Насправді

СЕУТА: КОЛИ МІГРАЦІЯ СТАЄ ІНСТРУМЕНТОМ СПЕЦОПЕРАЦІЙ Події на іспанському кордоні дедалі більше виходять за рамки звичайної міграційної кризи. Повідомлення про те, що серед нелегальних мігрантів, які прорвалися до Сеути, могли перебувати особи, пов'язані з іноземними спецслужбами, змушують по-новому подивитися на природу сучасних загроз. Якщо ця інформація підтвердиться результатами розслідування, йтиметься не лише про порушення кордону. Це стане ще одним доказом того, що масові міграційні потоки можуть використовуватися як прикриття для розвідувальної діяльності. Сучасні конфлікти давно не обмежуються військовими діями. Держави дедалі частіше застосовують інструменти, які формально не мають стосунку до війни: економічний тиск, інформаційні кампанії, кібератаки, енергетичний шантаж і міграційні кризи. У професійному середовищі це називають гібридними методами впливу. Масове незаконне перетинання кордону створює ситуацію, коли правоохоронні органи змушені діяти в умовах перевантаження. Основні ресурси спрямовуються на порятунок людей, їхню реєстрацію та забезпечення безпеки. Саме в таких умовах значно зростають ризики проникнення осіб, які виконують зовсім інші завдання — збір інформації, встановлення контактів, вивчення об'єктів критичної інфраструктури або координацію подальших операцій. Для України подібна логіка не є новою. Починаючи з 2014 року, країна живе в умовах, коли цивільні процеси неодноразово використовувалися як елемент ширших операцій. Саме тому український досвід дедалі частіше стає предметом вивчення в європейських столицях. Події в Сеуті також демонструють ще одну важливу тенденцію. Захист державного кордону сьогодні — це вже не лише питання кількості прикордонників чи технічного оснащення. Не менш важливими стають робота розвідки, міжнародний обмін інформацією, аналіз інформаційних кампаній та здатність своєчасно виявляти ознаки координованих операцій. Європа поступово усвідомлює те, про що Україна говорить уже багато років: сучасні загрози не завжди приходять у військовій формі. Вони можуть маскуватися під гуманітарні кризи, міграційні потоки або інформаційний шум. Саме тому питання безпеки дедалі більше виходить за межі традиційного розуміння охорони державного кордону. Сеута стала не просто місцем чергової міграційної кризи. Вона може стати прикладом того, як у XXI столітті стирається межа між гуманітарними викликами, державною безпекою та геополітичним протистоянням. Саме до таких сценаріїв Україні та Європі доведеться адаптуватися найближчими роками. #Іспанія #Сеута #міграція #криза #ЄС #Європа #геополітика #Північна_Африка #Магриб #Сахель #Марокко #Алжир #Туніс @naspravdi

🚎 КИЇВ ЗАКУПИВ ВІСІМ НОВИХ ТРОЛЕЙБУСІВ — КЛИЧКО ВЖЕ ВІДЗВІТУВАВ ПРО «ПОСИЛЕННЯ» ТРАНСПОРТУ Міський голова Віталій Кличко повідомив про закупівлю для столиці восьми (!!!) нових тролейбусів. Подія, безперечно, масштабна — особливо для міста з багатомільярдним бюджетом і величезною транспортною мережею. Тепер головне, щоб пасажири встигли помітити ці вісім тролейбусів серед усього столичного рухомого складу. Звіт з’явився на тлі критики можливого підвищення тарифів у комунальному транспорті. Схоже, антикризова комунікація вже працює: киянам показали оновлення, щоправда, поки що в кількості восьми одиниць. Свідченням активізації антикризової комунікації є також черговий виток піар-кампанії будівництва гілки столичного метрополітену на Виноградар. Яка, на жаль, роками існує лише в уяві та обіцянках столичного очільника і його піарників. #Київ #транспорт #тролейбуси #тарифи  @naspravdi

🔥 ЕКОНОМІЧНИЙ ФРОНТ ПІД ВОГНЕМ. ХТО ВОЮЄ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ? Поки Україна п'ятий рік веде повномасштабну війну, дедалі гострішим стає питання іншого фронту — економічного. Саме він забезпечує ЗСУ податками, фінансує оборонну промисловість, створює робочі місця та утримує тил. Проте статистика свідчить про тенденцію, яка викликає серйозні запитання. За даними Opendatabot, у 2023 році в Україні було відкрито 43 138 кримінальних проваджень, пов'язаних із бізнесом — це найбільший показник щонайменше з 2012 року. Фігурантами таких справ стали 5 015 компаній. Уже у 2024 році в кримінальних провадженнях фігурували ще 2 839 підприємств. Ще більш показовою є інша цифра: до 80% таких проваджень не завершуються обвинувальними вироками або взагалі не доходять до розгляду по суті. Це не означає автоматично, що всі вони були безпідставними, однак така статистика свідчить про серйозні проблеми з ефективністю кримінального переслідування бізнесу та породжує сумніви щодо пропорційності застосування силових механізмів. 🚨 Коли силовий тиск стає економічною проблемою Для будь-якої країни кримінальне переслідування має бути винятковим інструментом боротьби зі злочинами, а не звичайним способом взаємодії держави з підприємцями. Під час війни ціна помилки стає значно вищою. Коли підприємство місяцями змушене відстоювати своє право працювати, коли рахунки блокуються, майно арештовується, а керівництво займається не виробництвом, а адвокатами — програє не лише власник бізнесу. Втрачає держава. Менше інвестицій. Менше виробництва. Менше податків. Менше ресурсів для армії. Саме тому економічна безпека сьогодні є частиною національної безпеки. ‼️ Інвестор дивиться не лише на податки Влада регулярно заявляє про необхідність залучення іноземних інвестицій та післявоєнної відбудови. Але жоден великий інвестор не оцінює лише податкові ставки. Він оцінює комплексно: 🔻 чи працює судова система; 🔻 наскільки захищене право власності; 🔻 чи може кримінальне провадження стати інструментом адміністративного тиску; 🔻 наскільки прогнозованими є дії державних органів. Саме ці фактори визначають інвестиційний ризик. 💯 Внутрішній фронт також потребує захисту Україна сьогодні воює не лише за територію. Вона воює за право залишатися сучасною європейською державою. Якщо бізнес починає сприймати державу як джерело ризиків, а не як гаранта права, країна поступово втрачає найцінніше — довіру. Без сильної економіки не буде сильної армії. Без підприємництва не буде податків. Без інвестицій не буде відбудови. Саме тому захист українського бізнесу сьогодні — це не питання інтересів окремих підприємців. Це питання стійкості держави. І якщо влада справді прагне перемоги, вона має воювати не з власним бізнесом, а за нього. #бізнес #економіка #податки #інвестиції #політика #соціум #війна #ЗСУ @naspravdi

👀ОТОЧЕННЯ ОЛЬГИ СТЕФАНІШИНОЇ СТВЕРДЖУЄ, ЩО ВОНА ШОКОВАНА РОЗВИТКОМ ПОДІЙ НАВКОЛО СЕБЕ. Як стверджують співрозмовники, Стефанішина переконана, що її навмисно викликали до Києва під приводом наради дипломатичних керівників, а після цього звільнили з посади. Також вона нібито вважає, що якби не це рішення і не поїздка до столиці, детективи НАБУ не змогли б вручити їй нову підозру, а розслідування залишилося б без активного розвитку. #політика #корупція #НАБУ #САП @naspravdi

ЕКСПОСОЛЦІ УКРАЇНИ У США СТЕФАНІШИНІЙ ВРУЧИЛИ НОВУ ПІДОЗРУ — ВАКС ОБИРАЄ ЇЙ ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД Колишня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та експосолка України у США Ольга Стефанішина отримала нову підозру від НАБУ і САП. Захист Стефанішиної попросив провести засідання ВАКС у закритому режимі. #політика #дипломатія #США #посол #НАБУ #САП #ВАКС @naspravdi

ШАХРАЙСЬКІ CALL-ЦЕНТРИ: ДЗЕРКАЛО СПРАВЖНЬОГО СТАНУ ДЕРЖАВИ Поки українська влада звітує про реформи, цифровізацію та боротьбу з корупцією, міжнародні експерти описують зовсім іншу реальність. Згідно з дослідженням Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), в Україні можуть діяти близько 1000 шахрайських call-центрів. До злочинної діяльності залучено понад 60 тисяч осіб. За оцінкою авторів, обсяг цієї кримінальної індустрії може сягати 1 млрд доларів на місяць. Якщо навіть ці оцінки завищені, масштаб проблеми все одно вражає. Виникає закономірне питання: як у державі, що перебуває у стані війни, де силові структури отримали безпрецедентні повноваження, а міжнародні партнери виділяють мільярди доларів допомоги, роками може існувати настільки масштабна індустрія шахрайства? Call-центр із десятками або сотнями операторів — це не підпільна квартира. Це офіси, обладнання, інтернет, фінансові канали, криптовалютні гаманці, вербування персоналу, система безпеки та постійний рух коштів. Така діяльність залишає цифрові, фінансові та організаційні сліди. Тому проблема полягає не лише в існуванні самих шахрайських мереж. Головне питання — чому вони продовжують працювати роками, попри регулярні гучні повідомлення про «викриття» окремих офісів. Наслідки виходять далеко за межі кримінальної статистики. Для європейських партнерів Україна дедалі частіше згадується не лише як країна, що протистоїть російській агресії. А і як один із найбільших осередків телефонного та кібер-шахрайства. Це безпосередньо впливає на інвестиційний клімат, міжнародну репутацію та рівень довіри до українських державних інститутів. Адже європейська інтеграція — це не лише ухвалення законів і виконання формальних критеріїв. Це насамперед здатність держави забезпечити верховенство права, ефективну роботу правоохоронної системи та невідворотність покарання. Саме тому звіт GI-TOC варто сприймати не як інформаційний привід, а як серйозний сигнал. Якщо міжнародні експерти оцінюють масштаби кримінальної індустрії саме так, це означає, що проблема вже давно перестала бути суто кримінальною. Вона перетворилася на питання ефективності державного управління, міжнародної довіри та майбутнього України як європейської держави. #євроінтеграція #шахрайство #кримінал #злочин @naspravdi

«СПОЧАТКУ АМЕРИКА»: ТРАМП ВІДМОВИВ УКРАЇНІ В ДОДАТКОВИХ РАКЕТАХ PATRIOT Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським минулого тижня відмовив у наданні сотень додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot, повідомляє Financial Times. За інформацією видання, Трамп пояснив рішення дефіцитом ракет у запасах США. За його словами, зараз вони необхідні для захисту американських військових об’єктів на тлі загострення ситуації, пов’язаної з Іраном. Patriot є однією з ключових систем протиповітряної оборони України, здатною перехоплювати балістичні ракети. Саме нестача ракет-перехоплювачів залишається одним із головних викликів для української ППО. #США #Patriot #ППО #війна @naspravdi

🕯️ ЗАВТРА В ОБЛАСТІ ОГОЛОШЕНО ДЕНЬ ЖАЛОБИ ЗА ЖЕРТВАМИ російської РАКЕТНОЇ АТАКИ #війна @naspravdi

УКРАЇНА МОЖЕ ЗАРОБЛЯТИ НЕ ЛИШЕ НА ЗЕРНІ, АБО ЧОМУ МАЙБУТНЄ АГРОСЕКТОРУ — У БІОТЕХНОЛОГІЯХ Поки українська економіка продовжує боротися за експорт зерна, світ уже переходить до наступного етапу розвитку агропромисловості — виробництва продуктів із високою доданою вартістю. Показовий приклад — шотландський стартап MiAlgae. Компанія знайшла спосіб виробляти омега-3, необхідну для аквакультури та кормової промисловості, не з риби. А з мікроводоростей, які вирощують на відходах виробництва... віскі. На перший погляд, це виглядає як екологічний проєкт. Насправді ж мова йде про абсолютно нову модель економіки, де відходи перестають бути проблемою. І стають цінною сировиною. І саме тут виникає головне питання. Якщо Шотландія будує високотехнологічний бізнес на відходах віскі, то чому Україна досі не будує аналогічні виробництва на власних аграрних ресурсах? Україна щороку виробляє мільйони тонн органічних побічних продуктів: 🔻 мелясу цукрових заводів; 🔻 буряковий жом; 🔻 барду спиртових підприємств; 🔻 відходи крохмального виробництва; 🔻 побічні продукти борошномельної промисловості. Для більшості підприємств це лише витрати на утилізацію або дешевий корм для тварин. Для сучасних біотехнологій — це готова поживна база для вирощування мікроводоростей, дріжджів, бактерій та інших промислових мікроорганізмів. Саме з такої сировини можна виробляти продукцію, яка коштує у десятки, а іноді й у сотні разів дорожче за зерно. І мова не лише про омега-3. Такі виробництва здатні випускати: 🔻 білкові концентрати для аквакультури та тваринництва; 🔻 біоактивні добавки для харчової промисловості; 🔻 компоненти для фармацевтики; 🔻 косметичні інгредієнти; 🔻 натуральні пігменти; 🔻 біополімери та інші продукти біоекономіки. Фактично Україна могла б продавати не тонни дешевої агросировини. А кілограми високотехнологічної продукції з набагато більшою рентабельністю. Особливо перспективним виглядає цукровий сектор. Меляса, яка сьогодні часто використовується як недорога сировина або експортується за низькою ціною, є майже ідеальним середовищем для промислової ферментації. Саме вона потенційно може стати українським аналогом шотландських «відходів віскі». Це не фантазія. Такі технології вже працюють у Великій Британії, США, Нідерландах, Данії та інших країнах. Вони поєднують аграрний сектор, біотехнології та промисловість. Створюючи продукцію з високою доданою вартістю замість експорту дешевої сировини. Сьогодні Україну справедливо називають аграрною державою. Але у XXI столітті цього вже недостатньо. Справжня конкуренція точиться не за те, хто виростить більше зерна, а за те, хто зможе заробити більше на кожній тонні вирощеної продукції. Саме тому майбутнє українського сільського господарства — це не лише поля, елеватори та порти. Це біореактори, промислова ферментація, мікроводорості, біоінженерія та глибока переробка. Можливо, найціннішим ресурсом України вже незабаром стане не саме зерно. А те, що сьогодні вважається його відходами. Саме там може народитися нова високотехнологічна аграрна економіка, здатна конкурувати не обсягами експорту, а інноваціями та доданою вартістю. #експорт #агро #зерно #технології #біотехнології #аквакультура #відходи #віскі #промисловість #Шотландія #Велика_Британія #США #Нідерланди #Данія @naspravdi

З 28 РАКЕТ — ЖОДНОЇ ЗБИТОЇ #війна #відео #обстріл #Київ @naspravdi

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКА ВИВІСКА? Під гаслом «це вимога ЄС» українській владі дедалі частіше пропонують нові податки, жорсткіший контроль, розширення повноважень фіскальних органів та додаткові адміністративні процедури. Але виникає принципове питання: чому європейські стандарти впроваджуються переважно там, де йдеться про обов'язки громадян — а не про обов'язки держави? У країнах Європейського Союзу високі податки існують не самі по собі. Їх супроводжують: ▪️ конкурентні зарплати та пенсії; ▪️ незалежні суди; ▪️ реальний захист права власності; ▪️ якісна медицина; ▪️ прогнозовані правила для бізнесу; ▪️ відповідальність державних органів перед платником податків. В Україні ж багатьом громадянам пропонують жити за європейськими фіскальними правилами, отримуючи при цьому далеко не європейський рівень державних послуг, соціального захисту та правової безпеки. Посилання на «вимоги ЄС» не повинно перетворюватися на універсальне виправдання будь-якого посилення контролю. Європейська інтеграція — це комплексна реформа держави, а не вибіркове запозичення лише тих норм, які розширюють повноваження чиновників. Саме тому дедалі більше людей ставлять логічне запитання: якщо від громадян вимагають жити за європейськими правилами, то коли сама держава почне працювати за європейськими стандартами? Без відповіді на це питання будь-які нові фіскальні ініціативи ризикують сприйматися не як шлях до Європи. А як чергове збільшення навантаження на суспільство під європейськими гаслами. #Європа #ЄС #євроінтеграція @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 98 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 05 серпня (з 18:00 04 серпня) противник атакував 4 протикорабельними ракетами Циркон/Онікс із Курської та Ростовської обл., 24 балістичними ракетами Іскандер-М/С-400 із Брянської та Курської обл., 115 ударними БпЛА типу Shahed (більшість із них — реактивні), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Міллерово, Орел – рф., ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим. ❗️Основний напрямок удару - Київщина! Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 98 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання ракет та 17 ударних БпЛА на 26 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях. #війна @naspravdi

#війна @naspravdi

‼️УВАГА! У Києві оголошено повітряну тривогу! Негайно прямуйте до найближчого укриття цивільного захисту. Мапа укриттів — https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/ ⚡️⚡️⚡️ ‼️ ATTENTION! Air raid sirens in Kyiv! Please proceed to the shelters! Shelter’s map - https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/ #війна @naspravdi

8 ЛЮДЕЙ ЗАГИНУЛИ НА СТАНЦІЇ «КВІТНЕВА» У БРОВАРСЬКОМУ РАЙОНІ, — повідомив голова РДА. Люди чекали потяг на станції, але він затримувався. #війна @nasprsvdi

🚨 рф МАСОВАНО АТАКУВАЛА КИЇВ ТА ОБЛАСТЬ: 15 ЗАГИБЛИХ, ДЕСЯТКИ ПОРАНЕНИХ У ніч на 5 серпня росія здійснила одну з наймасштабніших атак на Київ та Київську область. Після опівночі ворог завдав ударів балістичними ракетами, згодом атакував реактивними «шахедами», а під ранок запустив нову хвилю ударних безпілотників. За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше 15 людей, ще понад 50 отримали поранення. У Києві, за інформацією міської влади, загинула одна людина, 26 постраждали. Із них 16 перебувають у лікарнях. Рятувальні роботи тривають — під завалами можуть залишатися люди. Під ударом опинилися не лише столиця, а й Бровари, Бориспіль та Васильків. Внаслідок обстрілу виникли численні пожежі, пошкоджено житлові будинки та цивільну інфраструктуру. Повідомляється про руйнування торговельних центрів «Епіцентр», магазинів «Новус», складів «Розетки» та терміналів «Нової пошти». Також на правому березі Києва стався витік аміаку. Відповідні служби працюють на місці та контролюють ситуацію. За інформацією моніторингових каналів, під час атаки росія застосувала кілька десятків балістичних ракет, а також гіперзвукові ракети «Циркон». Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Вічна пам’ять. #війна #атака #Київ #Київщина #@naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

ЄС ПРИСКОРЮЄ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЮ НАУКИ: НОВА ПОЛІТИКА ВІДКРИВАЄ БІЗНЕСУ ДОСТУП ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Європейська комісія представила European Charter for Access to Research and Technology Infrastructures — новий інструмент, покликаний спростити доступ компаній до науково-дослідної та технологічної інфраструктури Європейського Союзу. Фактично йдеться про зміну підходу до взаємодії науки та бізнесу. Якщо раніше значна частина високотехнологічного обладнання, випробувальних центрів і лабораторій використовувалася переважно академічними установами, то тепер ЄС робить ставку на їх активне залучення до створення конкурентоспроможних комерційних продуктів. ⁉️ Що передбачає нова ініціатива Європейська комісія рекомендує науковим установам і власникам дослідницької інфраструктури: ▪️ спростити процедури доступу для підприємств, насамперед малих і середніх компаній; ▪️ зробити умови співпраці більш прозорими та стандартизованими; ▪️ скоротити адміністративні бар'єри при укладенні договорів; ▪️ забезпечити зрозумілі механізми захисту прав інтелектуальної власності; ▪️ надати бізнесу інформаційну та технічну підтримку при використанні дослідницьких комплексів. Ключова ідея полягає у скороченні часу між створенням технології та її виходом на ринок. ⁉️ Чому це важливо Європейський Союз уже багато років залишається одним зі світових лідерів за обсягами наукових досліджень. Водночас саме швидкість комерціалізації розробок традиційно вважається одним із слабких місць європейської інноваційної моделі. Порівняно зі США значна кількість перспективних технологій роками залишається на рівні лабораторних досліджень. Не доходячи до промислового виробництва. У результаті Європа нерідко фінансує фундаментальні відкриття. Тоді як їх масштабування та монетизація відбуваються вже за її межами. Саме тому нова Хартія є частиною ширшої стратегії підвищення технологічної конкурентоспроможності ЄС. ‼️ Практичне значення для бізнесу Для інноваційних компаній документ означає потенційно швидший доступ до: ▪️ високотехнологічних лабораторій; ▪️ центрів сертифікаційних та валідаційних випробувань; ▪️ дослідницьких полігонів; ▪️ унікального наукового обладнання; ▪️ експертної підтримки європейських наукових установ. Для багатьох стартапів це дозволить уникнути значних капітальних витрат на створення власної дослідницької бази. Та прискорити вихід продукції на ринок. ⁉️ Що це означає для України Для України ця ініціатива має стратегічне значення. У процесі інтеграції до європейського наукового простору українські університети, наукові центри та високотехнологічні компанії отримують додаткові можливості для участі у спільних дослідницьких проєктах, проведення випробувань продукції та розвитку міжнародної кооперації. Особливо актуально це для виробників: ▪️ медичної техніки; ▪️ фармацевтичної продукції; ▪️ біотехнологій; ▪️ оборонних технологій; ▪️ робототехніки; ▪️ рішень на основі штучного інтелекту. Саме доступ до європейської дослідницької інфраструктури може істотно скоротити цикл розробки нової продукції. Та спростити її вихід на міжнародні ринки. ‼️ Водночас існують і обмеження Важливо розуміти, що Хартія не є нормативно-обов'язковим документом. Вона встановлює рекомендації та принципи, а її практична ефективність залежатиме від того, наскільки активно наукові організації Європи впроваджуватимуть запропоновані механізми. Проте сама поява такого документа демонструє стратегічний курс Європейського Союзу: наука більше не розглядається як самодостатня сфера. Вона стає інструментом промислової політики, технологічного суверенітету та економічної конкуренції. У глобальному протистоянні зі США та Китаєм ЄС дедалі більше концентрується не лише на фінансуванні досліджень, а й на швидкому перетворенні наукових результатів на конкурентоспроможні технології, виробництва та експортні продукти. Саме швидкість комерціалізації інновацій сьогодні стає одним із ключових факторів економічної безпеки та технологічного лідерства. #Європа #ЄС #наука #технології #США #Китай #геополітика #економіка @naspravdi

🇪🇺 ОФІЦІЙНО: РІШЕННЯ ПРО ПРОДОВЖЕННЯ ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ ДО 2028 РОКУ ОПУБЛІКОВАНО В ОФІЦІЙНОМУ ЖУРНАЛІ ЄС 4 серпня 2026 року в Офіційному журналі Європейського Союзу опублікували Рішення Ради ЄС № 2026/1912, відповідно до якого тимчасовий захист для людей, які рятуються від війни в Україні, продовжено до 4 березня 2028 року. 📌 Документ набирає чинності 5 серпня 2026 року — наступного дня після його офіційного опублікування. Водночас продовження строку дії тимчасового захисту застосовуватиметься з 5 березня 2027 року, після завершення чинного періоду дії механізму. Виняток становлять обмеження для військовозобов’язаних осіб, які набувають чинності вже 5 серпня 2026 року. #ЄС #біженці @naspravdi