Eastern Eagle

🇩🇪 🇩🇪 Ну-с, спробуємо простежити життєвий шлях спарки тепер вже графічно... Побачивши світ на початку 1988 року в Горькому на заводі №21, літак не затримався в СРСР. Вже 10 березня 1988 року новенький планер без розпізнавальних знаків торкнувся бетону Прещену (ETNR/ - ). Офіційно папери закрили за 11 днів, і 21 березня 1988 року борт офіційно поповнив лави ВПС НДР, ставши частиною елітного 🇩🇪 3-го авіакрила під бортовим номером 181, у складі якого машина й зустріла об'єднання Німеччини... Бундесвер вирішив не утилізувати радянські винищувачі, а детально їх вивчити. Так літак отримав номер 29+24 та потрапив під дослідницьке крило. У цей період «спарка» регулярно моталася у відрядження на авіабазу Манчінг (ETSI/IGS) до випробувального центру WTD 61, де німецькі тест-пілоти та західні фахівці ганяли літак у хвіст і в гриву, досліджуючи зокрема систему нашлемного цілевказання «Щель». 1 червня 1993 року борт перелетів до Лааге (ETNL/RLG), увійшовши до складу 🇩🇪 73-го авіакрила. Фулкруми вирішили інтегрувати до системи ППО НАТО, тож літак відправили на авіазавод у Дрездені, де за програмою DASA його кабіну та навігацію перевели на фути, вузли й англійську мову, встановили західну систему «свій-чужий», а 14 грудня 1993 року офіційно присвоїли індекс MiG-29GT (German Trainer). Далі настали роки інтенсивної служби: переведення 1 жовтня 1997 року до оновленого складу ескадри, регулярні польоти на полігони Дечімоманну в Італії для тренувальних боїв у ролі «агресора» проти F-15 та F-16 й навіть закордонне відрядження до США. Наприкінці німецької кар'єри борт встиг пройти останній великий оверхол у нідерландському Вунсдрехті, що розпочався 29 січня 2002 року. Проте вже за рік політичні карти лягли інакше. Берлін вирішив повністю перейти на Eurofighter Typhoon і за символічний один євро передав Польщі весь парк фулкрумів. 4 серпня 2003 року борт офіційно списали, а вже 26 вересня німецький пілот перегнав його на авіаремонтний завод WZL-2 у Бидгощі (EPBY/ - ), де машину перефарбували, адаптували радіозв'язок до польських стандартів, а 12 квітня 2004 року офіційно прийняли до складу ВПС. Уже 28 квітня літак прибув на 22-гу базу тактичної авіації в Мальборку (EPMB/ - ), ставши частиною 🇵🇱 41-ї ескадри з новим бортовим номером 4105. Наприкінці 2013 року він пройшов ще одну модернізацію в Бидгощі, а 11 травня 2015 року отримав ім'я польського аса Другої світової війни — генерала Станіслава Скальського, чий портрет прикрасив внутрішні сторони кілів. Втім, і на цьому його велика подорож на схід не завершилася. На початку квітня 2023 року борт знову перетнув кордон — цього разу український. Після збирання, дефектації та нанесення знаків розпізнавання Повітряних Сил ЗСУ літак поповнив парк 🚀 114-ї бригади тактичної авіації вже як 405 "Білий", з яким 5 січня 2024 року машина востаннє піднялася в повітря, назавжди залишившись в небі Кіровоградщини... #Germany #Luftstreitkräfte #МиГ #Fulcrum #Винищувальне #Тренувальне SMAIRLINES