Contact 🇺🇦

Будь-які розмови про "у кращому випадку буде А/у гіршому випадку буде Б" без, власне, оцінки ймовірності та/або умов настання цього самого кращого/гіршого випадку - це ляпяння язиком заради ляпання язиком. От які висновки можна зробити з гучної заяви секретаря міськради "у найгіршому випадку світло буде 4 години на добу"? Ніяких. Тому що це не попередження ("якщо ми не встигнемо полагодити генерацію, Росія продовжить атаки по системі, а зима буде дуже холодною, то..."), а заява в ЗМІ, де журналістам дуже важливо отримати заголовок. Оптимізація блага "прибуток ЗМІ" (кліки з переходами на сайт ЗМІ з метою дізнатися деталі) відбувається за рахунок суспільного блага "здорова зозуля". Це дуже бісить.

А вот стратбомберов по дню я давне-енько не помню. Это что, агрессия по итогам саммита НАТО?..

І ще трошки про політику. А) Не є секретом, що нерішучість Союзників в питанні надання допомоги та дозволів на атаку військових об'єктів в РФ викликає в українців розчарування. Бо, ну, реально бісить. Б) Не є секретом, що значна частина українського політиків на даному етапі війни знову почала думати категоріями рейтингів та виборчого процесу. Та й не лише політиків, я тричі чув від різних людей про "дуже надійну інформацію, що будуть вибори цього року, навесні/влітку". В) Не є секретом, що політики з пункту Б будуть для того, щоб їх (пере)обрали використовувати розчарування з пункту А. Г) В клінічних випадках це доходить до тез про те, що НАТО є непотрібною для України організацією, що неспроможна виконувати свої функції. А значить, нам в НАТО не треба. Все одно кинуть. Д) І отут я б хотів нагадати, що пункт "Україна не повинна бути членом НАТО" - це буквально вимоги росіян у цій війні. Я не хочу звинувачувати людей у зумисній роботі на ворога без доказів на руках. Але в контексті чуток про "мирні перемовини", намагання підвищити особистий рейтинг за рахунок озвучення пунктів політичних вимог ворога звучить щонайменше просто тупістю. А Кремль має бути зруйновано.

Сьогодні понеслося дві новини, обидві пов'язані зі страхом і підсвідомим способом його побороти давнім традиційним способом. Перша – це новина про отруйну воду, яку хтось начебто приніс до Охматдиту. Наразі жодного звернення з приводу отруєння такою водою офіційно не надходило, але зранку ця новина була всюди. Це різновид гастрономічної міської легенди, коли відчуття контролю вислизає, а страх домальовує можливі ризики. У цьому випадку, я думаю, варто пов'язувати з певним усвідомленням, що раз росіяни можуть бити по важкохворих беззахисних дітях, то чому б їм (умовній ДРГ, затесавшись у волонтери) чи їхнім прихильникам не вчинити ще й масове отруєння тих, хто прийшов на допомогу до Охматдиту. Їжа і вода часто стають джерелом небезпеки саме в таких випадках, коли ми не можемо перевірити все. Вже не раз тут писала про це явище. Наприклад, був постик про отруєні пельмені. Другий випадок, про який стало відомо кілька годин тому, стався у с. Чотирбоки (Шепетівський р-н, Хмельниччина). Два місцевих хтонічно орієнтованих жителі катували жінку, бо думали, що вона — відьма. Так, це не хроніки ХІХ століття, це вам 2024 рік. 27-річному чоловіку та 35-річній жінці вже повідомлено про підозру в катуванні, погрозі вбивством, незаконному позбавленні волі людини та порушенні недоторканності житла. Набухалися, прийшли до односелиці додому, вибили їй двері, звинуватили її, що вона займається чаклунством, а тоді почали бити цю жінку, душити, погрожували вбити та завдали декілька ножових поранень. Воістину — українські горори і вигадувати не треба. Просто відкривай регіональні новини. Але якщо повертатися до теми напряму, то по факту тут черговий акт стигматизації жінок, як це було і в часи інквізиції, і як є і досі. Тільки сценарії тут лишилися з традиційної культури, коли, наприклад, відьмами називали самотніх, бідних, часто знедолених жінок, які опинялися на периферії громади, жінок, які мали певні фізичні особливості (різний колір очей, наприклад, чи специфічний куприк — і все, ви вже кандидатка на перевірку потопленням). В Оксани Кісь є цілий розділ присвячений такому іншуванню жінки в її праці "Жінка в традиційній культурі". Жінок бояться, бо вважають, що вони володіють якимось надзнанням, яке може зашкодити. І відбувається це що в XVI ст., то просто зараз. Окрім страху, що в тебе щось можуть відібрати "знаючі" люди, є ще один важливий момент. Це про конкуренцію і заздрість. У таких випадках відьмою називають ту жінку, в якої все вдається, ведеться і легко планується. Кажуть, що вона з кимось знається, раз так все виходить, бо чого ж це в інших не так? Тут працює принцип внутрішнього комунізму в громадах закритого типу, і про це чудово писав Джеймс Скотт у "Зброї слабких". Тоді хочеться символічно протестувати проти такої "несправедливості", бо блага на всіх мають бути розподілені порівну. Виходить, відьма на себе перетягує те, що мало би бути для інших. Я часто кажу, що є такі традиції, які дуже хочеться, щоб уже стали просто пережитками, про які ми читатимемо в етнографічних записах, але не в сучасних новинних стрічках. Але ось воно.

І от вже від антрополога про ту ж отруєну воду.

Я знаю, що ви всі дуже хороші коти і витратили багато на донати Охматдиту і постраждалим сім'ям! Але також знаю, що у вас лишилася копійчина для файних хлопців, які зроблять так, аби було менше бажаючих вбивати українців. Це надійні і ефективні хлопці, і їм треба нічні очі, щоб довше і краще працювати. Ну, і ще це мої друзі, і наявність ПНБ підвищує їхні шанси лишитися живими і здоровими. Тож я егоїстично прошу ваші 50 гривнів, аби мені було спокійніше. Збір на ПНБ для групи ударників. Лишилося зібрати 20 тисяч. 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/4moGGEqqsA 💳Номер картки банки 5375 4112 1985 5199 Моя вам подяка!

Окей. Запишу це собі щоб засвоїти остаточно: щойно людина починає вважати, що існує одна, універсальна, загальна для усіх лінійка для вимірювання статусу - людині настають філософські граблі. (Істина другого порядку - що філософські граблі підступають до тебе, юзернейм, щойно ти взагалі починаєш думати про свій статус як про щось, що потребує вимірювання і підвищення; але це вже рівень просвітлення, якого досягають дуже круті люди, я ще туди не дійшов)

Друзі, я щойно був на станції крові на Берлінського - ще трошки і люди почнуть не вміщатися на поверх для реєстрації(а ще тільки година пройшла з відкриття) Якщо ви можете потримати дієту донора сьогодні (а може й завтра) то мабуть краще здати завтра, коли потік почне зтихати

Окей. Насправді, це важливо, напевне, написати. 0. Я НЕ АНТРОПОЛОГ. Те, про що я зараз писатиму, це певне узагальнення прочитаного, але це не істина в останній інстанції, і якщо вам антрополог каже щось інше - йому вірте, мені ні. 1. Існує така штука - міська легенда. Чому і навіщо люди їх придумують - про це є круті дослідження, але головна суть - таким чином люди виражають тривогу та переживання. У тому числі, раціоналізуючи незрозумілу небезпеку, демонструючи піклування про близьких/широкі кола спілкування чи виражаючи свій стрес. 2. У кожної такої легенди як правило немає конкретного імені, конкретного свідка, конкретного часу. Іноді бувають конкретні потерпілі, "он, особисто баба Срака бачила щура в котлеті" (десять літ назад, зп'яну, а може просто байку розказала, але ніби з понтом очевидиця). Іноді бувають ініціюючі події ("одного разу на заводі імені Леніна в Сракопиздинську запекли в хлібину мишу, це потрапило в новини, і тепер така історія є в кожному місті"). Зазвичай немає конкретики: оці люди, оці імена, оце відбулося, отого посадили, отамо на новинному сайті написали. 3. Ці легенди мають певну скінченну кількість сюжетів, які досліджують антропологи і які можна надрочитися вирізняти самому. 4. Якщо ви бачите новину, яка схожа на один з таких сюжетів, ваша базова коректна реакція на таку новину - скепсис. Хоча такі новини завжди виглядають дуже схожими на правду, "це могло б статися" 5. Прикладами таких новин-легенд є... ну, скажімо, "отруєні ВІЛ голки в кінотеатрах" (як раціоналізація страху зараження). Чи от з відносно свіжого, "якісь ВПО заїхали в хату, відкрили газ і залишили записку, "у нас немає дому і у вас не буде" (раціоналізація страху перед купою невідомих людей з незнайомою культурою). Чи знову звичне, "на вулицях наркобариги пригощають дітей наркотиками у цукеркає, щоб підсадити на наркоту" (раціоналізація зростання наркоманії в суспільстві і суспільного напруження; вибачте, пожартую чорно - мені вже 32 роки, ДЕ ТІ БАРИГИ З ХАЛЯВОЮ?!). Чи от "є така таємна гра яка спонукає підлітків спричиняти самогубства!" (доказів 0, всі подібні групи виникали після новин про них, але паніку про дитячі самогубства це раціоналізовувало) 6. Іноді схожу форму приймає масова паніка, що находить вихід в необхідності ЩОСЬ ЗРОБИТИ. Див. срані мітки для дронів на початку війни, чи "ловіння ДєЄрГє", чи "ловля мародерів" у дуже тилових містах. 7. Механізми розповсюдження таких штук використовують нормальні соціальні імпульси людей - "піклуватися про своїх", "краще я скажу, і це буде неправда, ніж не скажу і буде біда", "ну, може і не сталося, але могло ж бути!" 8. Механізми породження таких легенд - магічне мислення, "щоб не сталося лихо, треба зробити Х" чи "ось така небезпека є навколо, пильнуйте!" Я не можу точно сказати, як, але почитавши про такі легенди достатньо, починаєш бачити їх в новинах і автоматично сортувати новини на "це дуже схоже на байку" і "це на байку не схоже". І це - корисний фільтр.

Так. Перш ніж понеслося. У новини про "отруєну воду в Охмадиті" (не бачили, не шукайте) - одне джерело, при тому дуже сумнівної якості (людина стверджує, що у неї хімічне отруєння, при тому вона йде собі вечірнім містом, а не летить у лікарню), і дуже сумнівного класу доказів ("от, дивіться, у мене обличчя червоне і сльози котяться", каже людина, яка до того каже, що "весь день працювала на локації") На даний момент приводів класифікувати це інакше, ніж моральну паніку на фоні поплави - нуль.