Майнд пояснює

Mind UA став партнером конференції Meet Magento Ukraine 2026 Чим більше розвивається eCommerce, тим більше рішень доводиться приймати: які дані використовувати, що автоматизувати, коли виходити на новий ринок і чи варто перебудовувати технологічний стек. 3 вересня на Meet Magento Ukraine 2026 ці питання розглядатимуть з боку бізнесу, технологій та AI. У програмі — Big Data, міжнародне масштабування, marketplace-моделі, автоматизація, AI у внутрішніх процесах і вибір архітектури для eCommerce-продуктів. Серед спікерів — фахівці Vodafone Ukraine, Kantar Україна, eSputnik, EVA, АЛЛО, Leroy Merlin, EPAM, Mirasvit та інших компаній. 📍 3 вересня, Mercure Congress Centre, Київ Що буде в програмі і де eCommerce-бізнес платить за зайву складність — у матеріалі Не розмірковуючи придбати квитки можна за посиланням #партнерський #анонси 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Від гіперінфляції до економіки війни: 35 років українських урядів За 35 років незалежності України майже кожному складу Кабміну доводилося розпочинати роботу в умовах серйозних викликів та потрясінь. Mind розбирав, як змінювалися економічні пріоритети урядів, і що відбувалося з ВВП, інфляцією, курсом, боргом, резервами та експортом. 1990-ті роки – розпад радянської господарської системи, гіперінфляція понад 10000%, падіння виробництва, приватизація та створення власного фінансового сектору. У 1994 році реальний ВВП обвалився майже на 23%, а до кінця десятиліття головним завданням Кабміну стали боротьба із загрозою дефолту та макроекономічна стабілізація. 2000-ні роки – період економічного підйому. У 2001-2007 роках ВВП зростав у середньому приблизно на 7,5% щорічно, а в 2004 році зростання досягло рекордних 11,8%. Основними стимулами були високий попит на український експорт, приплив капіталу та зростання внутрішнього споживання. Але фундамент економіки залишався переважно сировинним – і світова криза 2008 року це швидко показала. 2010–2013 роки – відновлення після кризи 2008–2009 років змінилося стагнацією. У 2012 році економіка зросла лише на 0,2%, у 2023-му – 0%, а міжнародні резерви НБУ за 2011-2013 роки скоротилися майже вдвічі – до $18,8 млрд. Великий бюджетний дефіцит, фіксований курс та залежність від зовнішнього фінансування знову створили макроекономічні ризики. 2014-2015 роки – новий економічний обвал через початок російсько-української війни. За два роки ВВП скоротився більш ніж на 16%, а інфляція у 2015 році досягла 43,3%. Гривня за цей час знецінилася приблизно втричі. Уряду довелося стабілізувати бюджет, банківську систему, валютний ринок та повертати співпрацю з МВФ. 2016–2019 роки – перехід від стабілізації до відновлення. Економіка зростала в середньому на 3% щорічно, інфляція знизилася з 12,4% до 4,1%, а міжнародні резерви НБУ зросли майже до $25 млрд. Кабмін анонсував великий пакет структурних реформ, але їх переважна більшість так і залишилася незавершеною. 2020–2024 роки – спочатку пандемія COVID-19, потім повномасштабна війна. У 2022 році ВВП впав на 28,8%, але вже в 2023-2024 роках економіка адаптувалася до військових реалій. Головним джерелом сталості стало зовнішнє фінансування: за 2022-2024 роки Україна отримала майже $116 млрд від міжнародних партнерів та донорів. 2025-2026 роки – нова спроба уряду поєднати воєнну економіку з підготовкою до майбутнього зростання: розвиток ОПК та власного виробництва, залучення інвестицій, відновлення інфраструктури та євроінтеграція. У 2025 році міжнародні резерви НБУ зросли до рекордних $57,3 млрд, але зростання економіки сповільнилося до 1,8%. Новий Кабмін Сергія Корецького, який став прем'єром у липні 2026-го, має зберегти макрофінансову стійкість в умовах війни, забезпечити стабільне зовнішнє фінансування, прискорити відновлення інфраструктури і одночасно створити умови для внутрішнього виробництва та інвестицій. Окремий пріоритет – розвиток ОПК та енергетики, а у більш довгостроковій перспективі – підготовка економіки до повоєнного відновлення та інтеграції до ЄС. #економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

НБУ виявив схеми у валютно-обмінних операціях до 400 тис. грн. Що будуть перевіряти банки? У розпорядженні Mind є серпневий лист НБУ, в якому регулятор змушує банки проводити фінансовий моніторинг допорогових (до 400 000 грн) операцій з валютою. Нацбанк виявив низку схем, за якими клієнти уникають перевищення цієї межі при купівлі валюти. В схемам може приймати участь персонал банків.

Детальніше тут

Які схеми виявив Нацбанк: · клієнти проводять кілька валютно-обмінних операцій до 400 000 грн. протягом короткого часу, хоча в сукупності сума перевищувала цей обсяг; · пов'язані між собою люди передають один одному готівку, сумки та пакети з грошима, щоб створити видимість, ніби операції не залежать одна від одної; · іноді операції проводяться взагалі без клієнта біля каси банку, а дані у квитанціях не співпадають із відеозаписами, які фіксують обмін валюти; · окремі банки за запитами Нацбанку надають неповний архів записів із робочих місць касирів та клієнтських зон, що може свідчити про участь співробітників банку у схемах. Що зміниться у роботі банків НБУ рекомендує банкам посилити внутрішній контроль та навчитися бачити зв'язок між окремими операціями, а не розглядати кожну транзакцію ізольовано. Банки повинні: · виявляти пов'язані операції, які роздроблені на суми менше 400 000 грн; · не допускати проведення обміну на користь третіх осіб, яких неможливо ідентифікувати; · прописати для співробітників чіткі алгоритми дій під час сумнівних операцій; · регулярно перевіряти роботу кас, у тому числі за відеозаписами; · додатково навчати персонал розпізнавати незвичайну та підозрілу поведінку клієнтів. До чого готуватися клієнтам банків Сам по собі обмін, наприклад, 200 000 грн або навіть кілька транзакцій на загальну суму понад 400 000 грн, ще не означає порушення. Важливі обставини – час та послідовність операцій, зв'язок між учасниками, економічний зміст та інші ознаки можливого умисного обходу фінмоніторингу. Іншими словами, 400 000 грн. залишаються встановленим законом порогом, але перестають бути єдиним орієнтиром для банку. Якщо ж банк визнає дії клієнта підозрілими, він має повідомити про це Держфінмоніторинг. А цей орган у свою чергу може передати дані до податкової чи правоохоронців. #банки #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Apple, Tesla і NVIDIA — тепер у вашому смартфоні від $5   Binance — глобальна блокчейн-екосистема та найбільша у світі криптобіржа за обсягом торгів і кількістю користувачів — відкриває українцям доступ до токенізованих американських акцій.   Це bStocks — окрема лінійка від Binance, у якій кожен токен 1:1 забезпечений реальною акцією і живе просто у криптозастосунку.   Що це дає: ➡️ Купуйте частку в Apple, Tesla, NVIDIA, Circle та інших великих американських компаніях — без брокера і закордонного рахунку ➡️ Мінімальна сума позиції — від $5 ➡️ Крипта і токенізовані акції в одному застосунку ➡️ Розрахунок у стейблкоїнах — без банківських переказів, SWIFT і валютних конвертацій ➡️ Ринок працює 24/7 — включно з ночами й вихідними   🎁 Спеціально для українських користувачів Binance проводить окрему кампанію з призовим фондом $100 000. Купуєте bStocks у межах умов кампанії — і отримуєте гарантовану винагороду.   Фондовий ринок тепер у кишені 💛   🔗 Долучитися до кампанії ТУТ

Податкова знатиме про платників ПДВ все і навіть більше Мінфін оприлюднив законопроект, який має спростити адміністрування ПДВ та виконати зобов'язання України перед МВФ та Євросоюзом. Водночас цей документ дає ДПС більше можливостей та повноважень для контролю за бізнесом.

Mind розбирався, що саме пропонує Мінфін і як це вплине на підприємців

Основні зміни · ФОП – платники ПДВ звітуватимуть раз на квартал замість щомісячного подання декларації – чотири декларації на рік замість 12. · ПДВ-декларації та податкові накладні можна буде попередньо формувати на основі даних, які вже є у ДПС, зокрема враховуючи інформацію з фіскальних чеків. · Поріг для позапланової перевірки через від’ємний ПДВ буде збільшено зі 100 000 грн до 1 млн грн. Тобто невеликий «мінус» із ПДВ уже не буде підставою для візиту інспекторів. · Масовий продаж товарів неплатникам ПДВ можна буде об'єднувати в одну зведену накладну за місяць. Для магазинів та інших компаній із тисячами операцій це має суттєво скоротити рутинну роботу. Які є ризики для бізнесу · Більше даних – більше контролю: ДПС зможе активніше контролювати та звіряти дані РРО, накладних та декларацій. · Ціна помилки вища. Підприємець відповідає за перевірку документів, сформованих системою, а помилкові відомості можуть спричинити штраф. · Ризик блокування накладних. Розбіжності у даних можуть призвести до зупинення реєстрації ПДВ-накладної в СМКОР. · Поріг у 1 млн грн не захищає від інших перевірок. ДПС зберігає право позапланового контролю, зокрема у випадках, коли платник претендує на відшкодування ПДВ. Що це все в результаті означає ДПС отримуватиме ще більше інформації про операції бізнесу. При цьому підприємець зобов'язаний перевірити сформовані системою документи та відповідає за їхню коректність. Помилка в даних може призвести не тільки до штрафу, але і до блокування ПДВ-накладної. Розблокування таких накладних – процес непростий, який загрожує бізнесу фінансовими втратами.

Тобто логіка реформи досить проста: менше ручної роботи для бізнесу – більше цифрових даних у податкової

Для сумлінних компаній це зменшить бюрократію, але водночас розширить можливості ДПС для контролю та перевірок. #дпс #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Mind став частиною Каталогу креативних індустрій країни Каталог створено CASES за підтримки Британської Ради в Україні. Він об’єднує ключових учасників креативної економіки, допомагає краще орієнтуватися в галузі, знаходити партнерів і відкривати можливості для співпраці. Каталог уже доступний для безоплатного завантаження. Нагальність такого Каталогу безсумнівна Креативні індустрії поєднують культуру, бізнес та інновації, створюють робочі місця, генерують експорт і стимулюють економічне зростання. У розвинених країнах вони вже давно є важливою складовою економіки: у Європейському Союзі їхній внесок становить близько 4–5% ВВП, а у Великій Британії сектор забезпечує роботою понад 2 мільйони людей. Водночас в Україні досі не було єдиного джерела, яке систематизувало б інформацію про учасників галузі та допомагало швидко знаходити потрібні контакти, сервіси й можливості. Уся екосистема – в одному виданні 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Нікотинові паучі — відносно нова категорія безтютюнових виробів на українському ринку. Їх не потрібно підпалювати, вони не мають тютюнового запаху, легко вписуються в сучасний ритм життя, тому набирають  популярності серед повнолітніх користувачів у різних країнах світу. На хвилі інтересу Mind поставив «Філіп Морріс Україна» найчастіші запитання про паучі: що це за виріб, як він працює, чим відрізняється від снюсу, які правила використання та продажу діють в Україні. Також були розвінчані міфи, які формуються навколо цієї категорії. Не виключає усіх ризиків. Містить нікотин, що викликає залежність. Тільки для використання повнолітніми.

Інфляція у 2026 році прискориться до 10%. Як Нацбанк хоче вирішити цю проблему? Національний банк вперше з початку 2026 року повернувся до посилення монетарної політики та підвищив облікову ставку до 15,5% річних. Водночас, НБУ погіршив прогноз інфляції, а також оголосив про зміни у процентній політиці. При цьому регулятор визнає, що інфляційний тиск зростає, а впоратися зі зростанням цін буде дуже непросто. Mind розбирався чому НБУ саме зараз повернувся до жорсткішої монетарної політики і чому регулятор не обмежився лише підвищенням облікової ставки. Що відбувається з цінами НБУ очікує на прискорення темпів інфляції до 10% за підсумками 2026 року (замість 9,4%, які він прогнозував у квітні). Базова інфляція продовжує зростати через збільшення видатків бізнесу на зарплати, логістику та енергоресурси. Додатковим ризиком для цінової стабільності стало подорожчання нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході. Навіщо НБУ підвищив ставку Головна мета Нацбанку – зробити гривневі інструменти привабливішими. Якщо банки підвищать доходність депозитів у середньому до 15% річних, а ставки по ОВДП наблизяться до 17% річних, населення та бізнес зберігатимуть кошти у гривні, замість того, щоб купувати валюту. Це знижує тиск на валютний ринок та допомагає стримувати інфляцію. Крім того, НБУ з 7 серпня змінює механізм реалізації процентної політики через умови розміщення депозитних серфтикатів, у яких банки розміщують вільну ліквідність. На думку Нацбанку, завдяки цьому в майбутньому будь-яка зміна облікової ставки швидше буде впливати на інфляцію та на курс гривні. Які є проблеми та ризики Нацбанк визнає: одних монетарних інструментів недостатньо. Зростання цін сьогодні багато в чому пов'язане з війною, руйнуванням інфраструктури, обмеженнями експорту, дефіцитом робочої сили та збільшенням витрат бізнесу. Тому макроекономічні очікування залишаються доволі стриманими. НБУ прогнозує зростання ВВП у 2026 році близько 1,8%, розраховує повернутися до зниження облікової ставки не раніше весни 2027 року та дотиснути інфляцію до цільового рівня 5% лише у 2028 році. Головний висновок Підвищення облікової ставки – це спроба утримати інфляцію під контролем та зберегти макрофінансову стійкість. Але наскільки дієвим виявиться такий підхід, залежать не так від НБУ, як від подій на фронті, ситуації з експортом, міжнародним фінансуванням та від загального стану економіки. #нбу #економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

НБУ готує нові правила контролю за всіма безготівковими платежами. Що зміниться? Нацбанк опублікував проект постанови, яка зобов'яже банки та інших постачальників платіжних послуг постійно аналізувати практично всі платіжні операції клієнтів. Причому ці правила торкнуться як фізосіб, так і бізнесу. Головна мета – боротьба з шахрайством, «дропами» та іншими схемами використання банківських рахунків, які можуть порушувати законодавство. Mind розбирався, які нові повноваження отримають банки і як це може вплинути на їх клієнтів. Що це означає на практиці Банки оцінюватимуть кожну платіжну операцію відповідно до певних критеріїв ризику. Під підозру можуть потрапити: - десятки платежів, які здійснені за короткий час; - «транзитні» рахунки, через які гроші проходять на інші рахунки/картки; - використання особистої картки для підприємницької діяльності; - регулярне відправлення коштів великій кількості різних одержувачів; - часта зміна пристроїв, що використовуються для платежів, IP-адрес та інших технічних параметрів; - перекази, які суттєво відрізняються від звичайної фінансової поведінки клієнта. Які заходи вживатимуть банки Якщо система моніторингу позначає операцію як підозрілу, банк зможе тимчасово зупинити платіж, запросити додаткові документи, провести повторну ідентифікацію клієнта або передати операцію на ручну перевірку. Для клієнтів, які регулярно потрапляють до категорії підвищеного ризику, банки формуватимуть внутрішні переліки для посиленого контролю. Це може вплинути на подальше обслуговування: - призвести до встановлення додаткових лімітів; - закрити можливість випуску нових карток та відкриття рахунків; - обернутися призупиненням окремих операцій. До чого це зрештою призведе Фактично НБУ пропонує перейти від перевірки окремих підозрілих транзакцій до постійного аналізу фінансової поведінки клієнтів та перманентного контролю їх операцій. Для більшості користувачів зміни залишаться непомітними. Але клієнтам, чиї операції не будуть співпадати зі звичним профілем або матимуть ознаки ризику, варто бути готовими до більш частих перевірок, запитів підтверджуючих документів та обмежень з боку банку, аж до заморожування та закриття рахунків. #банки #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

30 липня відбудеться головна подія інвестиційної та будівельної галузі України — V-й UKRAINE INVESTMENT CONGRESS! 📆 Дата: 30 липня 2026 року (08:00 – 21:00) 📌 Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога 16а, м. Київ (3-й поверх) В рамках конгресу пройде XVII-й Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс «Інтер'єр Року 2026»! Захід збере понад 6000 учасників, включаючи представників влади, інвесторів, банки, інвестиційні фонди, забудовників, девелоперів, бізнесменів, архітекторів та дизайнерів.

Програма заходу передбачає насичений день, що розпочнеться о 08:30 з реєстрації гостей та включатиме серію панельних дискусій, батлів інтерв'ювання, аналітичних виступів, презентацій партнерів та обговорень на актуальні теми інвестицій та розвитку нерухомості в Україні та бізнес-комунікації: ▶️ Нетворкінг із 500+ CEO та власниками будівельних компаній; ▶️ Більше 35 дискусійних панелей у 7-ми залах; ▶️ Аналітика ринку нерухомості; ▶️ Конгрес в Конгресі від компаній-партнерів; ▶️ Урочисте нагородження переможців XVII-го Всеукраїнського архітектурного конкурсу «Інтер'єр Року»

👉🏻 Отримати квиток можна за посиланням: www.ibc-ua.info

Журі конкурсу «Інтер'єр Року 2026»: Голова журі — Валерій Кузнєцов (дизайнер, співзасновник Smith & Winken та Decorkuznetsov, володар Гран-Прі «Інтер'єр Року») Антон Вергун — провідний архітектор, партнер студії SHOVK Євген Глуговський — співзасновник і головний архітектор HE.D group Дар'я Лобань — співзасновниця і креативна дизайнерка HE.D group Марко Савицький — архітектор, реставратор, засновник архітектурного бюро SavytskyyDesign Андрій Миргородський — головний архітектор проєктів у компанії «Проєктні системи ЛТД» Дмитро Струк — директор з розвитку «Креатор-Буд» Вікторія Альохіна — засновниця та провідна архітекторка бюро Alekhina Architects Наталія Головченко — архітекторка, засновниця та керівниця студії NG-Architects Андрій Ігнатюк — засновник 5F Studio, провідний архітектор Emily Resort Наталія Сергєєва — дизайнерка-декораторка, Founder/CEO Nanaidea Катерина Марданова — засновниця студії Mdesign Architecture Interior Микола Мічурін — засновник арх. майстерні Dizar, автор проєктів Zoloche group Ольга Бронштейн — головна архітекторка Житомира Сергій Філімонов — співзасновник арх. бюро FILIMONOV & KASHIRINA architects Наталія Каширіна — співзасновниця арх. бюро FILIMONOV & KASHIRINA architects Анатолій Єскарєв — архітектор, засновник DEKART STUDIO Катерина Ярова — власниця IK Architects Максим Мятко — співзасновник та головний інженер архітектурно-проєктної компанії AIMM Антон Черкашин — архітектор, CEO buro A24D Володимир Висоцький — експерт-консультант з питань доступності побудованого середовища, співзасновник студії універсального дизайну ORFO Наталія Зінчук — голова кваліфікації, креативна директорка Архітектурного офісу Zelemin, головна архітекторка проєктів Богдан Гой — головний архітектор проєктів A7 architects Дмитро Антонюк (онлайн) — керівник архітектурної навчально-творчої майстерні НАОМА Андрій Войтко — засновник та CEO групи компаній AVG Віталій Квич — головний архітектор AVR Development

Генеральний партнер: Креатор-Буд Організатори: Медіа група DMNTR Тел.: 077 777 2547 Оф. телефон: 044 461 91 28 Детальніше про девелопмент, урбаністику, будівництво, архітектуру та дизайн : : https://t.me/+Hrdl3CohAhxiMjcy 👉 Facebook • Instagram • Сайт • YouTube • Telegram • Viber

Банки значно посилять перевірку бізнес-клієнтів: нові вимоги НБУ НБУ розіслав банкам рекомендації щодо фінансового моніторингу, наголосивши на боротьбі з компаніями-«оболонками», ПДВ-«скрутками» та сірим імпортом. Якщо раніше Нацбанк вимагав посилити базові процедури фінмоніторингу, то тепер він рекомендує банкам глибше аналізувати саму бізнес-модель клієнта, його контрагентів, ланцюжки поставок та економічний зміст операцій. Mind розбирався в деталях нових вказівок НБУ і в тому, як банки перевірятимуть клієнтів. Що саме зміниться - Під особливою увагою опиняться нещодавно зареєстровані та «сплячі» компанії, фірми без співробітників, складів та виробничих потужностей, а також імпортери з непрозорими схемами роботи. - Банкам доведеться аналізувати весь ланцюжок руху товару та грошей – від імпортера до кінцевого покупця. - Підозру можуть викликати транзитні платежі, відсутність операційних витрат, заплутана логістика, помилки у ЗЕД-контрактах. По суті, банки мають з'ясовувати: 1. хто є кінцевим покупцем товару; 2. через які майданчики здійснюється продаж продукції; 3. чи має компанія у своєму розпорядженні ресурси, необхідні для заявлених обсягів діяльності. Що це означає для клієнтів банків 1. Банки частіше запитуватимуть додаткові документи та пояснення. 2. Компаніям доведеться підтверджувати не лише законність операцій, а й реальність бізнесу: наявність персоналу, складів, каналів збуту та економічний зміст угод. 3. Якщо клієнт не здатен переконливо пояснити свою діяльність, наслідки можуть бути серйозними – від затримки платежів до відмови в обслуговуванні та розірванні відносин із банком. При цьому НБУ має намір перевіряти, наскільки сумлінно банки виконують ці рекомендації. Якщо банк пропустить клієнта з явними ознаками фіктивності, йому можуть загрожувати штрафи та інші заходи впливу. Головний висновок НБУ перетворює банки на перший рубіж боротьби із «сірим» бізнесом. Через фінансовий моніторинг Нацбанк розраховує виявляти та блокувати сумнівні схеми ще до проведення операцій. Для сумлінних клієнтів це означає одне: компанії мають бути готові підтверджувати як походження коштів, так і реальність своєї діяльності. Загалом, що прозоріший бізнес і що зрозуміліший він для банку, то менший ризик зіткнутися із затримками платежів або відмовою в обслуговуванні. #нбу #банки #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Майнд запрошує на головну бізнес-подію Рівного 2026 🔥 📍 23 липня, Рівне, МЕТРОНОМ — форум «Розвиток міста: Я, Ти, Суспільство» Вперше ‼️бізнес, девелопери, забудовники, ЗМІ, влада, архітектурна та дизайнерська спільноти Рівного зберуться в одному просторі, щоб говорити відверто і по суті. Серед учасників: 💼 Вікторія Жовтобрюх — Засновниця Board у Рівному, співорганізаторка платформи «Підтримуй Рівненське» 🏛 Андрій Шевчук — Начальник відділу планування та урбаністики 🏛 Микола Ярощук — Президент Рівненської торгово-промислової палати 💼 Марія Савчук — Директорка Агенції розвитку Рівного, медійна діячка 💼 Олена Ярощук — Виконавча директорка Групи компаній «Фудз» 🏛 Володимир Муляр — Начальник управління стратегічного розвитку та інвестицій РМР 💼 Андрій Людвічук — Голова правління ГС «Меблевий кластер Рівненщини» 💼 Владислав Денисенко — Співзасновник та архітектор студії Free Space 💼 Тихон Кононенко — Директор з розвитку компанії «Мірад» 💼 Юліанна Максимчук — CEO бізнес-спільноти «Партнерський Простір» 💼 Ольга Шевчук — Архітекторка, менеджерка проєктів "Майстерня МОСТ" 💼 Дмитро Янушевський — Керівник «ІнвестІнРівне», менеджер з розвитку ІП «КРОНОСПАН РІВНЕ» 💼 Інна Цуканова — Провідна архітекторка проєктів PEHOME 💼 Андрій Білецький — Архітектор, засновник дизайн-студії «ОШАТНО» …та інші лідери бізнесу й архітектурної спільноти регіону Що на вас чекає: 🎤 Пресконференція з керівництвом міста 💬 Гострі панельні дискусії про бізнес та архітектуру 🤝 Нетворкінг із 150–200 лідерами регіону 🥂 Фуршет та благодійний аукціон 📅 23 липня | 15:00–21:00 📍 БЦ Space4 Це не просто форум. Це точка, де формується майбутнє бізнесу в місті. Реєструйся зараз 👉 https://forms.gle/DmtAMiDr5SZFBjK5A Організатор: Медіагрупа DMNTR Контакти: +380 93 668 52 20 | +380 77 777 2547 Детальніше про архітектуру: https://t.me/+Hrdl3CohAhxiMjcy

💳 До уваги підприємців! ПриватБанк і Mastercard запустили кредитну бізнес‑картку для ФОП з прогнозованим лімітом. 🧮 Ліміт «Підприємницький» визначається за вашим задекларованим доходом і переглядається після подання нової декларації. Формула проста: 10% від доходу, до 500 000 грн. Ви можете розрахувати суму наперед і закласти її у свій операційний план. 👌🏻 Розраховуйтеся за товар, паливо, рекламу або щоденні операції під 0% до 55 днів. 💳 Зручний облік і можливість розділяти власні та кредитні кошти роблять картку надійним фінансовим помічником для щоденних потреб вашого бізнесу. Тарифи та деталі 👇🏻 #новиникомпаній #банки #майндпояснює

Приватизація-2026: що відбувається з продажем держактивів і чому успішних аукціонів стає менше За підсумками першого півріччя держава отримала від приватизації 1,08 млрд грн, що на 32% більше, ніж роком раніше. З урахуванням ПДВ сукупний економічний ефект перевищив 1,26 млрд грн. Але зростання бюджетних надходжень не означає, що приватизаційний ринок став активнішим і більш якісним.

Mind у рамках циклу публікацій «Upgrade держмайна» розбирався, яких результатів вдалося досягти у сфері приватизації за перше півріччя 2026 року та які є шанси на поновлення продажу стратегічних підприємств.

Ключові підсумки першого півріччя: · доходи від приватизації зросли на 32%; · кількість успішних аукціонів скоротилася з 236 до 168 (-29%); · кількість учасників торгів впала майже у 4 рази – з 1946 до 514; · середня конкуренція знизилася із 7 до 3 учасників на один лот; · середнє зростання вартості під час торгів зменшилося майже вдвічі – з 4 до 2,4 стартових цін. Іншими словами, держава заробила більше насамперед за рахунок продажу дорожчих активів, а не завдяки зростанню інтересу інвесторів. Які саме об'єкти користувались попитом Рекордсменом став НДІ «Оріон», який був проданий за 381 млн грн — майже в 10 разів дорожче за стартову ціну. Серед інших помітних угод – комбінат «Будфарфор», придбаний як готовий промисловий майданчик за 53 млн. грн. Також було продано кілька спиртзаводів, які не ведуть діяльність, але мають готову виробничу базу. Загалом інвестори все частіше купують не працюючі підприємства, а виробничі майданчики, нерухомість та інженерну інфраструктуру, які можна швидко перепрофілювати під новий бізнес. Продаж великих підприємств – головна інтрига З початку року ФДМУ не продав жодного великого об'єкта. Але саме на велику приватизацію уряд робить основну ставку. У законі про держбюджет на 2026 рік закладено 2 млрд грн надходжень від приватизації, Кабмін розраховує залучити одразу 13 млрд грн. Таку суму можна отримати лише за умови продажу стратегічних підприємств. Основні кандидати на приватизацію до кінця року – Одеський припортовий завод, Сумихімпром, «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», «Мотордеталь-Конотоп», ТРЦ Ocean Plaza, Миколаївський глиноземний завод, Індар. Передумови успішної приватизації ФДМУ має встигнути підготувати підприємства до продажу, провести оцінку активів, врегулювати юридичні питання та уникнути конфліктів навколо приватизаційних процедур. Причому важливо, що основою великої приватизації, крім Одеського припортового заводу, стають санкційні активи, конфісковані у російських власників і націоналізовані на користь держави. Тому саме друге півріччя стане визначальним: воно покаже, чи зможе Кабмін повноцінно запустити велику приватизацію, яка забезпечить левову частку майбутніх надходжень до бюджету. #приватизація #фдму #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Тимчасово виконувати обов'язки Міністра оборони України голова держави доручив керівнику Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ та виконувачу обов'язків голови Служби безпеки України Євгенію Хмарі.

Євгеній Леонідович Хмара — український військовик, генерал-майор, начальник Центру спеціальних операцій «А» в складі СБУ (з 25 серпня 2025), т.в.о. Голови СБУ (з 5 січня 2026).

Надалі глава держави планує внести його кандидатуру на затвердження Верховної Ради.

Верховна Рада 264 голосами "за" оновила склад Кабінету міністрів у тому вигляді, який наводився раніше 👆 Не проголосовані дві посади - очільників Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони. Вони входять до квоти Президента і список кандидатур поки що лишається таємницею

Тож яким буде наступний Кабмін? Володимир Зеленський на засіданні фракції «Слуга народу» розкрив майбутній кадровий склад уряду. За різними інсайдами структура майбутнього Кабінету Міністрів може мати такий вигляд: · Прем’єр-міністр – Сергій Корецький ·  Перший віце-прем’єр, Міненерго – Денис Шмигаль ·  Віце-прем’єр, голова Мінкульту – Тетяна Бережна (залишається на посаді) ·  Віцепрем’єр з питань євроінтеграції – Всеволод Ченцов (замість Тараса Качки) ·  Міноборони – Ігор Клименко (замість Михайла Федорова) ·  МВС – чинний голова Нацполіції Іван Вигівський ·  Міністр фінансів – Сергій Марченко (залишається на посаді) ·  МОЗ – Віктор Ляшко (залишається на посаді) ·  Мінспорту – Матвій Бідний (залишається на посаді) ·  МЗС – Андрій Сибіга (залишається на посаді) ·  Мінсоцполітики – Денис Улютін (залишається на посаді) ·  Мінветеранів – Віталій Кім (очільник Миколаївської ОВА замінить Наталію Калмикову) ·  МОН – Андрій Бутенко (замість Оксена Лісового) ·  Міністр економіки та екології – Олександр Кравченко ·  Міністр аграрної політики – Тарас Висоцький ·  Мінрегіон – Віталій Безгін ·  Мінінфрастурктури – Микола Калашник (очільник Київська ОВА замінить Олексія Кулебу) ·  Мінюст – Денис Маслов ·  Мінцифри – Оксана Ферчук Наразі невідоме майбутнє теперішнього міністра оборони Михайла Федорова. Оскільки замість нього Міноборони, за задумом голови держави, очолить нинішній глава МВС Ігор Клименко, постає питання: якою буде нова посада Федорова, і чи отримає він якийсь портфель взагалі. #уряд #кадри #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Стало відомо, що глава держави провів засідання провладної фракції «Слуга народу». За словами окремих нардепів, на нього він розкрив майбутній кадровий склад уряду. На посаду прем’єр-міністра буде запропоновано Сергія Корецького. За відомостями, Зеленський визначився з долею Михайла Федорова – замість нього у Міноборони переходить нинішній глава МВС Ігор Клименко. За різними інсайдами, структура майбутнього Кабінету Міністрів може мати такий вигляд:   Новини   Суспільство   Війна   Політика Нардепи після зустрічі з Зеленським розкрили новий склад Кабміну За словами нардепів, Зеленський запропонує нинішнього главу МВС Клименка на посаду міністра оборони замість Федорова 15 липня 2026, 21:07 Додати Mind як бажане джерело в Google  Фото: Володимир Зеленський / Telegram Президент України Володимир Зеленський визначився, хто буде новим міністром оборони – ним не залишиться чинний глава відомства Михайло Федоров. Про це повідомляють нардепи Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк. ЗМІ розкрили, ким були брати, у викраденні та вбивстві яких...Не кажіть "червона смородина": маємо цікавішу назву Стало відомо, що глава держави провів засідання провладної фракції «Слуга народу». За словами окремих нардепів, на нього він розкрив майбутній кадровий склад уряду. Зазначається, що прем’єр-міністром прогнозовано буде Сергій Корецький. За словами нардепа Железняка, Зеленський визначився з долею Михайла Федорова – замість нього у Міноборони переходить нинішній глава МВС Ігор Клименко. Яку посаду отримає Федоров, і чи отримає якийсь портфель взагалі – наразі невідомо. За різними інсайдами структура майбутнього Кабінету Міністрів може мати такий вигляд: Прем’єр-міністр – Сергій Корецький Перший віце-прем’єр, Міненерго – Денис Шмигаль Віце-прем’єр, голова Мінкульту – Тетяна Бережна (залишається на посаді) Віцепрем’єр з питань євроінтеграції – Всеволод Ченцов (замість Тараса Качки) Міноборони – Ігор Клименко (замість Михайла Федорова) МВС – чинний голова Нацполіції Іван Вигівський Міністр фінансів – Сергій Марченко (залишається на посаді) МОЗ – Віктор Ляшко (залишається на посаді) Мінспорту – Матвій Бідний (залишається на посаді) МЗС – Андрій Сибіга (залишається на посаді) Мінсоцполітики – Денис Улютін (залишається на посаді) Мінветеранів – очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім (замість Наталії Калмикової) МОН – Андрій Бутенко (замість Оксена Лісового) Міністр економіки та екології – Олександр Кравченко Міністр аграрної політики – Тарас Висоцький Мінрегіон – Віталій Безгін Мінінфрастурктури – Микола Калашник (Київська ОВА) (замість Олексія Кулеби) Мінюст – Денис Маслов Мінцифри – Оксана Ферчук