Pics&Maps

Бажана зарплата вдвічі перевищує реальну: українці розповіли, скільки їм потрібно для комфорту Опитування «Слово і діло» виявило розрив між реальними доходами громадян та комфортного рівня доходу. ▪️Реальні доходи (на одного дорослого): – 59,2% – отримують до 15 000 грн. – 18,7% – мають від 15 000 до 25 000 грн. – 11,3% – заробляють від 25 000 до 50 000 грн. – Лише близько 5% – мають дохід понад 50 000 грн. ▪️ Який дохід вважають комфортним: – 33,6% – 25 000–50 000 грн – 24,4% – 15 000–25 000 грн. – 18,5% – 50 000–70 000 грн. – Тільки 9,5% готові комфортно жити на суму до 15 000 грн. ▪️Найбільші фінансові очікування – у Києві та людей віком 45–54 роки. ▪️У розрізі типів населених пунктів простежується чітка залежність: чим менше місто, тим нижчі як доходи, так і фінансові очікування. ▪️У сільській місцевості зафіксовано найнижчі доходи: 69,5% мають до 15 000 грн. Водночас саме тут частіше готові вважати комфортними і нижчі суми – до 15 000 грн або 15 000–25 000 грн. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Рік під керівництвом «Мадяра»: скільки ворожих цілей уразили Сили безпілотних систем Сили безпілотних систем як окремий рід військ у складі ЗСУ з’явилися ще у 2024 році, проте запуск окремого угруповання СБС відбувся лише рік тому – 11 червня 2025 року. Угруповання очолив Роберт «Мадяр» Бровді – командир і засновник підрозділу «Птахи Мадяра». Підсумки річної роботи найінноваційнішого роду військ ЗСУ – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Скільки електромобілів щороку реєструють в Україні: найпопулярніші марки Українці дедалі частіше обирають електрокари. Серед причин – не лише їхня екологічність, а й економія. До 1 січня 2026 року електрокари були звільнені від ПДВ під час ввезення та продажу в Україні, а в умовах нестабільних і дедалі вищих цін на бензин і дизель перехід на електрику видається покупцям логічним рішенням. Як змінювалася кількість зареєстрованих за рік електрокарів в Україні та які марки найпопулярніші серед українців – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Неефективність чи обʼєктивні обставини? Українців запитали про невиконані передвиборчі програми ▪️Як українці ставляться до невиконання передвиборчих програм: – 34% – негативно, вважають це наслідком неефективного управління або браку політичної волі. – 27% – з розумінням, списують на об'єктивні обставини (війна, глобальна криза). – 25% – не здивовані, бо від самого початку не вірили в жодні програми. – 5% – взагалі не стежать за обіцянками – 9% – респондентів не змогли визначитися з оцінкою та обрали варіант «важко відповісти» ▪️Регіональні та вікові відмінності: – Київ налаштований найбільш критично – 40% негативно оцінюють невиконання обіцянок. – Північ виявилася найлояльнішою, тут найменше критики (26%) та вища готовність ставитися до ситуації з розумінням (32%). – Схід частіше за інші регіони взагалі не стежить за програмами (9%). – Люди віком 45–54 роки помітно частіше за загальний показник ставляться до ситуації з розумінням (32% проти 27% загалом). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Найбільше танків на озброєння ЗСУ передали Польща, Нідерланди, Данія та Німеччина Від початку повномасштабного вторгнення рф Україна отримала на озброєння понад 900 різних видів танків від союзників: T-72, Leopard, PT-91 Twardy, М-84, Abrams та інші. Які країни і скільки танків передали на озброєння української армії з 2022 до 2026 року – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кожен другий українець не проголосує за політика, який не виконав обіцянок – соцопитування ▪️Опитування «Слово і діло» показало, наскільки критичним є дотримання слова для майбутнього переобрання кандидатів: – 51% – ні за яких умов не проголосують вдруге за того, хто не виконав обіцянок. – 16% – лояльні, готові зважати на об’єктивні обставини (війна, кризи). – 13% – вважають це важливим, але не головним критерієм вибору. – 8% – упевнені, що всі обіцянки – це просто передвиборчий піар. – 4% – дивляться лише на поточні дії та нову програму політика. ▪️Щодо гендеру, вікових та регіональних особливостей – Чоловіки частіше за жінок категорично не готові переобирати політика у разі невиконання обіцянок (54% проти 49%). – Люди 30–44 років виявилися найсуворішими (55% «проти»), тоді як молодь (18–29 років) більш гнучка та компромісна. – Найрадикальніший – Південь (60% ніколи не проголосують вдруге), а найменш категорична – Північ (42%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стало відомо, скільки українців взагалі не чули про План перемоги та План стійкості Зеленського ▪️Понад чверть опитаних українців вважає, що ініціативи, які Зеленський представив понад півтора року тому, з самого початку були декларативними й не мали перспектив для реалізації: – 25,5% вважають, що ці ініціативи з самого початку мали декларативний характер. – 17% – заявили, що реалізація повністю провалена або є формальною, без відчутних результатів. – 19% – оцінюють стримано (виконуються частково). – 6% – бачать успішне виконання та конкретні результати. – 15% – вперше чують про ці програми. – 17,5% – не змогли дати оцінку. ▪️Хто налаштований найбільш критично? – Чоловіки значно скептичніші за жінок: 31% назвали плани декларативними (проти 20% у жінок). – Молодь (18–29 років) найчастіше говорить про провал реалізації (22%). – Київ (31%) та Захід (30%) назвали плани декларативними. А жителі сходу та півночі України про них не чули 23% і 22% опитаних відповідно. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Майбутнє України через 10 років: три чверті громадян вважають себе відповідальними за долю країни ▪️Три чверті українців українців у тій чи іншій мірі визнають відповідальність громадян за долю країни, але погляди на роль держави розділилися: – 28% – відповідальні громадяни, але частково все залежить і від влади. – 26% – відповідальна першочергово влада, а люди – лише частково. – 25% – повна відповідальність громадян (майбутнє залежить від кожного). – 13% – вважають власну відповідальність мінімальною, оскільки проста людина ні на що суттєво не впливає. ▪️Хто як думає? – Чоловіки частіше за жінок вірять у повну відповідальність кожного (28% проти 22% серед жінок). – Молодь (18–29 років) виявилася найменш скептичною, лише 6% вважають, що звичайна людина безсила. – У Києві частіше, ніж загалом, вважають, що громадяни відповідальні у значній мірі (35%). На Сході зафіксовано вищий рівень скепсису: 19% вважають відповідальність громадян мінімальною. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Дикий ліс, птахи та комахи: як відновлюється екосистема на місці Каховського водосховища На місці колишнього Каховського водосховища, яке обміліло через підрив Каховської ГЕС, за три роки з'явився новий ландшафт – унікальний дикий ліс. Також на місцевості поступово сформувалося чотири яруси рослинності, а саме дно колишнього водоймища природоохоронці засіяли конюшиною та люцерною. В цілому флора нараховує вже сотні видів рослин. Про те, як Великий Луг повертається на територію Каховського водосховища – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Демографічний спад: як змінилися народжуваність і смертність у ЄС за чверть століття Після стрімкого зростання чисельності населення у першій половині ХХ століття європейські країни опинилися у фазі так званого другого демографічного переходу: середній вік населення збільшується, а кількість народжених – зменшується. Як змінилася демографічна ситуація у ЄС за чверть століття, а також скільки людей народилося і померло у країнах Союзу та Україні - на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кількість випадків хвороби Лайма в Україні зросла майже втричі: що треба знати про симптоми У широтах України найбільшу загрозу становлять іксодові кліщі, які можуть переносити кліщовий енцефаліт та бореліоз (хворобу Лайма). Щодо останньої, то протягом п'яти років спостерігається тривожна тенденція – кількість підтверджених випадків хвороби зросла майже втричі. Торік хворобу Лайма діагностували майже у 6800 людей. Статистика випадків хвороби Лайма в Україні з 2021 по 2025 роки – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як змінилися видатки на зарплати в судовій системі під час великої війни За роки повномасштабного вторгнення видатки на зарплати в судовій системі зазнали не таких різких змін, як у Нацполіції чи прокуратурі. Замість підвищення у півтора–три рази, характерного для правоохоронних органів, видатки на зарплати в установах судової системи зросли максимум на 60–70%, а подекуди навіть зменшилися. У скільки обходиться державі оплата праці служителів Феміди – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

З якими психічними розладами зверталися українці до лікарів до та під час вторгнення В Україні торік понад 347 тисяч осіб отримали стаціонарну психіатричну допомогу. Це – в 1,3 раза більше, ніж п'ять років тому, коли ще не почалася повномасштабна війна. На інфографіці - з якими психічними розладами зверталися українці до лікарів у 2020 та 2025 році, скільком людям надали допомогу амбулаторно, а скільком – стаціонарно. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Два місяці крихкого перемир’я між США та Іраном: підсумки Минає два місяці відтоді, як Іран і США домовилися про тимчасове припинення вогню. Іран оголосив це перемир’я «поразкою американців», а Трамп активно намагався переконати світ і сам Тегеран у протилежному. Перемовини швидко зайшли в глухий кут – і обидві сторони використовують силу як додатковий аргумент. Підсумки двох місяців крихкого перемир’я у Перській затоці та про головні обстріли, що відбулися за цей час – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Занепад бібліотек через війну: як зменшилися закупівлі нових книг за 4 роки Повномасштабна війна, а разом з нею брак фінансування стали причиною занепаду українських бібліотек. З 2022 року держава призупинила програму оновлення бібліотечних фондів. Якщо до початку вторгнення бібліотеки щорічно оновлювали 1,3-2,3 мільйонами нових книг,то протягом останніх чотирьох років ці обсяги скоротилися більше ніж вдвічі. Нині частину книг для поповнення бібліотек під час війни продовжують закуповувати територіальні громади, однак їхня кількість низька і значно поступається довоєнним державним закупівлям. Детальніше – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

У пошуках кращого життя: звідки (та куди) їде найбільше мігрантів у світі Уряд планує спростити правила трудової міграції, потрібної в умовах дефіциту на ринку праці. Втім, як свідчить опитування «Слово і діло», близько 60% українців виступають проти пом’якшення умов в’їзду працівників з Африки та Південно-Східної Азії. Про те, звідки походить найбільше мігрантів і скільки грошей вони надсилають додому, – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Капуста, сметана, риба, яйця: які продукти найбільше подешевшали на початку літа Найбільше в ціні протягом травня впала молода капуста, зелена цибуля, картопля, помідори, сметана. Також у червні стали доступнішими яйця та риба. Водночас цибуля ріпчаста, морква, буряк та кефір здорожчали. Про зміни в цінах на продукти на початку літа у порівнянні з травнем – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Водні ресурси Європи: яким країнам загрожує нестача прісної води Найвищий відсоток споживання запасів прісної води має острівний Кіпр, найнижчий – країни Північної Європи. Детальніше про те, яким країнам загрожує нестача прісної води через надмірне споживання та зменшення відновлюваних запасів, – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як змінювалася вартість проїзду в метро Києва, Харкова та Дніпра Метрополітен у Києві подорожчає більше, ніж втричі – з 8 до 30 гривень за одну поїздку. Вартість проїзду у метрополітені Дніпра пока залишається 10 грн, у Харкові міський транспорт безкоштовний вже понад чотири роки. Як зростала вартість проїзду в метро Києва, Дніпра та Харкова у попередні роки – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Старт купального сезону: скільки людей загинули на водоймах за 4 роки В Україні 1 червня розпочався купальний сезон, хоча деякі відпочивальники відкрили його ще під час потепління у травні. Попри регулярне нагадування правил відпочинку з боку рятувальників, щороку на воді з червня по серпень гинуть сотні людей, десятки з яких – це діти. На інфографіці – скільки людей потонули під час купального сезону у 2022, 2023, 2024 і 2025 роках. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися