Пишу, читаю, Катя
Ir al canal en Telegram
Письменницький куточок Катерини Шильпп✨ «Земля молодих»
Mostrar másEl país no está especificadoLa categoría no está especificada
245
Suscriptores
-124 horas
+17 días
+1530 días
Archivo de publicaciones
Сесія знову пройшла продуктивно 😮💨
• нотатки до «русалки» та + 115 слів ✅
• інший рукопис + 680 слів ✅
«Русалкою» буду називати далі «Сонце воду сушить», бо повна назва/морська діва — довші, але тримайте в голові, що то не аж русалка 🤫
+1
Хороша середа: підписала примірник для підписниці, яка надіслала мені Землю, а після прийшла на письменницьку сесію з Богданою ✨
Repost from На роздоріжжі історій | Юлія Нагорнюк
+1
ЗБІР «КНИГОЛЮТЬ»
Приєднуюся до команди збору «Книголють», яка разом з фондом «Повернись живим» допомагає забезпечити потреби 116 ОМБр.
💥 Потреби: 5 дронів «Вампір» та 5 систем дистанційного керування дронами R2D2
💥 Моя мета: 20 000 грн
ПРИЗИ ЗА ДОНАТИ
За донат, кратний 400 грн — можливість прочитати нову книжку до релізу
За донат, кратний 100 грн — серія «Чорна відьма»
Також — можливість виграти присвяту в книжці на аукціоні за найбільший донат (оголошення про аукціон дам згодом)
Банка: https://send.monobank.ua/jar/A4B8uRo3et
Для участі в розіграші додавайте свої контактні дані в полі «коментар». Дякую за участь і поширення!
«Незриме життя Адді Ларю» стане фільмом 😭 Я невимовно обожнюю цю історію!
Хочу перечитати цьогоріч 🤍
Repost from читаю, бо ХОЧУ…
Земля молодих
🩷Катерина Шильпп
💡Видавництво 🌟
✨10/10
Купила «Землю молодих» після того, як мої соцмережі буквально завалило розпаковками та захопленими відгуками. І знаєте що? Тепер я прекрасно розумію весь цей хайп і сама йду його продовжувати 🥶
Чи потрібна вам ця книга? Однозначно так. Бо це було ЩОСЬ.
Історія починається доволі плавно, треба дати собі трохи часу розкачатися. Але десь на 40 сторінці я вже почала щось підозрювати, ловити дивні деталі й ставити собі питання. 🪨 А ближче до 100 сторінки цих питань стало ще більше, тому цікавість тільки росла. Хотілося читати далі, розбиратися в цьому світі та зрозуміти, що тут взагалі відбувається.
❓ Якщо коротко про сюжет:
головна героїня Фейт, студентка-антропологиня, потрапляє на розкопки старого склепу на острові Мен, де дуже швидко стає зрозуміло: з похованнями щось сильно не так. Чим глибше вона занурюється в цю історію, тим більше навколо з’являється дивних деталей, моторошних таємниць, кельтських ритуалів і відчуття, що хтось дуже не хоче, аби правда випливла назовні.І це все подано настільки атмосферно, що ти буквально провалюєшся в цю історію разом із героями. Для мене це було щось нове, бо нічого подібного я ще не читала. Хоча вайбами книга трохи нагадала мені «Дев’ятий дім» Лі Бардуґо, така ж густа атмосфера, дивність і постійне відчуття, що за всім ховається щось більше. Але через те, що «Дев’ятий дім» я свого часу не дочитала, не можу сказати, наскільки вони реально схожі. Атмосфера тут просто вау. Авторка настільки «смачно» пише, що я, здається, разів двадцять повторила це у своєму телеграмі 🥶 Деякі сцени були настільки яскраво описані, що мені реально ставало не по собі. А після деяких моментів я просто сиділа й дивилася в одну точку, намагаючись уявити прочитане🤔. І це той випадок, коли книга не просто читається, вона буквально залазить тобі в голову. Або як мені навіть сниться. Але є моменти, про які варто знати перед читанням. 😩 Книга написана від третьої особи, а для багатьох це важливо. Також тут багато описів, через що історія читається не надто швидко. Це не та книга, яку «проковтнув» за вечір. Вона більш тягуча, атмосферна, і в неї треба занурюватися. Але особисто мені це взагалі не заважало, бо сюжет і світ тримали мою увагу постійно. 🥲 Єдиний мінус для мене: хотілося більше взаємодії між головними героями. Мені було мало їхніх розмов, суперечок, моментів напруги між ними. Хотілося більше цього відчуття «хочу торкнутися, але не можу». Хотілося, щоб Кат шукав більше приводів бути поруч із Фейт, а не постійно тікав у свої справи 😢 Коротше, хімія є, але мені її просто не вистачило. Та навіть попри це моя оцінка 10/10. Бо ця історія свіжа, незвична, захоплива і саме з тих, про які хочеться кричати друзям: «ПРОЧИТАЙТЕ, МЕНІ ТРЕБА ЦЕ З КИМОСЬ ОБГОВОРИТИ». І повірте, обговорювати там є що 🐸
В шкільні часи я дивилася серіал «Справжня кров» до 7 ранку і дуже хочу прочитати тепер і книги 😅
Хто планує читати/збирати?)
https://t.me/df_journal/6451
«Земля молодих» тільки місяць у продажу, а ми вже стали в чергу на додрук! 🥹 я, чесно кажучи, трохи боялася, що перший наклад — завеликий, і сподівалася на пів року 💔
«Сонце воду сушить» переступило наступний щабель у 4к слів, враховуючи скільки в мене пропусків а-ля «тут написати серйозну розмову», «тут дати опис хати після дослідження» тощо — це прям супер.
Пишу, просто навалюючи купу кістяку, промацую і сюжет, і персонажів. Багато чого розумію, що вже можна змінити — буквально в двох абзацах вище — але не чіпаю зараз, просто позначаю коментарем. Бо якщо відходити назад і постійно переписувати на етапі «нульової« чернетки, то діла не буде — будем-плакать-шо-нічо-не-можем.
Ця історія — не про сюжет та сюжетні повороти, як от планується дилогія. Тут буде більше довкола персонажного, ніж має «Земля молодих». Хочу ще глибше пірнути в природу людської (і не людської 💀) поведінки. Захопити забобонність, збірні традиції та випробувати межі «та він/вона/воно точно так не вчинить» 🤦♂
Коротше, якщо ви також перед сном вигадуєте «супер класні» фрази чи сцени — і такі Я ЦЕ ТОЧНО НЕ ЗАБУДУ, але наступного дня ну 😶 )))
Можете також біля ліжка десь класти розгорнутий зошит/блокнот, бо навіть навпомацки вночі легше щось дряпнути на папері, аніж розблоковувати телефон одним оком.
Потім ці шифри розшифруєте, зате спокійно можна далі засинати, знаючи, що ідея не втікла 🙂
Перша година ночі, прасую постільну білизну, бо в мене припадок чистоти?
Ні, тепер у мене +7 нових нотаток 😏 План удався.
Записувала все бігом, бо праска шипіла.
Вночі почала читати «Танець злодіїв», після бою Усика, продовжуючи моніторити телеграм.
Кожна перемога допомагала мені прожити черговий день — це був секрет виживання у Венді. Проживи цей день. Таким було ще одне моє правило: помри завтра.Поки прочитала 50 ст, і можу сказати, що тут стрімке занурення в історію: одразу багато назв, персонажів, локацій. Я не прихильниця такого, все ж люблю підхід: інтриги/таємниці від початку для гачку, але разом з тим поступові інформативні пояснення хоча б 50% початкового лору, бо поки все на купку тут. Та мова — люкс, герої мають першочергові мотивації зі старту — дужеее люкс мені 🫦 дуже хочу читати далі (і буду:)
Repost from На роздоріжжі історій | Юлія Нагорнюк
Після такої ночі гріх не задонатити, а в дівчат тут ще й розіграш
https://t.me/bezkhvosta_books/6268
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/78GyhwbNtC
Так-с, отримали повідомлення, що в книзі є друкарський брак 👀 але, як і в «Променях Аласі» — все так і задумано 🙂↕️
Якщо погортати книгу вперше, ще не читаючи, то, звісно, можна здивуватися: «а що тут із текстом, чому він дублюється?»
Проте при читанні стає зрозуміло, що ці вставки — артефакти, залишені часом ✨
Прагнемо зробити ваш читацький досвід глибшим 🤭
Ця істота довела мене до сліз тричі 🥺 фільм хороший, але не люблю 3D (у мене дуже розсіюється увага)
Алееее бойовки Мандалорця 😫 — от таким буде Сайджар в дилогії (Катя, рано!)
