PROФАЗА

Ракети, шахеди й тривоги не стануть на заваді нашому розвитку. Саме тому ми оголошуємо нову дату проведення Зеленого четверга— 8 червня о 14:00. МГО UkrTeenScience і Київський міський Будинок природи обіцяють, що івент буде цікавим! Програма заходу лишається без змін: 🟢 екскурсія унікальним простором— Будинком природи; 🟢панельна дискусія ''Планета на межі: що ми можемо зробити?'' з екоактивісткою та блогеркою Марсі й зоологом Української природоохоронної групи, експертом з герпетології, який займається збереженням лісових екосистем Романом Лисенком; 🟢розробка екопроекту в команді; 🟢нетворкінг й нові знайомства, фотосесія на фотозонах; Де зустрічаємося: м.Київ, вул. Рогнідинська, 3, Київський міський Будинок природи (3 хв від м.Палац спорту) (вхід з двору); Коли: 8 червня о 14:00 Хто ще не зареєструвався, тепер має таку можливість! Не даймо ворогу забрати шанс провести це літо продуктивно й з користю! До зустрічі під мирним небом!💙💛

Чи чули ви коли-небудь щось про хлорофіл? Авжеж, це пігмент фотосинтезу. А сьогодні поговоримо про те, як люди використовували його в минулому: парфуми, настоянки, ліки....і це ще не все! Продовження у каруселі. Авторка: @ksusha_doroshenko Дизайнерка: @zhanzhanzhan #ботаніка

Друзі, доброго ранку. На жаль, через нічний ракетний удар і численні повітряні тривоги у Києві ми змушені перенести захід, аби не нехтувати вашою безпекою. Життя— найважливіша цінність. Нову дату і час заходу буде повідомлено пізніше. З повагою, МГО UkrTeenScience і Київський міський Будинок природи 

Доброго ранку, друзі! Запрошення на захід уже розіслані всім зареєстрованим, тому перевіряйте свої електронні скриньки! Чекаємо усіх 1 червня о 14:00 за адресою м.Київ, вул. Рогнідинська, 3, Київський міський Будинок природи! На випадок повітряної тривоги поруч є укриття. Хто ще не встиг зареєструватись, але дуже хоче, то має такий шанс! До зустрічі!

Як відомо, людина має понад 20 тисяч генів, кожен з яких виконує різноманітну функцію, а порушення в будь-якому з них може призвести до серйозних наслідків. Усі чули, що в цьому винні мутації. Але насправді наші клітини стикаються з ними ледь не щодня. Цікаво дізнатися, як вони на них реагують? Гортай карусель! #генетика Автор: @shpygodozer Дизайнерка та ілюстраторка: @oleksandra_sketch

Крута знахідка для тих, хто хоче активно розвиватися у своїй сфері 😍 ВТІЛЮЙ — це освітня платформа з актуальними можливостями для підкорення нових сходинок у кар'єрі та освіті! Що знайдеш на каналі: 📍стажування та вакансії у різних сферах 📍поради з продуктивної роботи над собою 📍корисні ресурси, які полегшують навчання та роботу Не втрачай можливості бути в курсі подій і пам'ятай, що твоя кар'єра — це твій вибір ❤️‍🔥 + кнопка «🙌🏻 Підписатися» - https://t.me/vtilyui

Наскільки часто ми задумуємося про те, чому наша кров має саме червоний колір і чому він не може бути замінений на інший? Насправді, є кілька чинників, здатних викликати саме такі зміни, і ми уважно розглянемо їх в дописі. То що ж провокує зміну кольору нашої крові?  З головних причин цього явища виділяють сепсис. Сепсис — це серйозна інфекційна хвороба, спричинена бактеріємією, що характеризується порушенням нормальної відповіді організму на патогенні чинники й призводить до дисфункції внутрішніх органів. Серед його симптомів спостерігається "позеленіння крові". Це можна пояснити виділенням бактерій пігменту піролідинової групи — піролідиновий зелений, який належить до групи токсинів. Даний феномен є однозначно патологічний, а тому при найменших його проявах варто негайно звернутися до лікаря. Іншою причиною змін у кольорі крові є сульфгемоглобінемія. Сульфгемоглобінемія полягає у зв'язуванні S2 з Fe2+ в сполуку сульфгемоглобіну, який перешкоджатиме перетворенню комплексу на функціональний. Сульфгемоглобін міститься в крові навіть здорових людей, проте цей відсоток надзвичайно малий, адже навіть незначні підвищення концентрації призводять до ціанозу через його нездатність переносити кисень. І саме тому з одного боку ми маємо нездатність самої сполуки виконувати киснепереносну функцію, а з іншої ще й перешкоджанню іншим "здоровим" клітинам це робити. На відмінну від схожої метгемоглобінемії, сульфгемоглобінемія не є оборотною. Якщо в першому випадку існує доволі простий антидот — метиленовий синій, то у випадку другому він не допоможе. Саме тому цю хворобу варто діагностувати на ранніх етапах появи та починати одразу лікувати. Тож чи є сенс розвивати дослідження цієї теми в медицині? Напишіть свої думки в коментарях #медицина Авторка: @Dedjanella Дизайнерка: @nezemnaa

Друзі, нагадуємо про реєстрацію на захід! Будемо раді усіх бачити! Діліться можливістю з однокласниками, одногрупниками й колегами на роботі!

Чи знаєш ти, що у червні весь світ відзначає День охорони довкілля?🌿 Ми не могли залишити без уваги цю важливу дату. Тому МГО UkrTeenScience спільно з Київським міським Будинком природи запрошує школярів, студентів на "Зелений четвер".💚 Під час заходу вас чекає: 🟢 екскурсія унікальним простором— Будинком природи, різноманіття риб вас здивує, до того ж можна зробити класні фото в свій Instagram; 🟢панельна дискусія ''Планета на межі: що ми можемо зробити?'' з екоактивісткою та блогеркою Марсі й зоологом Української природоохоронної групи, експертом з герпетології, який займається збереженням лісових екосистем Романом Лисенком; 🟢розробка екопроекту в команді; 🟢нетворкінг й нові знайомства. Де зустрічаємося: м.Київ, вул. Рогнідинська, 3, Київський міський Будинок природи (3 хв від м.Палац спорту) (вхід з двору); Коли: 1 червня о 14:00 Для того, аби доєднатися до заходу, потрібно лише зареєструватися! До зустрічі!

How often do you exercise? What type of workouts do you prefer? Eventually, how often do you find time to have a walk? Let’s take a look at whether workouts can replace regular daily movement 💪🏻🏃 How much time do you spend sitting? Which small improvements can you implement right now to move your body more throughout a day? Resources: [https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/fitness/in-depth/exercise-intensity/art-20046887] [https://my.clevelandclinic.org/health/articles/4485-back-health-and-posture] [https://www.kenhub.com/en/library/anatomy/curvature-and-movements-of-the-vertebral-column] [https://www.healthline.com/health/sitting-positions#takeaway] #engфаза Авторка: @myroslavvaaa Дизайнерка: @ennuuuii

Привіт, перша зустріч з Адамом Трачем в ході "Інтерактиву з біоінформатики" пройшла успішно. Тут ти знайдеш усі корисні матеріали, що стосуються першої зустрічі. Чаклуй над молекулами разом з PROФАЗА!

Нам всім необхідна прочистка мізків Звісно, мова йде не про дезінформацію та пропаганду, а про реальний біологічний механізм — глімфатичну систему, яка очищує наш мозок від зайвих та подекуди токсичних речовин. Усе починається з судинного сплетення — структури, де завдяки високому кров’яному тиску частина крові фільтрується крізь стінки капілярів та перетворюється на спинномозкову рідину, яка проходить через усі мозкові шлуночки й потрапляє до підпавутинного простору, що між черепом і корою великих півкуль. Звідси спинномозкова рідина по канальцях, що оточують кровоносні судини, проникає всередину мозку, де і виконує свою очисну функцію: “вимиває” шкідливі метаболіти нейронів, а далі виходить з центральної нервової системи та зливається зі звичайною лімфою. Глімфатчна система на 90% активніша під час сну. Річ у тім, що коли нейрони неактивні, вони трохи стикаються, розширюючи канальця навколо кровоносних судин та мозкові шлуночки. Це дає можливісь спинномозоковій рідині активно переміщуватись і ефективно виконувати свою роботу. Розширення периваскулярного простору пов’язують з дією адреналіну, що активно виділяється під час неспання та майже відсутній, коли ми спимо. З віком робота глімфатичної системи погіршується: зменшуються активність секреції та тиск цереброспінальної рідини. Як наслідок — накопичення шкідливих відходів (наприклад, неправильно складених білків), яке може призвести до появи нейродегенеративних захворювань. Травми голови також значно підвищують ризик розвитку деменції навіть у ранньому віці. Це спричинено не лише механічним пошкодженням нервових клітин, а й раптовим викидом у міжклітинний простір значної кількості білків, із якими глімфатична система просто не може впоратись. Тож, якщо хочете зберегти здоров’я мозку якомога довше, не нехтуйте носінням шолома й не забувайте про здоровий сон! #нейробіологія Авторка та дизайнерка @stanislavova_ana Джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4636982/

Медицина тісно пов'язана з біологією, адже мистецтво лікувати формується саме на засадах цієї науки. Тому 18 травня 2023 року МГО UkrTeenScience разом з Комітетом Громадського здоров'я УМСА та Медичним факультетом №3 НМУ імені О.О. Богомольця організували лекторій для школярів "Сильніше разом: імунологія та вакцинація". Спікерка Оксана Виговська (лікарка-інфекціоністка, професорка кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім.О.Богомольця, членкиня ESPID, декан медичного факультету №3) розповіла про те, як працює наша імунна система й яка користь від вакцинації. Також учасники мали вікторину, щоб перевірити свої знання. Найактивніші отримали приємні призи, а усі присутні — корисну й важливу інформації. Цікаві розмови, мрії про майбутнє студентське життя, медичні корисності — все те, що пронизувало цей захід. До того ж, 18 травня відзначали День вишиванки, тому приміщення, де проходив захід, замайоріло різнокольоровими орнаментами. Вже готуємо для вас нові й цікаві заходи, тому зустрінемось зовсім скоро! Фото

Привіт, сьогодні останній день реєстрації (до 23:59)! Встигни!🔬👨‍💻

Вже завтра ми зустрічаємось з вами на медичному заході, але якщо ви ще не встигли насолодитись знімками з Дня біолога, то пропонуємо це зробити разом. Всі фото за посиланням!

Друзі, запрошення на захід "Сильніше разом: імунологія та вакцинація" уже розіслані вам на пошту! Перевіряйте свої електронні скриньки. 🧬 Чекаємо усіх о 17 годині 18 травня (четвер) за адресою НМУ імені О.Богомольця, морфологічний корпус, аудиторія №3, проспект Перемоги, 34, головний вхід (не спізнюйтеся, будь ласка). Також 18 травня відзначають День вишиванки, тому за можливості дотримуйтесь дрескоду й одягайте улюблені вишивані сорочки.🥰 Якщо ти ще не встиг зареєструватись, але дуже хочеш, то маєш останній шанс. До зустрічі завтра!

5 з 10 ліків, які принесли фармакологічним компаніям найбільше прибутку💸 у 2023 році, були моноклональними антитілами. Що ж це таке, які захворювання лікують ці антитіла і звідки їх беруть? Гортай карусель, щоб дізнатись більше! #імунологія Авторка: @Lady_DNA Дизайнерка: @velaass Джерела: https://my.clevelandclinic.org/health/treatments/22246-monoclonal-antibodies https://www.allucent.com/resources/blog/monoclonal-antibodies-past-present-and-future https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4284445/ https://www.statista.com/statistics/973523/top-drugs-by-year-on-year-sales-increase/ https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6024766/