Листи Примарного Автора
前往频道在 Telegram
Творчий канал, українського автора, який розповідає про фентезі, історію та різні штуки з творчої кухні. Зараз працюю над своєю другою книго,"дзвінкий меч, гостре перо". Буду радий, якщо ви завітаєте. https://www.threads.com/@mishakosiuk?igshid=NTc4
显示更多559
订阅者
+124 小时
+37 天
+930 天
帖子存档
У мене зявилася думки, що у нас на каналі можна сформувати дивний, альтернативно- обдарований пантеон.
Дурні думки перед сном.
Всім надобраніч.
#творчість
+1
Це не було задумано, але я вважаю це свого роду.
25 липня відсвяткувала свій день Лорен Фаус. Аніматорка та одна з причин, чому Дружба це диво, серіал про поні, вийшов такий, який мав бути. Так, вона працювала над ним лише два сезони, але судячи з інтерв’ю і деяких витоків внутрішньої документації Хазбро, по собі вона залишила гору документації з лором, як вона задумувала, поясненням того, як будувати історію, причини цього та пояснення. І схоже методичка була хороша.
Цікавий факт: по поняшам мав вийти файтинг із персонажами серіалу. Але Хазбро не оцінило ідею того, що умовна Флатершай вибиватиме лайно із Селестії. Тому боси заборонили використовувати образи. Через це для файтингу Them's Fightin' Herds, Лорен Фауст сама намалювала нових персонажів для гри.
Ранку всім винищувачам погані, чаклунам, та іншим роботягам.
Початок тижня.
Repost from N/a
Голосування за найкращий твір випробування "Внутрішній ворог"
а тепер про дещо важливе, прийняв участь в маленькому конкурсі оповідань, одного амбітного творця, що сам пиляє свій сайт. прошу прочитати оповідання( вони маленькі і проголосувати)
А ще в нас новий хейтег #понірожі .
Збираємо самі смішні вирази обличчя із коміксів млп, та й не лише поні тут будуть, але і манга та аніме.
Шлях творця
Цей тематичний тиждень був не лише з метою ностальгії чи зайвий раз забайтити адмінів Адептус Мемасус. Це скоріше приємний бонус. В мене, як це часто буває, були свої творчі цілі.
Перш за все, це розумна ностальгія. Я My little pony подивився в доволі зрілому віці. Це було навчання в університеті і я виявився винятковим у тому, як виконував завдання, на подобу курсових. Я робив це надто добре і в мене було вагон часу. Тому я багато читав книг( благо тоді так співпало що почали видавати багато крутих книг), дивитися аніме та мультфільми. Ну і не дивно, що в певний момент мій вибір пав на Поняшок, бо їхньої мемності було важко не помічати, а я навчався на журналіста.
Як ви вже зрозуміли, поняші мені сподобались. Настільки, що я їх недавно знову вирішив передивитися. І був приємно вражений, бо мультик добре зістарився. Хороші жарти, нормальні сюжети та добре пророблені персонажі. А також я почав по іншому дивитися на деякі речі, які бачу зараз. Наприклад цензуру і творчий процес.
Доволі іронічно, що в мене склалося враження що в творців серіалу було менше обмежень, ніж сьогодні є у крієйторів. Чого тільки вартує те, що творці гача ігор не можуть створювати одружених персонажів, або навіть не створюють романтичні стосунки. Або всякі квоти на те, які теми можна висвітлювати і які персонажі мають бути позитивними.
Але тут скоріше історія не про творчу свободу, а послідовні обмеження і свободи. Доволі неінтуїтивно виглядає ситуація, коли в гача-іграх може бути море еротики, але при цьому існує майже панічний страх показати персонажа з обручкою на пальці або в офіційних стосунках. Або, що кожна друга пара, по госту, має бути лезбійсткою, бо тому що. Колись правила того, що можна робити і не можна були більш очевидні, а зараз усе є непевним, як і самий пост модернізм з якого ми не можемо вийти.
Поняші мені не дуже допомогли вийти з кризи, але полегшили вихід з неї. Плюс млп та багато інших медіа допомогли мені сформувати погляд на те, якою має бути творчість. Це довго пояснювати, і про це якось іншим разом, але просто скажу, що по наприклад Рік і Морті повністю суперечать моїм поглядам, але про це поговоримо іншим разом.
В цілому, особисто для мене, це була приємна подорож. Це як приїхати в якесь улюблене місце, і побачити щось нове, що раніше не було тобі помітним. Поняші виявилися навіть ще більш цікавим артефактом мас культури, ніж можна було подумати на перший погляд. І надіюсь, що цей тиждень приніс вам стільки ж задоволення, що й мені.
