until august

Коли роман вийшов 20 червня 1890 року, британські критики влаштували справжню бурю обурення. Видавництво В. Г. Сміт вилучило липневе видання журналу з усіх книжкових кіосків. Критики називали стиль затягнутим, а сюжет — образливим, брудним та аморальним. Вайлд зробив висновки і пішов на ще більші жертви. Для книжкового видання 1891 року він кардинально переробив найпроблемніші сцени. Наприклад, замість зізнання Базила в коханні до Доріана з'явилася розмова про мистецтво — тепер художник благав Лорда Генрі «не забирати від нього цієї єдиної людини, що надає принади його мистецтву». Роман розширили з 13 до 20 розділів, додавши безпечні деталі про походження героя. Найбільша іронія полягала в тому, що навіть ця «стерилізована» версія не врятувала письменника. На судовому процесі проти Вайлда за звинуваченням у «непристойній поведінці» роман використовували як доказ його аморальності — цитували навіть передмову, в якій автор намагався захистити репутацію свого твору. Те, що ми читаємо сьогодні, — це подвійно цензурована версія оригінального задуму Вайлда. Оригінальний машинопис, що зберігається в UCLA, містить ті самі 500 слів, які вирізав Стоддарт, і лише в 2011 році їх нарешті опублікували в повній версії. Там, наприклад, Базил прямо зізнається, що поклоняється Доріану з «романтичними почуттями» і ніколи не кохав жінку. until august | #цікаве

Трошечки більше про те, як цензура змінила «Портрет Доріана Грея». Історія цього твору почалася з обіду в готелі Ленгема 30 серпня 1889 року, коли редактор журналу «Ліппінкотт» Стоддарт домовився з декількома письменниками про публікацію їхніх творів. Артур Конан Дойл швидко подав «Знак чотирьох», а Оскар Вайлд досить сильно затримався й надіслав рукопис «Портрета» аж через сім місяців після обіцяного терміну. Коли Стоддарт нарешті отримав твір 7 квітня 1890 року, він був шокований. Редактор описав роман видавцеві як такий, що містить «речі, які б не схвалила жодна невинна жінка», і негайно взявся за ножиці. З оригіналу вирізали усі натяки на гомосексуальність та гомосексуальний потяг — особливо сцени, де Базил розповідає Лорду Генрі, як він обожнює Доріана та благає «не забирати від нього цієї людини, що робить його життя привабливішим». Під цензуру підпало навіть слово «коханка» стосовно Сибіл та Гетті Вейн — навіть такі м'які натяки вважалися неприйнятними. until august | #цікаве

А ще, поки дивилась на анонси, стався випадковий мем 😆 Лабораторія планує видати книги «Заради прибутку. Історія корпорацій» та... «Не заради прибутку: Чому демократія потребує гуманітарних наук». Обирайте свій табір, як-то кажуть: ❤️ — не заради прибутку 🔥 — заради прибутку until august | #книги

〰️ «Портрет Доріана Ґрея» Оскара Вайлда Не знаю, чи варто якось рекламувати цю книгу, скажу лиш одне: нам обіцяють версію без цензури 👀 〰️ «Місто Страшної Ночі» Редьярда Кіплінга Збірка колоритних новел нобелівського лауреата і майстра слова. Індія в усій її красі, нещадності й силі. 〰️ «Джеймс» Персіваля Еверетта Чарівне переосмислення знаменитого романа Марка Твена, розказаний з точки зору Джеймса, раба. Твір відзначений Пулітцерівською премією цього року. 〰️ «Дженні Ґергардт» Теодора Драйзера Щемка історія життя і боротьби жінки у світі чоловіків. 〰️ «Привіт, красуне» Енн Наполітано Роман, про який я навесні цього року багато говорила, вже вийшов українською! 〰️ «Бути собою. Нова наука про свідомість» Еніла Сета Дослідження аспектів свідомості (таких як тілесні відчуття, емоції та відчуття волі) і їх виникнення з нейронних процесів у мозку. until august | #книги

📚 Книги, на які варто звернути увагу: 〰️ «Уроки грецької» Хан Ґан (або ж Хан Канг) Сентиментальна книга про крихкість людського буття від лауреатки Нобелівської премії з літератури минулого року. 〰️ «Країна сліпих» Герберта Веллса Збірка оповідань від одного з батьків сучасної наукової фантастики. 〰️ «Ніч лагідна» Фіцджеральда Трагічна історія того, як любов і самопожертва можуть обернутися саморуйнуванням, а блискучий талант — марно розтринькуватися в атмосфері безцільного існування. 〰️ «Зельда» Теріз Енн Фаулер Історія Зельди Фіцджеральд, заснована на реальних фактах, дослідженнях і спогадах. 〰️ «Марія Антуанетта. Магеллан» Стефана Цвейга Два біографічних романи під однією обкладинкою. Чи є щось спільне між королевою, яка втратила своє життя, і мореплавцем, який змінив хід історії? 〰️ «Доктор Качіоні» Галини Журби Українська класика: пристрасна історія нещасливого кохання на фоні Першої світової війни. until august | #книги

Привіт усім! Повертаюся з вимушеної перерви; температура не давала ні читати, ні писати 🥲 Проте зараз мені вже краще і я навіть змогла передивитись книжечки, що скоро вийдуть друком, і відібрати суб'єктивно найцікавіші. Несу вам!

Сьогодні дізналась, що Томас Манн і Герман Гессе були близькими друзями! Письменники поділяли спільні інтереси та мали багато спільних знайомих, а Гессе часто говорив, що Манн — один із його найближчих друзів. У листі до Гессе від 14 жовтня 1951 року Манн писав:

Залишайтеся подовше серед нас, дорогий Германе Гессе! Для всіх найкращих Ви опора і світоч, а для мене наш дружній союз — це постійна внутрішня цінність і втіха.

А таку цікаву історію розповідав швейцарський літературний критик Отто Баслер. Обидва письменники часто відвідували його дім. Коли 6 липня 1950 року приїхав Томас Манн, господар привітав його цитатою з Шиллера: «Високоповажний гостю, ніхто краще за вас не переступав через цей поріг». Манн уже збирався увійти, але раптом зупинився і хитро запитав: — А чи не був тут нещодавно Герман Гессе? — Був, — відповів Баслер, — але він входив у інші двері. — Ах, так! — усміхнувся Томас і спокійно увійшов у дім. Навіть у жартах Манн не хотів применшувати заслуги свого друга 🥺 until august | #цікаве

Останні дні якось не вистачає часу на написання цікавих постів рецензій, хоча я знову зібрала невеличку чергу з книжок, які очікують на відгук 🥲 Але читати потихеньку вдається! От сьогодні надкусила «Погоню за вівцею» Муракамі, питання до знавців: у автора завжди таке специфічне зображення жіночих персонажів? Це характеристика саме цієї книги чи стиль автора?.. until august | #поговорити

Останні дні якось не вистачає часу на написання цікавих постів рецензій, хоча я знову зібрала невеличку чергу з книжок, які очікують на відгук 🥲 Але читати потихеньку вдається! От сьогодні надкусила «Погоню за вівцею» Муракамі, питання до знавців: у автора завжди таке специфічне зображення жіночих персонажів? Це характеристика саме цієї книги чи стиль автора?.. until august | #поговорити

Роздумую, чого я хочу більше — бути щасливою чи багатою, бо сьогодні, виявляється, є гарні знижки в деяких видавництв: 〰️ у Апріорі знижки аж до -70% до 18.06 включно.; 〰️ у Книголав до -40% до кінця доби. 〰️ а у Богдан-букс знижка -20% на книги Станіслава Лема і ще пару позицій зі знижкою -15%. Хто не я (і не має блоку на покупки книг до кінця місяця) — це ваш шанс 💸 until august | #книги

Засмучена. «Подорож книжки» Ірене Вальєхо давно була в мене в планах, і я щиро планувала насолодитись цією книгою. Але нещодавно авторка опублікувала на своїй сторінці в Instagram новину про вихід її роботи російською, а після справедливих питань українських читачів почала говорити про "культуру внє палітікі". Більше — в пості від Лабораторії. Після коментарів авторки про те, що "культура вище за це" і "за війну відповідають уряди, а не громадяни" — розумію, що не зможу читати цю книгу зі спокійною совістю. Коли твоя країна щодня під обстрілами, коли люди гинуть від рук тих самих "громадян, які нібито проти", коли засновник видавництва воює на фронті замість того, щоб видавати книжки — розумієш, що культура не може бути "поза політикою" чи "поза війною". Шкода, що Ірене, яка до того підтримувала Україну, змінила свою думку (і, очевидно, зробила це через брудні гроші). Дякую Лабораторії за чітку позицію та прозорість. Культура — це частина боротьби, і ми не можемо це забувати. until august | #книги

Харків ❤️‍🩹❤️‍🩹

〰️ Обожнював море. Любов до моря він навіть передав у спадок: одна з його доньок стала океанологом. Біографія Манна авторства Фолькера Вайдерманна через це називається «Людина моря». 〰️ Томас вів щоденники все життя, проте заборонив публікувати їх 20 років після своєї смерті, а деякі знищив. У щоденниках зізнавався в потягу не тільки до жінок, а й до чоловіків — але ніколи не говорив про це публічно. 〰️ Був почесним доктором та лектором у Гарварді, Оксфорді, Кембриджі, Принстоні і ще в багатьох університетах світу. При цьому письменник так і не здобув систематичної вищої освіти: у 19 років Манн отримав атестат про середню освіту, а після цього лише спорадично відвідував цікаві для себе лекції. 〰️ У шлюбі з Катею Прінгсгайм — донькою впливового єврейського математика — мав шестеро дітей. Деякі з них теж стали відомими письменниками. 〰️ У 1929 році Манн отримав Нобелівську премію з літератури, хоча вважав, що нагороду йому присудили "не за ту" книгу, за яку варто було б. 〰️ Після приходу Гітлера до влади відкрито виступив проти фашизму. Через це втратив громадянство й був змушений емігрувати — спершу до Швейцарії, потім у США. В еміграції виступав по радіо до німецького народу з антигітлерівськими зверненнями. У Німеччині його за це вважали зрадником. 〰️ Після війни Томас рідко відвідував Німеччину, відверто говорив про колективну провину німців і ціну, яку вони мають заплатити за свої злочини. 〰️ Після війни відмовився повернутися до Німеччини, а в США потрапив під підозру у симпатіях до комуністів — через що знову переїхав до Швейцарії. Життя у вигнанні стало для нього звичним, але завжди поряд з ним було море. until august | #цікаве

Сьогодні виповнюється рівно 150 років від дня народження Томаса Манна — німецького класика, автора «Будденброків», «Чарівної гори» та «Доктора Фаустуса». Його життя — це справжня європейська сага з буржуазними драмами, вигнанням, Нобелем і таємницями. Пропоную кілька цікавих фактів 👇 〰️ Томас народився в заможній купецькій родині. Батько був сенатором і підприємцем, а мати походила з родини креольських бразильців і мала артистичну натуру. Це поєднання вплинуло на письменника: сувора логіка з одного боку, мистецький дух — з іншого. 〰️ Спершу мав стати страховим агентом або купцем, як батько. Але після смерті батька родина втратила бізнес, і Томас занурився в літературу. Його старший брат Генріх теж став письменником. 〰️ У 1901 році вийшов друком роман «Будденброки» — хроніка занепаду буржуазної родини, натхненна власною історією Манна. У рік виходу було куплено всього 100 примірників, але пізніше книга стала сенсацією. Сам Манн жартома казав, що він просто "переписав родинні плітки". until august | #цікаве

Одного ранку Тор не зміг знайти свій улюблений аксесуар — молот Мйольнір. Оскільки без нього Тор був не богом грому, а просто дуже великим і сердитим хлопцем, повернути молот стало необхідністю. І, як і з усім лайном, яке відбувалося в Асгарді, розібратись з цим відправили Локі. Локі повернувся з розвідувальної місії з трьома новинами: Погана: молот украв велетень Трюм. Ще гірша: він згодився повернути молот, лише якщо йому віддадуть найкрасивішу богиню на районі — Фрейю. Катастрофічна: Фрейя сказала: «Ага, щас 🙄». На допомогу прийшов всевидючий бог Геймдалль (який, очевидно, дивився забагато комедій), запропонувавши перевдягнути Тора в сукню і видавши його за Фрейю. Після істерики бог грому все ж вирішив погодитись і повернути молот хитрістю. Уявіть: два метри м'язів у весільній сукні, фата ледь прикриває бороду, блискавки в очах... Локі, щоб не кидати Тора в біді, переодягнувся служницею і поїхав з ним. Трюм, зустрівши "наречену", дещо здивувався її тихій поведінці, але любов, як відомо, сліпа. А далі почався справжній сітком. Трюм: «Чому ти така мовчазна, люба?» Тор (крізь стиснуті зуби): «Не хочу... зіпсувати макіяж». Трюм: «А чому їси, наче вікінг після походу?» Локі: «В очікуванні шлюбу вона вісім днів нічого не їла!» Після бенкету Трюм за звичаєм поклав молот на коліна "нареченій" (як символ плодючості та майбутнього шлюбу). Але Тор, отримавши свій молот назад, буквально розніс весільну вечірку. Наречений свого весілля не пережив. Мораль цієї історії така: справжня мужність — це не про одяг. until august | #міфи

Мало хто знає, але Тор — не тільки бог грому, а й королева балу (якщо треба). Але про це потрібно розповісти більш детально. until august | #міфи

Натрапила зранку на це відео, як його не принести вам? :) Суддів Букерівської премії попросили відповісти на питання:

Що б ви сказали тим, хто планує прочитати 150 книг за півроку?

Це справедливе питання, адже для того, щоб обрати номінантів, судді читають приблизно таку кількість книг. І ось що сказали члени журі. 🔗 Бет Ортон, англійська музикантка:

Не майте дітей, не майте роботи, не майте взагалі ніякого життя, просто читайте книги зранку до ночі, і тоді все буде гаразд.

🔗 Антон Хон (허정범; в оригіналі м'яке закінчення, тому може читатись і як Хо, і як Хор 🥲), корейський письменник і перекладач:

Це такий неприродний спосіб читання! Я професійний перекладач художньої літератури, і в дитинстві я постійно вигравав нагороди за найбільшу кількість прочитаних книг, але навіть для мене це було занадто багато читання... Просто прочитайте наш довгий список. Цього буде достатньо.

🔗 Калеб Фемі, нігерійсько-британський письменник, режисер та фотограф:

... Не робіть цього.

until august | #цікаве

Ольга Кобилянська — наша feminist icon 💅 Читаю «Меланхолійний вальс» і не можу не згадувати, що Ольга закінчила лише 4 класи і на собі відчула нерівноправне становище жінки (або, як писала сама письменниця, «рабство родинне і рабство суспільне»). Ольга все життя боролася за права жінок, рівність у навчанні, свободу, незалежність і можливість визначати своє життя самостійно. until august | #книги

...і ось тут у книги досить серйозне провисання: є чудові описи, цікаві персонажі, гнітюча таємниця, але для чого це все? Де розгадка?.. Починався роман чудово, з моторошного прологу, який одразу закладає почуття нависаючої загрози. Юний Вільям Беллман вбиває пташку під час дитячої гри і викидає цю історію з голови — аж до тих пір, поки на нього не починають сипатись справжні трагедії. Після серії смертей перед Беллманом з'являється загадковий незнайомець у чорному, і з його появою занепад головного героя пришвидшується. З другої половини книга читається дуже швидко, бо стає цікаво, як розкриється таємниця Блека і яким чином він впливав на життя Беллмана, але кінець... Після такої ретельної побудови атмосфери й інтриги, фінал видається поспішним та непереконливим. Таємниця Блека так і не отримує задовільного пояснення, а доля головного героя залишається двозначною. Мені дуже сподобались атмосфера і стиль, та загалом роман залишає відчуття втраченої можливості. Але! Якщо ви хотіли прочитати книгу про текстильну промисловість і бізнес на траурних товарах, то це саме те, що треба. P.S. Зазначу, що вставки фактів про граків — дуже класні! Шкода лише, що вони майже ні до чого не привели. until august | #книгоогляди

Каюсь, стало соромно: от Сара читає по 2 книжки в день, а я вам місяць не можу донести одну нещасну рецензію! 🪶 «Беллман та Блек» Діани Сеттерфілд мав би стати цікавим готичним романом, який перечитувався б дощовими осінніми вечорами. І, в принципі, на початку так і було. Проте потім... Я люблю готичну літературу. Мені подобається оцей вайб темряви, саспенсу і таємниці. Колись в мене була ціла фаза перечитування По місяцями. Проте я люблю, коли в книзі є не тільки атмосфера, а й сюжетний каркас. until august | #книгоогляди