і хуй з вами, шановні, ми теж ліпше в себе вкладатимемось, удачі.

На запитання, чи винні США у тому, що відбувається в Харкові, президент України зазначив: «Це вина всього світу. Вони дозволили путіну окупувати. Але зараз світ може допомогти».

https://abcnews.go.com/International/reporters-notebook-kharkiv-hospital-zelenskyy-laments-slow-aid/story?id=110294232

як завжди - бєлєскова ми читаємо, обговорюємо, замислюємось.

декілька ключових завдань, на які має спрямовуватися наша подальша стратегія. 1. Основне залишається незмінним – шляхом нанесення відповідного рівня ураження військам противника і загалом здатності РФ генерувати, підтримувати і застосовувати відповідне угрупування військ, гарантувати щонайменше стале припинення вогню на хоча б 5-7 років. В цей час має відбуватися подальший якісний розвиток Сил оборони України із метою досягнення ефекту стримування. Завдання максимум це шляхом комплексного воєнного і невоєнного впливу стимулювати запуск постімперського транзиту в РФ. 2. Збереження України як функціонуючої держави на підконтрольних на сьогодні територіях в умовах триваючих спроб РФ його підірвати шляхом систематичного нанесення комбінованих ударів ракетами і БПЛА по об’єктам критичної інфраструктури і життєзабезпечення. 3. Попередження соціальних вибухів і потрясінь всередині країни і збереження єдності щодо ключових цілей у війні із РФ. 4. Максимальне збереження демографічного потенціалу України при паралельній реалізації цілі №1.

ризики і загрози описує зрозумілі - треба змінити очікування українських успіхів (не "відвоювати кордони 1991 року = успіх", а "успішно хуйнути по криму = успіх"), залучення ресурсів заходу стає все проблемнішим (і над цим треба працювати, але все одно враховувати, шо ніхуя може не змінитись), мобілізація - і тут процитую:

поряд із вирішенням поточних проблем, які стримують людей від доєднання до Сил оборони України, необхідна широка дискусія щодо нового балансу між загальними інтересами і пріоритетами держави та окремого її громадянина, що має в свою чергу бути частиною оновленого суспільного договору.

ну і головний меседж, як мені здається.

Не програти це перемогти

https://texty.org.ua/articles/112477/yaka-povynna-buty-stratehiya-peremohy-potribno-pochaty-suspilnu-dyskusiyu/

оооо сука, оце найшов скролінгом каналу власного це цей самий дикий блядь, який зараз розповідає, шо буде ухилянтів різати на вулицях, бо він ветеран. який зараз розповідає "ЕкСпЕрТнІ" прогнози про війну. https://t.me/baksiorushka/2097

Фух, треба перекур (паління шкідливе для вашого здоров'я)