Майнд пояснює

Укргазбанк та Сенс Банк готуються до приватизації: скільки вони можуть коштувати? Україна перейшла до підготовки приватизації державних Укргазбанку та Сенс Банку. Мінфін уклав договори з міжнародною фінансовою групою Rothschild & Co та українською компанією FinPoint, які супроводжуватимуть продаж державних пакетів акцій. Терміни продажу поки що не озвучуються, але Кабмін має намір завершити процес до кінця 2027 р. Mind розбирався, на яких умовах може відбутися продаж держбанків. Скільки можуть коштувати банки За розрахунками Mind, при застосуванні коефіцієнту 0,7–0,8 власного капіталу, угода може пройти за такою ціною: - Укргазбанк – 14,7-16,9 млрд грн (94,94% акцій); - Сенс Банк – 11,1-12,7 млрд грн (100% акцій). Якщо ж покупець погодиться заплатити суму, що дорівнює балансовому капіталу, вартість пакетів може становити 21,1 млрд грн і 15,9 млрд грн відповідно. Але це орієнтовні сценарії, а не офіційна оцінка чи прогноз ціни угоди. Хто може придбати банки Експерти називають серед потенційних покупців великі європейські банківські групи, насамперед з Польщі, Франції та Німеччини, а також українські банки з іноземним капіталом. Зацікавленість підтверджує і НБУ, насамперед з боку європейських фінансових груп. Що може вплинути на угоду На підсумкову ціну впливатимуть фінансовий стан банків (якість активів, потреба у додатковій капіталізації, клієнтська база), війна та ризики українського ринку. Окремий фактор – скандали навколо Сенс Банку, пов'язані з розслідуваннями НАБУ та САП, та підвищений податок на прибуток банків (за ставкою 50%), який швидше за все буде діяти і в 2027 р. Він може знизити інвестиційну привабливість банків для потенційних покупців. Коли чекати на продаж Орієнтир уряду – створити умови для прозорого продажу у 2026–2027 рр. Але залучення радника – лише початок процесу: належить оцінити банки, підготувати їх до виходу на ринок, знайти покупців і провести конкурс. Щодо решти банків, то приватизацію ПриватБанку Кабмін розглядає як перспективу лише після закінчення воєнного стану. Для Ощадбанку та Укрексімбанку конкретних термінів продажу поки що немає, хоча НБУ погоджується з тим, що й для них теж потрібно шукати інвесторів. #банки #приватизація #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

🩷У межах місяця обізнаності про рак молочної залози Helsi проаналізував медичні дані за 2025 рік ‼️У 7 895 пацієнток цей діагноз уперше з’явився в їхніх медичних записах. Майже третина — 2 488 жінок (31,5%) — були віком 70+ років. Загалом жінки 60+ становлять 59,5% усіх нових випадків. Для підвищення обізнаності у Helsi створено окремий розділ, присвячений здоров’ю грудей👇🏼

🎟 Виграйте квитки на конференцію «Жити на відсотки» Ми підготували святковий розіграш, де кожен може перевірити свою інтуїцію та вполювати квитки на шосту конференцію «Жити на відсотки». Лише з 27 жовтня по 1 листопада включно заходьте в гру «Мисливці за прибутком» та вполюйте один із призів: 🎟 офлайн участь у Києві у залі-укритті; 💻 онлайн-трасляція; 🫰 до -20% знижки на квитки на будь-який формат участі. 💡 Участь у грі 100% безкоштовна. Ловіть свій шанс вполювати безкоштовний квиток на офлайн-захід чи онлайн-трансляцію!  👉 Тисніть на посилання

Девальвація прискорюється: чому гривня слабшає і може розігнати курс до 48 грн Долар у жовтні вже не раз пробивав позначку 45 грн, а євро тримається вище 50 грн. І хоча різкого обвалу гривні аналітики поки не чекають, розслаблятися зарано: валютний ринок зазнає серйозного тиску, а Нацбанк витрачає мільярди доларів, щоб утримати ситуацію під контролем. Mind розбирався, наскільки стійким є валютний ринок і що визначатиме курс у два останні місяці 2026 року. Чому долар дорожчає Головна проблема – Україна купує за кордоном набагато більше товарів, аніж продає. За січень–вересень експорт становив $29,6 млрд, а імпорт – $75,1 млрд. Дефіцит торгівлі товарами сягнув $45,6 млрд – майже на 50% більше, ніж роком раніше. Імпорт – це в основному обладнання, машини та енергоносії, а напередодні опалювального сезону – продукція, необхідна для відновлення енергетики. При цьому експорт стримують проблеми з логістикою, удари по виробництвах, складах та портах. Як на це реагує Нацбанк НБУ щомісяця продає на міжбанківському ринку $3–5 млрд, щоб покривати нестачу валюти та згладжувати коливання курсу. Але попит на валюту зростає швидше за її пропозицію: за січень–серпень він збільшився на 25% рік до року, тоді як пропозиція – лише на 12%. Ще один ризик – зовнішнє фінансування. До кінця року Україні потрібно отримати від партнерів близько $13–15 млрд. Якщо гроші надходитимуть із затримками, підтримувати валютний ринок стане складніше. Що буде із курсом Базовий сценарій – поступове ослаблення гривні. - Ukraine Economic Outlook очікує курс у діапазоні 44,7–45,2 грн /$ у найближчій перспективі та близько 45,9 грн/$ до кінця року. - Dragon Capital прогнозує курс приблизно на позначці 46 грн/$ наприкінці 2026-го. Але є й жорсткіший сценарій: якщо проблеми з експортом, енергетикою та міжнародною допомогою посиляться одночасно, можливе зростання долара до 48 грн до кінця року. Настрої бізнесу теж погіршуються: за опитуванням НБУ, середній очікуваний курс долара через рік – 46,90 грн. При цьому 27% опитаних підприємств вважають, що він перевищить 48 грн. Отже, головне питання полягає не в тому, чи ми побачимо долар вище 45 грн. А в тому, наскільки довго НБУ зможе утримувати курс від більш помітного зростання. Поки що Нацбанк згладжує коливання, але дефіцит валюти нікуди не зникає. І багато що залежить від експорту, цін на енергоносії та ритмічності міжнародного фінансування. #нбу #курсивалют #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Більше податків – але де $15 млрд? Як уряд і депутати змінюють податкову систему заради фінансування від партнерів Україна прискорює податкові зміни, від яких залежить міжнародне фінансування. У жовтні Верховна Рада скасувала ПДВ-пільгу для закордонних посилок вартістю до 150 євро, підтримала зміни до адміністрування ПДВ та прийняла за основу законопроєкт про імплементацію частини європейських правил протидії ухиленню від оподаткування (ATAD). Попереду – ще більш чутливі рішення: боротьба зі штучним дробленням бізнесу та обов’язкова реєстрація платниками ПДВ підприємців на спрощеній системі. Mind розбирався, які податкові зміни загалом чекають на бізнес й громадян та наскільки Україна виконує зобов’язання перед партнерами для отримання зовнішнього фінансування. Детальніше тут. Що зміниться для бізнесу та громадян - Доходи через цифрові платформи, зокрема OLX, Glovo, eBay та Airbnb, мають оподатковуватися за новими правилами – маркетплейси автоматично будуть стягувати з користувачів 10% податку. Закон ухвалили ще в червні, але він досі не набув чинності. - За закордонні посилки майже всіх категорій (незалежно від їх вартості, виключення – відправлення між фізособами еквівалентом до 45 євро) доведеться сплачувати 20% ПДВ. Нові правила мають запрацювати у липні 2027 року. - Для ФОП – платників ПДВ буде зменшений обсяг звітності та спрощено заповнення декларацій, але ДПС зможе більше використовувати інформацію про їхню діяльність та контролювати ФОП. - Для великого бізнесу готують обмеження на віднесення відсотків за кредитами до витрат і посилення правил трансфертного ціноутворення. А в майбутньому підприємцям окремих сфер третьої групи підвищать ставки податків, а тим, хто працює на другій групі можуть обмежити доступ до спрощеної системи. Чому це важливо саме зараз На кінець вересня Україна не виконала близько 10 умов програми Ukraine Facility. Це створювало ризик недоотримання приблизно 5 млрд євро. Для отримання другого траншу Ukraine Support Loan обсягом близько 3,7 млрд євро виконано лише шість із 12 умов. А черговий транш на $692 млн від МВФ затримався через непогодження перегляду програми МВФ EFF. Загалом за дев’ять місяців Україна отримала $36 млрд зовнішнього фінансування, а після 2,9 млрд євро від ЄС на початку жовтня значних нових надходжень до бюджету не було. За річної потреби в $52–54 млрд до кінця 2026 року потрібно залучити ще близько $13–15 млрд. Якими можуть бути наслідки Втім, навіть ухвалення всіх податкових законів не гарантує своєчасного надходження коштів: - партнери оцінюють виконання й інших зобов’язань, - а фінансування потребує додаткових погоджень Отже, Україна змінює податкові правила заради міжнародної підтримки, але це не усуває ризику затримок фінансовування. Водночас надмірне фіскальне навантаження може стримувати підприємницьку активність, стимулювати перехід частини операцій у тінь і навіть призвести до скорочення бюджетних надходжень замість їх зростання. #економіка #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Приватизація по-новому: більше грошей для ФДМУ, менше інформації для покупців Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №16011, що змінює правила продажу державного майна. Депутати обіцяють прискорити приватизацію та підвищити її ефективність. Але низка норм викликає питання до прозорості процедур і контролю за держактивами. Докладніше про те, які зміни й ризики несе законопроєкт № 16011 – у матеріалі Mind. Що саме зміниться? - Покупці платитимуть за підготовку активів. Переможці приватизаційних аукціонів будуть додатково перераховувати до 5% ціни об'єкта, але не більше 1000 мінімальних зарплат (близько 8,6 млн грн). Якщо підготовкою займався сам ФДМУ, частина цих грошей зможе йти на премії його співробітникам. - З'явиться окрема держкомпанія. Нова структура, яка буде підпорядковуватись ФДМУ, готуватиме підприємства до продажу: оформлятиме документи, проводитиме аудит та маркетингові заходи. Але конкурсний відбір такого виконавця не передбачено, тарифи на його послуги не визначено, а порядок звітності прописаний нечітко. - Мала приватизація стане крупнішою. Поріг вартості активів підприємств, які будуть віднесені до великої приватизації, зросте з 250 млн грн до 1 млрд грн. Відповідно, об’єкти вартістю до 1 млрд грн продаватимуться за спрощеною процедурою – в межах малої приватизації. При цьому автори законопроекту не пояснюють, чому обрано саме такий поріг. - Покупці отримають менше інформації. При продажі пакетів акцій менше 50% статутного капіталу ФДМУ зможе не розкривати частину даних про підприємства: його нерухомість, земельні ділянки, обсяги випуску продукції та екологічні показники. Це може ускладнити оцінку ризиків та вплинути на готовність інвесторів брати участь у торгах. Чи стане продаж держактивів швидше та вигідніше? У 2025 році приватизація принесла бюджету близько 3,38 млрд грн. За січень–вересень 2026 року надходження від приватизації та пов'язаних з нею процесів становили близько 1,61 млрд грн. За дев'ять місяців 2026-го не було продано жодного об'єкта великої приватизації. Частина законодавчих змін може спростити підготовку активів до продажу. Але при цьому вони не створять попит на них «з повітря» (для успішної приватизації потрібні привабливі активи). При цьому низка новацій навпаки може ускладнити процес. #фдму #приватизація #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Що готує Мінфін для платників єдиного податку? Спрощену систему оподаткування в Україні хочуть серйозно перекроїти. Мінфін готує зміни до Податкового кодексу, які стосуватимуться багатьох платників єдиного податку. Поки йдеться лише про підготовку законопроєкту, але вже зрозуміло, в який бік може рухатися реформа. Mind розбирався, як може змінитися спрощена система та кого торкнуться нові правила. Приціл на дроблення бізнесу Вводиться поняття штучного розділення бізнесу. Це розподіл між кількома підприємцями чи компаніями операцій, договорів, клієнтів, доходів або платежів з метою податкової оптимізації. При цьому наявність кількох ФОП чи компаній саме собою порушенням не стане. ДПС має довести, що така бізнес-структура не має економічного чи юридичного обґрунтування. Як податкова знайде порушників ДПС аналізуватиме певні маркери ризику. Це: - загальні у кількох ФОП/компаній робочі місця, обладнання та працівники; - наближення до податкових лімітів річного доходу; - перерозподіл клієнтів, договорів та платежів; - спільне використання бренду або торгових марок. Спираючись на такі ознаки, ДПС зможе запросити у платників податків документи та пояснення, а за необхідності – провести повноцінну перевірку. Наслідки за дроблення Учасників схеми об'єднають в одну групу та перерахують податкові зобов'язання, виходячи з її сукупних показників. Для всієї групи буде сформовано єдиний податковий борг, а її учасники нестимуть солідарну відповідальність: податкова зможе вимагати всю суму боргу з кожного з них. - Бенефіціару схеми загрожує штраф у розмірі 25-50% від податкового зобов'язання - Іншим учасникам схеми – 10-20% від суми задекларованого доходу. Водночас учасники групи можуть втратити право на спрощенку на три роки, а при повторному дробленні – назавжди. Нові правила для другої групи ЄП Підприємцям другої групи єдиного податку буде обмежено перелік дозволених видів діяльності. Зокрема, йдеться про IT, ресторанний бізнес, оптову торгівлю, послуги з бухобліку, консалтингу та маркетингу. ФОП із цих сфер доведеться переходити на загальну систему або ж на третю групу ЄП. При цьому для ФОП та юросіб третьої групи, які здійснюють види діяльності заборонені для другої групи, ставки податку підвищать до 6%/10% з нинішніх 3%/5%. Крім того, повернутися на спрощенку стане складніше. ФОП, які добровільно відмовилися від ЄП, зможуть його знову використати не раніше, ніж через чотири квартали (рік). Що у підсумку Для бізнесу головним питанням буде не просто підвищення окремих ставок. Суть законодавчих напрацювань – змінити саму логіку спрощеної системи. Це менше можливостей для використання кількох суб'єктів господарювання заради податкової економії, жорсткіші наслідки для учасників схем дроблення та зростання податкового навантаження для окремих категорій ФОП. #бізнес #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Куди піти на тижні 5-11 жовтня? Зібрали ключові події, що відбудуться на тижні, який починається ✅ Виставка Security 2.0 (6-8 жовтня) Формат: офлайн (Київ) Цьогоріч міжнародна виставка обладнання, технологій та програмних засобів для забезпечення безпеки, захисту населення і цивільної інфраструктури та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відбудеться одразу в трьох форматах: експозони, тематичних форумів та демонстраційної сесії. ✅ Business Protection 2026 – A2B Forum (9 жовтня) Формат: офлайн (Київ) Асоціація адвокатів України організовує професійний майданчик для обговорення актуальних викликів, ризиків та практичних інструментів захисту бізнесу в сучасних умовах. В програмі – питання взаємодії з державою, регуляторного тиску, арешту активів, обшуків, судового захисту, фінмону та компенсації воєнних збитків. ✅ FinRetail 2026 (9 жовтня) Формат: онлайн Програма конференції складається з чотирьох блоків: обговорення позиції НБУ щодо відкритого банкінгу, захисту клієнтів та комісійних моделей; Embedded Finance: скільки заробляють банк, PSP та ритейлер всередині однієї покупки; еволюція систем: від кешбеку і платних підписок до розстрочки (BNPL) на касі; покращення клієнтського досвіду та приклади перших транзакція, виконаних ШІ. ✅ Digital Jungle Ukraine (10-11 жовтня) Формат: офлайн (Київ) + онлайн Метою Освітнього форуму є надання освітянам методик та інструментів викладання медіаграмотності учнів. Окрему увагу буде приділено інформаційним загрозам під час війни, пропаганді, мові ворожнечі, цифровому благополуччю, алгоритмам соціальних мереж, ШІ та deepfake-контенту. Очікуються виступи українських та європейських експертів, практичні воркшопи та панельні дискусії.

✅ Бізнес-видання Mind стало інформаційним партнером 24-ого Ukrainian CFO Forum, який відбудеться у Києві 23-24 жовтня У центрі цьогорічної програми – рішення, які українським компаніям необхідно приймати вже сьогодні, формуючи фінансову модель і стратегію на 2027 рік в умовах війни та високої невизначеності. 16 годин професійного контенту: 10 сесій у форматі панельних дискусій, інтерв’ю та практичних кейсів за участю понад 50 спікерів від компаній-лідерів ринку. Для читачів Mind.ua діє спеціальна пропозиція: –15% на участь за промокодом BraveMind

📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Висока інфляція за слабкого зростання ВВП: чому НБУ не може дати економіці перепочинок НБУ знову посилює грошову політику: облікову ставку підвищено до 16%. Але головне питання не в самій ставці, а в тому, як довго українській економіці доведеться жити в умовах дорогих грошей за майже нульового зростання. Mind розбирався, де проходить межа можливостей НБУ і чому українська економіка застрягла між високою інфляцією та слабким зростанням. Інфляція знову прискорюється У серпні споживчі ціни зросли на 8,1% рік до року після 7,7% у липні та 7,2% у червні. На ціни тиснуть не лише паливо та зовнішні шоки, а й внутрішні чинники – зарплати, вартість електроенергії, логістика і стійкий попит. Економіка зростає мінімальними темпами Уряд закладає на 2027 рік лише 1,3% зростання ВВП після 1,6% у 2026-му (прогноз). У другому кварталі 2026 року економіка зросла лише на 0,4% рік до року. Війна, пошкодження інфраструктури та проблеми з логістикою обмежують відновлення. Попит на імпорт залишається високим За січень–серпень Україна імпортувала товарів на $66,3 млрд, а експортувала на $26,6 млрд. Дефіцит зовнішньої торгівлі досяг $39,7 млрд. Це призводить до стійкого попиту на валюту та чутливості гривні до зовнішніх шоків. Кредитування поки не зупинилося Незважаючи на дорожнечу грошей, чистий корпоративний кредитний портфель банків за рік зріс на понад 32% – до 931 млрд грн. Банки мають ліквідність і бажання кредитувати, але головний обмежувач – неготовність бізнесу інвестувати та брати на себе довгострокові зобов'язання під час війни. Зовнішнє фінансування – запорука стабільності Надходження валюти від партнерів дозволяє фінансувати значну частину державних витрат, знижує тиск на міжнародні резерви та валютний ринок. У 2026 році Україна поки що отримала лише близько $31,3 млрд зовнішнього фінансування при річній потребі приблизно $52 млрд. На 2027 рік у бюджеті закладено $52,6 млрд зовнішньої підтримки, з яких $32,6 млрд ще вимагають підтвердження. Простір для маневру у НБУ обмежений Надто раннє пом'якшення політики може посилити інфляційний та валютний тиск. Але подальше подорожчання ресурсів буде стримувати інвестиції, кредитування та економічну активність. Найголовніше: монетарна політика не може вирішити проблеми, які знаходяться за її межами. НБУ може впливати на вартість грошей та згладжувати тиск на гривню, але не здатний зупинити війну, відновити експорт чи забезпечити фінансування дефіциту. #нбу #економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Шановні читачі! Унаслідок російської атаки постраждав провайдер, який обслуговує сервер Mind.UA. Вебсайт Mind.UA тимчасово не працює. Ми продовжуємо висвітлювати найважливіші бізнес-новини у наших соцмережах Щоб завжди залишатися на звʼязку із нами, підписуйтесь на наші соцмережі Instagram: https://www.instagram.com/mind_ua/ Facebook: https://www.facebook.com/ukrainemind

30 вересня 2026 запрошуємо на партнерський захід - закриту зустріч "Девелопер + архітектор: як створюється додана вартість об’єкта" Де: Київ, вул. Князів Острозьких, 2 (м. Арсенальна) Коли: 16:00–22:00 Організатор: медіагрупа DMNTR Закрита професійна зустріч до 200 учасників: інвестори, девелопери, архітектори, виробники матеріалів, ринок нерухомості. Не лекція — три команди хедлайнерів показують реальні проєкти, що виходять на ринок, і механіку співпраці «девелопер + архітектор». Хедлайнери: A Development / AVG Group / A. Pashenko architects — Олексій Баранов, Юлія Полюхович, Андрій Пашенько, Андрій Войтко. SAGA Development / BGV Development — Андрій Вавриш, Анна Вікен, Євгеній Бінявський, Сергій Залевський. «Креатор-Буд» / AIMM — Ігор Гуда, Максим Мятко, Дмитро Струк, Юлія Дементєва, Людмила Чумак. Програма: 16:00 — реєстрація 17:00–19:30 — три кейси 19:30–22:00 — джаз, фуршет, нетворкінг Квитки: Стандарт — 2 500 грн. Очна участь: ділова частина, фуршет, нетворкінг. Преміум — 5 000 грн. Пріоритетна реєстрація, кращі місця, розширений вечірній формат (фуршет, сигарна церемонія, дегустація віскі), окремий нетворкінг. Онлайн — 1 500 грн. Трансляція ділової частини (17:00–19:30). Без вечірньої програми. Місць обмежено. Вхід і доступ до трансляції — лише за попередньою реєстрацією та оплатою. Реєстрація: DMNTR 077 777 25 47 | 044 461 91 28 👉Купити квиток Кількість місць обмежена !

Перевірки під час мораторій: як ДПС обирає бізнес для контролю Мораторій на перевірки бізнесу діє в Україні вже понад рік. Але повної заборони на податковий контроль все одно немає: ДПС може проводити документальні та фактичні ревізії компаній та ФОП. При цьому податкова видала роз’яснення, що головний принцип відбору тепер – ризик-орієнтований підхід. Mind розбирався, чи так це не насправді. Перевірок поменшало, але «віддача» зросла У першому півріччі 2026 року ДПС провела на 17% менше перевірок, аніж роком раніше. Сума донарахованих податкових зобов'язань зросла вдвічі – з 27,7 млрд грн до 56,4 млрд грн. Податкова пояснює це тим, що контроль дедалі більше концентрується на найбільш ризикованих платниках та операціях. Як податкова визначає ризик ДПС використовує систему управління податковими ризиками – СУПР. Вона аналізує дані про платника та виділяє чотири основні типи ризику, пов'язані з непостановкою на податковий облік, неподанням звітності, несплатою податків та заниженням податкових зобов'язань. Далі платнику податків присвоюється певний рівень ризику – незначний, середній чи високий, який впливає на періодичність перевірок. Але в умовах мораторію компанії та ФОП із маркерами незначного ризику не повинні потрапляти під перевірки взагалі. Середній ризик такого захисту не дає, але саме найвищий ризик стає головним орієнтиром для податкового контролю. Що може підвищити ризик Основні критерії – несплата податків, збитки, низьке податкове навантаження при значних оборотах, розбіжності у звітності, проблемні контрагенти. Насправді податкова дивиться ще ширше – на сутність самого бізнесу та зміст окремих операцій. У зоні уваги можуть опинитися угоди з ФОП та нерезидентами, маркетингові, рекламні та консультаційні послуги, а також операції, які не мають економічного сенсу. Основні претензії бізнесу до ДПС Бізнес продовжує скаржитися на податкові перевірки, у тому числі повторні, та на недостатню передбачуваність дій ДПС. Головне питання не в тому, скільки перевірок проводить податкова, а в тому, наскільки точно вона вміє відокремлювати ризикований бізнес від компаній, які ведуть складну або нестандартну діяльність. Тому навіть сумлінним платникам податків не варто повністю покладатися на мораторій. Сьогодні важливо не лише відповідати формальним критеріям ризику, а й бути готовим обґрунтовувати економічний сенс операцій, аргументувати збитки, надавати документи та пояснення на запити ДПС. #дпс #податки #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

А що, як ваші щоденні витрати почнуть повертати вам гроші? ПриватБанк перезапускає уявлення про банкінг і презентує «ПриватПідписки» —  сервіс, який дає до 1000 грн вигоди щомісяця на те, що ви купуєте щодня. Коротко про ключові вигоди: 🔥 Сільпо: кава й круасани по 1 грн + знижки до 200 грн  ⛽️ WOG: до +3 грн/л до ваших бонусів 📦 Нова пошта, Укрпошта, Meest та інші: кешбек до 100 грн на доставку  🎧 YouTube, Netflix, Spotify, ChatGPT та інші: кешбеки до 200 грн  🩺 Медицина: 5 телеконсультацій щомісяця + медконсьєрж Які є рівні?  • Базова (0 грн) —  стандартне та зручне користування банківськими послугами без жодної плати за базовий тариф. Включає скасовані комісії на перекази між картками банку з підпискою  та безкоштовне поповнення карток для виплат з підпискою. • Приват PRO (129 грн/міс) — максимум вигоди. Пробуйте перший місяць за 0 грн! • Спільна PRO (297 грн/міс) — один пакет на родину чи друзів (до 5 осіб) із підвищеними лімітами. Купуйте те, що й раніше, але залишайтеся в плюсі 📈 Заходьте в Приват24 👉в меню «Профіль»  або підключайте у відділенні Детальніше про сервіс «Підписки» 👉   #новиникомпаній #майндпояснює

А що, як ваші щоденні витрати почнуть повертати вам гроші? ПриватБанк перезапускає уявлення про банкінг і презентує «ПриватПідписки» —  сервіс, який дає до 1000 грн вигоди щомісяця на те, що ви купуєте щодня. Коротко про ключові вигоди: 🔥 Сільпо: кава й круасани по 1 грн + знижки до 200 грн  ⛽️ WOG: до +3 грн/л до ваших бонусів 📦 Нова пошта, Укрпошта, Meest та інші: кешбек до 100 грн на доставку  🎧 YouTube, Netflix, Spotify, ChatGPT та інші: кешбеки до 200 грн  🩺 Медицина: 5 телеконсультацій щомісяця + медконсьєрж Які є рівні?  • Базова (0 грн) —  стандартне та зручне користування банківськими послугами без жодної плати за базовий тариф. Включає скасовані комісії на перекази між картками банку з підпискою  та безкоштовне поповнення карток для виплат з підпискою. • Приват PRO (129 грн/міс) — максимум вигоди. Пробуйте перший місяць за 0 грн! • Спільна PRO (297 грн/міс) — один пакет на родину чи друзів (до 5 осіб) із підвищеними лімітами. Купуйте те, що й раніше, але залишайтеся в плюсі 📈 Заходьте в Приват24 👉в меню «Профіль»  або підключайте у відділенні Детальніше про сервіс «Підписки» 👉   #новиникомпаній #майндпояснює

Податки в обмін на мільярди: що Рада хвалить заради грошей ЄС та МВФ Україна прискорює податкові реформи, які безпосередньо пов'язані із отриманням зовнішнього фінансування. Йдеться не лише про платежі 2026 р., а й про збереження підтримки партнерів у році наступному. Що змінюється у оподаткуванні · Цифрові платформи. Рада в червні ухвалила законопроект про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ. Це структурний маяк МВФ, який формально залишається невиконаним, оскільки закон поки що не підписано. · ПДВ на посилки до 150 євро. Парламент 1 вересня спробував ухвалити законопроект про відміну пільги з ПДВ для міжнародних посилок. Це одночасно умова програми USL та структурний маяк МВФ. Проте голосування провалилося. · Адміністрування ПДВ. Кабмін затвердив законопроект про переведення ФОП-платників ПДВ із місячної на квартальну звітність. Крім того, ДПС зможе автоматично заповнювати окремі дані декларацій та податкових накладних. · ATAD та трансфертне ціноутворення. Також уряд погодив законопроекти, які запроваджують європейські правила боротьби з агресивною податковою оптимізацією. Обмеження процентних витрат на позики, посилення контролю над операціями пов'язаних компаній й нові штрафи за порушення ТЦУ. А де ж тут гроші? Виконання цих умов стає частиною ширшої архітектури зовнішнього фінансування держави. За даними Мінфіну, на 25 серпня Україна отримала від міжнародних партнерів $30,5 млрд. При цьому до кінця року потреба у фінансуванні складає же близько $24 млрд. Але з окремими траншами виникають проблеми: · за програмою Ukraine Facility невиконаними залишаються 15 індикаторів, що затримує фінансування приблизно на 4,5–4,8 млрд євро; · за новим кредитом USL від ЄС Україна поки що отримала один транш на 3,2 млрд євро. Ще два транші на 5,15 млрд євро можуть бути відкладені через невиконання умов програми; · за програмою EFF МВФ на 31 серпня залишалися невиконаними три структурні маяки. Також експерти заявляють про ризики прострочення по іншим маякам, що ставить під загрозу отримання $1,6 млрд. Чого чекати у 2027 році? Міністр фінансів Сергій Марченко оцінює непокриту потребу України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік у $32,6 млрд. При цьому обсяг підтримки, який потрібний Україні у 2027-му – щонайменше $50 млрд. Тому українська влада ставить перед собою завдання не лише зберігати доступ до програм з ЄС та МВФ, а й шукати додаткові джерела коштів. Зокрема, Мінфін знову намагається пожвавити дискусію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Отже, податкові зміни – це вже не лише питання додаткових доходів бюджету чи гармонізації законодавства із ЄС. Це доступ до десятків мільярдів зовнішнього фінансування та вирішення бюджетних проблем 2027 року. #економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Податковий борг сягнув 295 млрд грн. Чи зможе держава стягнути ці кошти? Податкова заборгованість в Україні зростає: вона збільшилася зі 198,5 млрд грн на 1 серпня 2025 р. до 294,7 млрд грн на 1 серпня 2026 р. - майже на 100 млрд грн, або в 1,5 рази. Проте держбюджет зможе одержати далеко не всю наведену суму. Борг буває різним Заборгованість виникає, коли узгоджену суму податків не сплачено у встановлений термін. Наприклад: · платник податків самостійно задекларував податки, але з якоїсь причини не сплатив їх; · ДПС у ході перевірки донарахувала грошове зобов'язання, а платник податків не оскаржив його. З точки зору можливості повернення податкові борги можна розділити на: · заборгованість бізнесу та фізосіб, які мають ресурси, щоб розрахуватися з державою; · проблемна заборгованість компаній та підприємців, які мають дефіцит оборотних коштів, пошкоджені виробництва та активи; · безнадійний борг (зокрема компаній-банкрутів), який неможливо стягнути. Безнадійну заборгованість держава щороку списує. У 2023 році – 11,4 млрд грн, у 2024-му – 8,8 млрд грн, у 2025-му – 5,6 млрд грн, за січень-липень 2026 року – ще близько 4 млрд грн. Автоматичне стягнення – новий інструмент ДПС ДПС поступово запроваджує автоматичний механізм стягнення вже узгодженого податкового боргу. Суть його полягає в тому, що податкова формує платіжну інструкцію, Держказначейство передає її банку, а той списує кошти з рахунку боржника. За перші сім місяців 2026 р. у такий спосіб до бюджету вже надійшло понад 1 млрд грн від 27 900 платників податків. Але автоматизація допомагає стягувати борг лише з працюючих компаній, які мають кошти на рахунках. Якщо платник податків не має грошей або є банкрутом, автосписання допомогти ніяк не зможе. Ключове питання – не розмір боргу, а його повернення Головний висновок: усі 295 млрд грн податкової заборгованості точно не стануть надходженнями до бюджету. Так, у цій сумі є гроші, які можна стягнути досить швидко (у тому числі в автоматичному режимі). Але там є й суттєва частка боргів, які доведеться повертати роками чи визнавати безнадійними. За даними Рахункової палати, у 2023 р. – першому півріччі 2025 р. податковий борг зменшився на 49,8 млрд грн. Але з цієї суми було реально перераховано до держбюджету 55%, а 45% – списано. Тому перспективи повернення податкових боргів залежать від того, скільки реально грошей та активів є у боржників і наскільки ефективно держава працюватиме з наявною заборгованістю. #дпс #податки #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Від штрафу до відкликання ліцензії: НБУ змінює нагляд за небанківським ринком З 28 серпня НБУ впровадив оновлені правила нагляду за фінансовими компаніями, ломбардами та постачальниками платіжних послуг. Регулятор не просто розширює можливості перевірок – він зможе глибше аналізувати діяльність учасників ринку. ⚠️ Що саме змінюється ✅ Більше джерел інформації. НБУ використовуватиме дані інших держорганів та третіх осіб про діяльність піднаглядних структур. Якщо інформація, яку отримав Нацбанк, не збігатиметься з даними фінустанови, останній доведеться це пояснювати. ✅ Перевірка може прийти «зі сторони». Майже будь-який держорган зможе звернутися до НБУ і повідомити йому про потенційні порушення з боку фінкомпанії. Якщо Нацбанк зацікавиться такою інформацією, він призначить перевірку. ✅ Проблеми можуть виникнути навіть після перевірки. НБУ отримав право враховувати обставини, виявлені під час додаткового аналізу матеріалів перевірки. Тобто порушення може бути зафіксоване навіть після роботи інспекторів. ✅ Факторинг заборонено поєднувати зі споживчим кредитуванням. За порушення вимог по суміщенню факторингової діяльності з наданням інших фінансових послуг фізособам загрожуватиме штраф до 500 мінімальних зарплат. ✅ Ризикована діяльність може коштувати ліцензії. Якщо операції фінансової компанії чи ломбарду загрожують інтересам клієнтів та кредиторів, НБУ зможе відкликати у таких фінустанов ліцензію. ✅ У бізнесу з'являється додатковий інструмент захисту. Учасники ринку зможуть протягом 15 робочих днів після перевірок оскаржувати висновки НБУ та надавати свої контраргументи. Що у підсумку Для небанківського ринку підвищується як рівень регуляторного тиску, так і ціна помилок. За деякі порушення тепер загрожує не лише штраф, а й втрата ліцензії. Тому фінустановам доведеться уважніше стежити за капіталом, ліквідністю, контролем ризиків та відповідністю своїх бізнес-моделей вимогам НБУ. #нбу #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Mind UA став партнером конференції Meet Magento Ukraine 2026 Чим більше розвивається eCommerce, тим більше рішень доводиться приймати: які дані використовувати, що автоматизувати, коли виходити на новий ринок і чи варто перебудовувати технологічний стек. 3 вересня на Meet Magento Ukraine 2026 ці питання розглядатимуть з боку бізнесу, технологій та AI. У програмі — Big Data, міжнародне масштабування, marketplace-моделі, автоматизація, AI у внутрішніх процесах і вибір архітектури для eCommerce-продуктів. Серед спікерів — фахівці Vodafone Ukraine, Kantar Україна, eSputnik, EVA, АЛЛО, Leroy Merlin, EPAM, Mirasvit та інших компаній. 📍 3 вересня, Mercure Congress Centre, Київ Що буде в програмі і де eCommerce-бізнес платить за зайву складність — у матеріалі Не розмірковуючи придбати квитки можна за посиланням #партнерський #анонси 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Від гіперінфляції до економіки війни: 35 років українських урядів За 35 років незалежності України майже кожному складу Кабміну доводилося розпочинати роботу в умовах серйозних викликів та потрясінь. Mind розбирав, як змінювалися економічні пріоритети урядів, і що відбувалося з ВВП, інфляцією, курсом, боргом, резервами та експортом. 1990-ті роки – розпад радянської господарської системи, гіперінфляція понад 10000%, падіння виробництва, приватизація та створення власного фінансового сектору. У 1994 році реальний ВВП обвалився майже на 23%, а до кінця десятиліття головним завданням Кабміну стали боротьба із загрозою дефолту та макроекономічна стабілізація. 2000-ні роки – період економічного підйому. У 2001-2007 роках ВВП зростав у середньому приблизно на 7,5% щорічно, а в 2004 році зростання досягло рекордних 11,8%. Основними стимулами були високий попит на український експорт, приплив капіталу та зростання внутрішнього споживання. Але фундамент економіки залишався переважно сировинним – і світова криза 2008 року це швидко показала. 2010–2013 роки – відновлення після кризи 2008–2009 років змінилося стагнацією. У 2012 році економіка зросла лише на 0,2%, у 2023-му – 0%, а міжнародні резерви НБУ за 2011-2013 роки скоротилися майже вдвічі – до $18,8 млрд. Великий бюджетний дефіцит, фіксований курс та залежність від зовнішнього фінансування знову створили макроекономічні ризики. 2014-2015 роки – новий економічний обвал через початок російсько-української війни. За два роки ВВП скоротився більш ніж на 16%, а інфляція у 2015 році досягла 43,3%. Гривня за цей час знецінилася приблизно втричі. Уряду довелося стабілізувати бюджет, банківську систему, валютний ринок та повертати співпрацю з МВФ. 2016–2019 роки – перехід від стабілізації до відновлення. Економіка зростала в середньому на 3% щорічно, інфляція знизилася з 12,4% до 4,1%, а міжнародні резерви НБУ зросли майже до $25 млрд. Кабмін анонсував великий пакет структурних реформ, але їх переважна більшість так і залишилася незавершеною. 2020–2024 роки – спочатку пандемія COVID-19, потім повномасштабна війна. У 2022 році ВВП впав на 28,8%, але вже в 2023-2024 роках економіка адаптувалася до військових реалій. Головним джерелом сталості стало зовнішнє фінансування: за 2022-2024 роки Україна отримала майже $116 млрд від міжнародних партнерів та донорів. 2025-2026 роки – нова спроба уряду поєднати воєнну економіку з підготовкою до майбутнього зростання: розвиток ОПК та власного виробництва, залучення інвестицій, відновлення інфраструктури та євроінтеграція. У 2025 році міжнародні резерви НБУ зросли до рекордних $57,3 млрд, але зростання економіки сповільнилося до 1,8%. Новий Кабмін Сергія Корецького, який став прем'єром у липні 2026-го, має зберегти макрофінансову стійкість в умовах війни, забезпечити стабільне зовнішнє фінансування, прискорити відновлення інфраструктури і одночасно створити умови для внутрішнього виробництва та інвестицій. Окремий пріоритет – розвиток ОПК та енергетики, а у більш довгостроковій перспективі – підготовка економіки до повоєнного відновлення та інтеграції до ЄС. #економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

НБУ виявив схеми у валютно-обмінних операціях до 400 тис. грн. Що будуть перевіряти банки? У розпорядженні Mind є серпневий лист НБУ, в якому регулятор змушує банки проводити фінансовий моніторинг допорогових (до 400 000 грн) операцій з валютою. Нацбанк виявив низку схем, за якими клієнти уникають перевищення цієї межі при купівлі валюти. В схемам може приймати участь персонал банків.

Детальніше тут

Які схеми виявив Нацбанк: · клієнти проводять кілька валютно-обмінних операцій до 400 000 грн. протягом короткого часу, хоча в сукупності сума перевищувала цей обсяг; · пов'язані між собою люди передають один одному готівку, сумки та пакети з грошима, щоб створити видимість, ніби операції не залежать одна від одної; · іноді операції проводяться взагалі без клієнта біля каси банку, а дані у квитанціях не співпадають із відеозаписами, які фіксують обмін валюти; · окремі банки за запитами Нацбанку надають неповний архів записів із робочих місць касирів та клієнтських зон, що може свідчити про участь співробітників банку у схемах. Що зміниться у роботі банків НБУ рекомендує банкам посилити внутрішній контроль та навчитися бачити зв'язок між окремими операціями, а не розглядати кожну транзакцію ізольовано. Банки повинні: · виявляти пов'язані операції, які роздроблені на суми менше 400 000 грн; · не допускати проведення обміну на користь третіх осіб, яких неможливо ідентифікувати; · прописати для співробітників чіткі алгоритми дій під час сумнівних операцій; · регулярно перевіряти роботу кас, у тому числі за відеозаписами; · додатково навчати персонал розпізнавати незвичайну та підозрілу поведінку клієнтів. До чого готуватися клієнтам банків Сам по собі обмін, наприклад, 200 000 грн або навіть кілька транзакцій на загальну суму понад 400 000 грн, ще не означає порушення. Важливі обставини – час та послідовність операцій, зв'язок між учасниками, економічний зміст та інші ознаки можливого умисного обходу фінмоніторингу. Іншими словами, 400 000 грн. залишаються встановленим законом порогом, але перестають бути єдиним орієнтиром для банку. Якщо ж банк визнає дії клієнта підозрілими, він має повідомити про це Держфінмоніторинг. А цей орган у свою чергу може передати дані до податкової чи правоохоронців. #банки #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює