Закнижжя!

Обов'язково читайте дітям за можливості! 📔✨ 🎨 Арт: Sergio Duce @bagnenkoText

​– Чого тобі не вистачає, Хвильовий? – Мені не вистачає … свіжого повітря. Це діалог з НКВСником який дуже влучний, як на мене. Я був на прем’єрних показах фільму “Будинок Слово”. Це й ще був день матері і ми з мамою це поєднали. Обіцяв розказати про фільм. Фільм "Будинок Слово" – це історія про письменників та поетів "Розстріляного відродження". У 20-х роках XX століття за наказом Сталіна у Харкові збудували будинок, який згодом отримав назву "Будинок Слово". Тут під одним дахом зібрали найкращих представників української літератури, аби змусити працювати на благо радянської системи. Більшість з них ця система потім вбила. Фільм неймовірний. Герої - це українські актори. В фільмі показані митці, більшість яких були частиною Розстріляного Відродження і також ті, хто піддаввся репресіям - Майк Йогансен, Михайль Семенко, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Раїса Троянкер, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Типажі підібрані неймовірно влучно. Йогансен - саме такий, яким я уявляв його. Остап Вишня - дуже схожий на фотографії, які ми всі бачили. До речі, Володимира Сосюру зіграв режисер і актор з Херсону, Андрій Май, друг мого брата. Дуже влучний і цікавий тонкий образ митця вийшов, видно митця, який дуже тонко відчуває Атмосфера реалій 1930-х передана неймовірно. Бачення майбутнього - багато з них вірили, що з партією, “через 50 років ми вичистимо світ так, що Христос буде нам завідовать”. Це цитата НКВСника в тій же розмові з Хвильовим. Люди жили під тиском партії. Їх кімнати прослуховувались. Їх по одному забирали вночі і вивозили на смерть. Я почитав про фільм і його підготовку і це неймовірно! Режисер та співавтор сценарію фільму Тарас Томенко розпочав роботу над фільмом понад десять років тому. "Тоді ще був Янукович. Ми працювали у стіл, писали сценарій. Не було ніякої надії це зробити. Жоден з продюсерів не хотів братися за цю тему, це було немодно, нецікаво. Нікому не був потрібен Тичина, Сосюра. Це була наша реальність. Ми вирішили її змінити. Для цього було потрібно десять років часу", - говорить режисер на прем’єрі фільму. В фільмі є справжні цитати. Є навіть великі цитати Хвильового, коли вони з Любченком їдуть до села шукати правди про Голодомор і він там говорить фразу "Геть від Москви". Це все так і було", - розповідає співавторка сценарію. 13 травня, у дату, яку дуже любив, Хвильовий застрелився у своїй квартирі у "Будинку "Слово". У сусідній кімнаті були його друзі. Він кинув їм фразу: "Зараз я вам покажу, як романи треба писати і яким має бути письменник в радянську епоху". І вийшов. Пролунав постріл. "Сюжет – вигаданий, але все, що стосується персонажів, біографічних даних у фільмі, це дуже вивірена історія", - говорить Олег Щербина, продюсер фільму. За його словами, у фільмі герої мають ті ж характери і зовнішньо схожі на літераторів. Сосюра справді був боязким, як він писав у вірші: "Такий я ніжний, такий тривожний". Таким його і зобразили. Але є і те, чого не вистачило. Я подумав, що не вистачило в сюжеті ключового героя і розв’язки. Так, Хвильовий показаний тут неформальним лідером. Але все ж, його доля розкрита не повністю, бо він воював в 1 Світову, він написав неперевершені новели і роман “Вальдшнепи”. Про літературну дискусію в Харкові Але потім зрозумів, що ключовим героєм в фільмі є сам “Будинок “Слово”. А не якийсь один персонаж. І тому про це варто вивчати, читати і це надихає розуміти, до чого веде імперія. А розвʼязкою є всі ті жахливі смерті, і майбутє нашої культури, яке знищувалось. Давно з цікавістю вивчаю наші 20-ті. Навіть подкаст зробили з неймовірною Яриною Цимбал про багатьох героїв цього фільму. (Додам його в коментарі) Мабуть, ключовим висновком для мене стало неочікуване. Я повертаюсь допрацьовувати мою книжку. Емоційно складно над нею працювати, але вона про рідний Херсон, Україну, і я хочу її закінчити. Ніколи не буде підходящого часу. Але найголовніше варто створити. Хвильовий в розмові з НКВСником сказав ддуже влучну фразу: “Все важливе я вже створив”. А я відчув, що я ще ні. (більше фото і відео з фільму - в коментарях) @BagnenkoText

🥰 Об'єднаймося та підтримаємо одне одного! Унікальні канали, щоб сформувати для себе досконале культурне середовище, — ТУТ Ваш путівник до кращого українського контенту

Антон Мартинов — один з тих видавців, яких знаю особисто і вважаю рушієм галузі — мобілізований до лав ЗСУ. Честь і повага! @bagnenkoText

Як видати книгу - основні етапи. Втрачене покоління після війни. Добре, що ти тут. Випуск 29 Кирил Половінко - сучасний автор, який видав нову книгу "Лімб". Ми познайомились 5 років тому на презенттації моєї книжки. А тепер вже Ця розмова про те, як видаватись і які є підводні камені на цьому шляху. А також про наше покоління, чи буде у насс втрачене покоління, як було після Першої Світової, яка дала нам Ремарка, Гемінгвея, Олдінгтона і також Толкіна. Ну і про те, хто є українським Ремарком? А також в кінці відео КОНКУРС: Хто є українським Ремарком і чому? 2 відповіді отримають книгу "Лімб" А які - вам треба дізнатись, подивившись відео. Дивіться свіжий подкаст https://youtu.be/oCzTlVxhykM Поширте тому, хто мріє видати свою книгу! І буду вдячний за коментарі під відео і тут, це дуже допомагає, щоб більше людей це побачило. P.S. а в кінці ми забились, що через 5 років станеться дещо 🙂 @BagnenkoText

🤝 Навіть в найтемніші часи ми маємо триматися одне одного! Саме тому котики українських Telegram-каналів об'єдналися і створили для вас досконалий культурний простір, щоб розпалити вогник перед світанком, адже культура — це наша зброя! 😘 Тицяй сюди лапкою і підпишись на нашу файну теку. Зробимо український Telegram-простір кращим. 🥰 Будьте котиками, а не жабками, — не забудьте поділитися з друзями. ☺️ Споживаймо якісний контент разом!

Як видати книжку? Ми познайомились з Кирилом Половінко на презентації моєї книжки «Неідеальний тато» (вона в руках) в Харкові в 2019. А сьогодні вже з Кирилом говоримо про його досвід видання! Покроково з деталями і досвідом автора — говорили з Кирилом Половінко, який до Книжкового Арсеналу видав у видавництві Лабораторія свою другу книгу «Лімб». А ще в кінці відео конкурс — можна виграти книжку Кирила «Лімб». А ще говорили про Втрачене Покоління після 1 Світової, Джойса, Гемінгвея, Ремарка і яким буде наше покоління авторів після війни. Подкаст вийде вже завтра! Якщо цікаво — поставте в коментарях тут + чи імʼя вашого улюбленого автора. Тоді точно не пропустите! 😊 P.S. До речі, у мене в руках саме та книжка, яку купив Кирил і я підписав. Рівно 5 років тому. Вирішили через 5 років записати новий подкаст, тільки вже подкаст Кирила. @bagnenkoText

Сьогодні день смерті Миколи Хвильового. На фото - передсмертна записка доні і шматок зі справи його в НКВС, з доносом. Я вчора був на показі фільму «Будинок Слово» в кінотеатрі Жовтень. Хочу написати про це, бо це справді витвір мистцетва. Але тут канал більше про книжки, тому спитаю - чи вам цікаво? Чи плануєте дивитись? @BagnenkoText

Сьогодні день смерті Миколи Хвильового. На фото - передсмертна записка доні і шматок зі справи його в НКВС, з доносом. Я вчора був на показі фільму «Будинок Слово» в кінотеатрі Жовтень. Хочу написати про це, бо це справді витвір мистцетва. Але тут канал більше про книжки, тому спитаю - чи вам цікаво? Чи плануєте дивитись? @BagnenkoText

​Лежачий військовий. Новий поворот. Хроніки військового шпиталю. Я почав вже радіти змінам в Руслані. Але після цього походу я зрозумів, що до серйозних змін ще далеко.. Нагадаю, Руслан - хлопець, який лежачий і отримав серйозне поранення. До нього мене запросив їх капелан і я щотижня приходжу і спілкуюсь з ним. Він не може говорити, але у нього виразна міміка і я вже навчився читати по губам. На цей раз я вирішив прийти і поговорити з лікарями. Було відчуття, що я вже тут трохи освоївся. Лікар сказав, що у Руслана немає жаги життя. Страшна гіпотрофія. Він вже виїжджає на вулицю, точніше його вивозять на ліжку. Але якщо він сам не бореться - це погано. Лікар був доволі песимістичним. Це погано, подумав я. Тоді я пішов в палату. А далі був діалог, який показав, наскільки все складно. Діалог це умовно, бо я говорю, а він або намагається шевелити губами, або киває, або моргає. І так ми розуміємо одне одного. – Як давно ти тут? Водить головою в різні сторони. Не розуміє скільки – Я до тебе приходжу вже скільки памятаєш? Ні – А мене взагалі памятаєш? Показує, що дуже і дуже слабко. Я дуже здивований. Вже потім мені його батько скаже, що це нормально, так буває у нього. Але він зазвичай все і всіх пам’ятає. – Я хочу бути з тобою тут, в цій боротьбі. Ти не проти? Киває, що згоден – А як би ти оцінив свої сили і бажання боротись. по 10-бальній шкалі. Де 10 - це коли Реал Мадрид програє в фіналі Ліги Чемпіонів з Атлетико, але б’ється і забиває на доданих хвилинах. А 1 - це коли Бразилія програє Німеччині 6-1 на Чемпіонаті Світу і взагалі не бореться. Він роздумує. Для нього зрозумілі мої аналогії, бо він все життя в футболі. Маше мені головою, по губам читаю, що десь 8. Ого, думаю. Після слів лікаря. Розказую знов про сенс. Як він дає силу. Він уважно слухає. Коли я йду, він знов вдячно тисне руку. Але я вже не настільки цим натхненний, бо він не дуже і пам’ятає мене. руслан продовжує боротись. Він 4 місяці прикований до ліжка. І йому складно. Також говорив з мамою Руслана. Їй дуже складно. син прикований до ліжка і з лікарні їх хочуть виписати. І вона в розпачі, бо вдома вона точно не зможе його доглядати. Сьогодні без пафосних думок. Війна іде. Вона дуже важка. І такі люди як Руслан потребують турботи і уваги. Я це пишу не для якогось збору. Бо зараз у нього наче все є А тому, що таких як він сотні. Військові, на яких чхати. І їм потрібна турбота і увага. Через якийсь час він буде переїжджати і тоді, ймовірно, він буде щось потребувати. Я хочу заохотити кожного з вас бути уважними до військових поруч. Ходити у шпиталі. Спілкуватись з родичами військовослужбовців. І бути поруч. Це дуже потрібно. Також відвіз ліки в інший шпиталь. Там було 3 довгих консультації. Хлопцям складно і страшно. Дякую всім за підтримку. репости, коментарі і донати. Цей тиждень було особливо складно ходити. Емоційно це виснажує. Але коли я розумію сенс і навіщо, це дає силу. Буду вдячний за РЕПОСТ. Нижче постійна банка, куди ви можете задонатити. На ці гроші купляю ліки і необхідні смаколики. А коли Руслана будуть перевозити - тоді зможу допомогти також. @BagnenkoPsy