Приходько про Польщу

Дональд Туск у роковини початку Другої світової війни. Державні урочистості за участі президента і премʼєра сьогодні розпочалися зі звуку сирен повітряної тривоги о 4:45. Саме в цей час 1 вересня 1939 року Німеччина атакувала польський військовий склад, розташований на гданському півострові Вестерплатте.

Крім пожежі на виробництві WB Electronics, у Польщі сталася ще одна пожежа, про яку спочатку було відомо небагато. У неділю після 14:00 горів склад компанії JFG Composites у Любліні. Це фірма, яка спеціалізується на виробництві деталей для авіаційної промисловості. Неофіційно також відомо, що компанія могла виробляти деталі до дронів, які постачають в Україну. За інформацією TVP Info, цей підпал був організований у межах диверсійної операції.

Пожежа на фабриці з виробництва дронів у Польщі. Що відомо на цей момент? 🔻 У ніч із неділі на понеділок загорілося одне з приміщень фабрики у Скаржиську-Камєнній (140 км від Варшави на південь), що належить компанії WB Electronics. 🔻 WB Electronics — компанія, яка, серед іншого, виробляє компоненти для дронів, які використовують польські та українські військові. Це найбільша приватна оборонна компанія Польщі та один із найбільших виробників дронів у Європі. 🔻 У Скаржиську-Камєнній виготовляли насоси для безпілотних систем — дронів та безпілотних наземних транспортних засобів. 🔻 Унаслідок пожежі ніхто не постраждав. Рятувальники досить швидко відреагували, однак одне з приміщень згоріло. Вартість збитків оцінюється щонайменше у 15 млн злотих. 🔻 За неофіційною інформацією видання Fakt, камери на місці зафіксували особу в балаклаві, яка проникла на територію заводу. Перед цим спрацювали датчики проникнення. 🔻 Поблизу підприємства знайшли рюкзак і верхній одяг. На місце події відразу направили, зокрема, поліцейських, кінолога зі службовим собакою та дрон із тепловізором. Також на місце прибули співробітники Агентства внутрішньої безпеки та Служби військової контррозвідки. 🔻 Прокуратура розпочала розслідування у справі про «участь у діяльності іноземної розвідки проти Польщі та вчинення злочину терористичного характеру».

Сьогодні у Польщі відзначають День солідарності і свободи. 31 серпня 1980 року в Ґданську після хвилі протестів комуністи підписали з протестувальниками Серпневі угоди. Тоді по телебаченню вперше показали Леха Валенсу, який поставив свій підпис величезною ручкою із зображенням Папи Івана Павла II. У першому пункті угоди йшлося про створення незалежних від партії профспілок. Так зародилася легендарна «Солідарність». Через рік її діяльність після запровадження воєнного стану комуністи заборонили. У 1989 році «Солідарність», яка на той момент вже стала цілим опозиційним рухом, що об'єднував мільйони поляків, призвела до краху комунізму та політичної трансформації Польщі. Фото: Tomasz Małkowski

Сьогодні у Польщі відзначають День солідарності і свободи. 31 серпня 1980 року в Ґданську після хвилі протестів комуністи підписали з протестувальниками Серпневі угоди. Тоді по телебаченню вперше показали Леха Валенсу, який поставив свій підпис величезною ручкою із зображенням Папи Івана Павла II. У першому пункті угоди йшлося про створення незалежних від партії профспілок. Так зародилася легендарна «Солідарність». Через рік її діяльність після запровадження воєнного стану комуністи заборонили. У 1989 році «Солідарність», яка на той момент вже стала цілим опозиційним рухом, що об'єднував мільйони поляків, призвела до краху комунізму та політичної трансформації Польщі. Фото: Tomasz Małkowski

Туск після розмови з Рютте вкотре попереджає про підготовку Росії до ескалації та закликав до підтримки України. Учора прем'єр також говорив про сигнали, які свідчать, що Росія серйозно готується до ескалації напруженості — як у війні проти України, так і в усьому регіоні. За його словами, осінь і зима можуть стати ключовими. Росія хоче мобілізувати 600 тисяч військових. «З огляду на економічну ситуацію в Росії це гігантська операція. Як ви розумієте, їх збираються мобілізувати не для мирних дій», — сказав учора прем'єр. За словами Туска, треба бути готовим до різних сценаріїв, а найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними.

Яка крута реклама від одного з найстаріших і найавторитетніших польських тижневиків — Tygodnik Powszechny. Коли у 1953 році помер Сталін, тижневик відмовився публікувати некролог диктатора, після чого комуністи фактично закрили видання. В 56-му, вже під час «відлиги», редакція повернулася до роботи. Сьогодні видання нагадує про цю історію. Напис на картинці: «У 1953 році ми відмовилися друкувати некролог Сталіна. Алгоритм би не заперечував». У «Тиґодніку» звертають увагу на те, що сьогодні ми все частіше довіряємо прийняття рішень алгоритмам, які не мають ані совісті, ані сміливості, ані відповідальності. Та й більшість медіа в гонитві за цифрами керуються охопленнями та лайками, не думаючи про суспільно-політичні наслідкаи від свого контенту. «Ми й надалі віримо, що медіа потребують людей», — наголошують у редакції. Цікаво, що сьогодні Tygodnik Powszechny — єдиний польський тижневик, який демонструє зростання продажів на ринку друкованої преси.

Сікорський прокоментував останні заяви з Вашингтона. Як відомо, вчора Трамп сказав, що не переймається через можливий напад Росії на країни НАТО. Мовляв, Путін не збирається атакувати Альянс, а нещодавній візит директора ЦРУ Реткліффа до Москви — рутинна робоча поїздка.

🗓 27 серпня 1939 року на Стадіоні Війська Польського у Варшаві відбувся останній матч збірної Польщі перед початком Другої світової війни. Грали проти Угорщини. Матч несподівано завершився перемогою поляків з рахунком 4:2 над фіналістами Чемпіонату світу 1938 року. За грою спостерігали 20 000 глядачів На післяматчевому банкеті в Клубі чиновників Міністерства закордонних справ президент Польського футбольного союзу (PZPN) полковник Казімеж Ґлябіш сказав: «Польський футбол розпочав свою післявоєнну історію з матчу проти Угорщини, і хто знає, чи сьогоднішній матч не є останнім перед війною». ✅ 🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱 ✅

Вже скоро розпочнеться новий політичний сезон, а разом із ним гостріша передвиборча боротьба. З якими рейтингами входять у нього політичні партії? Візьмемо середні показники за всіма опитуваннями за серпень. Громадянська коаліція — 28,7% ПіС — 18,9% Конфедерація — 13,2% Конфедерація польської корони — 8,7% Ліві — 6% Розвиток Плюс — 5,4% Разом (3,7%) та Польська селянська партія (2,5%) не долають прохідного бар'єра. Як це перекладається на мандати? Якби вибори відбулися, наприклад, найближчої неділі, розподіл місць у Сеймі виглядав би так: ГК — 181 ПіС — 117 Конфедерація — 78 Корона — 47 Ліві — 21 Розвиток Плюс — 16 Тобто: ГК + Ліві = 202 ПіС + Конфедерація + Розвиток Плюс = 211 Для більшості та формування уряду необхідний 231 мандат. Жоден з ідеологічних таборів за нинішніми опитування не отримує необхідну кількість місць. При такому сценарії право-консервативним силам потрібен Браун. Але це — і так, і ні. Не обов'язково домовлятися конкретно з Брауном, якщо можна спробувати окремо домовитися з частиною депутатів, які зайдуть по його списку. До виборів ще більше року. Є велика група виборців, які досі не визначилися. Ще можуть з’явитися нові політичні гравці, а правоцентристсько-лівий табір — об’єднатися в один блок. Такого сценарію не можна виключати й на конкуруючій право-консервативній сцені. Тож нинішні розклади ще далеко не фінальні.

Пішла народна творчість.

Останніми тижнями у польських та чеських соцмережах несеться дезінформаційна кампанія про те, що Польща нібито хоче анексувати чеську територію. У чеському інтернеті з'являються фейки про нібито територіальні претензії Польщі до Чехії. У фейсбуці закликали до протесту в прикордонному місті Тршинець проти «польських територіальних претензій». Для поширення дезінформації росіяни юзали фейкові акаунти, підроблювали документи польського уряду та зламали сайт польського регіонального радіо. Москва використовує тему так званого територіального боргу. У першій половині минулого століття між країнами доходило до конфліктів, зокрема і до анексії Польщею частини території Чехословаччини у 1938 році. Уже після Другої світової війни, у процесі врегулювання кордону, між країнами виник так званий територіальний борг. За угодою 1958 року Польща передала Чехословаччині 1205,9 гектара території, а Чехословаччина Польщі — 837,46 гектара. Так виник «прикордонний борг», за яким Польща має отримати ще 368,44 гектара. Це питання Варшава та Прага вирішують дипломатичним шляхом та у дусі добросусідства. А росіяни зараз хочуть створити на цьому тлі напруження та розсварити дві союзницькі країни з проукраїнської коаліції. У МЗС Чехії відкинули неправдиві твердження про те, що нібито претензії Польщі на чеську територію. Головний польський дипломат Радослав Сікорський також закликав «не дозволити себе розсварити». Учора прем'єр Дональд Туск опублікував допис із відомими героями польського та чеського мультфільмів — Рексом і Кротиком — із підписом про те, що ці персонажі вже давно знають: Польща та Чехія — справжні друзі.

Видання Dziennik Gazeta Prawna опублікувало результати опитування CBOS про причини погіршення ставлення поляків до українців. Найпоширеніша причина, на думку поляків, — суперечки навколо Волині та історичної політики (45,4%). На другому місці — обсяг соціальних виплат для українців (36,4%). Далі 26,2% опитаних називають активність російської пропаганди та дезінформації, а 24,4% — дії чи висловлювання українських політиків щодо Польщі. Ще 17,8% респондентів вказують на особистий досвід спілкування з українцями, і лише 7,6% вважають, що ставлення поляків до українців не погіршилося. Серед прихильників правлячого табору найчастіше причиною погіршення ставлення називають російську пропаганду (49,5%). Далі йдуть суперечки навколо Волині (37,2%) та обсяг соціальних виплат для українців (24,6%). Серед прихильників опозиції на першому місці — суперечки навколо Волині (55,1%), далі — соціальні виплати (47,8%), дії та висловлювання українських політиків (35,6%) та особистий досвід спілкування з українцями (20,9%).

Президент Володимир Зеленський цими днями дякує лідерам інших країн за привітання з Днем Незалежності України. Сьогодні він опублікував лист й від президента Польщі Кароля Навроцького. У ньому йдеться, що Польща першою у світі визнала незалежність України, що стало проявом визнання прагнень українського народу до свободи. «І хоча за цей період багато двосторонніх питань вдалося вирішити, а інші потребують більше часу та доброї волі, незмінним залишається факт, що ми є і залишатимемося сусідами», — йдеться у листі. Навроцький згадує, що протягом усіх цих років, щоразу, коли Україна потребувала підтримки й допомоги, Польща була готова їх надати. «У Польщі й надалі чітко усвідомлюють, що Україна сьогодні веде екзистенційну боротьбу за незалежність і можливість самостійно вирішувати своє майбутнє. Бажаю Вам, пане Президенте, та всім українцям, щоб Україна відновила свою територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів. Також бажаю Україні, щоб військові та цивільні, які кожного дня цієї війни доводять свою любов до Батьківщини, посіли заслужене місце в історії України, ставши натхненням для наступних поколінь і показуючи, що означають правильно зрозумілий патріотизм і героїзм», — побажав Навроцький.

🇵🇱🇺🇦 Варшава сьогодні вночі. Фото: Bartosz T. Wieliński

Вчора на Дні Незалежності України у Варшаві виступив міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек. Його слова про створення спеціальних відділів прокуратури, які боряться з мовою ненависті, моментально розлетілися правоконсервативною частиною польськомовних соцмереж. Хоча ці підрозділи в прокуратурі створюються ще з лютого і це не сенсаційна новина, у нинішньому контексті це стало приводом для політичних атак. Один із лідерів «Конфедерації» Славомір Ментцен, поширюючи відео з виступом Журека, написав, що «понад 100 прокурорів матимуть активно переслідувати поляків, яким не подобаються українці». Сьогодні євродепутатка Ева Зайончковська-Гернік в ефірі Polsat News заявила, що Журек записався до «п'ятої української колони в Польщі». На її думку, правоохоронці зараз діють «зі значною асиметрією» у випадках злочинів, у яких винуватцями або жертвами є громадяни України. Євродепутатка від «Конфедерації» каже, що система правосуддя «діє ефективно щодо поляків, але не щодо українців, які вчиняють напади на поляків». Загалом у «Конфедерації» зараз активно юзають цю тезу, атакуючи політичних опонентів з уряду. «Якщо трапляються акти ненависті чи насильства, кожен повинен нести відповідальність. Але не лише поляки, а й українці. І саме цього я очікую від міністра Журека», — підсумувала Зайончковська-Генрік.

Відзначення Дня Незалежності України у Варшаві. Центр польської столиці прямо зараз.

Міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек. Сьогодні, до речі, пан міністр буде присутній на відзначенні Дня Незалежності України у Варшаві, яке розпочнеться на Замковій площі польської столиці вже за годину.

Сьогодні після 15-ї години тимчасово закрили повітряний простір над Катовицями та Краковом. Місцеві летовища близько 10–15 хвилин не приймали рейси. Спочатку неофіційно повідомлялося, що це могло бути пов’язано з військовою активністю, хоча жодних навчань у тому районі не анонсували. В Оперативному командуванні щойно повідомили, що обидва аеропорти на півдні Польщі тимчасово закрили через втрату радіозв’язку з невеликим цивільним літаком. Борт не відповідав на виклики, тож у повітря підняли пару чеських винищувачів JAS-39 Gripen, які перебували на чергуванні. Винищувачі перехопили цивільний літак і супроводили його до аеропорту Кракова, де він успішно приземлився. Причина втрати зв’язку, а також те, куди саме він прямував, наразі невідомі.