Насправді

ЩО ЗАРАЗ ВАЖЛИВІШЕ ПОВЕРНЕННЯ ФЕДОРОВА ЧИ ВІДСТАВКА СИРСЬКОГО? #війна #відео #політика @naspravdi

⚔️ БОЙОВЕ ХРЕЩЕННЯ В «АЗОВІ»: ОБОРОНА ДОБРОПІЛЛЯ, БОЇ НА ЗАПОРІЖЖІ ТА СЕРЕБРЯНСЬКИЙ ЛІС Яка ситуація сьогодні на Добропільському напрямку? Якими силами росіяни намагаються прорвати українську оборону? І завдяки чому бійцям 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» вдається стримувати ворога, попри його чисельну перевагу? Про це в новому випуску «Фронту» говоримо з офіцером 12-ї бригади «Азов» Даніїлом «Культурою» Мірешкіним. Захисник розповідає, скільки російських військових діє на їхній ділянці фронту, як змінюється тактика противника та в чому українські військові досі мають перевагу, попри постійний тиск і складну ситуацію на полі бою. Окремо говоримо про бойовий шлях самого «Культури»: його перші серйозні випробування, бої на Запорізькому напрямку, оборону Серебрянського лісу та шлях від перших днів на фронті до офіцера легендарної бригади. Це розмова про реальну ситуацію на передовій, досвід українських захисників і ціну, якою сьогодні тримається оборона. ▶️ Дивіться новий випуск, щоб краще зрозуміти, що відбувається на Добропільському напрямку та як бійці «Азову» протистоять російському наступу. https://youtu.be/u2Jsk_muvA8?si=_sXHOpD-N6gi1q8g #Азов #фронт #війна @naspravdi

🇺🇦 ЧИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА В КРИМУ? ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ’Ю З РЕФАТОМ ЧУБАРОВИМ Чи справді Крим може стати вирішальним фактором завершення російсько-української війни? Наскільки небезпечною для кремля є перспектива втрати півострова? Чому повернення Криму — це питання не лише територіальної цілісності, а й справедливості, безпеки та майбутнього України? Про це говоримо з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим. У великому інтерв’ю обговорюємо: 🔹 що сьогодні відбувається в окупованому Криму; 🔹 як росія змінює демографічний склад півострова; 🔹 чому репресії проти кримських татар не припиняються; 🔹 скільки представників корінного народу залишаються в Криму попри постійний тиск окупаційної влади; 🔹 яку роль сьогодні відіграє Меджліс і чому він залишається символом боротьби кримських татар. Окрема частина розмови присвячена особистій історії Рефата Чубарова. Він згадує депортацію кримськотатарського народу, повернення до Криму після десятиліть вигнання, своє дитинство та те, яким пам’ятає рідний півострів — його запахи, звуки й атмосферу. ▶️ Дивіться інтерв’ю, щоб краще зрозуміти, що сьогодні відбувається на окупованому півострові та чому питання Криму залишається одним із ключових для майбутнього України. https://youtu.be/nGqTwmT3Wqw?si=cKonFg4lT43OMlDz #війна #Крим #війна @naspravdi

Чому НАТО не може просто зайти в Чорне море — і чому це досі грає на користь України Коли йдеться про війну в Чорному морі, багато хто ставить просте запитання. Якщо Україну підтримує #НАТО, чому Альянс не може просто завести туди більше кораблів і різко змінити баланс сил? Відповідь — у документі, підписаному ще у 1936 році. Це Конвенція Монтре, яка регулює прохід військових кораблів через Босфор і Дарданелли. Саме вона і сьогодні визначає, хто, коли і в якому складі може потрапити до Чорного моря. На перший погляд ця тема здається суто юридичною. Але насправді йдеться про один із ключових факторів, який впливає на безпеку України, можливості росії та межі участі НАТО в регіоні. Суть у тому, що #Туреччина контролює протоки. А для країн, які не мають чорноморського узбережжя, діють жорсткі обмеження. Такі держави не можуть безконтрольно заводити великі ударні угруповання, довго тримати їх у Чорному морі або швидко нарощувати присутність у кризовий момент. Тобто #США, #Велика_Британія чи #Франція не можуть просто створити тут постійний потужний флот, навіть якби політично цього хотіли. Після початку повномасштабної війни значення Конвенції Монтре лише зросло. Туреччина закрила протоки для військових кораблів воюючих сторін. І саме це стало важливим обмеженням не лише для НАТО, а й для росії. Чому це критично? Тому що москва втратила можливість у звичному режимі перекидати в Чорне море додаткові кораблі з інших флотів. Фактично російське угруповання в регіоні виявилося обмеженим тим складом, який уже був або міг діяти в межах чинного режиму. Для країни, яка звикла тиснути масою, це стало серйозним фактором стримування. І саме тут починається найважливіше для України. Україна не мала класичної переваги на морі. У неї не було великого флоту, співмірного з російським. Але в умовах, коли Росія не могла нескінченно підсилювати Чорноморський флот, а НАТО не могло зайти великими силами, відкрився простір для асиметричної війни. Україна зробила ставку не на кількість кораблів, а на інновації та точність: 📌морські безпілотники 📌протикорабельні ракети 📌берегові ракетні комплекси 📌розвідку 📌авіаційний компонент 📌нестандартні удари по військовій інфраструктурі противника Це фактично змінило саму логіку війни на морі. Якщо раніше контроль акваторії асоціювався насамперед із великими корабельними групами, то тепер дедалі більшу роль відіграють дрони, високоточна зброя та інформаційна перевага. Іншими словами, Конвенція Монтре не дала НАТО повністю «зайти» в Чорне море, але водночас вона не дозволила росії перетворити море на повністю закритий для України простір. Саме ця обмежена рівновага створила умови, за яких українська стратегія виявилася ефективною. Окрема роль у цій системі належить Туреччині. Анкара залишається не просто посередником чи спостерігачем, а державою, яка реально впливає на військово-морський баланс у регіоні. Саме тому чорноморська безпека сьогодні неможлива без урахування турецької позиції. Для України це означає, що дипломатія з Туреччиною — не другорядний напрям, а частина безпекової архіте ктури. Водночас важливо розуміти: Конвенція Монтре — це не «чарівний щит» для України. Вона не захищає автоматично й не скасовує російської загрози. Але вона створює рамки, в яких навіть сильніший флот не може діяти абсолютно вільно. А для України це означає дорогоцінний простір для маневру. Саме тому майбутнє безпеки в Чорному морі залежить не стільки від появи великих кораблів союзників. Скільки від того, наскільки швидко Україна зможе розвивати власні морські технології, посилювати розвідку, берегову оборону, далекобійні спроможності та координацію з партнерами в регіоні. Парадокс історії в тому, що документ, підписаний майже 90 років тому, сьогодні продовжує прямо впливати на перебіг сучасної війни. І для України це не просто юридична деталь, а один із факторів виживання та стратегічної стійкості в Чорному морі. #геополітика #війна @naspravdi

УКРАЇНА МАЄ P1SUN. І ЦЕ ПОГАНА НОВИНА ДЛЯ РОСІЙСЬКИХ БПЛА #війна #відео #зброя @naspravdi

🛰 росія БУДУЄ ВЛАСНИЙ АНАЛОГ STARLINK. ЧИ Є ЦЕ РЕАЛЬНОЮ ЗАГРОЗОЮ? Ворог успішно вивів на орбіту другу серію супутників системи «Рассвет» (розробник — «Бюро 1440»). Після останнього запуску на орбіті перебуває близько 30–40 апаратів, однак вони ще мають зайняти свої робочі позиції в орбітальному угрупованні. Попри гучні заяви про створення російського аналога #Starlink, говорити про повноцінну систему поки що зарано. Для забезпечення безперервного супутникового зв'язку та передачі даних рф необхідно розгорнути щонайменше кілька сотень супутників. Саме такий масштаб передбачає і сама програма «Рассвет», яка розрахована приблизно на 318 апаратів до 2028 року. Для порівняння: * #SpaceX Starlink — майже 11 тис. супутників на орбіті; * #OneWeb — близько 650 супутників; * #Amazon Leo (Project Kuiper) — вже понад 375–400 супутників із планом розгортання понад 3 200. Водночас недооцінювати російський проєкт не варто. Навіть неповне угруповання може забезпечувати тимчасові «вікна» зв'язку для військових завдань — управління безпілотниками, захищений обмін даними між підрозділами або підтримку операцій на окремих напрямках. Повноцінною альтернативою Starlink ця система поки не є. Але вона демонструє прагнення росії створити власну незалежну космічну інфраструктуру для військових потреб. Для України це означає, що російський космічний сегмент поступово переходить від експериментальної стадії до практичного розгортання. А отже — розвиток цього проєкту потребуватиме постійного моніторингу. #технології #війна #космос @naspravdi

НАБУ ВРУЧИЛО 8 ПІДОЗР У СПРАВІ ПРО ПРИВЛАСНЕННЯ 150 МЛН ГРН НАЦГВАРДІЇ Серед підозрюваних — посадовці Нацгвардії (заступник директора департаменту логістики Головного управління НГУ, начальник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації та його заступник), двоє підприємців — власників приватних компаній, директор підконтрольної їм фірми, а також двоє оцінювачів, яких підозрюють у пособництві. ✍️ За даними слідства, у 2024 році Нацгвардія планувала придбати склад. Однак замість купівлі нерухомості безпосередньо у власників посадовці НГУ, за версією слідства, вступили у змову з підприємцями. Ті придбали приміщення на підконтрольну компанію, а потім одразу перепродали його Нацгвардії за ціною, завищеною на 143 млн грн. Оцінювачі, як стверджується, підробили документи, щоб угода виглядала законною. 🚘 За рахунок незаконно отриманих коштів, за даними слідства, фігуранти придбали елітні автомобілі (Mercedes-Benz AMG GLE 2024 року випуску, Toyota Land Cruiser 300 2021 року та Audi Q8 2019 року), земельні ділянки під забудову поблизу Києва, дворівневу квартиру в столиці площею понад 130 кв. м та апартаменти в Буковелі вартістю понад 300 тис. доларів. На це майно, а також на вилучені у підприємців 340 тис. доларів і 99,7 тис. євро накладено арешт. У САП зазначили, що посадовців Нацгвардії ще торік відсторонили від посад після корупційного скандалу навколо НГУ. #НАБУ #Нацгвардія @naspravdi

🤫 УКРАЇНА РИЗИКУЄ ВТРАТИТИ МЕТАЛУРГІЮ. ЧОМУ ПРОБЛЕМА «ЗАПОРІЖСТАЛІ» СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО Скорочення виробництва на «Запоріжсталі» — це не історія про один завод. Це показник того, що українська металургія починає втрачати конкурентні позиції не лише через війну. А й через нові економічні реалії. Якщо у 2022–2023 роках головними проблемами були бойові дії, руйнування інфраструктури та блокування логістики, то сьогодні до них додалися фактори, які можуть мати довгострокові наслідки. Європейський Союз запроваджує механізм CBAM, що фактично означає додаткові витрати для виробників сталі. Паралельно діють квоти на українську металопродукцію, зростає вартість залізничних перевезень. А підприємства дедалі гостріше відчувають нестачу кваліфікованих працівників. У результаті українська сталь дорожчає ще до того, як потрапляє до європейського покупця. Для галузі, де боротьба за контракт часто вирішується кількома євро на тонні, цього достатньо, щоб втратити ринок. Проблема значно ширша, ніж здається. Металургія залишається одним із найбільших джерел валютної виручки України. Вона забезпечує роботою десятки тисяч людей, формує завантаження залізниці, портів, гірничодобувних підприємств і приносить державі мільярди гривень податків. Якщо скорочення виробництва стане тенденцією, втрати відчує не лише промисловість, а вся економіка. Саме тому українські металурги наполягають на перегляді квот #ЄС, відтермінуванні повноцінного застосування CBAM для України та більш збалансованій тарифній політиці всередині країни. Йдеться не про пільги, а про можливість зберегти конкурентоспроможність підприємств, які працюють у воєнних умовах. Показово, що навіть зараз галузь залишається одним із ключових донорів бюджету. З початку повномасштабної війни «Метінвест» сплатив майже 80 млрд грн податків і зборів та інвестував в українські підприємства понад 28 млрд грн. Україна вже втратила частину металургійних потужностей у Маріуполі. Якщо сьогодні почнуть скорочувати виробництво й підприємства, що залишилися, питання вже буде не лише в окремих заводах. Йтиметься про майбутнє всієї української промисловості, без якої стале економічне відновлення після війни буде значно складнішим. #економіка #Метінвест #Запоріжсталь #Маріуполь #бізнес @naspravdi

🏛 Т. В. О. ГОЛОВИ КМВА СТАВ АНДРІЙ ТКАЧОВ Тимчасовим виконувачем обов’язків голови Київської міської військової адміністрації призначено Андрія Ткачова, який раніше обіймав посаду першого заступника звільненого Тимура Ткаченка. Відповідне розпорядження оприлюднено на сайті Київської міської влади. До цього Андрій Ткачов очолював Департамент державного контролю в Укртрансбезпеці, а у 2015–2021 роках брав участь у реформуванні Національної поліції. #Київ #КМВА #призначення @naspravdi

🇬🇪 У ГРУЗІЇ СПАЛАХНУЛИ ПРОТЕСТИ ПІСЛЯ ПОБИТТЯ РОСІЙСЬКОМОВНОЇ ТУРИСТКИ У Грузії конфлікт між російськомовними туристками та гостями весілля переріс у гучний суспільний скандал. Після бійки поліція затримала брата нареченого, а в Тбілісі відбувся марш на його підтримку. Версії сторін суттєво різняться. Постраждала туристка стверджує, що чоловік напав через те, що почув російську мову. Водночас МВС Грузії повідомляє, що конфлікту передували образи на адресу гостей весілля, а також обливання водою людей і музичного обладнання. Таку ж версію озвучує захист затриманого. Під час протесту в Тбілісі учасники заявляли, що чоловік захищав гостей весілля після провокацій. Також лунали гасла проти російської присутності в країні та нагадування про окупацію Абхазії й Південної Осетії. #грузія #протести #відео @naspravdi

⁉️ПІД ОФІСОМ ПРЕЗИДЕНТА ЧИ ПІД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ? ПАМ'ЯТКА МАЙБУТНЬОГО «МАЙДАНІВЦЯ» Після кадрових змін в уряді частина українців згадала старі добрі традиції Майданів. І вийшла протестувати під Офіс Президента. Але це породило закономірне питання: чому саме туди? З точки зору Конституції відповідь виглядає неоднозначно. Саме Верховна Рада призначає Прем'єр-міністра та склад Кабінету Міністрів. Саме народні депутати голосують за призначення або звільнення міністрів. Саме парламент несе політичну відповідальність за сформований уряд. Тоді виникає логічне запитання: якщо не подобається склад Кабміну, чому вимоги адресовані Офісу Президента? А не Верховній Раді та депутатам, які натискають кнопки? Конституція Конституцією. Проте за роки президентства Зеленського та парламентської монобільшості в українському суспільстві сформувалося стійке переконання, що ключові кадрові рішення спочатку ухвалюються на Банковій. А монобільшість лише юридично оформлює вже погоджені призначення. Саме тому багато людей сприймають Офіс Президента як реальний центр ухвалення рішень. У результаті виникає політичний парадокс. Якщо Україна залишається парламентсько-президентською республікою, то головним адресатом подібних протестів має бути Верховна Рада. Але протестувальники йдуть саме до Офісу Президента. Фактично погоджуючись, що реальний політичний центр знаходиться саме там. І це вже не кадрове питання про міністрів чи конкретного міністра. Це основоположне питання про те, як сьогодні в Україні працює система влади — за Конституцією чи за політичною практикою. Адже який сенс у будь-яких протестах, коли базові конституційні норми розходяться з об'єктивною реальністю? #соціум #політика @naspravdi

ЗАПОРІЖЖЯ 💔 #війна #Запоріжжя @naspravdi

⚙️ ГОЛОВНИЙ РЕСУРС УКРАЇНИ — ПОКОЛІННЯ, ЯКОГО НЕ БУЛО В СТАРІЙ СИСТЕМІ Поки суспільство захоплено «переварює» кадрові перестановки у вищих ешелонах влади, в Україні набирає обертів важливий процес. Наслідки якого можуть стати значно впливовішими за будь-які політичні рішення. За останні чотири роки війни сформувалося покоління людей, яке не чекало реформ. Воно просто почало працювати по-іншому. Це інженери, програмісти, конструктори, фахівці з кібербезпеки, менеджери виробництва. Багато хто до 2022 року не мав жодного стосунку до оборонної промисловості. Вони прийшли з ІТ-компаній, технологічних стартапів, приватного бізнесу, університетських лабораторій. Для них не існувало правила «так було завжди». Вони звикли шукати рішення, а не пояснення, чому його неможливо реалізувати. Саме ці люди стояли за появою сотень нових безпілотних платформ, цифрових систем управління, програмного забезпечення для війська, засобів зв'язку та десятків інших рішень, які сьогодні стали звичними на фронті. Війна змінила не лише армію. Вона змінила культуру роботи покоління. Якщо раніше успіх часто визначався посадою, стажем або кількістю погоджень, то тепер головною перевагою стали швидкість, компетентність і здатність брати відповідальність. У військових технологіях це питання не комфорту, а часу. А час на війні нерідко вимірюється людськими життями. Саме тому нинішні кадрові зміни в оборонному секторі викликають таку увагу. Дискусія точиться не лише навколо конкретних посадовців. Насправді вона стосується того, чи збереже держава середовище, у якому нові ідеї можуть швидко перетворюватися на серійне виробництво. А чи система знову почне відтворювати звичну для себе інерцію. Сьогодні Україна має унікальну перевагу, якої не було до повномасштабної війни. Це не лише досвід ведення сучасної війни. Це тисячі молодих фахівців, які навчилися працювати в умовах постійного дефіциту часу, ресурсів і права на помилку. Після завершення війни саме вони визначатимуть, чи стане Україна одним із центрів європейської оборонної промисловості, чи втратить цей шанс. Зброю можна купити. Технології можна ліцензувати. Виробництво можна побудувати. Набагато складніше створити покоління людей, здатних змінити правила гри. Саме це покоління сьогодні і є головним ресурсом України. #соціум #технології #війна #мир @naspravdi

2 МЛРД «ЕКОНОМІЇ» ЧИ ЛИШЕ ЦИФРИ НА ПАПЕРІ? «Агенція оборонних закупівель» уклала контракти на постачання продуктів для військових на 9 млрд грн за очікуваної вартості 11 млрд грн. Формально це виглядає як економія у 2 млрд грн. Втім, за даними «Наших грошей», значна частина цієї економії могла виникнути через заниження цін на продукти, які майже не замовляють. Наприклад, фундук усі постачальники оцінили у 406 грн/кг, хоча в роздріб він коштує 779–1290 грн/кг. Натомість на продукти, які становлять основу військового харчування, ціни залишилися значно ближчими до ринкових. Зокрема, картоплю заклали по 15,4 грн/кг за середньої ринкової ціни 18 грн/кг. Якщо ці оцінки підтвердяться, це означатиме, що частина заявленої економії є формальною — вона існує в розрахунках тендера, але не обов’язково перетворюється на таку ж економію під час реальних закупівель. #оборона #закупівлі #харчування @naspravdi

СУМЩИНА: росіяни ЗАВДАЛИ СЕРІЇ УДАРІВ ПО МІСТУ ТА АТАКУВАЛИ РЯТУВАЛЬНИКІВ #війна #відео #Сумщина @naspravdi

💶 ЧОМУ ЄВРОПА ДОСІ НЕ ПЕРЕДАЛА УКРАЇНІ МАЙЖЕ €200 МЛРД ЗАМОРОЖЕНИХ АКТИВІВ росії? Після початку повномасштабної війни близько 200 млрд євро активів російського центробанку опинилися замороженими в бельгійському депозитарії Euroclear. Попри це, рішення про їхню конфіскацію та передачу Україні досі немає. Однією з головних причин називають побоювання окремих європейських країн щодо юридичних наслідків, фінансової стабільності та можливих міжнародних прецедентів. Водночас прихильники конфіскації наполягають: саме ці кошти можуть стати одним із головних джерел повоєнної відбудови України. У новому випуску розбираємося, чому ЄС досі не ухвалив остаточного рішення, яку роль у цьому відіграє Бельгія та що стоїть за суперечками навколо заморожених російських активів. https://youtu.be/VCOwXGhVSSk?si=V7RKgjxmOFWVcf5P #ЄС #активи @naspravdi

⚡️ ЗБИТО / ПОДАВЛЕНО 46 ЦІЛЕЙ ПРОТИВНИКА У ніч на 21 липня (з 18:00 20 липня) противник атакував 58 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас, баражувальними боєприпасами “Бандероль” та дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків Курськ, Орел – рф,, Донецьк - ТОТ, Гвардійське - ТОТ АР Крим. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 46 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас, баражуючих боєприпасів “Бандероль” та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 8 ударних БпЛА на 7 локаціях. #війна @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

#Сьогодні 21 липня 2026 року, 1609-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

🧠 ТВОРЕЦЬ IQ, ЯКИЙ НЕ ВІРИВ У «ІНТЕЛЕКТ В ОДНОМУ ЧИСЛІ» Сьогодні поняття IQ стало майже синонімом людських здібностей. Його використовують у системі освіти, психології, кадровому відборі, наукових дослідженнях і навіть в інтернет-дискусіях. Для багатьох високий IQ досі сприймається як головний показник розуму. Але є один парадокс. Людина, яка запропонувала саму концепцію коефіцієнта інтелекту, ніколи не вважала, що особистість можна оцінити одним числом. У 1912 році німецький психолог Вільгельм Штерн увів поняття Intelligenzquotient — інтелектуального коефіцієнта. Його ідея швидко поширилася світом і стала основою сучасних тестів IQ. Втім, сам учений сприймав цей показник лише як один із багатьох інструментів психологічної оцінки. Штерн був переконаний: інтелект не існує окремо від життєвого досвіду, виховання, культури, мотивації та середовища, у якому формується людина. Він застерігав, що будь-яка спроба звести людські здібності до одного цифрового показника неминуче призведе до хибних висновків. Його наукові погляди часто суперечили домінуючим ідеям епохи. Зокрема, він відкрито критикував Зигмунда Фройда, вважаючи, що універсальні психоаналітичні схеми не можуть пояснити всю складність розвитку дитини. Минуло понад сто років. Сьогодні тести IQ стали глобальним стандартом оцінки когнітивних здібностей. Їх використовують університети, роботодавці, військові структури та дослідницькі центри. Проте сучасна психологія також визнає те, про що попереджав сам Штерн: інтелект — це значно ширше поняття, ніж результат одного тесту. Креативність, емоційний інтелект, здатність працювати в команді, адаптуватися до нових умов і ухвалювати нестандартні рішення не вимірюються одним коефіцієнтом. Іронія історії полягає в тому, що автор найвідомішого психологічного показника ХХ століття залишив людству не лише формулу IQ. А й важливе попередження: найбільша помилка — почати вірити, що людина може вміститися в одне число. #мить_історії @naspravdi