Hanna Photographer 🪶

У цій книзі є дуже круте правило №19: «Ніколи не пізно мати щасливе дитинство. Ваше друге дитинство залежить від вас». Навіть попри дитячий будинок і інтернат, у мене теж дитинство було. Принаймні, якщо це можна так назвати. Я не росла безпритульною, але багато чого, що мало б бути в дитинстві, пройшло повз мене. Одного разу я почула від психолога фразу: «Вигуляй свою внутрішню дитину», і ось у книзі знову про це мова. Дозволь собі усе, що пройшло повз тебе, будь яку дрібничку, заборону, наприклад: з’їсти десерт перед основною їжею, побудувати халабуду посеред квартири, запустити змія, походи на всі атракціони, на які не потрапляли в дитинстві, зайти в магазин іграшок і вибрати собі ту саму іграшку, про яку колись мріяла. Зроби все те, що колись хотілося, але з різних причин не сталося. З віком ми часто починаємо жити за правилами, забуваючи, що радість не має вікових обмежень. Насправді багато речей, про які ми мріяли в дитинстві, доступні нам саме зараз. Минуле вже не змінити. Але ми можемо подарувати собі те тепло, підтримку й маленькі радощі, яких колись не вистачило. Можливо, саме в цьому і полягає друге щасливе дитинство - створити його для себе власними руками.