( 制限 ) ;; ϻarlboʀᴏ ᴄʜꫀׁׅܻrrʏ ๑

206.

ні, зима не закінчилась. вона просто змінила свою форму. вона тепер називається березень.

мінлива хмарність. вона не спромоглася закрити сонце сьогодні. я бачив його.

ніч опускалася над моєю головою мов чорні фіранки, блокуючи світло місяця. я чудово знаю себе, і чудово знаю, що мої очі ніколи не засинають зі снами. мені не притаманна властивість сказати репліку: "а ось сьогодні мені снилось.." - а після цього величезний текст, виділений жирним шрифтом: про те, що трапилось у безглуздій грі моєї широкої у'яви. та одначе, сьогоднішній місяць звелів вплинути на мою ситуацію, аби змінити хід думок: вони не припинились навіть уві сні. мозок, що працює у нічну зміну, вирішив запрограмувати розклад мого сну, висвітливши твої червоні вуста перед моїми фантазійними зіницями. і якби ж моя воля, я був би проти. я не хотів бачити її вуста навіть уві сні, бо це б нагадувало мені навіть у нереальному пластиліновому вимірі, що цих губ я ніколи не торкнусь. так.. мій мозок іноді любить грати проти мене. він любить, коли я ковтаю із флакону біль, і шепочу: "так, я пригадую цей присмак. він спочатку непомітний на язиці, та насправді, цей смак має дібратись серця, охопивши двома руками клапани, аби вони сторчали крізь пальці. бо він немає солі, цукру, гостроти чи гіркоти. він отруйний для вразливих органів. і переважно для тих, яких пов'язують з любовними." я сподіваюсь, що завтрашня ніч не вплине на працю моїх мізків. я знаю, що їм занадто легко знайти її очі серед 60 тисяч думок - адже всі вони про неї, але я усе рівно не сповнений бажанням переглядати звіт її подиху цілими днями, не даючи собі дійти до забуття.

🤩 'blackk mood$

прострація.