Приходько про Польщу

85 років тому в містечку Єдвабне кількасот єврейських жителів спалили живцем у стодолі. Згідно з висновками розслідування польського Інституту національної пам’яті, цей злочин за підбурюванням німців скоїла група місцевих поляків. Як і щороку, Варшавська єврейська релігійна громада організовує молитву біля пам’ятника на місці трагедії. Свою участь у церемонії цьогоріч, зокрема, анонсували спікер Сейму Влодзімєж Чажастий та спікерка Сенату Малґожата Кідава-Блонська. Дискусія навколо тих страшних подій у польському суспільстві розгорнулася після падіння комунізму, особливо після виходу у 2000 році книжки Яна Томаша Ґросса «Сусіди». У 2001 році президент Александер Кваснєвський під час церемонії в Єдвабному приніс вибачення. Детальніше про цей злочин і перебіг однієї з найважливіших в польському суспільстві дискусій можна прочитати тут українською. Сьогодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, говорячи про річниці Волинського злочину 11 липня та погрому в Єдвабному 10 липня, зазначив, що «звісно, масштаби різні, хоча Єдвабне не було єдиним таким місцем». «Це тест на зрілість народів. Не існує бездоганних і невинних народів, але кожен повинен здійснити розрахунок совісті. Це і є міра зрілості та готовності жити в європейській спільноті. Річниці не повинні служити підвищенню рейтингів, а примиренню й тому, щоб у майбутньому ми вже не різали одне одного», — сказав Сікорський. Він також наголосив, що так само, як в Україні є люди, які заперечують Волинь, у Польщі є люди, які заперечують злочин у Єдвабному. «І в нас є люди, до яких досі не дійшло, що ми також були здатні чинити негарні речі», — додав глава польського МЗС.

Бачу, активно поширюється інформація про те, як контроверсійний Кшиштоф Толвінський вирушив до Білорусі, щоб передати 20 медичних аптечок російським окупантам. Дехто вже подає це як дії «польських політиків, які підтримують Росію». Саме у множині. Хто ж такий Толвінський? Він є лідером проросійської партії «Фронт», яку зареєстрував у 2023 році. Якщо ви запитаєте на вулиці рандомного громадянина Польщі, чи чув він колись про таку політичну силу, то з імовірністю 99,99% відповідь буде «ні». Толвінський, аграрій з Підляшшя, ще з 90-х був політично активним у своєму регіоні. Але не тільки цим відомий. У місцевій пресі нульових про Толвінського є історія, як один із працівників Толвінського заявив, що роботодавець бив його по обличчю, душив, а потім наказав «вивезти в невідомому напрямку». Із початку 2000-х він неодноразово намагався потрапити до Сейму, але безуспішно. У 2007 році кілька місяців обіймав посаду віцеміністра в Міністерстві держмайна. У 2010 році він отримав таки мандат депутата Сейму — після загибелі одного з парламентарів у Смоленській катастрофі. У 2019 році Толвінський балотувався до Сейму від «Конфедерації» — теж безуспішно. На останніх парламентських виборах виборчий комітет, від якого він йшов до парламенту, набрав 0,02% голосів. Особисто за Толвінського тоді проголосували 305 виборців. Як пояснити його нинішні дії? 🔺 По-перше, це спектакль для білоруської та російської пропаганди. Його мета — показати, що російські військові нібито воюють за «правильну справу», а навіть у «ворожій Польщі» є такі ось політики, які це підтримують і виступають проти «гнилого Заходу». Сам Толвінський регулярно транслює проросійські наративи й називає русофобію хворобою, яка руйнує польське суспільство. 🔺 По-друге, в нинішньому польсько-українському контексті ця історія може використовуватися для розпалювання антипольських настроїв і як черговий аргумент скептиків польсько-української співпраці. Мовляв, «польські політики вже допомагають Росії», хоча насправді йдеться одного конкретного діяча, без жодного реального політичного впливу. Писати, що «польські політики передали допомогу російським військовим», — це приблизно те саме, що, посилаючись на Олега Царьова, стверджувати, ніби «українські політики підтримують Росію».

А на правому фланзі дедалі цікавіше. Матеуш Моравецький організовує у Варшаві великий івент (поки що) асоціації «Розвиток Плюс». У програмі заходу під назвою Rozwój+Wy — виступи, дебати та авторські зустрічі. Заплановані панельні дискусії, зокрема, про демографію, штучний інтелект, міграційну політику, безпеку, російські загрози, історичну політику. Серед учасників, звісно, близькі соратники Моравецького Міхал Дворчик і Пйотр Мюллер, але й депутатка Сейму Пауліна Матисяк (балотувалася по списку «Нових лівих», але в Сеймі без фракції), генерал Раймунд Анджейчак, журналіст Збіґнєв Парафіянович, Павел Мусялек із Ягеллонського клубу, колишній посол Польщі в Ізраїлі та США Марек Магєровський, запросили також Гаррі Каспарова. Повна програма доступна тут. «Ми говоритимемо про економіку, безпеку, сім'ю, місцеве самоврядування та майбутнє нашої країни (...) Ми вирушаємо заради великої, гордої та сильної Польщі», — написав Моравецький у соцмережах. Однопартійцям-маслярам з ПіС такий захід навряд чи сподобається.

Закулісся розмови Навроцького із Зеленським. Що розповів Марцін Пшидач із президентської канцелярії? За словами Пшидача, у перший день президент Навроцький спочатку коротко поспілкувався з президентом Зеленським. Після цього Зеленський попросив про довшу розмову. Навроцький погодився, щоб обговорити двосторонні питання та пояснити, що викликало обурення в польському суспільстві. Пшидач в інтерв'ю RMF24 заявив, що Польща не змінить свого підходу, а Україна має усвідомлювати: щоразу, коли вона прославлятиме «вбивць з УПА», Польща реагуватиме, і це щоразу погіршуватиме двосторонні відносини. На думку Пшидача, «громадська думка в Україні не розуміє польської позиції» щодо УПА. «В Україні існує викривлений образ УПА. Там її представляють як героїв боротьби проти Радянського Союзу. Саме тому під час першої зустрічі у Варшаві президент Навроцький подарував Зеленському дві книжки, у яких викладено відповідні історичні факти. Але, можливо, він їх не прочитав», — заявив Пшидач. Як сказав Пшидач, головне питання, однак, полягає в іншому: чи справді українські еліти хочуть вступити до Європейського Союзу. За його словами, під час зустрічі були наведені історичні факти та пояснено, чому польська громадськість обурена. Пшидач також стверджує, що Зеленський «про багато речей не знав» і дізнався про них під час розмови з Навроцьким, який є доктором історичних наук. Окремо він наголосив, що Росія не була головною темою розмови. Основний акцент був саме на двосторонніх відносинах. Пшидач також заявив, що якщо українська сторона не хоче, щоб Польща допомагала їй та підтримувала процес інтеграції з Європейським Союзом, вона має про це прямо сказати. «Тоді ніхто в Польщі й пальцем не поворухне», — сказав він.

Вчора з Навроцьким про польсько-українські відносини розмовляв президент Чехії Петр Павел. «Ситуація не є настільки драматичною, як її представляють», — сказав Павел після зустрічі. За його словами, президенти погодилися, що жодна зі сторін не хоче подальшої ескалації. Чеський президент наголосив, що для поляків є питання, настільки чутливі, що вони не можуть їх просто проігнорувати.

👀

Відбулася зустріч Кароля Навроцького та Володимира Зеленського. Розмова тривала понад годину. «Нам не вдалося вирішити історичні питання. Але ми й не розраховували, що вдасться владнати всі суперечності», — сказав польський президент. За словами Навроцького, емоції поляків щодо Волинського злочину є питанням, яке не підлягає обговоренню. Він додав, що відсутність порозуміння в цій сфері залишається «конкретною проблемою». Водночас президент Польщі наголосив, що, попри історичні суперечки, «ми маємо брати на себе відповідальність за те, що відбувається у зв’язку з російським вторгненням». Володимир Зеленський після зустрічі повідомив, що сторони домовилися продовжити діалог. «Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти обʼєднано. Нашим країнам потрібні лише сильні відносини. Домовилися продовжити діалог», — написав президент України.

🇪🇺 Європейський парламент сьогодні підтримав поправку до резолюції щодо вступу України до ЄС, у якій висловив жаль з приводу рішення президента Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів ЗСУ назву «Героїв УПА». Поправку підтримали більшість євродепутатів (592). Ця поправка стала результатом переговорів польських євродепутатів із фракції Європейської народної партії (EPP), до якої входять, зокрема, політики «Громадянської коаліції» та Польської селянської партії. Як пише RMF24, раніше власні поправки подали євродепутати «Права і Справедливості». Вони містили значно жорсткіші формулювання, зокрема пропонували пов'язати подальший процес вступу України до ЄС із розв'язанням питання Волинського злочину та наголошували на зв'язках ідеології УПА з нацизмом. Зрештою більшість Європарламенту підтримала поправку євродепутата з «Громадянської коаліції» Анджея Галіцького.

«Європейський парламент нагадує свою раніше ухвалену позицію щодо Волинської різанини; висловлює жаль з приводу нещодавньої, непотрібної та нічим не спровокованої ескалації з боку президента Володимира Зеленського, яка полягала у присвоєнні елітному підрозділу Збройних сил України імені героїв Української повстанської армії (УПА); висловлює жаль з приводу нехтування польською чутливістю та жалобою, пов'язаною з багатьма десятками тисяч жертв УПА та їхніми родинами, особливо з огляду на незмінну підтримку Польщею боротьби України проти російської агресії; вважає, що це рішення підриває добросусідські відносини та попередні зусилля, спрямовані на врегулювання невирішених і болючих аспектів двосторонніх історичних відносин у дусі справжнього й щирого примирення, а також не відповідає європейським цінностям; закликає до деескалації та відновлення добросовісних зусиль задля примирення».

За словами Анджея Галіцького, результати голосування показали, що це вже не лише польська позиція.

«Якщо 600 євродепутатів підтримують положення про те, що рішення Зеленського не відповідає європейським цінностям, це означає, що весь Європейський парламент визнав: у Європі немає місця для героїзації винуватців злочинів. Це вже не лише польська точка зору», — сказав він в інтерв'ю RMF FM.

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив сьогодні, що напередодні розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським. «Ми провели ввічливу розмову. Моя позиція щодо питань, які стосуються наших двосторонніх напруженостей, залишається незмінною, але це не виключає діалогу між нами», — сказав польський президент. Навроцький, якого цитує PAP, також припустив, що, можливо, сьогодні ще раз говоритиме із Зеленським. «Мені здається цілком природним, що сусідні держави, які мають спільного ворога — Російську Федерацію, — підтримують діалог між собою, незважаючи на певні двосторонні напруження», — сказав Навроцький. Як відомо, вчора в Анкарі стартував дводенний саміт НАТО.

Польща підписала угоду з США, Німеччиною, Нідерландами та Швецією щодо створення в Європі центру обслуговування ракет PAC-3 для систем Patriot. Це значно збільшить потужності та прискорить виробництво й обслуговування ракет, наголосив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.

Ранковий обмін повідомлень між міністром оборони та президентом.

Настрої в польських соцмережах щодо передачі ракет до Patriot Як пише Res Futura, 56 мільйонів охоплень вистачило, щоб лише за чотири дні перетворити тему ракет до Patriot на одну з головних дискусій про національну безпеку. Підтримка України — це інвестиція в безпеку Польщі: ✅ 21% (орієнтовні дані) Таємна передача ракет без відома Сейму та президента — це зрада державних інтересів: ❌ 79% (орієнтовні дані) Аргумент прихильників першої тези є стратегічним: Україна, стримуючи російську агресію, зменшує загрозу для Польщі, а масштабна військова допомога обох польських урядів зміцнює позиції Варшави як одного з ключових союзників Києва. Аргумент прихильників другої тези поєднує процедурний та емоційний виміри. Йдеться про те, що Польща нібито передала одні з небагатьох ракет, здатних протидіяти російським ракетам, які можуть запускатися з Калінінградської області; що це було зроблено без належного інформування парламенту та президента; що рішення ухвалювалося під тиском Берліна; а також що Україна водночас назвала військову частину ім'ям, пов'язаним з УПА. Аналітики підсумовують, що у наративному вимірі наразі переважає опозиційно-націоналістичний табір, зосереджений навколо «Конфедерації» та «Права і Справедливості», який підтримують праві медіа. Це пояснюється трьома чинниками. По-перше, саме вони першими задали рамку інтерпретації подій, представивши їх як «зраду», ще до того, як уряд запропонував власну версію. По-друге, тема ідеально наклалася на реальні суспільні побоювання щодо безпеки Польщі та можливого російського нападу. По-третє, недовіра частини суспільства до чинної коаліції у питаннях оборони та історичної політики існувала ще до допису Кшиштофа Босака. На цьому тлі Косіняк-Камиш, Томчик і Туск змушені реагувати на вже нав'язаний порядок денний, а не формувати власний. Саме тому їхня комунікація виглядає захисною, що в інформаційному просторі може сприйматися як ознака слабшої позиції.

🇵🇱 Тепер щодо внутрішньопольського аспекту сьогоднішньої конференції Владислава Косіняка-Камиша, присвяченої військовій допомозі Україні. Як я писав учора, уряд намагається мінімізувати політичні наслідки на тлі нинішньої дискусії, демонструючи непослідовність своїх опонентів із «Права і Справедливості», які сьогодні критикують Коаліцію за передачу Україні ракет до Patriot. Під час конференції Косіняк-Камиш наголосив, що найбільші обсяги військової допомоги Україні були передані саме у 2022–2023 роках, коли при владі перебувала партія «Право і Справедливість». «Сьогодні політики "Права і Справедливості" не хочуть згадувати про те, що саме вони передавали це обладнання. Я не лише нагадуватиму їм про це, а й захищатиму їхні тодішні рішення», — сказав віцепрем'єр. Маріуш Блащак, міністр оборони за часів ПіС, який свого часу активно сприяв передачі Україні систем Patriot, заявив, що Дональд Туск одночасно попереджає про російську загрозу для Польщі й передає Україні ракети до цих систем. Він наголосив, що допомога Україні не може означати послаблення безпеки Варшави. Пшемислав Чарнек заявив, що якби не суспільний тиск, уряд і далі приховував би факт передачі Україні ракет до Patriot. «Рішення щодо національної безпеки не можуть ухвалюватися потайки й ставати відомими лише тоді, коли владу змушують їх оприлюднити», — написав він. За словами Чарнека, стратегічне озброєння не можна передавати без гарантій швидкого поповнення запасів і без впевненості, що це не послабить обороноздатність Польщі. На цьому тлі Славомір Ментцен із «Конфедерації» вкотре повернувся до своєї тези, що між «Громадянською коаліцією» та ПіС немає різниці. «Ви передавали Україні стратегічне озброєння. Ми досі не знаємо, скільки техніки було передано за вашого правління. Сьогодні ви критикуєте Туска за те саме, що раніше робив Моравецький», — написав він у відповідь на допис Чарнека. А щодо самого Моравецького, то цими днями ви не знайдете в його соцмережах жодного допису на цю дуже гарячу тему.

Тим часом президент Кароль Навроцький зустрівся з віцеспікером Сейму Кшиштофом Босаком — одним із лідерів «Конфедерації». Політики обговорили відносини з Україною, обороноздатність, законодавчі ініціативи, внутрішню політику та майбутній саміт НАТО. Зустріч відбулася саме на тлі гучної політичної дискусії щодо передання Україні ракет до систем Patriot, яку розпочав, зокрема, і Босак своїми публікаціями.

Як виглядає нинішня ситуація з МіГ-29? Інформація Міноборони Польщі. Польща має 14 літаків МіГ-29 До 2028 року вони вичерпають свій експлуатаційний ресурс. Польська пропозиція: МіГ-29 в обмін на дронові технології З ініціативи Генерального секретаря НАТО Польща запропонувала Україні можливість передати літаки в обмін на надання окремих технологій у сфері безпілотників. Огляд літаків Українська сторона провела технічний огляд літаків МіГ-29. Триває процес переговорів та очікування на пропозицію від України. Поточний стан Переговори тривають, і можливість такого обміну є реальною.

Міноборони почало оприлюднювати інформацію про військову допомогу, надану Україні від початку повномасштабної війни. Найбільші обсяги допомоги були передані у 2022–2023 роках. За оцінками, вартість наданого озброєння та військової техніки становить близько 15 млрд злотих, повідомив міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, процес розсекречення цієї інформації розпочався у понеділок і триватиме «деякий час». Серед переданого Україні озброєння, зокрема: 🔺 танки Т-72, PT-91 та Leopard 2A4; 🔺 бронетранспортери та бойові машини піхоти Rosomak, БРДМ і BMP-1; 🔺 артилерійська техніка: AHS Krab, 2С1 «Гвоздика», БМ-21, 120-мм і 60-мм міномети; 🔺 безпілотники Warmate та FlyEye; 🔺 винищувачі МіГ-29; 🔺 ударні вертольоти Мі-24; 🔺 зенітний ракетний комплекс С-200 «Вега». Серед засобів, переданих Україні з 2024 року, віцепрем'єр назвав: 🔺 ракети PAC-3 до систем Patriot; 🔺 безпілотні комплекси ScanEagle; 🔺 ракетні снаряди; 🔺 авіаційні бомби; 🔺 протитанкові керовані ракети; 🔺 боєприпаси для гранатометів; 🔺 обладнання, спорядження та запасні частини для авіаційної й бронетехніки, а також для систем ППО NEWA; 🔺 танкові, артилерійські та мінометні боєприпаси; 🔺 індивідуальне спорядження військовослужбовців. Як сказав міністр, «допомога Україні є нашим стратегічним завданням, що випливає з міркувань національного інтересу Польщі (...) Чим більше збитих дронів Російської Федерації, тим безпечнішою є Польща». Косіняк-Камиш підкреслив, що Варшава не зійде з шляху підтримки України

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск підтвердив передачу Україні ракет до систем ППО Patriot. Він закликав опозицію до солідарності, заявивши: «Ми маємо зберегти польську єдність у питаннях безпеки, незважаючи на розбіжності, інакше нам доведеться заплатити за це високу ціну». Туск нагадав, що за часів правління партії «Право і Справедливість» тодішня опозиція не критикувала масштабну військову допомогу Україні, оскільки розуміла, що це питання не лише солідарності, а й безпеки самої Польщі. Учора речник уряду Адам Шлапка опублікував допис, у якому порівняв кількість пакетів військової допомоги, переданих Україні за часів «Права і Справедливості» та нинішньої урядової коаліції. «Хочете змагатися в тому, хто передав Україні більше обладнання? Будь ласка. За правління ПіС було 44 пакети підтримки, за чинного уряду — 5. Але сьогодні справа не в цьому. Ворог у нас один — Росія. Не робіть Путіну подарунків. Опануйте себе», — написав Шлапка.

Польща розсекретить інформацію про всю військову допомогу, передану Україні від початку повномасштабної війни. Про таке рішення після консультацій із прем'єр-міністром Дональдом Туском повідомив міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш. Це пов'язано з останніми заявами польських політиків і публікаціями в соцмережах про те, що навесні Польща передала Україні ракети до систем Patriot. Кшиштоф Босак із «Конфедерації» заявив, що це були єдині ракети такого типу, які має/мала Польща для протидії російським «Іскандерам», а рішення про їхню передачу нібито ухвалювали без належного інформування Сейму та громадськості. Косіняк-Камиш наголосив, що про кожну передачу озброєння були поінформовані президенти Польщі — як попередній, Анджей Дуда, так і чинний, Кароль Навроцький. Міністр також доручив Службі військової контррозвідки перевірити, хто міг розголосити інформацію, що становить державну таємницю. Він заявив, що подібні дії в умовах війни становлять загрозу для безпеки громадян. Особи, відповідальні за такі дії, будуть притягнуті до відповідальності незалежно від того, чи мають вони імунітет. Марцін Пшидач із президентського палацу заявив, що дуже ймовірно, Польща передала Україні ракети до Patriot. З огляду на існуючу брутальну поляризацію, а Україна активно присутня у польсько-польській суперечці, ця історія є, зокрема, черговим інструментом боротьби між політичними таборами. Право-консервативна опозиція звинувачує уряд у тому, що він послабив обороноздатність Польщі в період найбільшої загрози за останні десятиліття, передавши Україні такі цінні ракети. Уряд же, розсекречуючи інформацію, прагнутиме, зокрема, показати, скільки і чого було передано за часів «Права і Справедливості». Але це також дасть змогу польській і українській громадськості побачити повніший масштаб всієї польської допомоги.

На Раковицькому кладовищі в Кракові було пошкоджено місце поховання видатного українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого. МЗС України розцінює цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Польщею. Такого розвитку подій слід було очікувати. Це ті ж сценарії, що і в 2015-2017 роках, коли по обидва боки кордону сталася серія актів вандалізму щодо українських і польських місць пам’яті. Тоді такі інциденти супроводжувалися російськими інформаційними операціями, а відео та фото нерідко першими з’являлися саме на російських ресурсах. Подібні акти насамперед працюють на розпалювання взаємної ненависті та емоцій. Не здивуюся, якщо найближчим часом відбудеться спроба аналогічної провокації і щодо польських місць пам’яті в Україні — чи то організованої через телеграм за російські гроші, чи то скоєної якоюсь не дуже розумною гарячою головою, яка перечитала фейсбук. Саме на взаємну ескалацію й розраховує Росія.

У поляків запитали, хто відповідальний за ескалацію конфлікту між нашими країнами. Дослідження провела компанія SW Research на замовлення видання Rzeczpospolita. 🔺 12,7% опитаних вважають, що відповідальність за ескалацію конфлікту несе Польща. 🔺 46,6% респондентів покладають відповідальність на Україну. 🔺 25,4% вважають, що відповідальність несуть обидві сторони. 🔺 11,4% не мають думки з цього приводу. 🔺 4% респондентів заявили, що не чули про цей конфлікт. Загалом 38,1% опитаних вважають Польщу відповідальною або співвідповідальною за ескалацію конфлікту (12,7% покладають відповідальність лише на Польщу, ще 25,4% — на обидві сторони). Було б цікаво побачити аналогічне дослідження серед українців. Швидкий висновок, який вкотре напрошується після опитувань: такі дослідження вкотре показують, наскільки соціальні мережі і так звані дискусії там можуть викривляти наше уявлення про реальні суспільні настрої.